09.12.2025
Справа № 482/2807/23
Номер провадження 2/482/213/2025
09 грудня 2025 року місто Нова Одеса
Новоодеський районний суд Миколаївської області в складі головуючого судді Баранкевич В.О., секретаря судового засідання Тищенко В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Нова Одеса, Миколаївської області в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом акціонерного товариства Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
встановив:
Позивач акціонерне товариство «Універсал Банк» звернулося до суду з позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
На обґрунтування позову вказано, що monobank це мобільний банк, в рамках якого відкривають поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки monobank. Після перевірки кредитної історії на платіжних картках monobank за заявою клієнтів встановлюється кредитний ліміт. Банківське обслуговування здійснюється дистанційно без відділень.
Умови обслуговування рахунків фізичної особи в АТ «Універсал Банк» опубліковані на офіційному сайті Банку та постійно доступні для ознайомлення за посиланням https://www.monobank.ua/terms.
25.03.2018 року ОСОБА_1 звернулась до Банку з метою отримання банківських послуг, у зв'язку із чим підписала анкету-заяву до договору про надання банківських послуг.
Своїм підписом у анкеті-заяві відповідач підтвердила, що підписана нею анкета-заява разом з умовами та правилами надання банківських послуг, тарифами, таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг.
На підставі укладеного договору відповідач отримав кредит у розмірі 40000,00 грн., у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка НОМЕР_1 .
Банк свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту.
У зв'язку із порушенням умов договору про надання банківських послуг зі сторони відповідача перед позивачем виникла заборгованість в розмірі 34 526,25 грн.
Посилаючись на викладене, АТ «Універсал Банк» просило стягнути з відповідача на його користь вищезазначену заборгованість, а також судові витрати.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, але у позовній заяві просив про розгляд справи за його відсутності, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.
Відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце судового засідання, до суду не з'явилась, але подала відзив на позовну заяву в якому вказала, що позовна заява та ухвала про відкриття провадження були надіслані за місцем її реєстрації та отримані її близькими родичами. Проте в той період часу вона знаходилась за межами свого місця проживання та не могла вчасно ознайомитись з позовною заявою та викласти заперечення щодо неї. Зі слів відповідача позовну заяву вона отримала 20 травня 2024 року та у зв'язку з правовою необізнаністю була змушена звернутися за правовою допомогою, але враховуючи запровадження в Україні воєнного стану у неї виникли труднощі з поданням відзиву.
Відповідач посилається на частину 1 ст. 127 ЦПК України, де вказано що суд за заявою учасника поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
У відзиві ОСОБА_1 (відповідач) наводить у приклад практику Європейського суду з прав людини, а саме справу «Віктора Назаренка проти України (заява № 18656/13)» та справу «Салов проти України (заява № 65518/01 ) з метою забезпечення принципу рівності сторін та для забезпечення всебічного, об'єктивного і повного розгляду справи, просить поновити строки на подання відзиву та прийняти його.
Відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог АТ «Універсал Банк» до ОСОБА_1 в повному обсязі та вказує, що вимогами банку вона не погоджується з огляду на наступні обставини.
Згідно з розрахунком заборгованості за договором станом на 07 листопада 2018 року, який містить лише підпис представника банку, її заборгованість перед АТ «Універсал Банк» за договором б/н від 25 березня 2018 року становить 34 526, 25 грн., яка складається з тіла кредиту. Заборгованість за відсотками та пенею відсутня.
На підтвердження позовних вимог представник банку надав до суду Анкету-заяву до договору про надання банківських послуг та розрахунок заборгованості.
Разом із позовною заявою, крім згаданих копій Анкети заяви до договору про надання банківських послуг та розрахунку заборгованості за договором станом на 07 листопада 2023 року, позивач подав до суду такі документи: копію паспорта, Витяг із умов і правил обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank/Universal Bank, які не містять підпису ОСОБА_1 про ознайомлення саме з цими редакціями зазначених документів; Витяг з Тарифів за Чорною карткою monobank та орієнтовну таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача, яка не містить підпис відповідача.
Відповідач посилається на ст. 626, 628 ЦК України в яких сказано, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Та ст. 526, 527, 530, ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону. Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторін.
Згідно ст. 1054, 1055 ЦК України , кредитний договір укладається у письмовій формі, за яким банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Представник позивача у позовній заяві зазначив, що підписавши Анкету-заяву до договору про надання банківських послуг від 25 березня 2018 року, ОСОБА_1 уклала з позивачем кредитний договір.
Посилаючись на невиконання умов договору, представник позивача просив стягнути з відповідача заборгованість за тілом кредиту, яка виникла внаслідок порушення відповідачем строків виконання грошового зобов'язання.
З огляду на це відповідач у відзиві посилається на ст. 1055 ЦК України де вказано, що кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з неодержанням письмової форми є нікчемним.
Відповідно до ч1 ст. 1056-1 ЦК України ( в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) , розмір процентів, тип процентної ставки та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежного від кредитного ризику, наданого заперечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до ч. 2 ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Отже, сума наданого кредиту , розмір процентної ставки , порядок нарахування, розмір і порядок нарахування штрафу та пені повинні бути передбачені у письмовому договорі.
Відповідно до частин 6 та 7 статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» Споживач не зобов'язаний сплачувати кредитодавцю будь-які платежі, не зазначені у договорі про споживчий кредит. Зміна умов договору про споживчий кредит можлива тільки за згодою сторін. Умова договору про споживчий кредит про можливість внесення до договору змін в односторонньому порядку є нікчемною.
Згідно із ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться. Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Частиною 1ст. 634 ЦК України передбачено , що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання іншої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У цьому випадку, умови кредитного договору, який за своєю суттю є договором приєднання, розробив АТ «Універсал Банк». Такі умови повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку з чим банк має підтвердити, що на час укладання відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому, з огляду на зміст статтей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач банку) лише приєднується до таких умов, з якими він ознайомлений. Така правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 03.07.2019 року ( справа № 342/180/17-ц).
Відповідно до пункту 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04.07.2018 року № 75, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.
Оскільки виписки по особовому рахунку, відкритому на ім'я відповідача, позивач до позовної заяви не додав, то немає можливості перевірити видачу банком кредитних коштів відповідачу, користування відповідачем цими коштами та внесення ним коштів на погашення кредитної заборгованості.
Для визначення конкретних умов договору позивач посилався на долучені до позовної заяви Витяг з умов та правил обслуговування в АТ «Універсал Банк». Проте, Витяг не містить жодного підпису відповідача про ознайомлення саме з цими умовами.
З огляду на все вище зазначене у відзиві на позовну заяву, ОСОБА_1 просить поновити строк на подання відзиву, у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі та розглядати позов без її участі.
Представник позивача АТ «Універсал Банк» - Павленко Сергій Валерійович надав додаткові пояснення у справі, що по суті є відповіддю на відзив.
У відповіді на відзив представник позивача зазначив щодо строків на подачу Відзиву. І посилався на ряд статтей та законів, а саме:
Відповідно до ч. 7 ст. 178 ЦПК України відзив подається в строк встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Відповідно до п6. ч. 2 ст. 43 ЦПК України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлений законом строки.
Відповідно до ст. 120 ЦПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.
Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд суду. До таких причин відносяться обставини непереборної сили та обставини, які об'єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк . Вказані обставини підлягають підтвердженню шляхом подання відповідних документів або їх копій. Відповідне положення міститься у постанові КАС ВС від 9 листопада 2020 року у справі № 420/1813/19.
Відповідачка надіслала відзив 30.05.2024 року, що перевищує наданий відповідачці строк для подання відзиву. Доказів отримання ухвали суду разом із позовною заявою пізніше дати оприлюднення ухвали на офіційному веб-сайті «Судова Влада».
Відповідачка у відзиві зазначила, що на момент отримання Позовної заяви вона перебувала за межами свого місця реєстрації, однак доказів даного факту вона не надала, що свідчить про ухиляння від зобов'язань перед Банком. Перебування за межами свого місця реєстрації не є підставою для невиконання зобов'язань. До того ж близькі родичі мали б попередити Відповідачку про надходження Позову.
Відповідно до Ухвали КЦС/ВС від 21.07.2022 року у справі № 127/2897/13-ц
(cам по собі факт введення в Україні воєнного стану з 24 лютого 2022 року
не є підставою для поновлення пропущеного строку, встановленого законом для вчинення процесуальної дії
Відповідно до п.1 та п.6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті
обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч. 1 ст.126 ЦПК України, право на вчинення процесуальної дії
втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.
Відповідно до ч. 2 ст. 126 ЦПК України, документи, подані після закінчення
процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим
Кодексом.
Тому, керуючись вище зазначеним, Позивач просить повернути відзив відповідачу, у зв'язку з неподанням Позивачу всіх наявних доказів щодо пропуску строків.
Також, акцентує увагу суду, що відповідачем було порушено процесуальні
строки надання відзиву на позовну заяву.
Відповідач стверджує, що надані Суду матеріали справи не містять підтверджень, що саме із цими Умовами і правилами обслуговування в АТ «Універсал Банк» при
наданні банківських послуг щодо продуктів monobank/Universal Bank та Тарифами з
користування Чорною карткою monobank розумів відповідач, ознайомився і
погодився з ними, підписуючи анкету-заяву до договору про надання банківських
послуг.
Представник позивача таеож зазначає, що період Умов і правил визначається відповідно до дати підписання Договору про надання банківських послуг від 25.03.2018 р.
Дата 25.03.2018 р. входить в період Умов і правил, який зазначений в позові із 28.02.2018р. по 27.03.2018 р.
Умови і правила знаходяться у відкритому доступі, Клієнт самостійно може
переглянути Умови і правила в інтернеті, за посиланням:
https://www.monobank.ua/terms?lang=uk&file=umovy-2018-02-28.pdf.
Згідно ст.9 ЗУ «Про споживче кредитування», Кредитодавець розміщує на
своєму офіційному веб-сайті інформацію, необхідну для отримання споживчого
кредиту споживачем. Така інформація повинна містити наявні та можливі схеми
кредитування у кредитодавця. Споживач перед укладенням договору про
споживчий кредит має самостійно ознайомитися з такою
інформацією для прийняття усвідомленого рішення. До укладення
договору про споживчий кредит кредитодавець надає споживачу інформацію,
необхідну для порівняння різних пропозицій кредитодавця з метою прийняття ним
обґрунтованого рішення про укладення відповідного договору, в тому числі з
урахуванням обрання певного типу кредиту. Зазначена інформація безоплатно
надається кредитодавцем споживачу за спеціальною формою (паспорт споживчого
кредиту), встановленою у Додатку 1 до цього Закону, у письмовій формі (у
паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з
вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний
документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України
"Про електронну комерцію") із зазначенням дати надання такої інформації та терміну
її актуальності. У такому разі кредитодавець визнається таким, що виконав вимоги
щодо надання споживачу інформації до укладення договору про споживчий кредит
згідно з частиною третьою цієї статті.
Отже, враховуючи вищенаведене Позивач дійсно надав, ті Умови і Правила, які діяли під час підписання Анкети-заяви від 25.03.2018 р.
Матеріалами справи встановлено, що відсоткова ставка, порядок погашення кредиту, можливість нарахування підвищеної ставки у разі прострочення, а також інші істотні умови кредитування визначені у Паспорті споживчого кредиту та у відповідних умовах правилах обслуговування. Паспорт споживчого кредиту, наданий Позивачем, містить відомості про процентну ставку 3,29% на місяць (30,4% річних). Відповідач, підписавши Анкету заяву за активувавши картку, підтвердила свою згоду з відповідними умовами.
Також позивач посилається на те, що Банк не заявляє до стягнення штрафу, пені чи інших видів неустойки, оскільки відповідно вимог законодавства на період дії воєнного стану позичальники звільняються під обов'язку сплати таких платежів. У зв'язку з цим Банк просить стягнути лише суму тіла кредиту, яка включає як використаний кредитний ліміт так і кредитні кошти надані для погашення процентів у період прострочення.
Відповідач не подала до суду жодних доказів, які б спростовували факт укладення договору, отримання кредитних коштів або достовірність наданих Позивачем розрахунків. Заперечення Відповідача мають загальний характер і не підтверджені належними доказами, тоді як матеріали справи свідчать про наявність між сторонами кредитних правовідносин, належне укладення договору та отримання Відповідачем кредитних коштів.
У відповідності з вимогами ст.ст. 223, 280 ЦПК України, на підставі ухвали суду, справу розглянуто у відсутність сторін, в порядку заочного розгляду, оскільки у справі достатньо даних про права та взаємини сторін, відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, у відповідності до ст. 128 ЦПК України, за місцем реєстрації місця проживання, позивач проти такого вирішення справи заперечень не надав.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Вивчивши доводи позову та відзиву на позовну заяву та додаткових пояснень, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
25.03.2018 року ОСОБА_1 звернувся до АТ «Універсал Банк» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписала анкету-заяву до договору про надання банківських послуг.
Після підписання анкети-заяви у сторін виникли взаємні права та обов'язки, зокрема, у банку виникло зобов'язання надати кредитні кошти відповідачу, а у відповідача зобов'язання оплачувати послуги банку, що виникають в результаті використання платіжних карток, згідно тарифів та повернути кредит. Сторони приступили до виконання своїх зобов'язань.
В даній анкеті-заяві зазначено, що вона разом з умовами, тарифами, таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг (далі - Договір). Підписавши анкету-заяву, відповідач підтвердив, що ознайомився та отримав примірники у мобільному додатку вищезазначених документів, що складають договір та зобов'язується виконувати його умови.
Відповідно до положень анкети-заяви, зазначається, що позичальник згодний з тим, що ця заява разом із умовами і правилами надання банківських послуг, тарифами, таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту становить між ним та банком договір про надання банківських послуг, а також, що він ознайомився та погодився з умовами та правилами надання банківських послуг і тарифами банку, які на підтвердження факту укладення кредитного договору банк надав Витяг з Умов обслуговування рахунків фізичної особи (ресурс: Умови обслуговування рахунків фізичної особи в АТ «Універсал Банк» розміщені на офіційному сайті: https://www.monobank.ua/terms) та тарифи.
Відповідно до пункту 5.5 Умов форма надання кредиту: поновлюваний кредитний ліміт/кредитна лінія, який може бути використаний для отримання готівкових грошових коштів та/або здійснення безготівкових розрахунків за придбані товари чи послуги.
Клієнт повинен здійснювати операції в межах кредитного ліміту з урахуванням вартості послуг Банку відповідно до Тарифів (пункт 5.6 Умов).
Згідно із пунктом 5.7 банк надає інформацію про кредитний ліміт платіжної картки до дії активації за допомогою мобільного додатку та/або контактного центру Банку.
Відповідно до пункту 5.9 Умов на суму наданого кредиту банк нараховує відсотки. Відсотки нараховуються за кожен календарний день використання кредитного ліміту, з розрахунку 365/366 календарних днів у році, за процентними ставками, зазначеними в Тарифах. Також процентна ставка за кредитом на календарний місяць, наступний за звітним, вказується банком у мобільному додатку.
Клієнт зобов'язаний щомісяця сплачувати щомісячний мінімальний платіж в розмірі та в термін, зазначені в мобільному додатку. При несплаті щомісячного мінімального платежу клієнт повинен сплатити штраф за несплату щомісячного мінімального платежу згідно з Тарифами. Банк розглядає будь-який надісланий платіж клієнта як визнання клієнтом даного штрафу в розмірі платежу, що надійшов, але не більше суми штрафу, визначеного Тарифами (пункт 5.11 Умов).
Згідно з Тарифами: - пільговий період за карткою - до 62 днів (діє з моменту виникнення заборгованості до кінця календарного місяця, наступного за датою виникнення заборгованості, при умові її погашення в повному обсязі); - пільгова відсоткова ставка - 0,00001% річних; розмір обов'язкового щомісячного платежу за користування кредитними коштами 4 % від заборгованості, - базова відсоткова ставка - 3,1% на місяць (нараховується на максимальну заборгованість на день, за умови непогашений заборгованості в повному обсязі в пільговий період, за кожний день з моменту виникнення заборгованості); -збільшена відсоткова ставка на місяць за карткою на суму загальної заборгованості - 6,2% на місяць (нараховується у випадку наявності простроченої заборгованості).
Позивач свої зобов'язання за договором про надання банківських послуг виконав у повному обсязі, а саме випустив платіжну картку та надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту.
Відповідач у свою чергу не надав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору (не сплатила щомісячні мінімальні платежі), що має відображення у розрахунку заборгованості за договором. Станом на 18.12.2023 року у нього утворилася заборгованість у розмірі 34 526,25 грн., що є загальним залишком заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту).
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч. 1 ст. 526 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За правилом ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною 1 ст. 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Стаття 652 ЦК України дає визначення, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Істотними умовами договору відповідно до ч. 1 статті 638 ЦК України є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Статтею 639 ЦК України встановлено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Статтею 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону є оригіналом такого документа.
Відповідно до ч. 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронні документи (повідомлення), пов'язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.
Згідно ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19.
Виходячи з вищенаведеного, враховуючи неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором, позов підлягає задоволенню у повному обсязі, так-як доказів сплати заборгованості або спростування долученого позивачем розрахунку відповідачем не надано, відсотки нараховані у визначений в договорі спосіб та строк, і за встановленою відсотковою ставкою.
Оскільки рішення ухвалене на користь позивача, відповідно до ст. 141 ЦПК України, суд вважає необхідним також покласти на відповідача обов'язок відшкодувати позивачу судовий збір у розмірі 2 684,00 грн.
Керуючись ст. ст. 12, 76, 141, 259, 264, 265, 273, 280-289 ЦПК України, суд,-
ухвалив:
Позов акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовільнити.
Стягнути ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користь акціонерного товариства «Універсал Банк» (ЄДРПОУ 21133352, місцезнаходження: 02094, м. Київ, вул. пр-т Л. Каденюка, буд. 23, а/с 57), заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 25.03.2018 року, яка станом на 18.12.2023 року становить 34 526,25 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 )на користь акціонерного товариства «Універсал Банк» (ЄДРПОУ 21133352, місцезнаходження: 04114, м. Київ, вул. Автозаводська, буд. 54/19) 2 684,00 грн. судового збору.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Суддя: В.О. Баранкевич