Справа № 487/1325/25
Провадження № 2/487/1433/25
08.12.2025 м. Миколаїв
Заводський районний суд міста Миколаєва у складі головуючого судді Бобрової І.В., за участю секретаря судового засідання Богатої А.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Миколаєва цивільну справу № 487/1325/25 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором
встановив:
03.03.2025 директор ТОВ «Коллект Центр» Ткаченко М.М. звернулася до Заводського районного суду м. Миколаєва з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за договорами № 2101242093166 від 12.01.2021, № 2101549780931 від 15.01.2021 у розмірі 29433,60 грн., судовий збір у розмірі 2422,40 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 9000,00 грн.
Позовні вимоги мотивувала тим, що з 12.01.2021 між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ОСОБА_1 укладено договір № 2101242093166, відповідно до умов якого позикодавцем перераховано грошові кошти на рахунок позичальника у розмірі 1500,00 грн. Крім того 15.01.2021 між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ОСОБА_1 укладено договір № 2101549780931, відповідно до умов якого позикодавцем перераховано грошові кошти на рахунок позичальника у розмірі 1000,00 грн. Так позикодавець належним чином виконав свої зобов'язання за вказаними договорами, надавши позичальнику грошові кошти, проте ОСОБА_1 свої зобов'язання за договорами не виконує, грошові кошти не повертає, проценти за користування коштами не сплачує. Разом з тим 01.12.2021 між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено договір № 1-12, відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» отримало право вимоги за кредитними договорами до позичальників, у тому числі і за договорами № 2101242093166 від 12.01.2021 та № 2101549780931 від 15.01.2021. Крім того 10.01.2023 між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» було укладено договір № 10-01/2023, відповідно до якого ТОВ «Коллект Центр» набуло право вимоги за кредитними договорами до позичальників, у тому числі і за договорами № 2101242093166 від 12.01.2021 та № 2101549780931 від 15.01.2021. Станом на день формування даної позовної заяви заборгованість відповідача за договором № 2101242093166 від 12.01.2021 складає 17522,10 грн. та складається із: заборгованості за основним зобов'язанням (за тілом кредиту) у розмірі 1500,00 грн. та заборгованості за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги у розмірі 16022,10 грн. Разом з тим загальний розмір заборгованості за договором № 2101549780931 від 15.01.2021 складає 11911,50 грн. та складається із: заборгованості за основним зобов'язанням (за тілом кредиту) у розмірі 1000,00 грн. та заборгованості за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги у розмірі 10911,50 грн.
У відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.03.2025 головуючим суддею у справі визначено Боброву І.В.
Суд своєю ухвалою від 20.03.2025 відкрив провадження та призначив справу до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
09.06.2025 від представника відповідача - адвоката Склярського П.М. на адресу суду надійшли додаткові пояснення у справі, в яких він просив відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів отримання ОСОБА_1 кредитних коштів, а саме первинних бухгалтерських документів, оформлених належним чином на підтвердження перерахування ОСОБА_1 вказаних у розрахунку заборгованості сум. Крім того вказав, що розмір витрат на правову допомогу є необґрунтованим з урахуванням обраного позивачем способу захисту та доказів, що долучені до позовної заяви. Зазначив, що розмір нарахованих відсотків є явно завищеним та несправедливим з урахуванням воєнного стану на території України та погіршенням економічного становища.
13.06.2025 від представника ТОВ «Коллект Центр» - Ткаченко М.М. на адресу суду надійшла відповідь на відзив, у якій вона просила позов задовольнити, посилаючись на обґрунтованість заявлених позовних вимог. Крім того вказала, що на виконання умов укладених договір між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та відповідачем позикодавцем перераховано грошові кошти на картковий рахунок позичальника, зазначений ним у заявах-анкетах (для отримання кредиту) у сумі 1500,00 грн та 1000,00 грн. При цьому зазначила, що ТОВ «Служба миттєвого кредитування» не є банком або відповідною фінансовою установою, яка має право здійснювати грошові перекази, у зв'язку з чим відповідні операції були здійснені ТОВ «Вей фор пей». Зауважила, що відповідач неодноразово частково сплачував заборгованість по обох кредитах, що свідчить про визнання ним кредитних правовідносин, факту отримання кредитних коштів та погодження з умовами кредитування. Разом з тим вказала, що ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ОСОБА_1 при укладені договорів було досягнуто згоди щодо фіксованого розміру процентної ставки для певного періоду користування кредитними коштами, а тому нарахування відсотків здійснювалось правомірно, в межах строку кредитування. Зазначила, що посилання представника відповідача на воєнний стан та інші обставини, які, на його думку, ускладнюють виконання взятих відповідачем на себе зобов'язань, не є підставою для звільнення від відповідальності виходячи з ст. 625 ЦК України. Вказала, що представник відповідача у відзиві не навів будь-яких обґрунтувань неспівмірності витрат на правову допомогу із складністю справи, а тому такі твердження останнього є припущеннями.
Суд своєю ухвалою від 20.10.2025 задовольнив клопотання представника позивача про витребування доказів з Акціонерного товариства «Універсал Банк» та відклав судове засідання.
03.11.2025 на адресу суду з АТ «Універсал Банк» на виконання ухвали суду про витребування доказів надійшла інформація та виписка по рахунку ОСОБА_1 .
У судове засідання представник позивача не з'явилася, надала заяву про розгляд справу без її участі, позовні вимоги підтримала просила про їх задоволення.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи без його участі, просив відмовити у задоволені позову.
Суд, дослідивши подані документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду і вирішення справи по суті, доходить до такого висновку.
Судом встановлено, що 12.01.2021 між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ОСОБА_1 в електронній формі був укладений договір про надання фінансових послуг № 2101242093166 (далі - Договір), який підписаний відповідачем електронним підписом за допомогою одноразового ідентифікатора.
Згідно з п. 1.1. Договору за цим договором товариство зобов'язується надати позичальникові кредит без конкретної споживчої мети, на суму, яка зазначається та погоджується сторонами в заяві-анкеті, та складає 1500,00 гривень на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, нараховані згідно умов цього договору, його додатків та правил.
Відповідно до п. 1.9. Договору граничний строк кредитування (строк дії кредитного договору): 1 (один) рік.
Згідно з п. 1.4. Договору проценти за користування кредитом розраховуються від суми кредиту за кожний день користування, протягом фактичного строку користування кредитом починаючи з першого дня перерахування суми кредиту у наступному розмірі: а) 2% за кожен день користування кредитом за умови сплати всіх нарахованих процентів за користування кредитом не пізніше, ніж протягом орієнтовного строку повернення кредиту; б) починаючи з першого дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 1,64% порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. 1.4.а); в) починаючи з 15 дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 1,38% порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. 1.4.6); г) починаючи з 30 дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 2,65% порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. 1.4.в); д) тип процентної ставки фіксована.
На виконання умов договору № 2101242093166 позикодавцем перераховано грошові кошти на рахунок позичальника у розмірі 1500,00 гривень, що підтверджується листом ТОВ Фінансова компанія «Вей фор пей», згідно з яким на підставі укладеного між товариством і ТОВ ФК «Вей фор пей» договору про організацію переказів грошових коштів ТОВ ФК «Вей фор пей» 12.01.2021 здійснено переказ грошових коштів на карту № НОМЕР_1 , емітентом якої є НОМЕР_2 , у сумі 1500,00 гривень, а також випискою про рух коштів по картці № НОМЕР_3 , яка належить ОСОБА_1 .
Згідно з п. 1.5., 1.6. Договору у разі підписання електронного договору договір буде вважатись укладеним в письмовій формі з дати прийняття (акцепту) позичальником пропозиції (оферти) товариства. Датою прийняття (акцепту) та підписання кредитного договору (всіх без виключення його складових, а саме: цього договору; самої заявианкети; правил, паспорту кредиту; повідомлення суб'єкта персональних даних про його права, визначені Законом України «Про захист персональних даних», мету збору даних, склад та зміст зібраних персональних даних, та осіб, яким передаються його персональні дані) вважається дата складання та підписання сторонами заяви-анкети. Заява-анкета підписується сторонами шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, відповідно до правил та Закону України «Про електронну комерцію», що має таку саму юридичну силу як і власноручний підпис.
Відповідно до п. 4.3. Договору сторони дійшли згоди, що у всіх відносинах між позичальником та товариством у разі укладення електронного договору в якості підпису сторін буде використовуватись електронний підпис одноразовим ідентифікатором, відповідно до правил та Закону України «Про електронну комерцію», що має таку саму юридичну силу як і власноручний підпис.
Згідно з п. 4.4. Договору підписуючи цей договір із застосуванням процедури підпису, зазначеної у п. 4. 3. цього договору, сторони усвідомлюють та підтверджують, що відповідно до ст. 639 та ст. 1055 Цивільного Кодексу України (далі ЦК України) цей договір укладений сторонами у письмовій формі з дотриманням всіх вимог діючого законодавства України щодо процедури укладення та підписання договору за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем.
Згідно умов договору позичальник несе певну відповідальність, а саме п. 3.3. Договору передбачено, шо у разі порушення позичальником своїх зобов'язань щодо погашення/оплати суми кредиту та/або процентів за користування ним, товариство має право нараховувати позичальнику пеню у розмірі 1% (один відсоток) від неповернутої частини суми кредиту та/або процентів за користування ним за кожний день прострочення повернення (перевищення строку повернення) заборгованості з урахуванням наступних обмежень: 3.3.1. у разі, якщо сума, одержана за договором, не перевищує розміру однієї мінімальної заробітної плати, встановленої на день укладення договору - сукупна сума неустойки (штраф, пеня) та інших платежів, що підлягають сплаті позичальником за порушення виконання його зобов'язань не може перевищувати розміру подвійної суми, одержаної позичальником за договором; 3.3.2. у разі, якщо сума, одержана за договором, перевищує розміру однієї мінімальної заробітної плати, встановленої на день укладення кредитного договору - пеня за невиконання зобов'язання щодо повернення кредиту та процентів за ним не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, та не може бути більшою за 15 відсотків суми простроченого платежу. Сукупна сума неустойки (штраф, пеня), нарахована за порушення зобов'язань позичальником на підставі договору не може перевищувати половини суми, одержаної позичальником за цим договором.
Відповідно до п. 3.8. Договору сторони дійшли згоди, що строки позовної давності щодо стягнення неустойки закінчуються разом зі строками позовної давності за основним зобов'язанням з урахуванням умов п. 4.10 цього договору.
Згідно з п. 4.12. Договору підписуючи цей договір сторони підтверджують свою домовленість та згоду на встановлення договірної позовної давності по всім своїм взаємовідносинам за цим договором строком у 10 років. Підписуючи цей договір сторони підтверджують, що цей договір є договором про збільшення позовної давності та укладений у письмовій формі за взаємною згодою сторін.
Підписанням Договору ОСОБА_1 підтвердив, що він ознайомлений з усіма його істотними умовами та йому була надана вся інформація, передбачена вимогами чинного законодавства.
Таким чином ОСОБА_1 здійснив дії, спрямовані на укладання договору шляхом заповнення заяви про надання (отримання) кредиту на сайті, з введенням коду підтвердження, який є одноразовим ідентифікатором на підписання електронного договору, та зазначенням інформації щодо реквізитів банківської картки, на рахунок якої, в подальшому, кредитодавцем було перераховано грошові кошти у розмірі, встановленому Договором.
Крім того 15.01.2021 між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ОСОБА_1 в електронній формі був укладений договір про надання фінансових послуг № 2101549780931 (далі - Договір № 2101549780931), який підписаний відповідачем електронним підписом за допомогою одноразового ідентифікатора.
Згідно з п. 1.1. Договору № 2101549780931 за цим договором товариство зобов'язується надати позичальникові кредит без конкретної споживчої мети, на суму, яка зазначається та погоджується сторонами в заяві-анкеті, та складає 1000,00 гривень на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, нараховані згідно умов цього договору, його додатків та правил.
Відповідно до п. 1.9. Договору № 2101549780931 граничний строк кредитування (строк дії кредитного договору): 1 (один) рік.
Згідно з п. 1.4. Договору № 2101549780931 проценти за користування кредитом розраховуються від суми кредиту за кожний день користування, протягом фактичного строку користування кредитом починаючи з першого дня перерахування суми кредиту у наступному розмірі: а) 2% за кожен день користування кредитом за умови сплати всіх нарахованих процентів за користування кредитом не пізніше, ніж протягом орієнтовного строку повернення кредиту; б) починаючи з першого дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 1,64% порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. 1.4.а); в) починаючи з 15 дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 1,38% порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. 1.4.6); г) починаючи з 30 дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 2,65% порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. 1.4.в); д) тип процентної ставки фіксована.
На виконання умов Договору № 2101549780931 позикодавцем перераховано грошові кошти на рахунок позичальника у розмірі 1000,00 гривень, що підтверджується листом ТОВ Фінансова компанія «Вей фор пей», згідно з яким на підставі укладеного між товариством і ТОВ ФК «Вей фор пей» договору про організацію переказів грошових коштів ТОВ ФК «Вей фор пей» 15.01.2021 здійснено переказ грошових коштів на карту, яка належить позичальнику, у сумі 1000,00 гривень, а також випискою про рух коштів по картці № НОМЕР_3 , яка належить ОСОБА_1 .
Згідно з п. 1.5., 1.6. Договору № 2101549780931 у разі підписання електронного договору договір буде вважатись укладеним в письмовій формі з дати прийняття (акцепту) позичальником пропозиції (оферти) товариства. Датою прийняття (акцепту) та підписання кредитного договору (всіх без виключення його складових, а саме: цього договору; самої заявианкети; правил, паспорту кредиту; повідомлення суб'єкта персональних даних про його права, визначені Законом України «Про захист персональних даних», мету збору даних, склад та зміст зібраних персональних даних, та осіб, яким передаються його персональні дані) вважається дата складання та підписання сторонами заяви-анкети. Заява-анкета підписується сторонами шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, відповідно до правил та Закону України «Про електронну комерцію», що має таку саму юридичну силу як і власноручний підпис.
Відповідно до п. 4.3. Договору № 2101549780931 сторони дійшли згоди, що у всіх відносинах між позичальником та товариством у разі укладення електронного договору в якості підпису сторін буде використовуватись електронний підпис одноразовим ідентифікатором, відповідно до правил та Закону України «Про електронну комерцію», що має таку саму юридичну силу як і власноручний підпис.
Згідно з п. 4.4. Договору № 2101549780931 підписуючи цей договір із застосуванням процедури підпису, зазначеної у п. 4. 3. цього договору, сторони усвідомлюють та підтверджують, що відповідно до ст. 639 та ст. 1055 Цивільного Кодексу України (далі ЦК України) цей договір укладений сторонами у письмовій формі з дотриманням всіх вимог діючого законодавства України щодо процедури укладення та підписання договору за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем.
Згідно умов договору позичальник несе певну відповідальність, а саме п. 3.3. Договору № 2101549780931 передбачено, що у разі порушення позичальником своїх зобов'язань щодо погашення/оплати суми кредиту та/або процентів за користування ним, товариство має право нараховувати позичальнику пеню у розмірі 1% (один відсоток) від неповернутої частини суми кредиту та/або процентів за користування ним за кожний день прострочення повернення (перевищення строку повернення) заборгованості з урахуванням наступних обмежень: 3.3.1. у разі, якщо сума, одержана за договором, не перевищує розміру однієї мінімальної заробітної плати, встановленої на день укладення договору - сукупна сума неустойки (штраф, пеня) та інших платежів, що підлягають сплаті позичальником за порушення виконання його зобов'язань не може перевищувати розміру подвійної суми, одержаної позичальником за договором; 3.3.2. у разі, якщо сума, одержана за договором, перевищує розміру однієї мінімальної заробітної плати, встановленої на день укладення кредитного договору - пеня за невиконання зобов'язання щодо повернення кредиту та процентів за ним не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, та не може бути більшою за 15 відсотків суми простроченого платежу. Сукупна сума неустойки (штраф, пеня), нарахована за порушення зобов'язань позичальником на підставі договору не може перевищувати половини суми, одержаної позичальником за цим договором.
Відповідно до п. 3.8. Договору № 2101549780931 сторони дійшли згоди, що строки позовної давності щодо стягнення неустойки закінчуються разом зі строками позовної давності за основним зобов'язанням з урахуванням умов п. 4.10 цього договору.
Згідно з п. 4.12. Договору № 2101549780931 підписуючи цей договір сторони підтверджують свою домовленість та згоду на встановлення договірної позовної давності по всім своїм взаємовідносинам за цим договором строком у 10 років. Підписуючи цей договір сторони підтверджують, що цей договір є договором про збільшення позовної давності та укладений у письмовій формі за взаємною згодою сторін.
Підписанням Договору № 2101549780931 ОСОБА_1 підтвердив, що він ознайомлений з усіма його істотними умовами та йому була надана вся інформація, передбачена вимогами чинного законодавства.
Таким чином ОСОБА_1 здійснив дії, спрямовані на укладання договору шляхом заповнення заяви про надання (отримання) кредиту на сайті, з введенням коду підтвердження, який є одноразовим ідентифікатором на підписання електронного договору, та зазначенням інформації щодо реквізитів банківської картки, на рахунок якої, в подальшому, кредитодавцем було перераховано грошові кошти у розмірі, встановленому Договором № 2101549780931.
Крім того 01.12.2021 між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ТОВ «Вердикт капітал» було укладено договір факторингу № 1-12, відповідно до умов якого ТОВ «Служба миттєвого кредитування» відступило ТОВ «Вердикт капітал» право грошової вимоги (права вимоги) до боржників за договорами, вказаними у реєстрі боржників, про що також був складений акт прийому - передачі реєстру боржників.
Відповідно до копії реєстру боржників до договору факторингу № 1-12 від 01.12.2021 від ТОВ «Служба миттєвого кредитування» до ТОВ «Вердикт капітал» перейшло право вимоги, у тому числі, до ОСОБА_1 за договорами № 2101242093166 від 12.01.2021 та № 2101549780931 від 15.01.2025.
Крім того 10.01.2023 між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» було укладено договір № 10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, відповідно до умов якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило ТОВ «Коллект Центр» право грошової вимоги (права вимоги) до боржників за договорами, вказаними у реєстрі боржників, про що також був складений акт прийому - передачі реєстру боржників.
Відповідно до копії реєстру боржників до договору № 10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.01.2023 від ТОВ «Вердикт Капітал» до ТОВ «Коллект Центр» перейшло право вимоги, у тому числі, до ОСОБА_1 за договорами № 2101242093166 від 12.01.2021 та № 2101549780931 від 15.01.2025.
Згідно з розрахунком заборгованості за кредитним договором № 2101242093166 від 12.01.2021 загальна сума заборгованості станом на 10.01.2023 становить 17522,10 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту 1500,00 грн., заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги 11190,00 грн., нараховані відсотки зг.кр.дог. 4832,10 грн.
Згідно з розрахунком заборгованості за кредитним договором № 2101549780931 від 15.01.2025 загальна сума заборгованості станом на 10.01.2023 становить 11911,50 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту 1000,00 грн., заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги 7460,00 грн., нараховані відсотки зг.кр.дог. 3451,50 грн.
Статтею 11 ЦК України встановлено, що договори та інші правочини є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори).
За змістом ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Із положень ч. 1 ст.638 ЦК України слідує, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Частиною першою статті 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
За змістом п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).
У силу ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Частиною першою статті 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Як передбачено ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» (далі - Закон) електронний договір домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
За змістом ч. 3 ст. 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
В силу ч. 4 ст. 11 Закону пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах.
Згідно з ч. 6 ст. 11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана, зокрема, шляхом надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону.
Із положень ч. 8 ст. 11 Закону слідує, що у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Як передбачено ч. 12 ст. 11 Закону електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (ст. 12 Закону).
За змістом указаних норм права сторони вправі укласти договір в електронній формі шляхом обміну електронними повідомленнями про досягнення згоди з усіх його істотних умов. Цей договір скріплюється електронним підписом сторін і прирівнюється до письмового договору.
Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.
Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.
При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту, інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.
Докази, наявні у матеріалах справи, вказують на те, що ОСОБА_1 укладав кредитні договори в електронній формі з використанням інформаційно-комунікаційної системи товариства. Для укладення договорів відповідач здійснював ідентифікацію в цій системі та надавав відповідь про прийняття пропозиції (акцепту) товариства. Сторони здійснювали обмін електронними повідомленнями про досягнення згоди з усіх істотних умов договорів та підписували цей Договір шляхом накладення електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Отже з наведеного слідує, що відповідач був належним чином ознайомлений з умовами вказаних вище договорів, проте своєчасно їх не виконав, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість.
Таким чином, враховуючи викладене вище, а також факт невиконання вимог укладених кредитних договорів відповідачем, суд дійшов до висновку, що позов слід задовольнити та стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Коллект Центр» заборгованість за кредитним договором № 2101242093166 від 12.01.2021 у загальному розмірі 17522,10 грн., та за кредитним договором № 2101549780931 від 15.01.2025 у загальному розмірі 11911,50 грн.
Щодо стягнення з відповідача судових витрат, понесених позивачем на оплату правової допомоги, слід зазначити таке.
Статтею 133 ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
За частинами 1, 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
При стягненні витрат на правничу допомогу слід враховувати, що представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ч. 2 ст. 15 ЦПК України).
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Зокрема у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі "East/WestAllianceLimited" проти України", від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15 (провадження № 14-382цс19) зазначено, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
01 липня 2024 року між ТОВ «Коллект Центр» та Адвокатським об'єднанням «Лігал Ассістанс» укладено договір про надання правової допомоги № 01-07/2024.
Згідно з витягом з акту №1 про надання юридичної допомоги від 31.01.2025 адвокатське об'єднання «Лігал Ассістанс» надало ТОВ «Коллект Центр» правничу допомогу у цивільній справі за позовом ТОВ «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Вартість правової допомоги, відповідно до детального опису наданих послуг, становить 9000,00 грн.
Частиною 6 ст. 137 ЦПК України встановлено, що обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Як вбачається із письмових пояснень представника відповідача, останній зазначив, що розмір витрат на правову допомогу є необґрунтованим з урахуванням обраного позивачем способу захисту та доказів, що долучені до позовної заяви, проте будь-яких доказів з цього приводу не надав.
У цілому зміст наведених стороною позивача послуг адвоката відповідає предмету спору, а тому визнається судом обґрунтованим.
Вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд враховує обставини справи, задоволення позову у повному обсязі, співмірність винагороди за надані юридичні послуги зі складністю справи, ціну позову, час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт, тривалість судового розгляду, значення справи для сторін, а також, враховує принцип розумності та справедливості.
Отже, враховуючи наведене вище, а також положення ч. 2 ст. 141 ЦПК України, суд вважає вимоги позивача щодо розподілу судових витрат такими, що підлягають задоволенню, а тому слід стягнути з відповідачана користь ТОВ «Коллект Центр» 9000,00 грн. витрат за надання правничої допомоги.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 141 ЦПК України суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
Керуючись ст. 10, 18, 76, 258, 259, 263-265, 352, 354 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» заборгованість за договором про надання фінансових послуг № 2101242093166 від 12.01.2021 у загальному розмірі 17522,10 грн., за договором про надання фінансових послуг № 2101549780931 від 15.01.2025 у загальному розмірі 11911,50 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» судовий збір в розмірі 2422,40 гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 9000,00 грн.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.
Судове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр», місце знаходження: 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306, ЄДРПОУ: 44276926.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .
Повне судове рішення складено 08.12.2025.
Головуючий суддя І. В. Боброва