Віньковецький районний суд Хмельницької області
Справа № 686/20305/25
Провадження № 2/670/432/25
08 грудня 2025 року селище Віньківці
Віньковецький районний суд Хмельницької області в складі:
головуючого судді Голуба О.Є.
за участю секретаря судового засідання Побережної І.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
06.10.2025 відповідно до ухвали Хмельницького міськрайонного суду від 31.07.2025 до Віньковецького районного суду Хмельницької області передано справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, в якій позивач просить розірвати шлюб між нею та відповідачем, зареєстрований 23 листопада 2013 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Віньковецького районного управління юстиції у Хмельницькій області, актовий запис № 66.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 23 листопада 2013 року вона з відповідачем зареєстрували шлюб через відділ державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Віньковецького районного управління юстиції у Хмельницькій області, актовий запис № 66.
Від шлюбу подружжя має сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Спільне життя з відповідачем не склалося через відсутність взаєморозуміння, різні характери та психологічну несумісність, на ґрунті чого постійно виникали сварки та конфлікти. Внаслідок чого між ними повністю зникло взаєморозуміння, почуття любові та поваги один до одного. Будь-які спроби примиритися не дали бажаних результатів, подружні відносини припинені близько року тому, спільного господарства вони не ведуть. Кожен живе
окремим життям та власними інтересами. Фактично сім'я припинила своє існування. Позивач вважає, що їх шлюб має формальний характер, подальше збереження сім'ї суперечить її інтересам, примирення неможливе. Також вважає, що відсутні підстави для застосування заходів примирення, так як фактичні шлюбні відносини між сторонами припиненні, спроби примиритися в минулому результату не дали.
Через наявність неповнолітньої дитини, позивач змушена звернутися до суду з даним позовом.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.10.2025 головуючим у справі суддею визначено Голуба О.Є.
Ухвалою суду від 08.10.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Призначено судове засідання на 31.10.2025 об 11 годині.
31.10.2025 судове засідання відкладено у зв'язку з неявкою сторін у справі на 21.11.2025 об 11 год 00 хв.
21.11.2025 судове засідання відкладено у зв'язку з неявкою сторін у справі на 08.12.2025 о 15 год 00 хв.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, про день, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. 08.12.2025 подала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує, шлюб просить розірвати, проти заочного розгляду справи не заперечує.
Відповідач ОСОБА_2 у судові засідання не з'явився, належним чином повідомлявся судом про розгляд даного провадження у встановленому законом порядку, шляхом направлення судом поштової кореспонденції за зареєстрованим місцем проживання, однак поштові конверти повернулися до суду із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Клопотань до суду про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та відзиву на позовну заяву не надходило.
Суд звертає увагу на позицію Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду, викладену у постанові № 755/4829/23, провадження № 61-73 св 24 від 13.05.2024, згідно якої вказано, що суд зробив правильний висновок, що відповідач був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, що підтверджується відповідними поштовими відправленнями, які повернулися до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», що є належним повідомленням учасника справи.
Згідно з ч. 6 ст. 128 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів, надсилається до електронного кабінету відповідного учасника справи, а в разі його відсутності - разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення або кур'єром за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.
Враховуючи пункт 4 частини 8 статті 128 ЦПК України відповідач вважається повідомленим належним чином у день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Оскільки сторони в судове засідання не з'явилися, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося відповідно до ч. 2 ст.247 ЦПК України.
Відповідно до ч. 8 ст. 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків.
Положеннями ст. 174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
Разом з цим, згідно ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Оскільки відповідач в судові засідання не з'явився, у встановлений судом строк не надав до суду відзив на позовну заяву, а тому суд на підставі ч. 8 ст. 178 ЦПК України вирішує справу за наявними матеріалами.
Ухвалою суду від 08.12.2025 постановлено проводити заочний розгляд справи без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до статті 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Згідно із частиною першою статті 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Частинами третьою, четвертою статті 56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Відповідно до ст. 104-105 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання, у тому числі за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до ст. 110 Сімейного кодексу України.
Статтею 109 Сімейного кодексу України передбачено, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі чоловіка та дружини і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей.
Відповідно до ст. 112 Сімейного кодексу України, суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Судом встановлено, що сторони втратили взаємні подружні почуття, між ними склались відносини, які не сприяють подальшому збереженню їх сім'ї, їхній шлюб носить формальний характер, а тому збереження шлюбу буде суперечити їхнім спільним інтересам.
Сторони перебувають у шлюбі з 23 листопада 2013 року, який зареєстровано відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Віньковецького районного управління юстиції у Хмельницькій області, актовий запис № 66, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 (а.с. 6).
Від шлюбу подружжя має неповнолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 (а.с.11).
При цьому, суд бере до уваги те, що принцип добровільності шлюбу, закладений, зокрема у ст. 16 Конвенції ООН «Про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок», є чинним не лише на стадії його реєстрації, але і під час перебування в шлюбі, що зумовлює можливість добровільного розірвання шлюбу. Таким чином, спонукання судом особи до перебування у зареєстрованому шлюбі не допускається і є невиправданим втручанням у здійснення особою своїх особистих, немайнових прав.
У даному випадку суд вважає встановленим, що позовна заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі позивача, після розірвання шлюбу не будуть порушені права позивача та відповідача, їхнього неповнолітнього сина, а отже, шлюб між сторонами необхідно припинити шляхом його розірвання.
Крім того, задовольняючи позов, суд виходить з того, що шлюб має добровільний характер та ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка і припиняється внаслідок його розірвання, що засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків і позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Незгода лише будь-кого із сторін продовжувати шлюбні стосунки є підставою для визнання її права вимагати розірвання шлюбу.
Отже, суд вважає, що шлюб між сторонами носить формальний характер, оскільки вони проживають окремо і не підтримують сімейних відносин, спільного господарства та бюджету не ведуть, втратили один до одного хороші почуття, помиритися не бажають, а тому цей шлюб слід розірвати.
Таким чином, оцінюючи докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, а тому підлягають задоволенню.
Відповідно до п. 7 ст. 15 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» № 2398-VІ від 01.07.2010 у разі розірвання шлюбу в судовому порядку рішення суду, яке набрало законної сили, надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення.
Відповідно до ст. 113 Сімейного Кодексу України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
При зверненні до суду з позовом позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1211,20 грн, що підтверджується квитанцією Укрпошти про переказ коштів від 15.07.2025 (а.с.4).
Таким чином, відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України стягненню з відповідача на користь позивача підлягає судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
На підставі ст. 24, 27, 51, 56, 105, 110, 112 СК України, керуючись ст. 12, 27, 32, 141, 258-259, 263-265, 280-289 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 23 листопада 2013 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Віньковецького районного управління юстиції у Хмельницькій області, актовий запис № 66.
Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1211,20 грн (одну тисячу двісті одинадцять гривень двадцять копійок).
Копію рішення суду, після набрання ним законної сили, направити до Деражнянського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Хмельницькому районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач та треті особи мають право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.
В разі проголошення вступної та резолютивної частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту судового рішення.
Учасник справи, якому повний текст рішення суду не було вручено в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного тексту рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повне найменування учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .
Суддя О.Є. Голуб