Справа № 467/1731/25
Провадження № 1-в/467/417/25
09.12.2025 року Арбузинський районний суд Миколаївської області в складі: головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
засудженого ОСОБА_4 ( в режимі відео конференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Арбузинка клопотання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання засудженого
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Тараклія Республіки Молдова, засудженого вироком Саратського районного суду Одеської області від 17.10.2024 року за ч. 1 ст. 310 КК України з застосуванням ч. 1 ст. 71 КК України до 2 років 1 місяця позбавлення волі
У грудні 2025 року засуджений ОСОБА_4 звернувся до суду з клопотанням про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, мотивуючи своє клопотання тим, що за період відбування покарання позитивно характеризується, дотримується правил поведінки та розпорядку дня, вину в скоєному злочині визнає та вважає, що довів своє виправлення.
Засуджений у судовому засіданні підтримав клопотання та просив його задоволити, посилаючись на те що має інвалідність ІІІ групи та працевлаштований.
Прокурор заперечував проти задоволення клопотання, пояснив, що засуджений на даний час не довів свого виправлення, зважаючи на те, що він має одне заохочення, чотири рази притягувався до відповідальності протягом 2025 року.
Вивчивши матеріали особової справи засудженого, заслухавши думку прокурора, засудженого, суд приходить до наступного.
З матеріалів особової справи засудженого слідує, що ОСОБА_4 засуджений вироком Саратського районного суду Одеської області від 17.10.2024 року за ч. 1 ст. 310 КК України з застосуванням ч. 1 ст. 71 КК України до 2 років 1 місяця позбавлення волі. Раніше судимий вироком Саратського районного суду Одеської області від 13.06.2023 року за ч. 1 ст. 122 КК України з застосування ст.ст. 75, 76 КК України до 2 років позбавлення волі з іспитовим строком 1 рік 6 місяців. Початок строку відбування покарання 17.10.2024 року, кінець строку відбування покарання 17.11.2026 року.
З досліджених матеріалів особової справи засудженого вбачається, що засуджений в місцях позбавлення волі знаходиться з 17.10.2024 року.
Під час перебування в ДУ «Ізмаїльський слідчий ізолятор» до відповідальності не притягувався. Стягнень та заохочень не мав.
Засуджений ОСОБА_4 з 11 лютого 2025 року відбуває покарання в ДУ «Південноукраїнська виправна колонія (№83)».
Згідно характеристики на засудженого, наданої ДУ «Південноукраїнська виправна колонія (№83)» від 8 грудня 2025 року, засуджений ОСОБА_4 характеризується наступним чином. У колі засуджених підтримує рівні взаємовідносини, не конфліктний. На критику в свою адресу реагує адекватно. Дотримується правомірних та ввічливих взаємовідносин з персоналом установи. Спальне місце та приліжкову тумбочку намагається утримувати у чистоті і порядку. Відповідально ставиться до майна установи та речей, якими користується в побуті. Виконує передбачені законні вимоги персоналу установи. Не працевлаштований, залучається до робіт з благоустрою, поліпшення житлово-побутових умов та допоміжних робіт. На профілактичному обліку не перебуває. За весь час відбування покарання має одне заохочення у виді подяки: 17.04.2025 року за підсумками роботи у І кварталі 2025 року. Під час перебування в ДУ «Південноукраїнська виправна колонія (№83)» до відповідальності притягувався 4 рази: 14.08.2025 року у вигляді попередження - не виконав команду «Відбій», 04.09.2025 року у вигляді суворої догани - палив у невстановленому для цього місці; 26.09.2025 року у вигляді ДІЗО 14 діб - виявлено та вилучено електроспіраль кустарного виготовлення. На даний час стягнення не зняті та не погашені.
Відповідно до довідки ДУ «Південноукраїнська виправна колонія (№83)» від 8 грудня 2025 року за вих. № 1121 засуджений ОСОБА_4 з лютого 2025 року в ДУ «Південноукраїнська ВК (№ 83)» по теперішній час залучається без оплати праці до робіт з благоустрою колонії, поліпшення житлово-побутових умов, допоміжних робіт.
Відповідно до довідки ДУ «Південноукраїнська виправна колонія (№83)» від 8 грудня 2025 року за вих. № 1120 засуджений ОСОБА_4 з 25.03.2025 року працевлаштований робітником по виготовленню сітки «мало помітної перешкоди путанки» згідно договору № 97 від 252.03.2025 року ; з 06.06.2025 року не працевлаштований.
Згідно витягу з протоколу № 46 засідання комісії від 12 листопада 2025 року з розгляду матеріалів про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким засудженого ОСОБА_4 комісією в заміні невідбутої частини покарання більш м'яким відмовлено, як такому, що не довів свого виправлення.
Відповідно до ч. 4 ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст.310 КК України, за вчинення якого відбуває покарання засуджений, відноситься до категорії кримінальних проступків.
Засуджений відбув 1/2 частини строку покарання, призначеного судом.
У відповідності до ч. 1 ст. 6 КВК України під виправленням засудженого розуміється процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки.
Згідно п.1 ч.3 ст. 81 КК України умовно-дострокове звільнення може бути застосовано якщо засуджений за кримінальний проступок відбув не менше половини строку покарання, призначеного судом, та сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
У відповідності до ч. 1 ст. 6 КВК України під виправленням засудженого розуміється процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки.
Відповідно до п.п. 2, 17 постанови № 2 від 26.04.2002 року Пленуму Верховного Суду України «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким» умовно-дострокове звільнення засудженого від відбування покарання можливе лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого. При цьому, головною умовою прийняття такого рішення є доведеність при умовно-достроковому звільненні від відбування покарання того, що засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення. Зокрема, слід ретельно з'ясовувати ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці та навчання, додержання ним вимог режиму, участь у самодіяльних організаціях засуджених виправної установи, а також його наміри щодо залучення до суспільно корисної праці.
Критерієм сумлінної поведінки є неухильне додержання всіх вимог режиму місця відбування покарання та всіх покладених на засудженого обов'язків. Чесним ставленням до праці є постійна старанність у роботі, прагнення до кращого виконання дорученої роботи, підвищення кваліфікації, бережливе ставлення до матеріалів, обладнання.
Як вбачається з матеріалів особової справи засудженого, засуджений був працевлаштований з 25 березня 2025 року до 6 липня 2025 року, в квітні 2025 року до останнього було застосовано заохочення у виді подяки, а починаючи з серпня 2025 року на засудженого накладено 4 стягнення, які на даний час стягнення не зняті та не погашені.
Вказані обставини не можуть свідчити про виправлення засудженого, оскільки позитивні зміни у поведінці та відношенні до праці повинні прослідковуватися протягом всього строку відбування покарання.
На підставі викладеного суд приходить до висновку, що засуджений своєю сумлінною поведінкою і ставленням до праці не довів своє виправлення, тому вважає за можливе прийняти рішення про відмову у задоволенні клопотання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.
Керуючись ст. ст. 537, 539 КПК України, суд
У задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_4 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом 7 днів з моменту її проголошення через Арбузинський районний суд Миколаївської області.
Суддя ОСОБА_1