Справа № 601/3757/25
Провадження № 1-кс/601/831/2025
09 грудня 2025 року Слідчий суддя Кременецького районного суду Тернопільської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні в залі суду місті Кременець клопотання cлідчого СВ Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погодженого прокурором Кременецької окружної прокуратури ОСОБА_4 про арешт майна по кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025211010000488 від 05.12.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.382 КК України,-
Слідчий СВ Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області старший лейтенант поліції ОСОБА_3 за погодженням прокурора Кременецької окружної прокуратури ОСОБА_4 звернувся до суду із клопотанням про накладення арешту на майно по кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025211010000488 від 05.12.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.382 КК України.
Клопотання мотивовано тим, що 05 грудня 2025 року через лінію 102 до Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області надійшло повідомлення від інспектора СРПП Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_5 про те, що 05.12.2025 близько 13:30 години на вулиці Шевченка м. Кременець Тернопільської області, ним був зупинений автомобіль марки Volkswagen LT35, р.н. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , який не виконує постанову суду в частині позбавлення його права керування транспортним засобом.
05 грудня 2025 року відомості по даному факту слідчим відділенням Кременецького районного відділу поліції Головного управління Національної поліції Тернопільські області внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025211010000488, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України.
05 грудня 2025 року на обочині проїзній частині дороги по вул. Шевченка, м. Кременець Кременецького району Тернопільської області, проведено огляд місця події. В ході проведення огляду місця події було виявлено та вилучено: автомобіль марки Volkswagen LT35, р.н. НОМЕР_1 , синього кольору, 2002 року випуску, який поміщений на територію спеціального-майданчика Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області за адресою: вул. Драгоманова 5 м. Кременецького району Тернопільської області.
Оскільки даний автомобіль являється речовим доказом, об'єктом кримінально протиправних дій, а також беручи до уваги те, що арешт майна необхідний для досягнення повноти та всебічності розслідування вищезазначеного злочину та отримання відомостей, котрі є необхідними для належної кваліфікації вчиненого діяння, проведення необхідних експертиз, слідчий просить на вилучене майно накласти арешт.
Прокурор ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилася, надіславши на адресу суду заяву про слухання клопотання у її відсутності.
ОСОБА_7 в судове засідання не з'явилася, надіславши на адресу суду заяву про розгляд даного клопотання у її відсутності, просить передати їй автомобіль на зберігання без права відчуження.
Розглянувши клопотання та дослідивши додані до нього докази, слідчий суддя дійшов наступних висновків.
Встановлено, що СВ Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження внесеного до ЄРДР за № 12025211010000488 від 05.12.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України.
05 грудня 2025 року постановою cлідчого СВ Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 визнано речовим доказом: автомобіль марки Volkswagen PASSAT, р.н. НОМЕР_1 , синього кольору, 2002 року випуску, відповідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 від 18.05.2025 автомобіль марки Volkswagen LT 35, р.н. НОМЕР_3 , синього кольору, 2002 року випуску належить ОСОБА_7 , жительці АДРЕСА_1 , а фактичним користувачем та водієм якого являється ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель АДРЕСА_1 .
Відповідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 від 18.05.2025 автомобіль марки Volkswagen LT 35, р.н. НОМЕР_3 , синього кольору, 2002 року випуску належить ОСОБА_7 , жительці АДРЕСА_1 , а фактичним користувачем та водієм якого являється ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель АДРЕСА_1 .
У відповідності до ст. 60 СК України: майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). 2.Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Відповідно до актового запису про шлюб №186 від 30.10.1992 р.н. - відділу державної реєстрації актів цивільного стану Кременецького районного управління юстиції Тернопільської області ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - є чоловіком та дружиною.
Відповідно до статті 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Вирішуючи питання про арешт майна, у відповідності до статті 173 КПК України, слідчий суддя, суд повинен врахувати:
1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу);
3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);
3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу);
4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);
5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;
6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
У клопотанні слідчий просить накласти арешт на майно з метою його збереження як речових доказів, тобто в порядку п.1 ч.2 ст.98 КПК України. Вилучене під час огляду місця події майно постановою слідчого у кримінальному провадженні визнано речовими доказами.
Клопотання слідчого відповідає вимогам ст.171 КПК України. Слідчим доведено, що вилучене майно відповідає критеріям, визначеним у ст.98 КПК України, а також наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.170 КПК України, зокрема існування сукупності підстав та розумних підозр вважати, що вилучене майно є доказом кримінального правопорушення і у разі не накладення на нього арешту воно може бути пошкоджено або знищено.
Проте відповідно до ч.4 ст.173 КПК України у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна, який не призведе до негативних наслідків, які суттєво позначаться на інтересах особи.
Відтак, з огляду на викладене в сукупності, а також враховуючи розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження і наслідки арешту для власника майна, слідчий суддя, дійшов висновку про часткове задоволення клопотання, зокрема щодо визначення способу арешту майна.
Керуючись статтями 98, 110, 167, 170-173, 309, 369-372, 395 КПК України, -
Клопотання задовольнити частково.
Накласти арешт, шляхом позбавлення права на відчуження та розпорядження, на наступне майно:
- на автомобіль марки Volkswagen PASSAT, р.н. НОМЕР_1 , синього кольору, 2002 року випуску, відповідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 від 18.05.2025 автомобіль марки Volkswagen LT 35, р.н. НОМЕР_3 , синього кольору, 2002 року випуску, який належить ОСОБА_7 , жительці АДРЕСА_1 , а фактичним користувачем та водієм якого являється ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель АДРЕСА_1 .
Автомобіль марки Volkswagen PASSAT, р.н. НОМЕР_1 , синього кольору, 2002 року випуску, передати на відповідальне зберігання,- власнику майна ОСОБА_7 .
В решті вимог клопотання відмовити.
У відповідності до частини 4 статті 132 КПК України, ухвала слідчого судді або суду про застосування заходів забезпечення кримінального провадження припиняє свою дію після закінчення строку її дії, скасування запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту її проголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1