Справа № 473/5839/25
іменем України
"09" грудня 2025 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі головуючої судді Лузан Л.В., за участю секретаря судового засідання Пономарьової А.П., відповідачки ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вознесенську Миколаївської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
у листопаді 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором у розмірі 25790,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що 15 листопада 2024 року між ТОВ «Авентус Україна» та відповідачкою було укладено договір №8482708 про надання споживчого кредиту, відповідно до яких ТОВ «Авентус Україна» зобов'язалося надати та надало відповідачці кредит у розмірі 10000,00 грн зі строком користування коштами протягом 360 днів (до 10 листопада 2025 року), а відповідачка зобов'язалася щомісячно частинами (згідно узгодженого графіку) повертати кредит, а також сплачувати проценти за користування ним у розмірі 0,01 % на день від суми залишку заборгованості за кредитом, яка застосовується якщо споживачка до 05 грудня 2024 року або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти в сумі не менше суми першого платежу, визначеного в графіку платежів або здійснить часткове дострокове повернення кредиту (знижена процентна ставка), а в інших випадках проценти підлягають до нарахування за ставкою 1,00 % на день від суми залишку заборгованості за кредитом (стандартна процентна ставка).
У разі прострочення виконання позичальницею грошового зобов'язання остання зобов'язалася сплачувати на користь кредитодавця штраф у розмірі 900,00 грн на 4 (четвертий) день такого невиконання та/або неналежного виконання, у розмірі 200,00 грн, починаючи з 5 (п'ятого) дня за кожний день невиконання та/або неналежного виконання.
13 серпня 2025 ТОВ «Авентус Україна» уклало з ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» договір факторингу №13082025, за яким первісний кредитор відступив позивачу за плату право грошової вимоги до ОСОБА_1 за зобов'язаннями, що виникли з кредитного договору №8482708 від 15 листопада 2024 року.
Позичальниця свої зобов'язання жодному з кредиторів належним чином не виконала, в зв'язку з чим виникла заборгованість у загальному розмірі 25790,00 грн, у тому числі: заборгованість за кредитом у розмірі 9900,00 грн, заборгованість за процентами в розмірі 10890,00 грн, заборгованість за штрафами в розмірі 5000,00 грн.
Вказану заборгованість позивач просив стягнути з відповідачки в повному обсязі.
В судове засідання представник позивача Грибанов Д.В. не з'явився, надіслав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Відповідачка ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» визнала в частині заборгованості за тілом кредиту, процентами. Одночасно відповідачка просила розстрочити виконання рішення суду, з огляду на скрутне матеріальне становище.
Дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наявних у ній доказів, суд прийшов до наступного.
Зокрема суд встановив, що 15 листопада 2024 року між ТОВ «Авентус Україна» та відповідачкою було укладено договір №8482708 про надання споживчого кредиту, відповідно до яких ТОВ «Авентус Україна» зобов'язалося надати та надало відповідачці кредит у розмірі 10000,00 грн зі строком користування коштами протягом 360 днів (до 10 листопада 2025 року), а відповідачка зобов'язалася щомісячно частинами (згідно узгодженого графіку) повертати кредит, а також сплачувати проценти за користування ним у розмірі 0,01 % на день від суми залишку заборгованості за кредитом, яка застосовується якщо споживачка до 05 грудня 2024 року або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти в сумі не менше суми першого платежу, визначеного в графіку платежів або здійснить часткове дострокове повернення кредиту (знижена процентна ставка), а в інших випадках проценти підлягають до нарахування за ставкою 1,00 % на день від суми залишку заборгованості за кредитом (стандартна процентна ставка).
У разі прострочення виконання позичальницею грошового зобов'язання остання зобов'язалася сплачувати на користь кредитодавця штраф у розмірі 900,00 грн на 4 (четвертий) день такого невиконання та/або неналежного виконання, у розмірі 200,00 грн, починаючи з 5 (п'ятого) дня за кожний день невиконання та/або неналежного виконання.
13 серпня 2025 ТОВ «Авентус Україна» уклало з ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» договір факторингу №13082025, за яким первісний кредитор відступив позивачу за плату право грошової вимоги до ОСОБА_1 за зобов'язаннями, що виникли з кредитного договору №8482708 від 15 листопада 2024 року.
Згідно ч. 1ст.626 ЦК України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Стаття 627 ЦК України передбачає, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів Цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
При цьому, згідно ч. 1ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ст. 638 ЦК України).
Згідно ст.1055ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.
Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Відповідно до ч.ч. 1-3ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.
Згідно ч. 2 ст.639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
З матеріалів справи вбачається, що учасники кредитних правовідносин з дотриманням положень ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» уклали між собою кредитний договір в електронній формі, узгодили у ньому усі істотні умови, відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» позичальниця підписала договір за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Таким чином відповідачка набула статусу, прав та обов'язків позичальниці в кредитних правовідносинах.
Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення щодо договору позики, якщо інше не встановлено законом і не випливає із суті кредитного договору.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Відповідно до ст.ст.611,612,623-625,1049,1050ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцю позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
В разі несвоєчасного повернення позики або її чергової частини (прострочення боржника) він не звільняється від обов'язку виконання зобов'язання, зокрема повинен повернути суму позики разом з процентами та іншими нарахуваннями, відшкодувати позикодавцю збитки та сплатити неустойку.
Також, відповідно до п. 1 ч. 1ст.512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно ч. 1 ст.1077, ч. 1 ст.1078, ч. 1 ст.1082ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
Якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги, а клієнт не відповідає перед фактором, якщо одержані ним суми є меншими від суми, сплаченої фактором клієнтові (ст.514, ч. 1 ст.1084 ЦК України).
Таким чином, з укладенням договору факторингу до ТОВ «Європейська агенція з повернення боргів» перейшли усі права та обов'язки первісного кредитора за договором.
Наявними в матеріалах справи доказами (а.с. 21) підтверджується факт виконання ТОВ «Авентус Україна» умов кредитного договору шляхом перерахування кредиту на платіжну картку позичальниці.
Водночас, матеріали справи не містять доказів належного виконання позичальницею своїх зобов'язань на користь первісного кредитора або його правонаступника.
Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитним договором №8482708 від 15 листопада 2024 року, заборгованість відповідачки становить 25790,00 грн, у тому числі: заборгованість за кредитом у розмірі 9900,00 грн, заборгованість за процентами в розмірі 10890,00 грн (нараховані за період з 24 грудня 2024 року по 12 квітня 2025 року: 9900,00 грн х 1% х 110 дн; нараховані проценти за період з 15 листопада 2024 року по 23 грудня 2024 року в розмірі 1800,00 грн сплачені відповідачкою), заборгованість за штрафами в розмірі 5000,00 грн.
Проте, суд не в повній мірі погоджується з вказаним розрахунком, виходячи з наступного.
Згідно п. 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу Україниу період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеноїстаттею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
За встановленого, нараховані штрафи не підлягають стягненню.
З огляду на викладене, заборгованість за кредитним договором №8482708 від 15 листопада 2024 року становить 20790,00 грн, у тому числі: заборгованість за кредитом у розмірі 9900,00 грн, заборгованість за процентами в розмірі 10890,00 грн.
Згідно ч.1ст.141ЦПК України з відповідачки, враховуючи ступінь задоволення позовних вимог (81 %), на користь позивача підлягають стягненню судові витрати (судовий збір) у розмірі 1962,14 грн.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст.435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця, у випадках, встановлених законом, встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи, тяжке захворювання її самої чи членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Відповідно до ч. 5 ст.435 ЦПК України розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Статтею 33 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу, як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п. 10 Постанови від 26 грудня 2003 року № 14 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження", задоволення заяви про розстрочку виконання рішення суду можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи із особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення суду (хвороба боржника або членів його сім'ї, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).
При цьому, виконання судового рішення має розглядатися як невід'ємна частина «судового процесу» для цілей статті 6Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод (справа «Горнсбі проти Греції»). Термін, протягом якого судове рішення залишається невиконаним, може ставити під сумнів розумність строків судового захисту. При вирішенні питання про затримку виконання судового рішення, слід враховувати інтереси обох сторін, як стягувача так і боржника, та дотримуватися їх балансу.
З аналізу наведених норм слідує, що розстрочення або відстрочення виконання рішення можливе лише у виключних випадках за наявності обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Під час вирішення вищевказаних питань суд обов'язково має враховувати також інтереси сторони, на користь якої ухвалене рішення, тобто стягувача.
Між тим, відповідачкою не надано належних та допустимих доказів на підтвердження існування обставин, які б свідчили про об'єктивну неможливість виконання рішення суду.
За таких обставин, суд вважає, що відсутні виключні підстави в розумінні ст. 435 ЦПК України,ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження» для розстрочення виконання рішення суду, а тому заява відповідачки про розстрочення виконання судового рішення задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст.12,13,76-83,141,259,263-265 ЦПК України, суд
позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», місцезнаходження: місто Київ, вулиця Симона Петлюри, будинок №30, ідентифікаційний код 35625014, заборгованість за договором про надання споживчого кредиту № 8482708 від 15 листопада 2024 року в розмірі 20790,00 грн, у тому числі: заборгованість за кредитом у розмірі 9900,00 грн, заборгованість за процентами в розмірі 10890,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», місцезнаходження: місто Київ, вулиця Симона Петлюри, будинок №30, ідентифікаційний код 35625014, судовий збір у розмірі 1962,14 грн.
Рішення може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя Л.В. Лузан