Справа № 182/2563/25
Провадження № 2-а/0182/73/2025
Іменем України
09.12.2025 року м. Нікополь
Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Рунчевої О.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження (без виклику сторін) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , до інспектора ВРПП Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області Токачук Кирила Володимировича, Головного управління національної поліції в Дніпропетровській області, про оскаржування постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі,-
ОСОБА_1 28.04.2025 року звернувся до Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області з вищевказаним адміністративним позовом, посилаючись на наступні обставини.
24.04.2025 р. поліцейським ВРПП Нікопольського РУП ГУНР в Дніпропетровській області Токарчук К.В. відносно нього була складена постанова про притягнення до адміністративної відповідальності ББА 749202, за ч.1 ст.121 та ч.5 ст.121 КУпАП України. Накладено стягнення - штраф 510 грн.
Вважає постанову незаконною, а рішення про притягнення до адміністративної відповідальності необґрунтованим з причин:
-не було підготовчого етапу до розгляду справи (зокрема, не вирішено питання чи є клопотання і чи підлягали вони задоволенню, що передбачено п.5 ч.1 ст.278 КУпАП України);
-порушений порядок розгляду справи (ст..279 КУпАП України): - посадова особа не представилася;
-права зачитані не в повному обсязі (хоча поліцейський наполіг на підписанні під правами з їх переліком);
-не надано можливості дати пояснення;
-не досліджувалися і не оцінювалися докази;
-не вирішувалося клопотання;
-поліцейський спочатку заповнив бланк постанови (включаючи пункт 6, графа «постановив» - накласти штраф), потім продовжив подальший формальний розгляд справи;
-поліцейський відмовився письмово зафіксувати у постанові факт його звернення до нього, що бажає скористатися послугами адвоката і вимагає надати можливість реалізувати право на захист;
-місце вчинення правопорушення вказане м.Нікополь, вул.Каштанова. Екіпаж поліції рухався по вул.Каштановій позаду авто, відтак змоги бачити чи використовувався ним пасок безпеки саме по вул.Каштановій поліцейський не мав можливості. Доказу порушення на вул.Каштановій поліцейський йому не надав для ознайомлення.
-у графі «додається» (пункт 7 постанови) поліцейським проставлений прочерк, що підтверджує факт не доручення до постанови будь-яких доказів: як-то відео, фото, показання, рапорти чи будь-які інші фактичні дані. Тобто, не було доказів для їх дослідження, їх оцінки, і їх покладення в якості обґрунтування рішення у справі;
-суть скоєного порушення (об'єктивна сторона) не описана належним чином: які (який) зовнішні світлові прилади не відповідають конструкції ТЗ і в чому саме проявилася ця невідповідальність (конкретні обставини). Є лиш загальне формулювання, без детального опису в пункті 5 Постанови;
-відсутня його вина в тех. несправності покажчика повороту. Поліцейський ОСОБА_2 ствердив про тех. несправність - непрацюючий правий задній покажчик повороту. Але перед виїздом з дому 24.04.2025 р. він перевіряв і впевнився у тех. Справності всіх покажчиків поворотів. Якщо технічна несправність ТЗ виникла вже під час руху (наприклад, через стан дорожнього покриття погіршився контакт ел.проводу) без вини водія, водій не несе адмін. Відповідальність, якщо не доведено що водій знав про таку несправність до його зупинки поліцією. Він про цю несправність в момент зупинки 24.04.2025 р. не знав. Відсутність доказів, які підтверджували б умисне керування, коли б він знав про цю несправність - не дає змоги стверджувати про умисне порушення (відсутня суб'єктивна сторона правопорушення), що виключає його відповідальність.
Просить суд звернути увагу на 2 головні причини, які свідчать про протиправність дій поліцейського та незаконність його рішення, оформленого оскаржуваною нині постановою: 1. Проігноровано його усне клопотання про необхідність залучення адвоката в процес розгляду справи. 2.Відсутні належні докази вчинення правопорушення (в т.ч. вини).
В зв'язку з чим, вважає дії інспектора поліції неправомірними, а складену ним постанову незаконною та необґрунтованою, винесеною із порушенням його права на захист, а отже такою що має бути скасована.
Таким чином позивач просить суд постанову про накладення адміністративного стягнення серія ББА №749202 від 24.04.2025 року скасувати, а провадження по справі закрити.
Ухвалою судді від 13.05.2025 року вказаний адміністративний позов прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, відкрито провадження по справі (а.с.12-13).
У відповідності до ч. 1 ст. 268 КАС України відповідача та інших учасників справи було негайно повідомлено про дату, час та місце розгляду справи.
Відповідачу був наданий строк 15 днів з дня отримання ним такої ухвали суду, на подачу відзиву на позовну заяву, запропоновано надати адміністративний матеріал відносно позивача.
14.05.2025 року на адресу суду від представника Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області Ізотової Т. надійшов відзив на позовну заяву ОСОБА_1 , згідно якого відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
19.05.2025 року на адресу суду від інспектора ВРПП Нікопольського РУП Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області лейтенанта поліції Токарчук К.В. надійшов відзив на позовну заяву ОСОБА_1 ,згідно якого відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
У відповідності до ч.4 ст.229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно із нормами статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати, у тому числі, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.
Тобто, притягненню до адміністративної відповідальності особи обов'язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб'єкта владних повноважень, зокрема, поліцейського, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчення якого передбачена чинним законодавством.
Згідно з п. 1 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 6 березня 2008 року «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень КАС України під час розгляду адміністративних справ щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень» належить перевірити, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.
З матеріалів справи вбачається, що 24.04.2025 року інспектором ВРПП Нікопольського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області лейтенантом поліції Токарчуком Кирилом Володимировичем складено постанову серії ББА №749202, згідно з якою - 24.04.2025 року о 12 год. 08 хв. по вул.Каштанова м.Нікополь Дніпропетровської області водій ОСОБА_1 керуючи автомобілем «ВАЗ-21053», р/н НОМЕР_1 , не був пристебнутий паском безпеки, чим порушив п.п. «в» п.2.3 ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене частиною 5 статті 121 КупАП, та тех.несправність - непрацюючий правий задній покажчик повороту, що скоїв адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 121 КУпАП. За вказаних обставин, цією постановою на позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 510,00 грн.
Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306 (зі змінами та доповненнями). Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Статтею 52 Закону України «Про дорожній рух», контроль у сфері безпеки дорожнього руху здійснюється Кабінетом Міністрів України, місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, Національною поліцією, іншими спеціально уповноваженими на те державними органами (державними органами (державний контроль), а також міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади (відомчий контроль).
Згідно п. 8 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Відповідно до статті 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух" від 30 червня 1993 року № 3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306(із змінами та доповненнями, далі ПДР).
Згідно з пунктом 1.9. ПДР України, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Cтаттею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а також іншими документами.
Відповідно до пунктів 1,2 розділу IV Інструкції, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, поліцейський виносить постанову по справі про адміністративне правопорушення. Зміст постанови по справі про адміністративне правопорушення повинен відповідати статті 283 КУпАП.
Позивачем заперечується факт вчинення ним правопорушення, за яке його притягнуто до адміністративної відповідальності, при цьому, представником відповідача докази вини позивача у вчиненні адміністративного правопорушення у постанові про притягнення позивача до відповідальності не зазначені. Відповідач посилається на підтвердження правомірності притягнення позивача до адміністративної відповідальності на докази відеозаписи з відеореєстратора автомобіля поліцейських та з портативного відеореєстратора поліцейського, відомості про зазначені технічні засоби відповідно до вимог ч.3 ст.283 КУпАП мали бути зазначені в постанові про притягнення позивача до адміністративної відповідальності. Але постанова поліцейського Токарчука К.В. серії ББА №749202 від 24.04.2025 року про накладення на позивача адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, таких відомостей не містить.
Оскільки доказів, які б були допустимими та достатніми для підтвердження правомірності притягнення позивача до адміністративної відповідальності, суду не надано, суд вважає, що постанова по справі про адміністративне правопорушення підлягає скасуванню.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
На підставі вищевикладеного, ст.19 Конституції України, ст.ст.122, 245, 251, 280, 283, 287-289, 293 КУпАП та керуючись ст.ст.2, 5, 72-77, 139, 242-244, 250, 268, 286, 293, 295 КАС України, суд
Позов ОСОБА_1 , до інспектора ВРПП Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області Токачук Кирила Володимировича, Головного управління національної поліції в Дніпропетровській області, про оскаржування постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі - задовольнити.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ББА №749202, складену поліцейським Нікопольського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області лейтенантом поліції Токарчуком Кирилом Володимировичем, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена за ч.1 ст.121 та ч.5 ст.121 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510,00 грн., провадження у справі про адміністративне правопорушення - закрити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області понесені ним витрати по сплаті судового збору в сумі 485,00 грн. (чотириста вісімдесят п'ять гривень 00 коп.).
Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його складення.
Суддя: О. В. Рунчева