Віньковецький районний суд Хмельницької області
Справа № 670/715/25
Провадження № 2/670/453/25
(заочне)
09 грудня 2025 року селище Віньківці
Віньковецький районний суд Хмельницької області в складі:
головуючої - судді Мусієнко М.Б.
за участю секретаря судового засідання Ліневської В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ “ЕЙС»» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
20.10.2025 в електронній формі через електронний кабінет до Віньковецького районного суду Хмельницької області надійшов позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ “ЕЙС»» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, у якій позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ “ЕЙС»» заборгованість за договором кредитної лінії № 00-9794842 від 26.05.2024 у сумі 18913 грн 60 коп., яка складається з:
- 8800 грн 00 коп. - заборгованості по тілу кредиту;
- 10113 грн 60 коп. - заборгованості за несплаченими відсотками за користування кредитом, та судові витрати: судовий збір - 2422 грн 40 коп., витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7000 грн 00 коп.
Позовна заява мотивована тим, що 26.05.2024 між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МАКС КРЕДИТ» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 00-9794842 на суму 8000 грн 00 коп. Кредитний договір укладено у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Договір підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора 68447. За умовами договору відповідач отримав кредит у розмірі 8800 грн 00 коп. та зобов'язувався повернути його, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки, передбачені договором.
Згідно з умовами кредитного договору первісний кредитор виконав свій обов'язок та 26.05.2024 ініціював переказ коштів безготівковим зарахуванням через ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ПЛАТЕЖІ ОНЛАЙН» у розмірі 8000 грн 00 коп. на банківську карту відповідача № НОМЕР_1 , яку він вказав у договорі кредитної лінії № 00-9794842. Отже, первісний кредитор свої зобов'язання щодо надання коштів виконав у повному обсязі, що підтверджується повідомленням від ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ПЛАТЕЖІ ОНЛАЙН» з відміткою та додатком до нього.
25.11.2024 ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МАКС КРЕДИТ» відповідно до умов договору факторингу № 25112024-МК/Ейс відступило право вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором ТОВАРИСТВУ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ “ЕЙС»». Відтак відповідно до реєстру боржників за договором факторингу № 25112024-МК/Ейс від 25.11.2024 до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідача на загальну суму 18913 грн 60 коп.
Представник позивача зазначає, що станом на дату подання позовної заяви на рахунки позивача не надходило жодного платежу на погашення заборгованості відповідача за кредитним договором. Згідно з умовами кредитного договору відповідач зобов'язується вчасно повернути кредит, сплатити відсотки за користування кредитом в порядку, визначеному кредитним договором. Незважаючи на це, відповідач не виконав свого обов'язку та не повертав наданий йому кредит в строки, передбачені кредитним договором. Тому загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем за кредитним договором на момент подання позовної заяви становить 18913 грн 60 коп., яка складається з:
- 8800 грн 00 коп. - заборгованості по тілу кредиту;
- 10113 грн 60 коп. - заборгованості за несплаченими відсотками за користування кредитом.
Ухвалою від 23.10.2025 відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін 20.11.2025. Задоволено клопотання представника позивача та витребувано у АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» інформацію та документи, що стосуються наявності у ОСОБА_1 платіжної картки № 5355-28XX-XXXX-0074 та зарахування кредитних коштів на відповідний картковий рахунок.
20.11.2025 розгляд справи відкладено на 09.12.2025 у зв'язку із неявкою у судове засідання відповідача.
09.12.2025 представник позивача ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ “ЕЙС»» Поляков О.В. у судове засідання не з'явився, але у позовній заяві просив розглянути справу без його участі, позов підтримав у повному обсязі та просив задоволити з підстав, зазначених у позові, не заперечив проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач ОСОБА_1 відповідно до ст. 128, 130 ЦПК України належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, але повторно не з'явився у судове засідання без поважних причин, не подаввідзив на позов, а тому суд вважаєможливимвідповідно до ч. 4 ст. 223, ч. 1 ст. 280 ЦПК України вирішити справу на підставі наявних у нійданих та доказів (постановити заочне рішення).
Відтак ухвалою Віньковецького районного суду Хмельницької області від 09.12.2025 постановлено проводити заочний розгляд справи.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Судом встановлено, що 26.05.2024 між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МАКС КРЕДИТ» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії № 00-9794842 на суму 8000 грн 00 коп. Кредитний договір укладено у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Договір підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора «68447» (а.п. 25-29).
Відповідно до умов договору:
1.1.Кредитодавець надає позичальнику кредит у національній валюті у формі кредитної лінії, на умовах, передбачених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування ним та комісію, а також виконати інші обов'язки, передбачені договором.
1.2.Сума кредитної лінії (сума кредиту) складає: 8000 грн 00 коп. Тип кредиту - кредитна лінія. Цільове призначення кредиту (мета отримання кредиту): на споживчі потреби.
1.3.Строк дії кредитної лінії (строк кредитування): 360 календарних днів. Позичальник зобов'язаний повернути суму кредиту кредитодавцю в останній день строку кредитування (дата остаточного повернення кредиту) - 21 травня 2025 року згідно умов пункту 3.5. цього Договору.
1.4.Позичальник зобов'язаний здійснювати оплату нарахованих процентів в періодичну дату оплати процентів, а саме: 20 червня 2024 року, та кожний 25 день після цієї дати протягом строку кредитування.
1.5.Тип процентної ставки - фіксована.
1.5.1.Стандартна процентна ставка складає 1,47 % від суми кредиту за кожний день користування кредитом, застосовується у межах строку дії кредитної лінії, зазначеного в пункті 1.3. цього договору.
1.6.Кредитодавець одноразово нараховує комісію за надання кредиту у розмірі 10,00 % відсуми кредиту, яка складає 800 грн 00 коп., яку позичальник зобов'язаний сплатити на умовах, визначених пунктом 3.5. цього договору.
1.7.1. Денна процентна ставка за цим договором при застосуванні стандартної процентної ставки з урахуванням комісії (у разі її наявності) дорівнює 1,5% .
1.8.Орієнтована реальна річна процентна ставка за стандартною процентною ставкою на дату укладання цього договору становить 9598,20 %.
1.9.Орієнтована загальна вартість кредиту за стандартною процентною ставкою на дату укладання цього договору становить 51136 грн 00 коп.
2.8. Кредитодавець зобов'язаний надати кредит у дату надання/видачі кредиту 26 травня 2024 року. Сума кредиту перераховується кредитодавцем у сумі 8000 грн 00 коп. На рахунок позичальника за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_2 .
3.5. Позичальник зобов'язаний здійснити оплату комісії за надання кредиту та повернути суму кредиту в останній день строку кредитування, яка є датою остаточного повернення кредиту, а саме: 21 травня 2025 року.
Відповідно до пункту 7.10. договору, підписуючи договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, позичальник підтверджує свою повну обізнаність за згоду з усіма (в тому числі істотними) умовами цього Договору та Правил.
Договір підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора «68447», що підтверджується довідкою про ідентифікацію (а.п. 17).
Паспорт споживчого кредиту (інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит) (стандартизована форма) підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора «69583» 26 травня 2024 року (а.п. 18, 19).
Переказ коштів на вказану у договорі карту № НОМЕР_2 здійснено ТОВ «МАКС КРЕДИТ» 26.05.2024 в сумі 8000 грн 00 коп., що підтверджується інформаційною довідкою ТОВ «ПЛАТЕЖІ ОНЛАЙН» (а.п. 13, 14).
Як вбачається з наданої АТ «ПУМБ» інформації та виписки за картковим рахунком відповідача ОСОБА_1 , на ім'я останнього емітовано карту № НОМЕР_3 . 26.05.2024 відповідач отримав на свій рахунок грошовий переказ у розмірі 8000 грн 00 коп. (а.п. 76).
Отже, кредитодавець виконав свої зобов'язання за договором кредитної лінії № 00-9794842 від 26.05.2024 та наддав відповідачу кредитні кошті відповідно до умов зазначеного договору.
Згідно з п. 2.1., 2.3. Договору факторингу № 25112024-МК/Ейс від 25.11.2024, укладеного між ТОВ «ФК «ЕЙС»» (фактор) та ТОВ «МАКС КРЕДИТ» (клієнт), в порядку та на умовах, визначених в цьому договорі, фактор зобов'язується передати (сплатити) клієнту суму фінансування, а клієнт зобов'язується відступити факторові права вимоги за укладеними кредитними договорами згідно з реєстром, в обсязі та на умовах, що існують на дату відступлення прав вимоги. З дати відступлення прав вимоги клієнт перестає бути стороною за укладеними договорами, а фактор стає виключним та єдиним кредитором за укладеними кредитними договорами згідно з реєстром та набуває всіх прав за ними (а.п. 46-52).
Як вбачається з Реєстру боржників за кредитними договорами, укладеними між боржниками та ТОВ «МАКС КРЕДИТ», до договору факторингу № 25112024-МК/Ейс від 25.11.2024, відповідач має заборгованість за кредитним договором № 00-9794842 від 26.05.2024 у загальній сумі 18913 гривень 60 копійок (а.п. 44, 45).
Відповідно до детального розрахунку заборгованості за кредитним договором № 00-9794842 від 26.05.2024 за період з 26.05.2024 по 19.08.2024 ОСОБА_1 має заборгованість, яка складається з: 8000 грн 00 коп. - сума заборгованості за основним зобов'язанням, 10113 грн 60 коп. - сума заборгованості за нарахованими процентами, 800 грн 00 коп. - сума заборгованості за нарахованими комісіями, 2800 грн 00 коп. - штрафні санкції згідно з умовами договору (а.п. 41).
Відповідно до виписки з особового рахунку за кредитним договором № 00-9794842 від 26.05.2024 за період з 25.11.2024 по 01.10.2025 відповідач має заборгованість в розмірі 18913 грн 60 коп. (а.п. 40).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Ч. 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Водночас, згідно з ч. 2 цієї норми, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору.
Отже, до правовідносин сторін за кредитним договором підлягають застосуванню норми, які регулюють відносини позики, якщо це не суперечить суті кредитного договору.
Стаття 1046 ЦК України передбачає, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до вимог ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.
Письмова форма договору позики внаслідок його реального характеру є доказом не лише факту укладення договору, а й передачі грошової суми позичальнику.
Договір позики в письмовій формі може бути укладений як шляхом складання одного документа, так і шляхом обміну листами (ч. 1 ст. 207 ЦК України). Відповідно до ч. 2 вказаної статті правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.
Згідно зі ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно з ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», встановлено, що у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:
- електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину;
- електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;
- аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.
Електронні документи (повідомлення), пов'язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із статтею 64 Цивільного процесуального кодексу України, статтею 36 Господарського процесуального кодексу України та статтею 79 Кодексу адміністративного судочинства України (ч. 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно з ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Згідно з ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитору зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором.
Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі ст. 1082 ЦК України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов'язку перед клієнтом.
Відповідач не надав своєчасно позивачу грошові кошти для погашення заборгованості за кредитним договором, відсотками, що має відображення у виписці з особового рахунку за кредитним договором, тобто відповідач зобов'язання за договором не виконав.
Щодо стягнення комісії.
Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 06 листопада 2023 року по справі № 204/224/21 відступив від висновку, викладеного у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 січня 2023 року у справі № 172/410/21, та вказав, що якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов'язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Закону України «Про споживче кредитування», щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
На виконання вимог, у тому числі, пункту 4 частини першої статті 1 та частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит. Відповідно до пункту 5 зазначених Правил розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно з істроковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сумм погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.
Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати - витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.
Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимог Закону України «Про споживче кредитування» та підтверджують правомірність встановлення у договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості.
Водночас Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.
Відповідно до частини першої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їхнаявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит. З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць.
Відповідно до частини шостої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» споживач не зобов'язаний сплачувати кредитодавцю будь-які платежі, не зазначені в договорі про споживчий кредит та/або не враховані в розрахунку денної та орієнтовної річної процентної ставки, що зазначені в договорі про споживчий кредит, крімплатежів за споживчим кредитом, які не включаються до розрахунку загальних витрат за споживчим кредитом у випадках, передбачених цим Законом.
Ураховуючи викладене, на думку суду, позиція, висловлена Верховним Судом у постанові від 06 листопада 2023 року (справа № 204/224/21) не стосується встановлення одноразової комісії за видачу кредиту. Остання у розмірі 800 грн 00 коп. погоджена з відповідачем, передбачена договором кредитної лінії № 00-9794842 від 26.05.2024 (п. 1.6.), включена до орієнтовної загальної вартості кредиту, зазначена у графіку платежів та паспорті споживчого кредиту, а тому суд вважає вимогу про її стягнення у розмірі 800 грн 00 коп. правомірною.
У зв'язку з порушенням зобов'язань відповідач має заборгованість перед ТОВ «ФК “ЕЙС»» за кредитним договором в сумі 18913 грн 60 коп., яка складається з: 8000 грн 00 коп. заборгованості по кредиту; 10113 грн 60 коп. заборгованості за несплаченими відсотками за користування кредитом та 800 грн 00 коп. заборгованості за комісією за надання кредиту.
Відповідач не скористався своїми процесуальними правами, несучи ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням ним процесуальних дій, не подав відзиву на позов, не надав будь-яких заперечень проти позову чи доказів на спростування позиції позивача.
Відтак, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об'єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у сукупності, з'ясувавши усі обставини справи, з урахуванням того, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі та стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 18913 грн 60 коп.
Щодо розподілу судових витрат.
Під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, питання як розподілити між сторонами судові витрати (п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України) та у резолютивній частині рішення зазначається розподіл таких судових витрат (п. 2 ч. 5 ст. 265 ЦПК України).
Відповідно до положень ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Судом встановлено, що позивач ТОВ «ФК “ЕЙС»» поніс судові витрати, що складаються з 2422 грн 40 коп. сплаченого судового збору (а.п. 61).
Згідно з частинами 1-3 статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
07.04.2025 між ТОВ «ФК “ЕЙС»» та АДВОКАТСЬКИМ БЮРО «СОЛОМКО ТА ПАРТНЕРИ» укладено договір про надання правничої допомоги № 20/08/25-01 та додаткову угоду № 25770808264 до договору (а.п. 37-39).
На підтвердження виконання умов договору позивачем надано суду копію акту прийому-передачі наданих послуг, який є невід'ємною частиною до Договору про надання правничої допомоги № 20/08/25-01 від 20.08.2025, згідно з яким загальна вартість витрат на правничу допомогу складає 7000 грн 00 коп., а саме: складання позовної заяви - 5000 грн 00 коп., вивчення матеріалів справи - 1000 грн 00 коп., підготовка адвокатського запиту щодо відповідача - 500 грн 00 коп., підготовка та подання клопотання про витребування інформації - 500 грн 00 коп. (а.п. 36).
Велика Палата Верховного Суду вказала, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, враховуючи конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19).
Ті ж критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/WestAllianceLimited» проти України, заява № 19336/04, п. 269).
З огляду на умови договору про надання правничої допомоги та інші докази понесених витрат, суд дійшов висновку, що у цій справі витрати на правничу допомогу є реальними, підтвердженими матеріалами справи та з урахуванням вимог ч. 2 ст. 141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Отже, враховуючи вимоги статті 141 ЦПК України, з відповідача слід стягнути на користь позивача суму судового збору, сплаченого при поданні позову, що становить 2422 грн 40 коп., та понесені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7000 грн 00 коп.
На підставі ст. 207, 512, 514, 526, 610, 611, 626, 628, 629, 638, 1048, 1049, 1054, 1055, 1077, 1082 ЦК України, Закону України «Про електронну комерцію», керуючись ст. 12, 13, 81, 133, 137, 141, 223, 263-265, 280-282, 284, 288, 289, 352, 354, 355 ЦПК України, суд
позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ “ЕЙС»» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволити.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ “ЕЙС»» заборгованість за договором кредитної лінії № 00-9794842 від 26.05.2024 у розмірі 18913 (вісімнадцять тисяч дев'ятсот тринадцять) гривень 60 копійок.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ “ЕЙС»» 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок сплаченого судового збору.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ “ЕЙС»» витрати на правничу допомогу в розмірі 7000 (сім тисяч) гривень 00 копійок.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України. Особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити рішення суду в апеляційному порядку повністю або частково.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне найменування сторін та інших учасників справи:
Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ “ЕЙС»», код в ЄДРПОУ 42986956, місцезнаходження: вул. Алматинська, будинок 8, офіс 310а, місто Київ, 02090.
Відповідач: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя Мар'яна МУСІЄНКО