Віньковецький районний суд Хмельницької області
Справа № 670/544/25
Провадження № 2/670/333/25
(заочне)
09 грудня 2025 року селище Віньківці
Віньковецький районний суд Хмельницької області в складі:
головуючої судді - Мусієнко М.Б.
за участю секретаря судового засідання Ліневської В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду позов керівника Летичівської окружної прокуратури Сухореброго С. в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах: Національної служби здоров'я України, Хмельницької обласної ради до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача комунальне некомерційне підприємство «Хмельницька обласна лікарня» Хмельницької обласної ради про стягнення витрат на стаціонарне лікування потерпілого від кримінального правопорушення,
21.07.2025 до суду надійшла позовна заява керівника Летичівської окружної прокуратури Сухореброго С. в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах: Національної служби здоров'я України, Хмельницької обласної ради до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача комунальне некомерційне підприємство «Хмельницька обласна лікарня» Хмельницької обласної ради про стягнення витрат на стаціонарне лікування потерпілого від кримінального правопорушення, у якій позивач просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 :
- на користь держави в особі Національної служби здоров'я України кошти, витрачені на лікування потерпілого від кримінального правопорушення, в сумі 71278 грн 72 коп., які перерахувати в дохід Державного бюджету України;
- на користь держави в особі Хмельницької обласної ради кошти, витрачені на лікування потерпілого від кримінального правопорушення, в сумі 2339 грн 12 коп., які перерахувати в дохід обласного бюджету.
Позов обґрунтований тим, що вироком Віньковецького районного суду від 26.03.2025 ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України (а саме в порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяло потерпілому тяжкі тілесні ушкодження), та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років без позбавлення права керування транспортними засобами. На підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік 6 місяців. Вирок Віньковецького районного суду від 26.03.2025 набрав законної сили 26.04.2025. Вказаним вироком встановлено, що своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги пп. 2.3. (б), 10.1., 16.13. Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ № 1306 від 10.10.2001.
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та порушення ОСОБА_1 вимог Правил дорожнього руху водій автомобіля «BMW 523і» з д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження. Вказані вище порушення вимог безпеки дорожнього руху ОСОБА_1 знаходяться у прямому причинному зв'язку з дорожньо-транспортною пригодою та її наслідками, а саме заподіяння тяжких тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_2 .
У зв'язку з отриманими тілесними ушкодженнями потерпілий ОСОБА_2 перебував на стаціонарному лікуванні у КНП «Хмельницька обласна лікарня» Хмельницької обласної ради.
Відповідно до листа КНП «Хмельницька обласна лікарня» Хмельницької обласної ради № 01-07/1404 від 09.05.2025 потерпілий ОСОБА_2 знаходився на стаціонарному лікуванні з 15.05.2024 по 04.06.2024 в відділеннях екстреної (невідкладної) допомоги, реанімаційному та нейрохірургічному 19 ліжко-днів, з 05.07.2024 по 17.07.2024 в відділенні отоларингології та щелепно-лицевої хірургії 12 ліжко-днів, у зв'язку із чим лікарня понесла витрати, профінансовані Національною службою здоров'я України за рахунок коштів державного бюджету, на лікування потерпілого від кримінального правопорушення у сумі 71278,72 гривень та за рахунок коштів обласного бюджету у сумі 2339,12 гривень, а всього на загальну суму 73617,84 гривень.
В ході досудового розслідування та судового розгляду обвинуваченим ОСОБА_1 зазначені витрати на стаціонарне лікування потерпілого в добровільному порядку не відшкодовано. Позов про стягнення витрат, профінансованих Національною службою здоров'я України за рахунок коштів державного бюджету та Хмельницької обласною радою за рахунок коштів обласного бюджету, на стаціонарне лікування потерпілого від кримінального правопорушення прокурором не заявлявся. Викладені обставини підтверджуються вироком Віньковецького районного суду від 26.03.2025, листами КНП «Хмельницька обласна лікарня» Хмельницької обласної ради № 01-07/1404 від 09.05.2025 та Національної служби здоров'я України № 21368/2-16-25 від 21.05.2025.
Тому станом на день пред'явлення позову ОСОБА_1 не відшкодовано кошти державному бюджету у розмірі 71278,72 гривень та обласному бюджету у розмірі 2339,12 гривень, а всього на загальну суму 73617,84 гривень.
Позивач звертає увагу суду на норми ч. 6 ст. 82 ЦПК України, відповідно до яких вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчиненні вони цією особою.
Також як на правове обґрунтування позову посилається на ч. 1 ст. 1166, ст. 1206 ЦК, постанову Пленуму Верховного Суду України від 07.07.1995 № 11 «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину та судових витрат», Порядок обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнення з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 545 від 16.07.1993.
Зазначає, що витрачені на стаціонарне лікування кошти підлягають відшкодуванню у повному обсязі і зараховуються до відповідного державного бюджету залежно від джерел фінансування закладу охорони здоров'я або на рахунок юридичної особи, якій належить останній. Невідшкодування вказаних коштів, витрачених на стаціонарне лікування потерпілого від кримінального правопорушення, створює навантаження на відповідні бюджети та ускладнює процес безкоштовного лікування осіб, які цього потребують, чим завдається істотна шкода державним інтересам в цілому.
Водночас в обґрунтування правомірності використання представницьких повноважень при зверненні з цим позовом представник позивача вказує, що Національною службою здоров'я України та Хмельницькою обласною радою не здійснено жодних дій для захисту та відновлення порушених інтересів держави, повернення до державного та обласного бюджетів коштів, витрачених на стаціонарне лікування потерпілих від кримінального правопорушення. Вказане підтверджується листом Національної служби здоров'я України від 21.05.2025 № 21368/2-16-25.
Саме бездіяльність Національної служби здоров'я України та Хмельницькою обласною радою як органів, уповноважених державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах щодо звернення до суду з позовом про стягнення коштів до державного та обласного бюджетів свідчить про нездійснення цими органами захисту інтересів держави, що має прояв в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб'єкта владних повноважень та підтверджує наявність виключного випадку для звернення прокурора з таким позовом до суду. Звернення прокурора з позовною заявою зумовлене виключно потребою захистити інтереси держави.
Окрім того, пред'являючи позов в інтересах держави в особі Національної служби здоров'я України та обласної ради, прокурор має на меті відшкодування коштів, витрачених КНП «Хмельницька обласна лікарня» Хмельницької обласної ради у зв'язку з лікуванням потерпілого від кримінального правопорушення ОСОБА_2 за рахунок державного та обласного бюджетів, неповернення яких свідчить про порушення державних інтересів.
Ухвалою від 07.08.2025 відкрито провадження у справі, призначено проведення підготовчого судового засідання 02.09.2025, надіслано учасникам справи копію зазначеної ухвали.
Судові засідання 02.09.2025 та 25.09.2025 відкладені у зв'язку з відсутністю відомостей про належне повідомлення відповідача про день, час та місце їх проведення, що підтверджується матеріалами справи.
Ухвалою від 21.10.2025 закрито підготовче провадження, призначено розгляд справи по суті 19.11.2025 в приміщенні Віньковецького районного суду Хмельницької області.
Судове засідання 19.11.2025 відкладено на 09.12.2025 у зв'язку з неявкою відповідача.
Представник позивача прокурор Летичівської окружної прокуратури Делінда В.Ю. у судовому засіданні 09.12.2025 позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позові, просив задоволити. Також не заперечив щодо заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення.
Представник Національної служби здоров'я України у судове засідання 09.12.2025 не з'явилася, належним чином повідомлена про день, час та місце судового засідання, однак, 08.08.2025 подала заяву, у якій просила розгляд справи проводити без участі представника Національної служби здоров'я України, позов підтримала, просила задоволити в повному обсязі.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача комунального некомерційного підприємства «Хмельницька обласна лікарня» Хмельницької обласної ради у судове засідання 09.12.2025 не з'явилася, належним чином повідомлена про день, час та місце судового засідання, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. У заявах від 05.11.2025 та 28.11.2025 просила розгляд справи проводити без її участі
Відповідач ОСОБА_1 відповідно до ст. 128, 130 ЦПК України належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, але вдруге не з'явився у судове засідання без поважних причин, не подав відзив на позов, а тому суд вважає можливим відповідно до ч. 4 ст. 223, ч. 1 ст. 280 ЦПК України вирішити справу на підставі наявних у нійданих та доказів (постановити заочне рішення).
Відтак ухвалою Віньковецького районного суду Хмельницької області від 09.12.2025 постановлено проводити заочний розгляд справи.
Судом встановлено такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
Вироком Віньковецького районного суду Хмельницької області від 26 березня 2025 року у справі № 670/675/24 (провадження № 1-кп/670/12/25) ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 Кримінального кодексу України (порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяли тяжке тілесне ушкодження потерпілому), та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років без позбавлення права керувати транспортними засобами. На підставі ст. 75 Кримінального кодексу України звільнено ОСОБА_1 від відбування призначеного основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік 6 (шість) місяців.
Наведеним вироком суду встановлено, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та порушення ОСОБА_1 вимог Правил дорожнього pyxy водій автомобіля «BMW 523i», д.н.з. НОМЕР_2 , ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження у вигляді: забою головного мозку середнього ступеня тяжкості, субарахноїдального крововиливу в лівій лобно-скроневій ділянці, перелому нижнього краю правої орбіти, переломів передньої, внутрішньої та зовнішньої стінок правої гайморової пазухи з переходом на альвеолярну поверхню, уламкового перелому тіла нижньої щелепи, внутрішньосуглобового перелому голівки суглобового відростка нижньої щелепи зліва, травматичного видалення 5-го зуба на верхній та нижній щелепі справа, рани на підборідді, саден в ділянці голови, багатоуламкового перелому тіла та зуба 2-го шийного хребця, компресійних переломів тіл 5-6-го шийних хребців, перелому правого поперечного відростку 7-гo шийного хребця, припухлості м'яких тканин з крововиливом в ділянці лівого плеча та травматичного вивиху в ділянці лівого ліктьового суглоба, порізів, саден та крововиливів в ділянці тулуба та кінцівок потерпілого. Вирок набрав законної сили 26 квітня 2025 (а.п. 18-25).
Листом Віньковецького відділу окружної прокуратури від 01.05.2025 № 53/1-1892ВИХ-25 органи прокуратури звернулися до КНП «Хмельницька обласна лікарня» Хмельницької обласної ради з проханням надати інформацію про витрати на лікування потерпілого від кримінального правопорушення ОСОБА_2 , наявність/відсутність факту їх відшкодування та проведення претензійної роботи з цього приводу (а.п. 8).
Відповідно до листа КНП «Хмельницька обласна лікарня» Хмельницької обласної ради № 01-07/1404 від 09.05.2025 потерпілий ОСОБА_2 знаходився на стаціонарному лікуванні з 15.05.2024 по 04.06.2024 в відділеннях екстреної (невідкладної) допомоги, реанімаційному та нейрохірургічному 19 ліжко-днів, з 05.07.2024 по 17.07.2024 в відділенні отоларингології та щелепно-лицевої хірургії 12 ліжко-днів, у зв'язку із чим лікарня понесла витрати, профінансовані Національною службою здоров'я України за рахунок коштів державного бюджету, на лікування потерпілого від кримінального правопорушення у сумі 71278 гривень 72 копійки та за рахунок коштів обласного бюджету у сумі 2339 гривень 12 копійок, а всього на загальну суму 73617 гривень 84 копійки (а.п. 9-12).
Листом Віньковецького відділу окружної прокуратури від 14.05.2025 № 53/1-2092ВИХ-25 органи прокуратури звернулися до Національної служби здоров'я України з проханням надати інформацію про вжиті заходи щодо стягнення з ОСОБА_1 витрат на лікування потерпілого ОСОБА_2 (а.п. 13).
З листа Національної служби здоров'я України № 21368/2-16-25 від 21.05.2025 вбачається, що позов про стягнення витрат, понесених Національною службою здоров'я України за рахунок коштів державного бюджету на стаціонарне лікування потерпілого від кримінального правопорушення, не заявлявся, оскільки у Національної служби здоров'я України відсутні відповідна повноваження (14, 15).
Листом Віньковецького відділу окружної прокуратури від 11.06.2025 № 53/1-2517ВИХ-25 органи прокуратури звернулися до Хмельницької обласної ради з проханням надати інформацію про наявність/відсутність факту відшкодування витрат на лікування потерпілого ОСОБА_2 та про вжиті заходи щодо стягнення з ОСОБА_1 таких витрат (а.п. 16).
Відповідно до листа Хмельницької обласної ради від 19.06.2025 № 873/01-11 остання не зверталася до суду з позовом про стягнення витрат на лікування потерпілого ОСОБА_2 (а.п. 17).
Матеріали провадження містять повідомлення Національної служби здоров'я України та Хмельницької обласної ради про встановлення підстав та намір здійснювати представництво інтересів держави в суді (а.п. 26, 27).
Також представником позивача долучено до матеріалів провадження витяги з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань стосовно Хмельницької обласної прокуратури, Національної служби здоров'я України, Хмельницької обласної ради, комунального некомерційного підприємства «Хмельницька обласна лікарня» Хмельницької обласної ради, з яких вбачається, що зазначені особи не перебувають в стані припинення (а.п. 28-31).
Відповідно до ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Згідно з ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ч. 2 ст. 1191 ЦК держава, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, юридичні особи мають право зворотної вимоги до фізичної особи, винної у вчиненні кримінального правопорушення, у розмірі коштів, витрачених на лікування особи, яка потерпіла від цього кримінального правопорушення.
Статтею 1206 ЦК України передбачено, що особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, зобов'язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від цього кримінального правопорушення, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого.
Відповідно до статті 3 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров'я» закладом охорони здоров'я є юридична особа будь-якої форми власності та організаційно-правової форми або її відокремлений підрозділ, що забезпечує медичне обслуговування населення основі відповідної ліцензії та професійної діяльності медичних (фармацевтичних) працівників і фахівців з реабілітації.
Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Згідно з ч. 3, 7 ст. 128 Кримінального процесуального кодексу України, цивільний позов в інтересах держави пред'являється прокурором. Особа, яка не пред'явила цивільного позову в кримінальному провадженні, а також особа, цивільний позов якої залишено без розгляду, має право пред'явити його в порядку цивільного судочинства.
Відповідно до ст. 131-1 Конституції України прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Стаття 1 Закону України «Про прокуратуру» передбачає, що прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави.
Пунктом 2 частини першої статті 2 Закону України «Про прокуратуру» визначено, що на прокуратуру покладається функція представництва інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених цим Законом та главою 12 розділу III ЦПК України.
Представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини (ч. 1, 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру»).
Вказаним приписам кореспондують відповідні приписи ЦПК України, зокрема частини четвертої статті 56 цього Кодексу, де зазначено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Відповідно до п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 07.07.1995 «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину та судових витрат» питання про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого вирішується згідно з «Порядком обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 545 від 16.07.1993. Витрачені на стаціонарне лікування кошти підлягають відшкодуванню у повному обсязі і зараховуються до відповідного державного бюджету залежно від джерел фінансування закладу охорони здоров'я або на рахунок юридичної особи, якій належить останній.
Відповідно до п. 2 «Порядку обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнення з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 545 від 16.07.1993 сума коштів, яка підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров'я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, виходячи з кількості ліжко-днів, проведених ним в стаціонарі та вартості витрат на його лікування в день.
Кількість ліжко-днів визначається на підставі медичної картки стаціонарного хворого (форма 003/у) або інших документів, які підтверджують дату госпіталізації та виписки хворого із стаціонару лікувального закладу.
Визначення суми витрат на лікування потерпілого за один ліжко-день провадиться виходячи з фактичної кількості ліжко-днів і загальної суми фактичних витрат за місяць (в якому проводилось лікування) на утримання лікувального закладу, за винятком витрат на капітальні вкладення, капітальний ремонт і придбання інвентарю та обладнання.
Згідно з п. 4 зазначеного Порядку стягнені в установленому порядку кошти залежно від джерела фінансування закладу охорони здоров'я, у якому перебував на стаціонарному лікуванні потерпілий, зараховуються до відповідного бюджету або на користь юридичної особи (відомства), якій належить заклад охорони здоров'я.
Відповідно до ч. 3 ст. 1206 ЦК України якщо лікування проводилося закладом охорони здоров'я, що є у державній власності, у власності Автономної Республіки Крим або територіальної громади, спільній власності територіальних громад, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету, за рахунок якого таке лікування фінансувалося. Якщо лікування проводилося закладом охорони здоров'я, який за відповідні надані медичні послуги отримує кошти згідно з договором про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій, такі кошти зараховуються до Державного бюджету України.
Відповідно до Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» та Положення про Національну службу здоров'я України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2017 року № 1101 (Положення), Національна служба здоров'я України є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері державних фінансових гарантій медичного обслуговування населення за програмою державних гарантій медичного обслуговування населення.
Національна служба здоров'я України відповідно до покладених на неї завдань, зокрема: укладає, змінює та припиняє договори про медичне обслуговування населення; здійснює заходи, що забезпечують цільове та ефективне використання коштів за програмою медичних гарантій; здійснює оплату згідно з тарифом за надані пацієнтам медичні послуги (включаючи медичні вироби) та лікарські засоби за договорами про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій.
Згідно з пунктом 3 частини 5 Положення, Національна служба здоров'я України з метою організації своєї діяльності забезпечує ефективне і цільове використання бюджетних коштів.
Пунктом 5 частини першої статті 7 Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» однією з основних функцій визначено укладення договорів про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій.
Згідно з частиною першою статті 3 Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» передбачено, що держава гарантує повну оплату згідно з тарифом за рахунок коштів Державного бюджету України надання громадянам необхідних їм медичних послуг та лікарських засобів, що передбачені програмою медичних гарантій.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 2 Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» програма медичних гарантій - це програма, що визначає перелік та обсяг медичних послуг (включаючи медичні вироби) та лікарських засобів, повну оплату надання яких пацієнтам держава гарантує за рахунок коштів Державного бюджету України згідно з тарифом, для профілактики, діагностики, лікування та реабілітації у зв'язку з хворобами, травмами, отруєннями і патологічними станами, а також у зв'язку з вагітністю та пологами.
Механізм використання коштів, передбачених у державному бюджеті за програмою «Реалізація програми державних гарантій медичного обслуговування населення» (КПКВК 2308060) визначено Порядком використання коштів, передбачених у державному бюджеті на реалізацію програми державних гарантій медичного обслуговування населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24.12.2019 № 1086.
НСЗУ є розпорядником бюджетних коштів нижчого рівня та була відповідальним виконавцем бюджетної програми, зокрема, на 2020 - 2024 роки.
Відповідно до листа КНП «Хмельницька обласна лікарня» Хмельницької обласної ради № 01-07/1404 від 09.05.2025 видатки закладу охорони здоров'я на лікування ОСОБА_2 від кримінального правопорушення здійснено за рахунок коштів Національної служби здоров'я України, тобто з державного бюджету, в сумі 71278 грн 72 коп.
Згідно з інформацією Національної служби здоров'я України від 21.05.2025 № 21368/2-16-25, послуги КНП «Хмельницька обласна лікарня» Хмельницької обласної ради, пов'язані з наданням медичних послуг за програмою медичних гарантій пацієнтам, оплачено Національною службою здоров'я України як замовником медичних послуг за рахунок коштів Державного бюджету України.
Згідно з положеннями ст. 22 Бюджетного кодексу України, розпорядники бюджетних коштів, що уповноважені на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов'язань та здійснення видатків бюджету, зобов'язані ефективно та раціонально використовувати бюджетні кошти, чим сприяти недопущенню порушень інтересів держави у бюджетній сфері.
Згідно з ст. 26 Бюджетного кодексу України, контроль за дотриманням бюджетного законодавства спрямований на забезпечення ефективного і результативного управління бюджетними коштами та здійснюється на всіх стадіях бюджетного процесу його учасниками відповідно до цього Кодексу та іншого законодавства, а також забезпечує, зокрема, досягнення економії бюджетних коштів, їх цільового використання, ефективності і результативності в діяльності розпорядників бюджетних коштів шляхом прийняття обґрунтованих управлінських рішень (пункт 3 частини 1 статті 26).
За приписами ч. 2 вказаної статті, контролем є комплекс заходів, що застосовуються для забезпечення дотримання законності та ефективності використання бюджетних коштів.
Згідно з ч. 4 ст. 20 Бюджетного кодексу України, відповідальний виконавець бюджетних програм у процесі їх виконання забезпечує цільове та ефективне використання бюджетних коштів протягом усього строку реалізації відповідних бюджетних програм у межах визначених бюджетних призначень.
Згідно з п. 8, 10 ч. 5 розділу 1 Інструкції про статус відповідальних виконавців бюджетних програм та особливості їх участі у бюджетному процесі, затвердженої наказом Мінфіну від 14.12.2001 № 574, відповідальний виконавець, зокрема, здійснює управління бюджетними коштами у межах встановлених йому бюджетних повноважень, забезпечуючи ефективне, результативне і цільове використання бюджетних коштів, організацію та координацію роботи розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачів у бюджетному процесі; відповідальний виконавець у встановленому порядку здійснює контроль за дотриманням бюджетного законодавства на всіх стадіях бюджетного процесу з метою забезпечення ефективного та результативного управління бюджетними коштами.
Національна служба здоров'я України є органом державної влади.
Відповідно до ч. 5 п. 14 Положення Національна служба здоров'я України з метою організації своєї діяльності забезпечує в установленому порядку самопредставництво Національної служби здоров'я України в судах та інших органах через осіб, уповноважених діяти від її імені, у тому числі через посадових осіб юридичної служби Національної служби здоров'я України, а також забезпечує представництво інтересів Національної служби здоров'я України в судах України та інших органах через представників.
Національна служба здоров'я України як центральний орган виконавчої влади у своїй діяльності керується Законом України «Про центральні органи виконавчої влади». Закон визначає організацію, повноваження та порядок діяльності центральних органів виконавчої влади України. Відповідно до ст. 28 вказаного Закону, міністерства, інші центральні органи виконавчої влади та їх територіальні органи звертаються до суду, якщо це необхідно для здійснення їхніх повноважень у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
Відтак Національна служба здоров'я України є органом, уповноваженим захищати інтереси держави у спірних правовідносинах як розпорядник коштів державного бюджету та відповідальний виконавець бюджетної програми.
Невідшкодування упродовж тривалого часу коштів державного бюджету за надання медичних послуг, витрачених Національною службою здоров'я України на лікування потерпілого, який перебував на стаціонарному лікуванні з вини ОСОБА_1 , порушує економічні інтереси держави.
Як зазначено вище, Летичівською окружною прокуратурою скеровано лист на адресу Національної служби здоров'я України від 14.05.2025 за № 53/1-2092ВИХ-25, у якому поінформовано про вартість витрат на лікування потерпілого ОСОБА_2 , який перебував на стаціонарному лікуванні у КНП «Хмельницька обласна лікарня» Хмельницької обласної ради, у зв'язку із чим лікарня понесла витрати у сумі 71278 грн 72 коп., які оплачено Національною службою здоров'я України як замовником медичних послуг за рахунок коштів Державного бюджету України, з проханням повідомити чи вживалися Національною службою здоров'я України заходи щодо стягнення витрат на стаціонарне лікування потерпілих від кримінального правопорушення та чи будуть вживатися такі заходи надалі.
Згідно з інформацією, наданою Національною службою здоров'я України у листі від 21.05.2025 № 21368/2-16-25, заходи претензійно-позовного характеру, спрямовані на стягнення витрат на лікування ОСОБА_2 , Національною службою здоров'я України на даний час не вживалися. Водночас Національна служба здоров'я України не заперечує щодо звернення до суду в інтересах держави щодо відшкодування витрат на лікування потерпілих від кримінального правопорушення.
У Конституції України (ст. 142) та Законі України «Про місцеве самоврядування в Україні» (ст. 16) визначено, що матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.
Обласні та районні ради відповідно до ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування» є органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст, у межах повноважень, визначених Конституцією України, цим та іншими законами, а також повноважень, переданих їм сільськими, селищними, міськими радами.
Органи місцевого самоврядування є юридичними особами і наділяються цим та іншими законами власними повноваженнями, в межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону.
Згідно зі ст. 18 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров'я» фінансування охорони здоров'я здійснюється за рахунок Державного бюджету України та місцевих бюджетів, фондів медичного страхування, благодійних фондів та будь-яких інших джерел, не заборонених законодавством. Кошти державного бюджету України та місцевих бюджетів, асигновані на охорону здоров'я, використовуються для забезпечення населенню гарантованого рівня медичної допомоги, фінансування державних цільових і місцевих програм щодо охорони здоров'я та фундаментальних наукових досліджень з цих питань.
Відповідно до ст. 89 Бюджетного кодексу України, до видатків, що здійснюються з бюджетів сільських, селищних, міських територіальних громад належать у тому числі видатки на охорону здоров'я.
Відповідно до статуту КНП «Хмельницька обласна лікарня» Хмельницької обласної ради» - підприємство створене відповідно до рішення Хмельницької обласної ради від 21.06.2019 № 37-26/2019 шляхом перетворення Хмельницької обласної лікарні у комунальне некомерційне підприємство «Хмельницька обласна лікарня» Хмельницької обласної ради. Засновником КНП «Хмельницька обласна лікарня» Хмельницької обласної ради є Хмельницька обласна рада.
На Хмельницьку обласну раду законом покладено обов'язок здійснювати функції і повноваження місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад, у тому числі щодо наповнення місцевого бюджету, у цьому випадку - стягнення витрат комунальних закладів охорони здоров'я на лікування потерпілих від злочину, що випливає з вимог, зокрема, ст. 140, 142, 145 Конституції України, ст. 10, 11 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ч. 1, 3 ст. 1206 ЦК України, п. 3 ч. 1 ст. 89 Бюджетного кодексу України.
Як уже зазначалось, Летичівською окружною прокуратурою скеровано лист на адресу Хмельницької обласної ради від 11.06.2025 за № 53/-2517ВИХ-25, яким поінформовано про вартість витрат на лікування потерпілого, який перебував на стаціонарному лікуванні у КНП «Хмельницька обласна лікарня» Хмельницької обласної ради за рахунок коштів обласного бюджету у сумі 2339 грн 12 коп., з проханням повідомити чи вживалися обласною радою заходи щодо стягнення витрат на стаціонарне лікування потерпілого від кримінального правопорушення ОСОБА_2 та чи будуть вживатися такі заходи в подальшому.
Згідно з інформацією, наданою Хмельницькою обласною радою у листі від 19.06.2025 № 873/01-11, обласна рада самостійно не вживала заходи щодо стягнення витрат на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_2 від кримінального правопорушення.
Невідшкодування коштів, витрачених з обласного бюджету на оплату комунальних послуг та енергоносіїв є порушенням прав територіальної громади, що, у свою чергу, завдає суттєвої шкоди інтересам держави.
Предметом позовних вимог є відшкодування витрат, понесених на стаціонарне лікування потерпілого від кримінального правопорушення ОСОБА_2 , який перебував на стаціонарному лікуванні внаслідок отримання тілесних ушкоджень, неповернення яких і спричинило порушення інтересів держави, які потребують захисту у судовому порядку, ускладнює належну реалізацію державної політики в галузі охорони здоров'я, оскільки кошти, виділені з відповідних бюджетів на вказані цілі, залишаються до цього часу не відшкодовані, що згідно зі ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» потребує втручання органів прокуратури шляхом подання відповідної позовної заяви.
Враховуючи викладене та оскільки під час розгляду кримінального провадження стосовно ОСОБА_1 даний цивільний позов у порядку ст. 128 КПК України не заявлявся, витрати на стаціонарне лікування потерпілого від кримінального правопорушення ОСОБА_2 закладу охорони здоров'я не відшкодовані, то суд вважає за необхідне позов задоволити та стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь держави в особі Національної служби здоров'я України, Хмельницької обласної ради вказані витрати в загальному розмірі 73617 грн 84 коп.
Щодо розподілу судових витрат.
Під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, питання як розподілити між сторонами судові витрати (п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України) та у резолютивній частині рішення зазначається розподіл таких судових витрат (п. 2 ч. 5 ст. 265 ЦПК України).
Відповідно до положень ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Судом встановлено, що позивач поніс судові витрати, що складаються з 3028 грн 00 коп. сплаченого судового збору (а.п. 39).
Отже, враховуючи вимоги статті 141 ЦПК України, з відповідача слід стягнути суму судового збору, сплаченого при поданні позову, що становить 3028 грн 00 коп.
На підставі Конституції України,ст. 1166, 1191, 1206 ЦК України, Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення», Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров'я», Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину та судових витрат», керуючись ст. 12, 13, 81, 133, 137, 141, 223, 263-265, 280-282, 284, 288, 289, 352, 354, 355 ЦПК України, суд
позов керівника Летичівської окружної прокуратури Сухореброго С. в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах: Національної служби здоров'я України, Хмельницької обласної ради до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача комунальне некомерційне підприємство «Хмельницька обласна лікарня» Хмельницької обласної ради про стягнення витрат на стаціонарне лікування потерпілого від кримінального правопорушення задоволити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі Національної служби здоров'я України кошти, витрачені на лікування потерпілого від кримінального правопорушення, в сумі 71278 (сімдесят одна тисяча двісті сімдесят вісім) гривень 72 копійки, які перерахувати в дохід Державного бюджету України (UA978999980313080115000026011; Отримувач: ГУК у м. Києві/Шевченківський р-н/24060300; Код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі Хмельницької обласної ради кошти, витрачені на лікування потерпілого від кримінального правопорушення, в сумі 2339 (дві тисячі триста тридцять дев'ять) гривень 12 копійок, які перерахувати в дохід обласного бюджету (UA678999980314020544000022001, ГУК у Хмел.обл. мтг/24060300, ЄДРПОУ 37971775).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Хмельницької обласної прокуратури (ідентифікаційний код 02911102) сплачений судовий збір у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 копійок за платіжною інструкцією № 1832 від 01.08.2025.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України. Особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити рішення суду в апеляційному порядку повністю або частково.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне найменування сторін та інших учасників справи:
Позивач: Летичівська окружна прокуратура, вул. Чорновола, буд. 3, с-ще Летичів Хмельницького району Хмельницької області.
Відповідач: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації:АДРЕСА_1 .
Орган, уповноважений здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах: НАЦІОНАЛЬНА СЛУЖБА ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ, ідентифікаційний код юридичної особи 42032422, місцезнаходження: просп. Бандери, буд. 19, м. Київ.
Орган, уповноважений здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах: ХМЕЛЬНИЦЬКА ОБЛАСНА РАДА, ідентифікаційний код юридичної особи 00022651, місцезнаходження: Майдан Незалежності, м. Хмельницький, 229005.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача: КОМУНАЛЬНЕ НЕКОМЕРЦІЙНЕ ПІДПРИЄМСТВО «ХМЕЛЬНИЦЬКА ОБЛАСНА ЛІКАРНЯ» ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ, ідентифікаційний код юридичної особи 02004717, місцезнаходження: вул. Пілотська, буд. 1, м. Хмельницький, 29000.
Суддя Мар'яна МУСІЄНКО