Справа № 601/3737/25
Провадження № 2/601/1417/2025
08 грудня 2025 року Суддя Кременецького районного суду Тернопільської області Коротич І.А., розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ЕЙС»» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
встановив:
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ЕЙС»» звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 142219 від 01.06.2024 в розмірі 36 238 (тридцять шість тисяч двісті тридцять вісім) гривень 81 (вісімдесят одну) копійку.
Ознайомившись з матеріалами позовної заяви, вважаю, що позивачем подано позовну заяву з порушенням правил підсудності.
Відповідно до частини 1 статті 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Частиною шостою статті 187 ЦПК України передбачено, що у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб'єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.
В позовній заяві позивач вказує місце реєстрації відповідача ОСОБА_1 - АДРЕСА_1 .
Однак, згідно відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру № 2101536 від 08.12.2025, відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , з 01.06.1991 року.
Тому приходжу до висновку, що дана справа територіально відноситься до Вижницького районного суду Чернівецької області.
Частиною першою статті 2 Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні» передбачено: декларування місця проживання особи повідомлення особою органу реєстрації адреси свого місця проживання шляхом надання декларації про місце проживання в електронній формі з використанням Єдиного державного веб-порталу електронних послуг з подальшим внесенням такої інформації до реєстру територіальної громади (пункт 4); реєстрація місця проживання (перебування) особи внесення за заявою про реєстрацію місця проживання (перебування), поданою особою в паперовій формі, до реєстру територіальної громади інформації про місце проживання (перебування) особи (пункт 12).
В абзацах першому та другому пункту 4 Порядку декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 07 лютого 2022 року №265, зазначено, що особа може задекларувати/зареєструвати своє місце проживання (перебування) лише за однією адресою. У разі коли особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює декларування/реєстрацію місця проживання (перебування) за однією з таких адрес за власним вибором. За адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції. Положення абзацу першого цього пункту не поширюються на осіб, адреса задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) яких знаходиться на територіях, на яких ведуться бойові дії, або тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Мінреінтеграції, для яких не визначена дата завершення бойових дій (припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації. Така особа може задекларувати/зареєструвати місце свого проживання без зняття з реєстрації місця свого попереднього проживання.
Аналіз змісту вказаних норм дозволяє зробити висновок, що особа може мати декілька місць проживання/перебування, утім законодавством визначено необхідність проведення реєстрації (декларування) місця проживання/перебування особи, яка може бути здійснена тільки за однією адресою за її власним вибором.
Отже, ураховуючи адресу зареєстрованого місця проживання ОСОБА_1 , суд доходить висновку, що цей позов в силу вимог статті 27 ЦПК України не належить до територіальної підсудності Кременецького районного суду Тернопільської області.
Недотримання правил територіальної юрисдикції (підсудності) є порушенням процесуального закону, який є підставою для скасування рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю (частина перша статті 378 ЦПК України).
Згідно з пунктом 1 частини першої, частини третьої статті 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду. Передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
Ураховуючи недопустимість порушення правил щодо підсудності, з метою розгляду справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом, суд вважає, що ця справа не підсудна Кременецькому районному суду Тернопільської області, а тому має бути передана за територіальною підсудністю до Вижницького районного суду Чернівецької області.
Відповідно до статті 32 ЦПК України, спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
Керуючись статтями 27, 30 32, 187, 258 261, 353 354 ЦПК України, суд,-
постановив:
Цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ЕЙС»» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - направити до Вижницького районного суду Чернівецької області (юридична адреса: 59200, м. Вижниця, вул. Українська, 13, Чернівецької області), для розгляду за підсудністю.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Тернопільського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Суддя: