Справа № 127/19251/21
Провадження № 22-з/801/160/25
Категорія:
Головуючий у суді 1-ї інстанції
Доповідач:Оніщук В. В.
09 грудня 2025 рокуСправа № 127/19251/21м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд у складі судді-доповідача Оніщука В. В., розглянувши заяву заступника керівника Вінницької обласної прокуратури про відвід суддів Войтка Ю. Б., Матківської М. В., Стадника І. М. у цивільній справі за позовом Першого заступника керівника Вінницької обласної прокуратури в інтересах держави в особі - Вінницької міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи без самостійних вимог щодо предмета спору: Лука-Мелешківська сільська рада, Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області, про усунення перешкод у користуванні майном та повернення земельної ділянки, за апеляційними скаргами ОСОБА_3 , в інтересах якої діє адвокат Якименко Олексій Олексійович, та ОСОБА_2 на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 06 листопада 2025 року,
У провадженні Вінницького апеляційного суду перебуває вказана справа.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями від 14 листопада 2025 року справа передана на розгляд колегії суддів в складі головуючого (судді-доповідача) Войтка Ю. Б., суддів - Матківської М. В., Стадника І. М.
Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 19 листопада 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишено без руху, надано строк для усунення її недоліків.
Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 24 листопада 2025 року відкрито апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_2 .
Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 25 листопада 2025 року відкрито апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_3 .
Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 04 грудня 2025 року справу призначено до розгляду на 23 грудня 2025 року о 11 год. 20 хв.
05 грудня 2025 року до Вінницького апеляційного суду надійшла заява заступника керівника Вінницької обласної прокуратури про відвід колегії суддів з тих підстав, що у провадженні Вінницького міського суду перебуває на розгляді заява ОСОБА_2 про перегляд за виключними обставинами рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 12 жовтня 2022 у справі №127/1925/21.
Під час розгляду справи ОСОБА_2 до суду подано пояснення від 21 липня 2025 року на заперечення Вінницької обласної прокуратури про перегляд вищезазначеного рішення, до якого долучено «звернення сусідів-свідків», адресоване Вінницькому міському голові, щодо недоцільності забезпечення безперешкодного доступу жителів міста до озера на земельній ділянці ОСОБА_2 . У даному зверненні стверджується, що купання в розташованій на спірній ділянці водоймі є небезпечним, демонтаж огорожі створює небезпеку «зриву в озеро», а тому огорожу навколо нього доцільно зберегти.
Вказане звернення підписано ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та іншими.
З відкритих джерел відомо, що ОСОБА_4 до 2007 року був суддею Вінницького апеляційного суду та його очолював. ОСОБА_5 був суддею Вінницького апеляційного суду до 2016 року та був заступником голови суду.
При цьому судді колегії Вінницького апеляційного суду розглядають апеляційні скарги на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 06 листопада 2025 року у справі № 127/19251/21, призначені на посади у 2004 році (суддя Матківська М. В.), у 2010 (суддя Войтко Ю. Б.) та у 2011 році (суддя Стадник І. М.).
Тобто судді Войтко Ю. Б., Матківська М. В., Стадник І. М. раніше працювали в одному суді з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які виконували адміністративні повноваження голови та заступника голови Вінницького апеляційного суду. Варто звернути увагу, що вищевказане звернення за підписом ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та інших свідчить про їх надмірну особисту зацікавленість в необ'єктивному розгляді вказаної справи, оскільки наявність побоювань, що хтось може впасти у воду чи втопитись при купанні не є достатньою підставою для набуття у власність земельних ділянок водного фонду за підробленими документами та їх огородження з метою повного обмеження доступу громадян до водойм.
Таким чином, факт одночасної роботи суддів Войтка Ю. Б., Матківської М. В., Стадника І. М. у Вінницькому апеляційному суді разом із Залімським Г. О., Олексієнком Ю. Г., які обіймали адміністративні посади голови та заступника голови цього суду та зацікавлені особисто у вирішенні вказаної справи на користь відповідачів, може викликати сумніви в об'єктивності та неупередженості цих суддів.
Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 08 грудня 2025 року заявлений відвід було визнано необґрунтованим, вирішення питання відводу у встановленому ч. 1 ст. 33 ЦПК України порядку передано на розгляд іншому судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями від 08 грудня 2025 року заява про відвід передана на розгляд судді Оніщуку В. В.
Розглянувши заяву про відвід, апеляційний суд дійшов до такого висновку.
Підстави для відводу судді передбачені статтею 36 ЦПК України. Зокрема, частиною 1 цієї статті передбачено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 09 листопада 2006 року у справі «Білуха проти України» зазначено, що відповідно до усталеної практики Суду наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 повинна визначатися за об'єктивними та суб'єктивними критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див., серед іншого (inter alia), рішення у справі «Фей проти Австрії» (Fey v. Austria) від 24 лютого 1993 року, пп. 27, 28 and 30; рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), N 33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-XII). У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду (див. рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства» (Pullar v. United Kingdom), від 10 червня 1996 року, п. 38).
Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. При вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими.
У контексті об'єктивного критерію, крім поведінки судді, слід визначити, чи існують переконливі факти, які можуть викликати сумніви щодо його або її безсторонності. Об'єктивний критерій в основному стосується ієрархічних чи інших зв'язків між суддею та іншими учасниками провадження. У зв'язку з цим навіть зовнішні прояви мають певну важливість, або іншими словами, «правосуддя має не лише здійснюватися, має бути видно, що воно здійснюється». Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість
Особа, яка подала заяву про відвід судді, повинна довести на підставі доказів факт упередженості судді у розгляді справи. Водночас відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу.
Проте апеляційним судом не встановлено і матеріалами справи не підтверджується наявність обставин, які б дійсно викликали сумніви в неупередженості суддів Войтка Ю. Б., Матківської М. В., Стадника І. М. у цій справі за наведених заступником керівника обласної прокуратури підстав.
Ураховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що заявлений відвід суддям Войтку Ю. Б., Матківській М. В., Стаднику І. М. є необґрунтованим, оскільки заявник не навів та відповідно не довів існування обґрунтованих та об'єктивних обставин, які б давали підстави для висновку про можливість допущення колегією суддів упередженості при розгляді цієї справи, заява мотивована лише суб'єктивними надуманими сумнівами заступника керівника Вінницької обласної прокуратури, а тому підстави для задоволення заявленого відводу відсутні.
Керуючись ст. ст. 39, 40, 259, 260, 381 ЦПК України,
Відмовити у задоволенні заяви заступника керівника Вінницької обласної прокуратури про відвід суддів Войтка Ю. Б., Матківської М. В., Стадника І. М. у цивільній справі за позовом Першого заступника керівника Вінницької обласної прокуратури в інтересах держави в особі - Вінницької міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи без самостійних вимог щодо предмета спору: Лука-Мелешківська сільська рада, Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області, про усунення перешкод у користуванні майном та повернення земельної ділянки.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Вінницького
апеляційного суду В. В. Оніщук