Єдиний унікальний № 946/4751/23
Провадження № 1-кп/946/189/25
Іменем України
09 грудня 2025 року місто Ізмаїл
Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області у складі:
головуючий - суддя ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
учасники судового провадження:
прокурор ОСОБА_3 ,
обвинувачені ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , захисники ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
законні представники неповнолітніх обвинувачених ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,
потерпілі ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ,
представник служби у справах дітей ОСОБА_12 , представник ювенальної превенції ОСОБА_13 ,
розглянувши в місті Ізмаїл Одеської області в залі суду у закритому судовому засіданні кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022162150000674, за обвинуваченням-
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Лощинівка Ізмаїльського району Одеської області, громадянина України, не працюючого, не одруженого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого 12 червня 2023 року Ізмаїльським міськрайонним судом Одеської області за ч. 4 ст. 185 КК України до 5 років позбавлення волі, від відбування покарання звільнений з іспитовим строком на 1 рік, 25 березня 2025 року Ізмаїльським міськрайонним судом Одеської області за ч. 4 ст. 185, 71 КК України до 5 років та 1 місяця позбавлення волі,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст. 186 та ч. 1 ст. 357 КК України,
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця села Озерне Ізмаїльського району Одеської області, громадянина України, працюючого за наймом, не одруженого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , та проживає за адресою: АДРЕСА_3 , раніше судимого 17 лютого 2023 року Ізмаїльським міськрайонним судом за ч. 4 ст. 185 КК України до 5 років позбавлення волі, від відбування покарання звільнений з іспитовим строком на 2 роки,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 357 КК України
Судом встановлені наступні фактичні данні.
У період дії на території України воєнного стану, введеного з 24 лютого 2022 року Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, строк дії якого у подальшому неодноразово продовжувався у встановленому законом порядку, а саме 22 травня 2023 року близько 19 години 52 хвилини неповнолітній ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та малолітня особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, разом йдучи по тротуару вулиці Комерційної в місті Ізмаїл Одеської області, біля перехрестя вказаної вулиці з вулицею Гоголя, помітили раніше невідому їм жінку похилого віку, а саме потерпілу ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка в цей час стояла на узбіччі проїжджої частини вулиці Комерційної та утримувала велосипед, в кошику якого знаходилась належна їй жіноча шкіряна сумочка чорного кольору, вартістю 663грн 33коп. В цей час у ОСОБА_4 та особи, матеріали стосовно якої виділені в окреме провадження виник спільний злочинний корисливий умисел направлений на таємне викрадення вказаної жіночої сумки та її вмісту. Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 , діючи повторно обговорив з особою, матеріали стосовно якої виділені в окреме провадження, план спільних дій, направлених на таємне викрадення чужого майна, розподіли між собою ролі, відповідно до яких особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження відволікає увагу потерпілої ОСОБА_10 , а ОСОБА_4 в цей час безпосередньо вчинює дії з таємного викрадення чужого майна. Далі, 22 травня 2023 року, приблизно о 19 годині 53 хвилини, ОСОБА_4 та особа, матеріали стосовно якої виділені в окреме провадження, впевнившись, що за їх діям ніхто не спостерігає та вони ні ким не помічені зі сторонніх осіб, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою власного незаконного збагачення за рахунок чужого майна, особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, виконуючи свою роль підійшов до потерпілої ОСОБА_10 та почав відволікати її увагу від того, що відбувається навколо неї, а ОСОБА_4 діючи повторно, непомітно для потерпілої наблизився до неї та шляхом вільного доступу схопив вказану сумку, в якій знаходилось належне потерпілій ОСОБА_10 майно, а саме: мобільний телефон марки «Хіаomі», модель «Redmi 4Х», ІМЕІ 1: НОМЕР_1 ; ІМЕІ 2: НОМЕР_2 вартістю 2100грн, в силіконовому чохлі чорного кольору вартістю 53грн 33коп., сонцезахисні окуляри фірми «AOLISE» вартістю 75грн, шкіряний чохол для ключів вартістю 45грн, металевий нашийник-ланцюжок вартістю 176грн 66коп., жіноча хустка для волосся вартістю 51грн 66коп., шкіряний гаманець вартістю 150грн, грошові кошти у розмірі 670грн, та інше майно, яке жодної матеріальної цінності для потерпілої не надставляють, а саме: упаковка вологих серветок торгової марки «Euro group», антиперспірант-аерозоль торгової марки «Dave», об'ємом 150мл, пенсійне посвідчення № НОМЕР_3 , банківська картка банку AT «Ощадбанк» за № НОМЕР_4 , картка учасника програми «Клевер бонус», за № НОМЕР_5 і пільгова картка мережі магазинів «Копійка», за № НОМЕР_6 . В цей час неправомірні дії ОСОБА_4 були помічені потерпілою, яка намагалась їх зупинити. Водночас, ОСОБА_4 та особа, матеріали стосовно виділені в окреме провадження, розуміючи, що їх злочинні дії стали помітними для потерпілої та вони носять відкритий характер, з метою уникнення кримінальної відповідальності, ОСОБА_4 тримаючи у руках вказану сумку з усім її вмістом, та особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою власного незаконного збагачення за рахунок чужого майна, побігли по різних напрямках. Відкрито викравши майно потерпілої ОСОБА_10 , на загальну суму 3984грн 98коп., ОСОБА_4 та особа, матеріали стосовно виділені в окреме провадження, покинули місце вчинення кримінального правопорушення, викраденим майном розпорядились на власний розсуд, чим спричинили потерпілій ОСОБА_10 майнову шкоду у вказаному розмірі.
Крім того, у відповідності Закону України від 02 квітня 1992 року «Про інформацію», Закону України від 02 жовтня 2001 року «Про платіжні системи та переказ коштів в України», п. 1 ст. 5 Закону від 22 травня 2003 року «Про електронні документи та електронний документообіг», «Положення про міжбанківські розрахунки», затвердженого постановою Правління Національного банку України від 08 жовтня 1998 року і ст. 200 КК України платіжні банківські картки є електронним платіжним документам. У відповідності до ст. 1 Закону від 02 жовтня 1992 року «Про інформацію», підпунктів 1.4, 1.14, 1.27, 1.31 ст. 1 п. 15.2 ст. 15 закону від 05 квітня 2001 року «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», ч. 4 ст. 51 Закону від 07 грудня 2000 року «Про банки та банківську діяльність» документом визнається будь-який матеріальний носій, що містить інформацію, функціями якого є її збереження та передавання у часі та просторі, а засобами доступу до банківських рахунків (платіжним інструментом) є засоби певної форми на паперовому електронному чи іншому виді носія інформації, використання якого ініціює переказ грошей з відповідного рахунку. Один із видів доступу до банківських рахунків є спеціальні платіжні засоби, серед яких є платіжні картки, які є емітованими в установленому законодавством порядку пластиковими чи іншого виду картками, що використовуються для ініціювання переказу коштів з рахунку платника або в банку, а також для здійснення інших операцій, передбачених відповідним договором.
Неповнолітній ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вступивши у змову із неповнолітнім ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 09 березня 2023 року близько 18 години, перебуваючи у дворі багатоповерхових будинків по вулиці Комерційній кут вулиці Захисників острова Зміїний в місті Ізмаїл Одеської області, переконавшись у відсутності сторонніх осіб, які могли б зашкодити їх злочинним намірам та діям, усвідомлюючи злочинний характер своїх дій, з метою особистого збагачення, умисно, повторно, діючи з єдиним та спільним умислом, направленим на таємне викрадення майна ОСОБА_11 , у відповідності до заздалегідь розподілених ролей, згідно яких ОСОБА_5 відволікав увагу потерпілого ОСОБА_11 , а ОСОБА_4 безпосередньо викрадав майно потерпілого, таємно викрали банківську картку, усвідомлюючи те, що дана картка належить іншій особі та є офіційним документом, з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, ОСОБА_4 дістав з внутрішньої кишені куртки банківську картку АТ КБ «Приватбанк», номер картки: НОМЕР_7 , яка належить ОСОБА_11 та згідно ч. 1 Закону України «Про інформацію», п. 1.4, 1.14, 1.27, 1.31 ст. 1, п. 15.2 ст. 15 Закону України «Про платіжній системі та перекази коштів в Україні», ч. 4 ст. 51 Закону України «Про банки та банківську діяльність», п. 1 ст. 15 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», є офіційним документом, тобто електронним платіжним документом, засобом доступу до банківського рахунку та таким чином викрали її. Після чого, утримуючи вищевказаний офіційний документ при собі, зникли з місця вчинення кримінального правопорушення та розпорядилися викраденим на власний розсуд.
Крім цього, у період дії на території України воєнного стану, введеного з 24 лютого 2022 року Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, строк дії якого у подальшому неодноразово продовжувався у встановленому законом порядку, а саме 09 березня 2023 року приблизно о 18 годині 26 хвилині неповнолітній ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вступивши в змову з неповнолітнім ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуваючи в місті Ізмаїл, продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення грошових коштів з банківської карти АТ КБ «Приватбанк», № НОМЕР_7 , яка належить ОСОБА_11 , переконавшись у відсутності сторонніх осіб, які могли б зашкодити їх злочинним намірам та діям, усвідомлюючи злочинний характер своїх дій, з метою особистого збагачення, умисно, повторно, з корисливих мотивів діючи з єдиним та спільним умислом, направленим на таємне викрадення чужого майна, шляхом вільного доступу, знаходячись біля банкомату «Приватбанк», розташованого за адресою: Одеська область, місто Ізмаїл, проспект Незалежності, 79/2, за допомогою банківської картки АТ КБ «Приватбанк», № НОМЕР_7 , ОСОБА_5 та ОСОБА_14 зняли грошові кошти на загальну суму 9400грн, після чого залишили місце вчинення кримінального правопорушення, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, спричинивши потерпілому ОСОБА_11 майнову шкоду на вказану суму.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_14 визнав себе винним в обсязі пред'явленого йому обвинувачення. В ході судового розгляду він детально розповів про обставини кримінальних правопорушень та щиро розкаявся в їх вчиненні, не піддавши сумніву обставини справи, викладені в обвинувальному акті. Так, обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснив, що кримінальні правопорушення він вчинив за вище описаних обставинах, об'яснив свою поведінку тим, що не обдумав наслідки своїх дій. У скоєному кається.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 визнав себе винним в обсязі пред'явленого йому обвинувачення. В ході судового розгляду він детально розповів про обставини кримінальних правопорушень та щиро розкаявся в їх вчиненні, не піддавши сумніву обставини справи, викладені в обвинувальному акті. Так, обвинувачений ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснив, що кримінальні правопорушення він вчинив за вище описаних обставинах, об'яснив свою поведінку тим, що не обдумав наслідки своїх дій. У скоєному кається.
Потерпілі ОСОБА_10 , ОСОБА_11 у судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце проведення судового розгляду були повідомлені належним чином. Цивільний позов до обвинувачених від потерпілих не надходив. Суд, заслухавши думки учасників судового провадження про можливість за відсутності потерпілого з'ясувати всі обставини судового розгляду, відповідно до ст. 325 КПК України прийшов до висновку про проведення судового розгляду без участі потерпілих осіб.
Приймаючи до уваги повне визнання обвинуваченими своєї провини в обсязі пред'явленого ним обвинувачення, а також те, що вони не піддавали сумніву обставини справи, які викладені в обвинувальному акті, правильно розуміють зміст цих обставин, у суду не виникає сумнівів в добровільності позицій обвинувачених.
У зв'язку з цим, згідно ч. 3 ст. 349 КПК України суд, за згодою учасників судового провадження, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин справи, які ніким не оспорюються, та визнав можливим обмежити обсяг досліджуваних доказів допитом обвинувачених, а також дослідженням доказів, що стосуються осіб обвинувачених.
При цьому судом роз'яснено учасникам судового провадження, що вони будуть позбавлені права оспорювати ці обставини справи в апеляційному порядку.
Аналізуючи досліджені у справі докази в їх сукупності, суд вважає їх достовірними, оскільки кожне з них доповнюється і підтверджується сукупністю інших доказів.
Дії обвинуваченого ОСОБА_4 правильно кваліфіковані за ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст. 186 та ч. 1 ст. 357 КК України, оскільки він скоїв: таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, вчинене в умовах воєнного стану, відкрите викрадання чужого майна (грабіж), вчинене повторно, вчинене в умовах воєнного стану та викрадення офіційних документів, вчинене з корисливих мотивів.
При цьому суд виключає з кваліфікуючих ознак злочину, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України відносно ОСОБА_4 ознаку вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб, оскільки цей злочин ОСОБА_4 вчинив разом із малолітньою особою, яка не є суб'єктом цього злочину.
Дії обвинуваченого ОСОБА_5 правильно кваліфіковані за ч. 4 ст. 185 та ч. 1 ст. 357 КК України, оскільки він скоїв: таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, вчинене в умовах воєнного стану та викрадення офіційних документів, вчинене з корисливих мотивів.
При призначенні покарання суд, відповідно до ст. 65-67 КК України враховує характер і міру громадської небезпеки вчинених злочинів, дані, які характеризують особу обвинувачених, обставини, які обтяжують і пом'якшують покарання, висновок органу пробації.
До обставин, які згідно ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , суд відносить вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку.
Обставин, які згідно ст. 67 КК України обтяжували покарання обвинуваченого ОСОБА_5 , судом не встановлено.
До обставин, які згідно ст. 66 КК України пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , суд відносить повне визнання своєї провини обвинуваченим, щире розкаяння в скоєнні кримінальних правопорушень, активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень, часткове відшкодування шкоди, скоєння кримінальних правопорушень у неповнолітньому віці.
До обставин, які згідно ст. 66 КК України пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 , суд відносить повне визнання своєї провини обвинуваченим, щире розкаяння в скоєнні кримінальних правопорушень, активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень, часткове відшкодування шкоди, скоєння кримінальних правопорушень у неповнолітньому віці.
Суд також враховує, що обвинувачений ОСОБА_4 був засуджений 25 березня 2025 року Ізмаїльським міськрайонним судом Одеської області за ч. 4 ст. 185, 71 КК України до 5 років та 1 місяця позбавлення волі. З урахуванням усіх обставин справи, особи обвинуваченого ОСОБА_4 , керуючись вимогами карного закону і передбачених цим законом санкцій, суд вважає, що виправлення і перевиховання обвинуваченого можливо лише в умовах ізоляції від суспільства. При цьому, враховуючи, що ОСОБА_4 вчинив кримінальні правопорушення до постановлення попереднього вироку від 25 березня 2025 року, покарання йому слід призначати за правилами ч. 4 ст. 70 КК України, шляхом зарахування покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком за правилами, передбаченими ст. 72 КК України.
Суд також враховує, що обвинувачений ОСОБА_5 був засуджений 17 лютого 2023 року Ізмаїльським міськрайонним судом за ч. 4 ст. 185 КК України до 5 років позбавлення волі, від відбування покарання звільнений з іспитовим строком на 2 роки, тобто кримінальні правопорушення ОСОБА_5 скоїв після винесення вироку від 17 лютого 2023 року в період іспитового строку, а тому, з урахуванням усіх обставин справи, особи обвинуваченого ОСОБА_5 , те, що він вчинив нові умисні кримінальні правопорушення після ухвалення попереднього вироку під час іспитового строку, керуючись вимогами карного закону і передбачених цим законом санкцій, суд вважає, що виправлення і перевиховання обвинуваченого можливо лише в умовах ізоляції від суспільства. При цьому, враховуючи, що ОСОБА_5 вчинив кримінальні правопорушення після винесення вироку від 17 лютого 2023 року покарання йому слід призначати за правилами ст. 71 КК України, шляхом часткового приєднання не відбутого покарання за попереднім вироком, за правилами, передбаченими ст. 72 КК України.
Суд також вважає за необхідне в силу ст. 124 КПК України стягнути із законного представника обвинуваченого ОСОБА_4 - ОСОБА_15 на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта для проведення судових експертиз в сумі 5497грн.
Речові докази розподіляються відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
Керуючись ст. 369 -371, 373 -375 КПК України, суд -
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, 4 ст. 186 та ч. 1 ст. 357 КК України та призначити йому покарання:
-за ч. 4 ст. 185 КК України - у вигляді позбавлення волі строком на п'ять років;
-за ч. 4 ст. 186 КК України - у вигляді позбавлення волі строком на сім років;
-за ч. 1 ст. 357 КК України - у вигляді обмеження волі строком на один рік.
Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України призначити за сукупністю злочинів шляхом поглинання більш тяжким покаранням менш тяжкого покарання ОСОБА_4 у вигляді позбавлення волі строком на сім років.
Згідно ч. 4 ст. 70 КК України в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, зарахувати часткове відбуте покарання за попереднім вироком Ізмаїльського міськрайонного суду від 25 березня 2025 року у вигляді 5 років і 1 місяця позбавлення волі шляхом його поглинання і остаточно покарання ОСОБА_4 визначити у вигляді позбавлення волі строком на сім років.
Строк відбування покарання ОСОБА_4 обчислювати з часу набрання вироком законної сили. Зарахувати в строк відбування покарання ОСОБА_4 час відбування покарання за попереднім вироком із розрахунку день за день з 25 березня 2025 року до набрання вироком законної сили.
Стягнути з ОСОБА_15 на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта для проведення судових експертиз в сумі 5497 (п'ять тисяч чотириста дев'яносто сім)грн.
ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 та ч. 1 ст. 357 КК України та призначити йому покарання:
-за ч. 4 ст. 185 КК України - у вигляді позбавлення волі строком на п'ять років;
-за ч. 1 ст. 357 КК України - у вигляді обмеження волі строком на один рік.
Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України призначити за сукупністю злочинів шляхом поглинання більш тяжким покаранням менш тяжкого покарання ОСОБА_5 у вигляді позбавлення волі строком на п'ять років.
Згідно ст. 71 КК України в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю вироків, частково приєднати не відбуте покарання за вироком Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 17 лютого 2023 року у вигляді п'яти років позбавлення волі і остаточно покарання ОСОБА_5 визначити у вигляді позбавлення волі строком на п'ять років та один місяць.
До набрання вироком законної сили запобіжного заходу стосовно ОСОБА_5 не обирати. З набранням вироком законної сили ОСОБА_5 затримати і взяти під варту і с часу затримання відраховувати йому строк відбування покарання.
Скасувати арешт речових доказів по справі, накладений ухвалами слідчих суддів Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 25 травня 2023 та 02 червня 2023 року. Речові докази: жіночу шкіряну сумочка чорного кольору, сонцезахисні окуляри фірми «AOLISE», шкіряний чохол для ключів, металевий нашийник-ланцюжок, жіночу хустку для волосся, шкіряний гаманець, упаковку вологих серветок торгової марки «Euro group», антиперспірант-аерозоль торгової марки «Dave», пенсійне посвідчення № НОМЕР_3 , банківська картка банку AT «Ощадбанк» за № НОМЕР_4 , картка учасника програми «Клевер бонус», за № НОМЕР_5 , пільгова картка мережі магазинів «Копійка», чохол чорного кольору для мобільного телефону - повернути потерпілій ОСОБА_10 , CD-R диск з відеозаписом - зберігати в матеріалах провадження.
На вирок може бути подана апеляція до Одеського апеляційного суду через Ізмаїльський міськрайонний суд впродовж 30 діб з моменту його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення Одеським апеляційним судом.
Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді, а обвинуваченому та прокурору вручити копію вироку негайно після його проголошення.
Відповідно до ч. 15 ст. 615 КПК України суд обмежився проголошенням резолютивної частини вироку з врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.
Під час судового провадження судом застосовувалися Правила організації ефективного кримінального судочинства, які введені в дію рішенням Ради суддів України № 14 від 28 лютого 2020 року, та з якими можна ознайомитись на сайті Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області за посиланням: https://iz.od.court.gov.ua/sud1510/, у розділі «Громадянам», вкладка «Проект «Суд, громадяни, суспільство, держава: співпраця заради змін», а також у секретаря судового засідання.
СУДДЯ Ізмаїльського міськрайонного суду ОСОБА_1