Справа № 182/6298/25
Провадження № 2/0182/4140/2025
Іменем України
09.12.2025 року м. Нікополь
Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Рунчевої О.В., розглянувши в м. Нікополі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Ворушило Іван Олегович, до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
30.09.2025 року представник позивача ОСОБА_3 звернувся до Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області із даним позовом про розірвання шлюбу, посилаючись на наступні обставини.
28.09.2021 року позивач зареєстрував шлюб з відповідачкою. Від даного шлюбу у подружжя дітей не народилось. Шлюбні відносини між сторонами фактично припинені кілька років тому, проживають окремо, спільне господарство не ведуть, мають окремий бюджет. Сторони втратили почуття довіри, любові та поваги один до одного. Розірвати шлюб в органах ДРАЦС немає можливості, оскільки вони проживають в різних країнах. Позивач зазначає, що спільне проживання з відповідачкою є неможливим та суперечить його інтересам, а тому на примирення він не згоден. За таких обставин вважає, що подальше збереження шлюбу є недоцільним і просить його розірвати.
Ухвалою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 27.10.2025 року відкрито провадження по справі, постановлено розглянути її за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с.21-22).
Позивач та його представник повідомлялись про розгляд справи належним чином, шляхом направлення на електронну адресу, зазначену в позові, копії ухвали про відкриття провадження.
27.10.2025 року на електронну адресу суду від відповідачки ОСОБА_2 надійшла заява, згідно якої проти розірвання шлюбу не заперечує, просить не застосовувати заходів щодо примирення (а.с.23).
Розгляд справи проводиться без фіксування судового засідання звукозаписувальними технічними засобами, що передбачено ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Як встановлено судом, 28.09.2021 року між громадянином Азербайджанської Республіки ОСОБА_1 та громадянкою України ОСОБА_2 був укладений шлюб, зареєстрований Оболонським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис №1725 (а.с.8).
Від даного шлюбу у подружжя дітей не народилось.
Шлюбні стосунки між подружжям фактично припинені. Сторони проживають окремо, спільне господарство не ведуть, мають окремий бюджет, а тому шлюб носить формальний характер. Подружжя втратили почуття любові та поваги один до одного, кожен з них живе своїм окремим життям і власними інтересами, втрачено всі духовні та фізичні зв'язки. Майновий спір відсутній. На примирення подружжя не згодні, таким чином, подальше збереження сім'ї суперечить їх інтересам.
Позивач є громадянином Республіки Азербайджан, а відповідачка громадянкою України, тому шлюб між сторонами у даній справі є «міжнародним/іноземним», отже спір щодо розірвання такого шлюбу є різновидом спору з «іноземним» елементом і регулюється насамперед ЗУ «Про міжнародне приватне право». Відповідно до листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду судами цивільних справ з іноземним елементом» від 16.05.2013 року №24-754/0/4-13, спір про розірвання шлюбу між одним із подружжя - громадянином України, другим із подружжя незалежно від його громадянства, підсудні судам України.
Положенням ст.ст.60,63 ЗУ «Про міжнародне приватне право» встановлено, що припинення шлюбу та правові наслідки його припинення визначаються правом, яке діє на цей час щодо правових наслідків шлюбу.
Відповідно до ст.5 ЗУ «Про міжнародне приватне право», у випадках передбачених законом, учасники (учасник) правовідносин можуть самостійно здійснювати вибір права, що підлягає застосуванню до змісту правових відносин. Звертаючись з позовом до суду України позивач, як громадянин Азербайджану, здійснив вибір права, що підлягає застосуванню до змісту правових відносин щодо розірвання шлюбу - за законодавством України.
Відповідно до ч.3 ст. 105 Сімейного Кодексу України (далі - СК України) шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, беручи до уваги вимоги ст. 110 СК України.
Згідно зі ст.24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя (ст. 110 СК України). Оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.
Відповідно до ч.2 ст.112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.
Згідно ч.2 ст.114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Згідно з ч. 3 ст.115 СК України, документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад.
Враховуючи, що шлюб повинен відповідати волевиявленню особи та зважаючи на те, що збереження сім'ї буде суперечити інтересам сторін, а також на те, що примушення до шлюбу є неприпустимим, суд дійшов висновку, що його необхідно розірвати, задовольнивши тим самим позовні вимоги.
Згідно ст. 141 ЦПК України, у зв'язку із задоволенням позову з відповідача підлягають стягненню судові витрати. При цьому, позивач не наполягав на відшкодуванні судового збору.
Керуючись ст.ст.56,110,112,113,115 СК України, ст.ст. 12,13,18,76,81,141,247,263-265 ЦПК України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Ворушило Іван Олегович, до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб, зареєстрований 28.09.2021 року Оболонським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) між громадянином Азербайджанської Республіки ОСОБА_1 та громадянкою України ОСОБА_2 , актовий запис №1725 - розірвати.
Після розірвання шлюбу ОСОБА_1 залишити прізвище « ОСОБА_4 », ОСОБА_2 залишити прізвище « ОСОБА_5 ».
На рішення може бути подана апеляція до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його повного складення.
Суддя: О. В. Рунчева