Справа № 182/7489/25
Провадження № 2/0182/4760/2025
Іменем України
09.12.2025 року м. Нікополь
Суддя Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області Кобеляцька - Шаховал І.О., розглянувши цивільну справу за позовом адвоката Перепелятнікової Тамари Борисівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом -
В провадження Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшли матеріали цивільної справи за позовом адвоката Перепелятнікової Тамари Борисівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом.
Суддя, перевіривши заяву й додані до неї матеріали, дійшла висновку про те, що така заява підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.
Статтею 175 ЦПК України визначені основні вимоги до позовної заяви, які мають бути дотримані особами, які звертаються до суду за захистом своїх прав та інтересів шляхом пред'явлення позову до суду.
Згідно ч.3 ст.175 ЦПК України, позовна заява, серед іншого, повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів, зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Зміст позовних вимог - це певна форма захисту, яку просить позивач від суду. Під підставами позову слід розуміти обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги. Виклад обставин та підстав також необхідний для визначення тотожності позову, захисту відповідача від позову, зміни позову позивачем і, найголовніше, для визначення предмета доказування по даній справі.
Підстави позову становлять обставини (фактична підстава), якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу, і норми права (юридична підстава), які у своїй сукупності дають право особі звернутись до суду з позовними вимогами до відповідача.
Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
Як вбачається з викладених вимог, представник позивача зазначає, що відповідачка по справі, станом на 27 грудня 2020 року, дійсно, була зареєстрована за однією адресою з померлою, а саме: АДРЕСА_1 , однак, з 31 січня 2017 року за вищевказаною адресою не проживає та факт її непроживання встановлено рішенням Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 12 жовтня 2021 року. Проте, з тієї причини, що відповідачка по справі на день смерті спадкодавця була зареєстрована за вищевказаною адресою, приватний нотаріус Нікопольського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Іопель С.О. роз'яснив заявникам, що спадкоємцями після смерті ОСОБА_3 є її діти - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які спадщину прийняли, у відповідності до ч.3 ст.1268 ЦК України, оскільки постійно проживали зі спадкодавцем та не подали протягом встановленого ст.1270 ЦК України строку заяву про відмову від спадщини. Тому, з вищевикладених підстав, представник позивача змушена звернутись до суду та просить ухвалити рішення про визнання за ОСОБА_1 права власності на житловий будинок АДРЕСА_2 та на земельну ділянку, яка розташована на території Дмитрівської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області.
Суддя, ознайомившись з викладеними в позовній заяві обставинами та заявленими вимогами, вважає, що позовні вимоги підлягають уточненню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами та належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті . В той же час, частиною 2 даної статті регламентовано, що в судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Таким чином, враховуючи той факт, що в даній справі наявні обставини, які в ході розгляду справи слід встановити, оскільки від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, суддя вважає за необхідне надати позивачу та його представнику строк для усунення недоліків, шляхом заявлення вимоги в частині встановлення факту непроживання ОСОБА_2 зі спадкодавцем ОСОБА_3 на момент її смерті - ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також встановлення факту неприйняття останньою спадщини після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Крім цього, частиною 4 ст.177 ЦПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору, відповідно до закону.
Однак, вищевказані вимоги стороною позивача дотримані не були, хоча, в позовній заяві містилось зазначення, що позивач, звертаючись до суду з даним позовом, звільнений від сплати судового збору у відповідності до п.13 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір".
Однак, суддя з даним твердженням не погоджується, виходячи з наступного.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».
Відповідно до п.13 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір", від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України від 22 жовтня 1993 року №3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
У статті 22 цього ж Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акту, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань.
Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону. Серед них немає права на звернення до суду зі звільненням від сплати судового збору з вимогами, подібними до тих, з якими позивач звернувся у цій справі.
Саме такого правового висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у Постанові від 09 жовтня 2019 року у справі № 9901/311/19 (провадження № 11-795заі19).
У Постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі №545/1149/17 (провадження № 14-730цс19) вказано, що «відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI учасники бойових дій, під час розгляду справи в усіх судових інстанціях, звільняються від сплати судового збору у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав. Разом з тим, зазначена норма має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору. Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України від 22 жовтня 1993 року №3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». У статті 22 цього ж Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акта, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань. Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону. Отже, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI, суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб, з урахуванням положень статей 12, 22 Закону № 3551-XII. Подібну правову позицію щодо застосування та тлумачення пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI викладено у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі № 9901/311/19 (провадження № 11-795заі19) та Постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі № 490/8128/17 (провадження № К/9901/166/18, К/9901/30220/18). Підстави для відступу від неї відсутні».
Представник позивача зазначає, що позивач звільнений від сплати судового збору як учасник бойових дій, однак, суд не може прийняти до уваги це твердження, оскільки учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України звільнені від сплати судового збору у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав. А позовна заява, подана до суду, пов'язана зі спадковими правами, тобто, зазначений спір не пов'язаний із захистом порушених прав позивача як учасника бойових дій.
Відповідно до ч.1, 2 ст.9 Закону України "Про судовий збір", судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Згідно ч.1 ст.4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до ст.7 Закону України «Про державний бюджет України на 2025 рік» в 2025 році прожитковий мінімум працездатних осіб з 1 січня становить - 3 028 грн. 00 коп.
Як вбачається з матеріалів справи, стороною позивача заявлено позовні вимоги, які є позовними вимогами майнового характеру та, у відповідності до вимог чинного законодавства, позовна заява має містити ціну позову, яка є обов'язковою для вирахування суми сплаченого судового збору, оскільки дані вимоги передбачені п.3 ч.3 ст.175 ЦПК України, а саме: позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці. Однак, стороною позивача ціна позову визначена не була.
Згідно п.2 ч.1 ст.176 ЦПК України, у позовах про визнання права власності на майно або його витребування ціна позову визначається вартістю майна.
Відповідно до пункту 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 20 від 22 грудня 1995 року «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності», вартість спірного майна визначається за погодженням сторін, а за його відсутності - за дійсною вартістю майна на час розгляду спору. Під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості.
Згідно ч.1 ст.12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», звіт про оцінку майна є документом складеним, зокрема, в електронному вигляді з дотриманням законодавства про електронні довірчі послуги, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.
Окрім цього, Законом України «Про оцінку земель» передбачено грошова оцінка земельних ділянок.
Відповідно до ст.18 ЗУ Закону України «Про оцінку земель», нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України "Про землеустрій".
Як видно із ст.20 ЗУ «Про оцінку земель», за результатами нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт.
Суд зазначає, що за наявності перешкод в отриманні витягу з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, позивач не позбавлений можливості замовити експертну грошову оцінку майна, з метою визначення вартості земельної ділянки. Суд роз'яснює позивачу, що на підтвердження вартості спірної земельної ділянки, яка є предметом позову, необхідно надати звіт за результатами проведення експертної грошової оцінки та оплатити судовий збір за кожну позовну вимогу окремо.
Також, суд роз'яснює позивачу, що вартість станом на час звернення до суду, яка буде визначена за результатами проведення експертної грошової оцінки, земельної ділянки становитиме ціну позову.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, суддя вважає, вкотре, роз'яснити позивачу та його представнику, що з причини відсутності вищевказаних документів та незазначення дійсної вартості майна, не можливо вірно прорахувати суми судового збору, яка підлягає сплаті. Тому, у разі надання відповідних документів та визначення ціни позову, стороні позивача слід сплатити судовий збір, у відповідності до визначеної ставки судового збору та, у разі уточнення позовних вимог, слід також сплати судовий збір за кожну із вимог.
Відповідно до ч.1 ст.185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Оскільки, без зазначення наведених вище обставин, вирішити питання про відкриття провадження у справі неможливо, суддя вважає за необхідне заяву залишити без руху та надати позивачу строк для усунення зазначених недоліків.
Враховуючи вищенаведене, приходжу до висновку, що позовну заяву необхідно залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків протягом 5 (п'яти) днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.
Керуючись ст.ст.175, 177, 185 ЦПК України, суддя -
Позовну заяву адвоката Перепелятнікової Тамари Борисівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання ухвали.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: І. О. Кобеляцька-Шаховал