Провадження № 2/470/309/25
Справа № 470/722/25
08 грудня 2025 року с-ще Березнегувате
Березнегуватський районний суд Миколаївської області в складі:
головуючого судді Орлової С.Ф.,
за участю секретаря судового засідання Ляшенко О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні 02 грудня 2025 року в порядку загального позовного провадження цивільну справу за за позовною заявою ОСОБА_1 до державного реєстратора Березнегуватської державної нотаріальної контори Нікурадзе Тамарі Василівни, ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Березнегуватська селищна рада, про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно ,
31 липня 2025 року позивач звернувся до суду з відповідним позовом, який підписаний її представником - Грінченко І.В., яка діє на підставі ордеру №1101200 від 30.07.2025. У позовній заяві зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер чоловік позивачки, ОСОБА_3 . На момент його смерті ОСОБА_1 проживала разом з ним за однією адресою. Син позивачки - ОСОБА_4 , зловживаючи безпорадним станом матері, запропонував їй утримання, догляд та фінансове забезпечення, за умови, що вона відмовиться від прийняття спадкового майна після смерті її чоловіка. Позивачка погодилася на запропоновані умови, у зв'язку з чим секретарем Калузької сільської ради Якубенко С.О. 22.06.2015 року було посвідчено заяву про відмову від спадщини.
Згодом позивачці стало відомо, що її син зловживає спиртними напоями та наркотичними засобами, за місцем їх проживання проводилися обшуки правоохоронними органами. ОСОБА_4 почав руйнувати житловий будинок, у якому вони проживали разом із матір'ю, та знищувати її особисті речі, внаслідок чого стосунки між ними погіршилися.
Рішенням Березнегуватського районного суду Миколаївської області від 25.05.2020 року у справі №470/121/19 було визнано недійсною заяву ОСОБА_1 про відмову від прийняття спадщини після смерті її чоловіка ОСОБА_3 , посвідчену секретарем Калузької сільської ради Якубенко С.О. 22.06.2015 року та зареєстровану в реєстрі за №23. Також було визнано недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, видане 21 лютого 2016 року державним нотаріусом Березнегуватської державної нотаріальної контори Миколаївської області Нікурадзе Т.В. на ім'я ОСОБА_4 щодо спадкування житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 після смерті батька ОСОБА_3 . Визнано недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, видане 21 лютого 2016 року нотаріусом на ім'я ОСОБА_4 , щодо спадкування земельної ділянки площею 7,5143 га, яка розташована на території Калузької сільської ради Березнегуватського району Миколаївської області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер: 4821181300:03:000:0063, після смерті батька ОСОБА_3 .
Станом на 25 травня 2020 року питання щодо скасування державної реєстрації права власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно судом не було вирішено. Тому, незважаючи на наявне рішення суду про визнання недійсною відмови від прийняття спадщини та свідоцтв про право на спадщину, виконати це рішення неможливо.
З метою отримання свідоцтва про право на спадщину за законом позивачка звернулася до Березнегуватської державної нотаріальної контори Миколаївської області. Нотаріусом їй було відмовлено у видачі такого свідоцтва у зв'язку з тим, що не скасовано державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно за ОСОБА_4 .
Син позивачки помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . За життя він склав заповіт, у якому заповів все своє майно дружині ОСОБА_2 . Позивачка ОСОБА_1 є особою пенсійного віку та має право на обов'язкову частку у спадковому майні, що залишилося після смерті сина, незалежно від змісту заповіту.
На підставі зазначеного позивач просила суд скасувати рішення державного реєстратора Нікурадзе Т.В., Березнегуватської державної нотаріальної контори, про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер:28449527 від 25.02.2016 року, номер запису про право власності: 13435460, в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, з припиненням права власності ОСОБА_4 на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 7,5143 га, кадастровий номер: 481181300:30:000:0063, яка розташована на території Калузької сільської ради Березнегуватського району, Миколаївської області, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 859935348211.
Позивач та її представник ОСОБА_5 в судове засідання не з'явились, до суду направили заяву про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги підтримали у повному обсязі просили суд їх задовольнити.
Відповідач державний нотаріус Березнегуватської державної нотаріальної контори Нікурадзе Т.В. в судове засідання не з'явилась, про час і місце судового розгляду повідомлялась належним чином.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилась, до суду направила заяву про розгляд справи за її відсутності, проти позовних вимог заперечень не висловила (а.с.89).
Третя особа по справі, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Березнегуватська селищна рада в судове засідання не з'явилась, до суду направила заяву про розгляд справи за відсутності їх представника, проти позовних вимог не заперечувала (а.с.92).
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України.
Вивчивши матеріали справи та наявні в ній докази суд доходить наступного.
З матеріалів справи убачається, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер чоловік позивачки ОСОБА_3 (а.с.10-11). Спадкоємцями першої черги за законом, які прийняли спадщину після смерті ОСОБА_3 є його дружина - позивачка по справі, та їх спільний син ОСОБА_4 .
З копії спадкової справи заведеної державним нотаріусом Березнегуватської державної нотаріальної контори Миколаївської області №205/2015, зареєстрованої у спадковому реєстрі за № 58064272 убачається, що заявою від 15 жовтня 2015 року ОСОБА_4 повідомив нотаріуса про прийняття спадщини за законом, що залишилась після смерті батька ОСОБА_3 ( а.с.34). Позивачка заявою від 15 жовтня 2015 року відмовилась від прийняття спадщини, яка залишилась після смерті її чоловіка ( а.с.35).
21 лютого 2016 року Державним нотаріусом Березнегуватської державної нотаріальної контори Миколаївської області Нікурадзе Т.В., спадкоємцю померлого, ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , його синові ОСОБА_4 було видане свідоцтво про право на спадщину за законом, на спадщину яка складається з житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, розташованого за адресою АДРЕСА_1 , яке зареєстроване у реєстрі за № 93 ( а.с.44).
Крім цього, того ж дня спадкоємцю за законом ОСОБА_4 державним нотаріусом Березнегуватської державної нотаріальної контори Миколаївської області Нікурадзе Т.В. було видане свідоцтво про право на спадщину за законом, на земельну ділянку площею 7,5143 гектарів у межах згідно з планом, розташовану на території Калузької сільської ради Березнегуватського району Миколаївської області, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер земельної ділянки 4821181300:03:000:0063, зареєстроване в спадковому реєстрі за №94. Відповідно до виданого свідоцтва про право на спадщину за законом, право власності на земельну ділянку підлягає державній реєстрації ( а.с.46).
На підставі вказаного свідоцтва державним нотаріусом Березнегуватської державної нотаріальної контори Миколаївської області Нікурадзе Т.В. було прийняте рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер:28449527 від 25.02.2016 року, та внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про державну реєстрацію права власності, номер запису 13435460, про реєстрацію за ОСОБА_4 права власності на об'єкт нерухомого майна: земельну ділянку, площею 7,5143 га, розташовану на території Калузької сільської ради Березнегуватського району Миколаївської області, кадастровий номер 4821181300:03:000:0063 ( а.с.12).
Однак рішенням Березнегуватського районного суду Миколаївської області від 25 травня 2020 року, яке набрало законної сили 07 серпня 2020 року, було визнано недійсною заяву позивачки ОСОБА_1 про відмову від прийняття спадщини після смерті чоловіка ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , засвідчену секретарем Калузької сільської ради Березнегуватського району Миколаївської області Якубенко С.О. 22 червня 2015 року, зареєстровану в реєстрі за №23.
Крім цього, вказаним рішенням суду, були визнані недійсними свідоцтва про право на спадщину за законом, видані 21 лютого 2016 року державним нотаріусом Березнегуватської державної нотаріальної контори Миколаївської області Нікурадзе Т.В. на ім'я ОСОБА_4 на спадкове майно: житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, розташований по АДРЕСА_1 та земельну ділянку, площею 7.5143 га у межах згідно з планом, розташовану на території Калузької сільської ради Березнегуватського району Миколаївської області, кадастровий номер 4821181300:03:000:0063, зареєстровані в спадковому реєстрі за № 93 та 94 відповідно ( а.с.14-16).
17 липня 2025 року завідувачем Березнегуватської державної нотаріальної контори Нікурадзе Т.В. позивачці роз'яснено про неможливість виконання рішення Березнегуватського районного суду Миколаївської області від 25 травня 2020 року та необхідність звернення до суду для скасування державної реєстрації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про реєстрацію права власності ( а.с.9 на звороті).
З копії свідоцтва про смерть серія НОМЕР_1 виданого 09 червня 2020 року Березнегуватським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) убачається, що ОСОБА_4 , помер ІНФОРМАЦІЯ_3 в с.Калуга Березнегуватський район Миколаївська область ( а.с.10). За життя, а саме 01 липня 2017 року ОСОБА_4 склав заповіт, зареєстрований в реєстрі за № 459, за яким належний йому на праві власності житловий будинок з господарськими та побутовими будівлями і спорудами, розташований за адресою АДРЕСА_1 , заповів повністю відповідачці ОСОБА_2 ( а.с.28).
З копії спадкової справи №103/2020 заведеної державним нотаріусом Березнегуватської державної нотаріальної контори Миколаївської області Нікурадзе Т.В. після смерті ОСОБА_4 , зареєстрованої у спадковому реєстрі за №66045466, убачається, що ОСОБА_2 спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_4 прийняла ( а.с.27).
Частиною першою статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Повноваження державного реєстратора, передбачені цим Законом, з видачі та прийому документів можуть виконувати посадові особи органів місцевого самоврядування, адміністратори центрів надання адміністративних послуг, нотаріуси.
Нотаріус як спеціальний суб'єкт здійснює функції державного реєстратора, крім передбачених пунктами 4 і 6 частини другої статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та деяких інших законодавчих актів України щодо децентралізації повноважень з державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 26 листопада 2015 року, який набрав чинності 13 грудня 2015 року, Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» викладено у новій редакції.
Відповідно до частини другої розділу II Прикінцеві та перехідні положення вказаного Закону з дня набрання чинності цим Законом нотаріуси наділяються повноваженнями державних реєстраторів прав на нерухоме майно та можуть здійснювати державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень без вчинення нотаріальної дії щодо такого майна.
Отже, з набранням чинності 13 грудня 2015 року Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та деяких інших законодавчих актів України щодо децентралізації повноважень з державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 26 листопада 2015 року нотаріуси наділені повноваженнями державних реєстраторів прав на нерухоме майно та могли здійснювати державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень як без вчинення нотаріальної дії щодо такого майна так і під час вчинення нотаріальної дії щодо нерухомого майна.
Такого висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 10 червня 2020 року у справі № 638/6931/16-ц (провадження № 61-2605св19), від 16 червня 2020 року у справі № 199/7226/17 (провадження № 61-37913св18), від 16 вересня 2020 року у справі № 352/1021/19 (провадження № 61- 7648св20), від 21 травня 2021 року у справі № 295/16451/18 (провадження № 61-13937св20).
Відповідно до пунктів 1, 2, 3 частини третьої статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (у редакції, чинній з 16 січня 2020 року) відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону. Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).
Таким чином, у розумінні наведеної норми права у редакції, яка була чинною на час ухвалення Березнегуватським районним судом Миколаївської області рішення від 25 травня 2020 року про задоволення позову позивачки про визнання заяви про відмову від спадщини та свідоцтв про право на спадщину за законом недійсними, на відміну від положень частини другої статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у попередній редакції, яка передбачала скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, правомірним було і є на сьогодні, саме скасування рішення державного реєстратора щодо державної реєстрації прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав. Під час ухвалення рішення Березнегуватського районного суду Миколаївської області від 25 травня 2020 року судом не ухвалювалось рішення про скасування рішення державного реєстратора щодо державної реєстрації права власності, як і скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно за ОСОБА_4 .
Відповідно до висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 грудня 2022 року в справі № 914/2350/18 (914/608/20) (провадження № 12-83гс21), задоволення вимоги про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності може призвести до відновлення порушених прав особи без застосування додаткових способів захисту, таких як поновлення права власності (за умови, якщо суд, задовольнивши таку позовну вимогу, вирішить тим самим спір про право, наявний між сторонами).
З огляду на зазначене, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог та скасування рішення нотаріуса як державного реєстратора про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно.
Разом з тим, відповідно до сталої практики Верховного Суду, зокрема, викладеній у постановах від 04 вересня 2018 року у справі № 823/2042/16, від 12 грудня 2018 року у справі № 570/3439/16-ц та від 04 лютого 2020 року у справі № 910/7781/19, державний реєстратор чи нотаріус не є належним відповідачем у спорах про визнання незаконними та скасування реєстраційних дій, з огляду на викладене у задоволенні позовних вимог позивачки до державного реєстратора (нотаріуса) Березнегуватської державної нотаріальної контори Нікурадзе Тамарі Василівни, слід відмовити, оскільки нотаріус є неналежним відповідачем у цій справі.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд,
Позовну заяву ОСОБА_1 до державного реєстратора Березнегуватської державної нотаріальної контори Нікурадзе Тамарі Василівни, ОСОБА_2 , третьої особи як не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Березнегуватської селищної ради про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно - задовольнити частково.
Скасувати рішення державного реєстратора Нікурадзе Тамарі Василівни, Березнегуватська державна нотаріальна контора Миколаївська область, про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер 28449527 від 25.02.2016 року, номер запису про право власності: 13435460 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію за ОСОБА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 права власності на земельну ділянку, площею 7,5143 га, кадастровий номер 4821181300:03:000:0063 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Калузької сільської ради Березнегуватського району Миколаївської області (реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна : 859935348211) та припинити речове право (право приватної власності) ОСОБА_4 на земельну ділянку кадастровий номер 4821181300:03:000:0063.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до державного реєстратора Березнегуватської державної нотаріальної контори Нікурадзе Тамарі Василівни - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги, у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення повного тексту рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 - адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Представник позивача: Грінченко Інна Валеріївна - адреса здійснення адвокатської діяльності, індекс 56203, вул. Миру, буд. № 67 с-ще Березнегувате Баштанський район Миколаївська область.
Відповідачі:
ОСОБА_2 - адреса фактичного проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_4 .
Державний реєстратор державний нотаріус Березнегуватської державної нотаріальної контори Миколаївської області Нікурадзе Тамарі Василівна - адреса місцезнаходження: індекс 56203, Соборно- Миколаївська площа, 10 с-ще Березнегувате Баштанський район Миколаївська область.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору:
Березнегуватська селищна рада - адреса місцезнаходження: індекс: 56203, Соборно- Миколаївська площа, 10 с-ще Березнегувате Баштанський район Миколаївська область, ЄДРПОУ 04375808.
Суддя С. Ф. Орлова
Повне рішення суду складене 08 грудня 2025 року.