Справа № 456/5240/25
Провадження № 2/456/2293/2025
(ЗАОЧНЕ)
08 грудня 2025 року місто Стрий
Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:
головуючого судді Валовін Ю. В. ,
з участю секретаря Байко В. З.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Стрий цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітніх дітей,
Стислий виклад позицій сторін та учасників справи.
Позивач ОСОБА_1 звернулася до Стрийського міськрайонного суду Львівської області з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача ОСОБА_2 аліменти на утримання повнолітніх дітей які продовжують навчання: дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі однієї третини половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину щомісяця, починаючи стягувати з моменту подання позову до закінчення навчання дітей.
В обґрунтування позовних вимог покликалася на те, що 24.04.2007 було укладено шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . Від зазначеного шлюбу подружжя має дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , які на даний час стали повнолітніми. Дочка ОСОБА_3 навчається у Інституті економіки і менеджменту Національного університету «Львівська політехніка» на денній формі навчання за спеціальністю «Менеджмент». Навчання проходить за кошти фізичної особи. Син ОСОБА_4 навчається в Інституті енергетики та систем керування Національного університету «Львівська політехніка» на денній формі навчання. Таким чином, діти потребують матеріальної допомоги. Відповідач має постійне місце роботи, отримує заробітну плату, а тому має можливість надавати матеріальну допомогу на утримання повнолітньої доньки, яка продовжує навчання, однак добровільно цього не робить, а тому вона змушена звернутися до суду з даним позовом. Відповідач по справі не надає будь-якої матеріальної допомоги, необхідної для навчання дітей, не зважаючи на те, що згідно з законодавством зобов'язаний це робити. Відповідач не в змозі самостійно утримувати дітей, тому позивач змушена звернутися до суду, відтак просить позов задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 правом подачі відзиву на позов не скористався.
Інших заяв по суті справи, виключно в яких у силу вимог ч. 1 ст. 174 ЦПК України викладаються вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору, не надходило.
Процесуальні дії, заяви (клопотання) учасників справи.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.09.2025 головуючим суддею визначено суддю Валовін Ю.В. /а.с. 21/
На виконання вимог ч. 6, 8 ст. 187 ЦПК України, суддею вжито заходів для отримання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи, яка не є суб'єктом підприємницької діяльності - відповідача ОСОБА_2 та отримано відповідь з Єдиного державного демографічного реєстру /а.с. 22/.
Ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 29.09.2025 позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітніх дітей прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи постановлено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 27.10.2025. Роз'яснено сторонам їх процесуальні права щодо подачі відзиву та доказів у справі /а.с. 23/.
Ухвалою суду від 27.10.2025 розгляд справи відкладено на 04.12.2025 /а.с. 28/.
Розгляд справи по суті відбувся 04.12.2025 без участі сторін.
Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася, подала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідач ОСОБА_2 , будучи належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, на виклик суду повторно не з'явився, про причину неявки не повідомив, відзив на позовну заяву не подав.
Ухвалою суду від 04.12.2025 суд постановив проводити заочний розгляд справи відповідно до ст. 280 ЦПК України.
У зв'язку з неявкою в судове засідання осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу в порядку ст. 247 ЦПК України за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Згідно з ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних, які необхідні для встановлення фактичних обставин справи, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити заочне рішення, у зв'язку з неподанням відповідачем відзиву, та відсутністю заперечень позивача щодо заочного розгляду справи, що відповідає положенням п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 280 ЦПК України.
Суд, дослідивши наявні матеріали справи, об'єктивно оцінивши докази у їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
У судовому засіданні встановлено, що сторони зареєстрували шлюб 24.04.2007 у відділі реєстрації актів цивільного стану м. Стрия Стрийського міськрайонного управління юстиції Львівської області, актовий запис № 107, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 /а.с. 5/.
Крім того, судом встановлено, що сторони є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що свідчать свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 02.10.2007 та серії НОМЕР_3 від 02.10.2007 /а.с. 10, 16/.
Відповідно до відомостей виконавчого комітету Стрийської міської ради про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб № 431 від 04.08.2025 вбачається, що позивач ОСОБА_1 зареєстрована та проживає разом із своїми дітьми: ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_1 /а.с. 6/.
Згідно з довідкою Національного університету «Львівська політехніка» № 526 від 18.09.2025 ОСОБА_3 дійсно є студентом першого курсу денної форми навчання рівня вищої освіти «Бакалавр» Інституту економіки і менеджменту, навчання за кошти фізичної особи. Закінчує навчання в червні 2029 року /а.с. 14/.
Згідно з довідкою Національного університету «Львівська політехніка» № 526 від 16.09.2025 ОСОБА_4 дійсно є студентом першого курсу денної форми навчання рівня вищої освіти «Бакалавр» Інституту енергетики та систем керування. Закінчує навчання в червні 2029 року /а.с. 19/.
Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв'язку з необхідністю отримання повнолітніми донькою ОСОБА_3 та сином ОСОБА_4 , які продовжують навчання, матеріальної допомоги (аліментів) на своє утримання та ненаданням такої допомоги відповідачем у необхідному розмірі в добровільному порядку.
Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.
Згідно з ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 ЦПК України кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
В силу положень ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Правовідносини щодо утримання батьками повнолітніх дочки, сина регулюються главою 16 Сімейного кодексу України, яка, зокрема, передбачає обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, шляхом сплати аліментів (ст. 199, 200, 201 Сімейного кодексу України).
Статтею 180 СК України визначено, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, а у випадках, передбачених статтями 198, 199 цього Кодексу, - і своїх повнолітніх дочку, сина.
Батьки зобов'язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати (стаття 198 СК України).
Відповідно до частин першої, другої статті 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.
Відповідно ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі, або у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.
Згідно статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів судом враховуються наступні обставини: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Як роз'яснено у п. 20 Постанови Пленуму ВСУ від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
Отже, обов'язковою умовою стягнення аліментів на утримання повнолітніх дочки, сина є продовження ними навчання, право на утримання припиняється у разі припинення навчання.
Аліменти, спрямовані на утримання повнолітніх дочки, сина, які продовжують навчання, повинні бути достатніми і, разом із тим, співрозмірними з урахуванням мети аліментного зобов'язання. Наведена правова позиція відображена в Постанові Верховного Суду від 04.08.2020 у справі № 489/100/18.
Оцінка доказів та висновки суду за результатами розгляду справи.
За змістом статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права і з дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до частини першої статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 ЦПК України. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам у цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Надані позивачем докази суд визнає належними та допустимими, достовірними і достатніми, оскільки ці докази містять у собі інформацію щодо предмета позовних вимог.
Дослідженими в судовому засіданні обставинами справи встановлено, що відповідач ОСОБА_2 є батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , які навчаються на денній формі навчання в Національному університеті «Львівська політехніка» та закінчують навчання 30.06.2029, тобто до досягнення ними 23-х років.
З позовом про стягнення аліментів на період навчання звернулась їх матір ОСОБА_1 , визначивши необхідний щомісячний платіж у розмірі 1/3 частки з усіх видів заробітку (доходу) відповідача.
У зв'язку з вищенаведеним суд вважає за необхідне звернути увагу, що в законі не встановлено межі визначення судом розміру аліментів на повнолітніх дочку, сина, тобто відсутня мінімальна чи максимальна їх величина. При цьому, суд визначає розмір аліментів у кожному конкретному випадку, виходячи з фактичних обставин справи.
Враховуючи фактичні обставини справи, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, керуючись принципом справедливості, добросовісності, розумності, враховуючи матеріальне становище, інтереси повнолітніх сина та дочки сторін, які продовжують навчання, та не досягли 23 років, строк навчання яких закінчується 30 червня 2029 року, суд приходить до висновку про задоволення позову про стягнення аліментів у розмірі 1/3 частини заробітку відповідача, щомісячно, на період навчання дітей, у зв'язку з тим, що вони потребують матеріальної допомоги від батька, який згідно закону повинен утримувати дітей на період навчання і має можливість це робити, розмір аліментів, суд вважає обґрунтованим та доцільним.
Розподіл судових витрат між сторонами.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються позивачі - у справах про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів, а тому згідно з вимогами ст. 141 ЦПК України та ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з відповідача слід стягнути в дохід держави судовий збір у сумі 1211,20 грн.
Відповідно до ч. 6 ст. 259 ЦПК України у виняткових випадках залежно від складності справи складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як на десять днів, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - не більш як на п'ять днів з дня закінчення розгляду справи.
Згідно з ч. 4, 5 ст. 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Як зазначено у постанові Об'єднаної палати Касаційної цивільної палати Верховного Суду України від 05.09.2022 у справі № 1519/2-5034/11 (провадження № 61-175сво21) з урахуванням розумності положення ч. 5 ст. 268 ЦПК України слід розуміти так: у разі ухвалення судового рішення за відсутності учасників справи суд повинен зазначати датою ухвалення ту дату, на яку було призначено розгляд справи, та вказувати в резолютивній частині дату складення повного судового рішення. Проте в разі зазначення судом датою ухвалення судового рішення дати складення повного судового рішення, внаслідок чого дата судового засідання та дата ухвалення судового рішення не збігатимуться, це не є порушенням прав сторін.
Враховуючи вищенаведене, розгляд справи відбувся 04.12.2025 без участі сторін, однак датою ухвалення рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітніх дітей є дата складення повного судового рішення 08.12.2025, що не суперечить розумності положення ч. 5 ст. 268 ЦПК України.
Керуючись ст.10, 12, 76-81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 280-283 ЦПК України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання повнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 25.09.2025 на час навчання дітей до 30.06.2029 року, але не довше, як до досягнення ними двадцяти трьох років.
Стягнути з ОСОБА_2 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 коп.) судового збору в дохід держави.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення може бути оскаржене позивачкою до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Сторони у справі:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; паспорт громадянина України серії НОМЕР_4 , виданий Стрийським РВ ГУМВС України у Львівській області; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 .
Суддя Юлія ВАЛОВІН