"09" грудня 2025 р. Справа № 596/1348/25
Провадження № 2-а/596/73/2025
Гусятинський районний суд Тернопільської області
в складі : головуючого судді Лисюк І.О.,
за участю секретаря судового засідання Туткалюк В.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Гусятин за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 в інтересах якого діє представник - адвокат Печінка Павло Володимирович до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,
Позивач ОСОБА_1 в інтересах якого діє представник адвокат Печінка П.В. звернувся з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 та просить скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_1 №874 від 24.03.2025 року, складену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_7 , якою його- ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 17 000 гривень за порушення ним ч.3 ст.210-1 КУпАП.
В обгрунтування позову, позивач посилається на що оскаржувана постанова складена з порушенням норм матеріального та процесуального права, не відображає фактичних обставин справи та в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.09.2025, справу передано судді Лисюк І.О..
Ухвалою судді від 24 вересня 2025 року відкрито провадження в справі, розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, про що повідомлено учасників справи.
10.10.2025 представником ІНФОРМАЦІЯ_1 подано відзив на позов, в якому сторона відповідача виклала свої заперечення на позов, посилаючись на те, що відповідно до Положення про ІНФОРМАЦІЯ_7, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року № 154, ІНФОРМАЦІЯ_7 є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
ІНФОРМАЦІЯ_7 відповідно до покладених на них завдань здійснюють заходи оповіщення та призову громадян: на військову службу за призовом осіб офіцерського складу; на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період (зарахованих до військового оперативного резерву); на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період (незалежно від місця їх перебування на військовому обліку). ІНФОРМАЦІЯ_7 звертаються в установленому законом порядку до органів Національної поліції щодо доставлення до ІНФОРМАЦІЯ_7 осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу», захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Відповідно до Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», у період проведення мобілізації (крім цільової) громадяни України чоловічої статі віком від 18 до 60 років зобов'язані мати при собі військово-обліковий документ та пред'являти його за вимогою уповноваженого представника ІНФОРМАЦІЯ_7 або поліцейського, а також представника Державної прикордонної служби України у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон України. Під час перевірки документів уповноважений представник ІНФОРМАЦІЯ_7 або поліцейський здійснює фото- і відеофіксацію процесу пред'явлення та перевірки документів із застосуванням технічних приладів та засобів фото- та відеофіксації, а також може використовувати технічні прилади, засоби та спеціалізоване програмне забезпечення з доступом до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Відповідно до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 р. № 1487, призовники, військовозобов'язані та резервісти, винні в порушенні вимог правил військового обліку, несуть відповідальність згідно із законом. Військовий облік ведеться на підставі даних паспорта громадянина України та військово-облікових документів.
Відповідно до Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів і форми такого документа, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 559, військово-обліковий документ є документом, що визначає належність його власника до виконання військового обов'язку, який оформляється (створюється) та видається громадянину України, який є призовником, військовозобов'язаним або резервістом, у тому числі, якщо він був виключений з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів відповідно до пунктів 3 і 4 частини шостої статті 37 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" та не отримував такий документ до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 559 "Про затвердження Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів і форми такого документа", а також громадянам України, звільненим з військової служби в СБУ у відставку, які визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби та не досягли граничного віку перебування в запасі (у разі, коли раніше військово-обліковий документ не видавався).
Однак, Позивачем без поважних причин було проігноровано його обов'язок, визначений вищевказаним. Нерозуміння представника Позивача та вимагання конкретизувати особу уповноваженого представника та вид військово-облікового документа, не впливають на наявний факт порушення Позивачем норм законодавства.
Протокол про адміністративне правопорушення складався в присутності Позивача, його було ознайомлено зі змістом протоколу, та повідомлено про право надавати пояснення чи оскаржувати. Твердження про позбавлення Позивача можливості скористатися всією сукупністю прав викликає обґрунтовані сумніви у своїй істинності, оскільки, від моменту складання протоколу в особистій присутності Позивача 20 березня 2025 року до моменту звернення до суду 27 вересня 2025 року, Позивачем не вчинялося жодних дій. Як зазначає стаття 68 Конституції України, незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
11.10.2025 предстаником позивача адвокатом Печінкою П.В. подано відповідь на відзив, в якому сторона позивача звертає увагу на те, що у відзиві на позовну заяву як і оскаржуваній постанові, відсутні конкретні відомості про обставини правопорушення, вчинення яких ставиться у вину позивача, а саме якій конкретній службовій особі 1-го відділення ІНФОРМАЦІЯ_1 позивач не пред'явив військово-обліковий документ, який саме військово-обліковий документ не був пред'явлений позивачем, відомостями із якого відповідач не володів відповідач та не мав можливості отримання їх із Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Відповідачем також не роз'яснено суду свою позицію щодо кваліфікації дій позивача а саме того, що в оскаржуваній постанові вказано, що ОСОБА_1 порушив «Правил військового обліку призовників, військово зобов'язаних та резервістів», проте його дії кваліфіковані не за ч.3 ст.210 КУпАП, а за ч.3 ст.210-1 КУпАП, яка передбачає відповідальність за порушення законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Не наведено у відзиві також доказів вини ОСОБА_1 , єдиним доказом вчинення позивачем інкримінованого адміністративного правопорушення у даній справі є лише сама оскаржувана постанова по справі про адміністративне правопорушення.
Відзив також не містить причин, за яких оскаржувана постанова винесена з позбавленням позивача можливості скористатись усією сукупністю прав, передбачених ст. 268 КУпАП та за його відсутності, чому відповідач не виконав свого обов'язку щодо сповіщення позивача про розгляд адміністративної справи щодо притягнення його до адміністративної відповідальності та не дотримався процедури притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився. Представник позивача адвокат Печінка П.В. подав заяву про розгляд справи без участі позивача та його представника, позовні вимоги підтримав повністю, просив їх задовольнити.
Представник ІНФОРМАЦІЯ_1 в судове засідання повторно не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. В прохальній частині відзиву клопотав про розгляд справи без участі представника відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Суд, дослідивши письмові докази та заяви по суті, подані сторонами в справі, приходить до наступного.
За змістом ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Частиною 1 ст. 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Як встановлено, ОСОБА_1 видано військовий квиток серії НОМЕР_1 .
З Акту Копичинецької міської ради №239 від 27.03.2025 року про встановлення факту здійснення особою постійного догляду, вбачається здійсненням ОСОБА_1 постійного догляду за ОСОБА_3 , яка за станом здоров'я потребує постійного стороннього догляду, згідно Висновку №080-4/о від 14.08.24 №245, що підтверджує потребу особи в постійному догляді. (а.с.9, 10,11, 12)
20.03.2025 року інструктором ІНФОРМАЦІЯ_1 сержантом ОСОБА_4 складено протокол № 121 про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП у відношенні ОСОБА_1 . Згідно змісту протоколу вбачається, що 20.03.2025 року о 10:30 год. під час оповіщення військовозобов'язаних та резервістів, виявлено, що громадянин ОСОБА_1 не мав при собі військово-облікового документа та не пред'явив його на вимогу уповноваженого представника ІНФОРМАЦІЯ_1 . Таким чином, громадянин ОСОБА_1 о 10:30 год. 20.03.2025 здійснив правопорушення, яке вчинене в особливий період (особливий період в Україні діє з моменту оприлюднення Указу Президента від 17 березня 2014 року №303/2014 «Про часткову мобілізацію», який затверджений Законом України від 17.03.2014 №1126-VII що набрав чинності з дня його опублікування,в газеті хСодрс_ України» від 18.04.2014 року № 49, та порушив вимоги абз. 1 п.6. ст. 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію ",. Чим вчинив правопорушення, передбачене частиною 3 статті 210-1 КУпАП. (а.с.18).
Начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_5 ., винесено оспорювану постанову №874 від 24.03.2025 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч. 3 ст. 210-1 КупАП у вигляді штрафу у розмірі 17 000 гривень.
Як вбачається із змісту оскаржуваної постанови, ОСОБА_1 визнаний винуватим у тому, що 20.03.2025 року під час оповіщення військовозобов'язаних та резервістів, виявлено що громадянин, ОСОБА_1 не мав при собі військово-облікового документи та не пред'явив його на вимогу уповноваженого представника ІНФОРМАЦІЯ_7.
Частиною 2 ст. 26 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію'' зокрема передбачено, що громадяни за невиконання своїх обов'язки; щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації несуть відповідальність згідно із законом.
Відповідно до пункту 3 «Правил військового обліку» призовників, військовозобов'язаних та резервістів».- (додаток 2 до «Порядку організації та веденн і військоі ого обліку призовники, і військовозобов'язаних та резервістів», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1487 від 30 грудня 2022 року, призовники, військовозобов'язані та резервісти за порушення правил військового обліку та законодавства при оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію зіпсуття або недбале зберігання військово облікових ооку ментів, яке спричинило їх втрату, притягуються оо адміїїіаіпратштої відповідальності згідно із Кодексом України про адміністративні правопорушення
Таким чином, громадянин ОСОБА_1 , 20.03.2025 здійсню, правопорушення яке вчинене в особливий період (особливий період в Україні діє і моменту оприлюднення Указу Президента від 17 березня 2014 року №303/2014 «Про часткову мобілізацію», який затверджений Законом України від 17.03.2014 №1126- VII що вибрав чинності з дня його опублікування в газеті «Голос України» від 18.04 2014 року, № 49, та порушив вимоги аб. 7 п.3 ч.1 ст. 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Також у постанові у відповідній графі «Копію постанови № __ від « »___2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності отримав «__» ___2025 року; «Підпис особи, яка притягається до адміністратвиної відповідальності _____» не міститься записів.
Як встановлено, вказана постанова винесена у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
За визначенням у ст.1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Особливий період в Україні розпочався з 17.03.2014, коли було оприлюднено Указ Президента України від 17.03.2014 № 303/2014 «Про часткову мобілізацію».
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні введено воєнний стан, який триває на теперішній час.
Обов'язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації визначені статтею 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Так, відповідно до ч.6 ст.22 цього Закону, у період проведення мобілізації (крім цільової) громадяни України чоловічої статі віком від 18 до 60 років зобов'язані мати при собі військово-обліковий документ та пред'являти його за вимогою уповноваженого представника ІНФОРМАЦІЯ_7 або поліцейського, а також представника Державної прикордонної служби України у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон України.
Під час перевірки документів уповноважений представник ІНФОРМАЦІЯ_7 або поліцейський здійснює фото- і відеофіксацію процесу пред'явлення та перевірки документів із застосуванням технічних приладів та засобів фото- та відеофіксації, а також може використовувати технічні прилади, засоби та спеціалізоване програмне забезпечення з доступом до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Процедура перевірки військово-облікових документів громадян, уточнення персональних даних військовозобов'язаних та резервістів та внесення відповідних змін у військово-облікові документи та організація медичного огляду військовозобов'язаних та резервістів для визначення придатності до військової служби закріплена Порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період затвердженимпостановою КМУ № 560 від 16.05.2024 року.
Так, п.49 зазначеного Порядку встановлено, що у період проведення мобілізації (крім цільової) уповноважені представники ІНФОРМАЦІЯ_7 або поліцейські, а також представники Держприкордонслужби мають право вимагати у громадян чоловічої статі віком від 18 до 60 років військово-обліковий документ (військово-обліковий документ в електронній формі) разом з документом, що посвідчує особу.
У п.52 вказаного Порядку вказано, що під час перевірки військово-облікового документа (військово-облікового документа в електронній формі) разом з документом, що посвідчує особу, уповноважений представник ІНФОРМАЦІЯ_7 або поліцейський здійснює фото- і відеофіксацію процесу пред'явлення та перевірки документів із застосуванням технічних приладів та засобів фото- та відеофіксації.
Згідно з ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідальність за ч.3 ст.210-1 КУпАП передбачена за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період, та тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
При цьому, за ч.1 ст.210-1 КУпАП відповідальність передбачена за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Водночас, відповідно до примітки до ст.210 КУпАП: положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.
Відповідно до ст. 1, 2 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів», Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.
Основним завданням Реєстру є ідентифікація призовників, військовозобов'язаних, резервістів та забезпечення ведення військового обліку громадян України.
Згідно ч. 1, п. 3, 5 ч. 2, ч. 5 ст. 5 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» Держателем Реєстру є Міністерство оборони України (далі - Держатель Реєстру). Адміністратором Реєстру є Держатель Реєстру.
Держатель Реєстру організовує взаємодію Реєстру з іншими реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних щодо отримання (обміну) інформації, визначеної статтями 6-9 цього Закону, відповідно до Закону України «Про публічні електронні реєстри»; надає органам адміністрування та ведення Реєстру право доступу до бази даних Реєстру.
Органами адміністрування Реєстру в межах своїх повноважень є ІНФОРМАЦІЯ_7 Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.
Відповідно до ст. 235 КУпАП ІНФОРМАЦІЯ_7 розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені ІНФОРМАЦІЯ_7 розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники ІНФОРМАЦІЯ_7.
Відповідно до ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні усіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Відповідно до ст.254 КУпАП, про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженою на те посадовою особою або представниками громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. Протокол не складається у випадках, передбаченихст.258 КУпАП.
Відповідно до ст.256 КУпАПв протоколі про адміністративне правопорушення зазначається: дата і місце його складання, посада, прізвище, ім'я, по-батькові особи, яка склала протокол, відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення, прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є, пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.
У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.
При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбаченістаттею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
Згідно з ч.1 ст.268 КУпАП, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Відповідно до ч.1 ст.277 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.
За приписами ст.278 КУпАПорган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Згідно зі ст.279 КУпАПпід час розгляду справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) роз'яснює особі, яка притягається до адміністративної відповідальності її права і обов'язки, заслуховує її пояснення, за її участю досліджує докази та вирішує клопотання.
Відповідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ч.1 ст.283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
З'ясувавши повно, всебічно та об'єктивно обставини даної справи, суд приходить до висновку про протиправність постанови №874 від 24.03.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП, оскільки вона є необґрунтованою, прийнята з порушенням процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення.
При цьому, суд виходить з того, що розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється щодо правопорушника в межах протоколу про адміністративне правопорушення, який є підставою для ініціювання притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Протокол про адміністративне правопорушення як підстава для притягнення особи до відповідальності та як один із засобів доказування (ст.251 КУпАП) у будь-якому разі повинен відповідати вимогам ст.256 КУпАП. Протокол складається у присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, з роз'ясненням їй прав та обов'язків, а також врученням їй копії протоколу.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення уповноважена особа має всебічно, повно і об'єктивно з'ясувати обставини справи, оцінити наявні докази. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в т.ч. вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
Особа вважається невинуватою до тих пір, поки її вина не буде доказана у встановленому законом порядку. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (ст.62 Конституції України).
У зв'язку із застосуванням даного принципу саме відповідач, як особа, що виявила факт адміністративного правопорушення, повинна довести наявність події і складу адміністративного правопорушення та винуватість особи, тобто наявність законних підстав для притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
Крім того, відповідно до ст.9,77 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. При цьому, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У відповідності до вимог ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів та показаннями свідків.
Як вже зазначалось, справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.3 ст.210-1 КУпАП була розглянута 24.03.2025 року уповноваженою особою ІНФОРМАЦІЯ_1 у відсутність ОСОБА_1 ..
Виносячи вказану постанову, начальник ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 , не зазначив належні та допустимі докази, передбачені ст.251 КУпАП, які ним були отримані та оцінені у встановленому законом порядку, та на яких ґрунтується його висновок про доведеність підстав для притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.3ст.210-1 КУпАП, належним чином не мотивував свого висновку про винуватість позивача, що є порушення вимог ст.7,245,252,280,283 КУпАП.
Так, відповідач не надав суду належні, допустимі та достовірні докази того, що відносно ОСОБА_1 взагалі був складений протокол про вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП, а також що він був належним чином повідомлений про складання щодо нього такого протоколу, ознайомлений з його змістом, отримав його копію та був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП, однак не прибув в зазначений час та не повідомив про поважні причини неприбуття.
Відомості про те, що позивач запрошувався до ІНФОРМАЦІЯ_1 для участі в складанні протоколу та/або для участі у розгляді справи за ч.3 ст.210-1 КУпАП, в матеріалах справи також відсутні.
Отже, суд вважає, що під час здійснення провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч.3 ст.210-1 КУпАП уповноваженими особами відповідача не дотримані вимоги ст.254, 256, 268, 279, 280КУпАП щодо складання протоколу про адміністративне правопорушення із забезпеченням права особи бути ознайомленим з ним та надати свої пояснення, а також щодо забезпечення права особи бути присутнім під час розгляду справи про адміністративне правопорушення та реалізувати інші процесуальні права, визначені ст.268 КУпАП, що свідчить про порушення права позивача на захист.
Крім того суд враховує, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення уповноважена особа має всебічно, повно і об'єктивно з'ясувати обставини справи, оцінити наявні докази. Особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише у тому разі, якщо її вину у вчиненні правопорушення буде доведено «поза розумним сумнівом», на підставі належних та допустимих доказів із дотриманням встановленої законом процедури.
При цьому сам по собі протокол про адміністративне правопорушення за відсутності будь-яких інших доказів не є беззаперечним доказом вини особи, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи і не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», який передбачає співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій.
В тойже час, як зазначалось, у абз.2 ч.6 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», у п. 52 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженимпостановою КМУ № 560 від 16.05.2024, під час перевірки військово-обліковогодокумента уповноважений представник ІНФОРМАЦІЯ_7 або поліцейський здійснює фото- і відеофіксацію процесу пред'явлення та перевірки документів із застосуванням технічних приладів та засобів фото- та відеофіксації.
Втім, таких доказів до протоколу про адміністративне правопорушення відносно позивача за ч.3 ст.210-1 КУпАП не додано, а суб'єктом владних повноважень належну оцінку цьому факту не надано.
Інших доказів таких як акт про відмову від пред'явлення військово-облікового документу, рапорт суду не надані.
Згідно письмової заяви ОСОБА_1 , адресованої 19.09.2025 року начальнику Гусятинського відділу державної виконавчої служби у Чортківському районі тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Зоряні Будзінській позивачу надано постанову про відкриття виконавчого провадження НОМЕР_4 від 25.08.2025 року, постанову про зміну (доповнення) реєстраційних даних від 19.09.2025 року НОМЕР_4 щодо примусового виконання постанови №874 виданої 24.03.2025 року ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Отже, суд вважає недоведеним належними та допустимими, об'єктивними та беззаперечними доказами наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до п. 3 ч. 3ст. 286 КАС Україниза наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Встановлені обставини, на думку суду, свідчать про винесення оскаржуваної постанови без належного та повного з'ясування всіх обставин справи, з порушенням процедури притягнення особи до адміністративної відповідальності. Тому постанова є протиправною та підлягає скасуванню. Провадження у справі слід закрити на підставі ч. 3 ст. 286 КАС України.
Враховуючи вищенаведені вимоги закону та встановленні обставини справи, оцінюючи в сукупності наявні докази, суд прийшов до висновку про обгрунтованість позовних вимог, а тому постанову по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП від 24 березня 2025 року слід скасувати, провадження у справі закрити.
Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Виходячи з вищезазначеної норми чинного законодавства, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір в розмірі 605 грн. 60 коп.
Керуючись ст. 55 Конституції України, ст. ст. 9, 72-77, 242, 244-246, 257, 271, 286 Кодексу адміністративного судочинства, суд,
Позов ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ) в інтересах якого діє представник - адвокат Печінка Павло Володимирович (свідоцтво №000172 від 03.04.2017 року, адреса: АДРЕСА_3, електронна адреса: ІНФОРМАЦІЯ_4 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 , адреса місцезнаходження: АДРЕСА_2 , ел.пошта: ІНФОРМАЦІЯ_5 ) про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, задовольнити.
Постанову ІНФОРМАЦІЯ_1 по справі про адміністративне правопорушення №874 від 24 березня 2025 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, скасувати.
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП закрити.
Стягнути в користь ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_3 ) за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Сторони у справі:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_1 (юридична адреса: Код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 , адреса місцезнаходження: АДРЕСА_2 .
Повний текст рішення складено 09.12.2025.
Суддя Гусятинського районного суду
Тернопільської області Ірина ЛИСЮК