ЄУНСС: 453/1831/25
НП: 3/453/755/25
іменем України
09 грудня 2025 року місто Сколе
Суддя Сколівського районного суду Львівської області Микитин В.Я., з участю захисника особи, який притягається до адміністративної відповідальності, - адвоката Крючкова І.М., розглянувши справу за матеріалами, котрі надійшли від Відділення поліції № 3 Стрийського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1 , сімейний стан та місце праці не повідомив, користується пільгами, встановленими законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій, раніше протягом року неодноразово притягався до адміністративної відповідальності, -
за ч. 5 ст. 126 КУпАП, -
ОСОБА_1 20.10.2025 року о 17:40 год. по вул. Князя Святослава у м. Сколе Стрийського району Львівської області, повторно протягом року після вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП, керував належним ГО «ГАЛИЦЬКА ВАРТА» транспортним засобом марки VOLVO моделі XC90, реєстраційний номер НОМЕР_2 , будучи позбавленим права керування таким транспортним засобом, чим порушив вимоги підпункту «а» пункту 2.1. Правил дорожнього руху.
ОСОБА_1 , який притягається до адміністративної відповідальності, будучи двічі належно та завчасно повідомленим про місце, дату та час розгляду цієї справи про адміністративне правопорушення, у призначені судові засідання щоразу не з'являвся, про поважні причини своєї неявки суддю не повідомляв. Крім того, інформація про розгляд цієї справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності ч. 5 ст. 126 КУпАП щоразу розміщувалася на офіційному вебпорталі «Судова влада України» Сколівського районного суду Львівської області у розділі «інформація для громадян з найменуванням ГРОМАДЯНАМ.
Оскільки в силу ч. 2 ст. 268 КУпАП, при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 5 ст. 126 КУпАП, присутність особи, який притягається до адміністративної відповідальності, не є обов'язковою, а тому суддя на підставі ч. 1 ст. 268 КУпАП України, враховуючи також ту обставину, що викликав цю особу для його участі у судовому розгляді у даній справі про адміністративне правопорушення двічі, вважав за доцільне розглядати дану справу про адміністративне правопорушення за відсутності ОСОБА_1 , з метою дотримання у тому числі за результатами розгляду цієї справи строку накладення можливого адміністративного стягнення. Суддя переконаний, що призначати судовий розгляд цієї справи втретє при наведених вище обставинах буде недоцільним, так як здійснення такого розгляду без участі особи, присутність якого не визначена законом як обов'язкова, не суперечитиме завданню провадження у цій справі, а всебічно, повно й об'єктивно з'ясувати усі обставини цієї справи можливо й за відсутності зазначеної особи.
При цьому, така позиція судді узгоджується з рішенням Європейського Суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнова проти України» (заява № 36665/02), котре набуло статусу остаточного та відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, у першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції. У своїх багатьох рішеннях Європейський Суд з прав людини також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Адвокат Крючков І.М., який здійснює захист ОСОБА_1 , будучи присутнім під час судового розгляду цієї справи про адміністративне правопорушення, висловив позицію про наявність підстав для можливості її закриття у зв'язку із відсутністю в діях його підзахисного складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП. Така позиція захисту вмотивована відсутністю у матеріалах цієї справи про адміністративне правопорушення належного й допустимого доказу на підтвердження повторності вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, а саме вчинення ним раніше правопорушення, передбаченого частинами 2-4 ст. 126 КУпАП, а довідка адмінпрактика цього факту доводити не може. Окремо адвокат Крючков І.М. звертає увагу на порушення працівниками поліції прав ОСОБА_1 під час оформленням ними матеріалів цієї справи про адміністративне правопорушення на захист, які не роз'яснили йому у належний спосіб його права, визначені у ст. 63 Конституції України та у ст. 268 КУпАП, не дали змоги скористатися на місці правовою допомогою. Проте, якщо суддя все ж дійде висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу інкримінованого йому адміністративного правопорушення, то зазначає про можливість звільнення його від сплати судового збору на підставі пункту 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», так яку ОСОБА_1 наявні пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни-учасників бойових дій.
Суддя, вивчивши викладену позицію захисту, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин цієї справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, дійшов такого висновку.
Так, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (ст. 9 КУпАП). Тобто адміністративне правопорушення - це вчинок, який має форму або дії, або бездіяльності. Проте, щоб вчинок можна було кваліфікувати як адміністративне правопорушення, він повинен мати сукупність юридичних ознак, що визначають склад правопорушення, а саме: об'єктивну сторону, об'єкт, суб'єктивну сторону (внутрішня сторона діяння, елементами якої є вина, мотив і мета) і суб'єкт. Наявність усіх ознак правопорушення є єдиною підставою для притягнення правопорушника до відповідальності. Якщо відсутня хоча б одна з ознак правопорушення, особа не може бути притягнута до відповідальності.
Згідно вимог ст. 245 КУпАП, серед ряду завдань провадження у справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її у точній відповідності з законом.
Відповідно до статей 251, 252 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, котрі мають значення для правильного вирішення справи. Висновок про наявність чи відсутність у діях особи адміністративного правопорушення має бути зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження усіх обставин справи в їх сукупності.
У відповідності з положеннями ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Пунктом 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року за № 1306 «Про правила дорожнього руху».
Пунктами 1.3 та 1.9. Правил дорожнього руху встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які їх порушують, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Так, відповідно до підпункту «а» пункту 2.1. Правил дорожнього руху, порушення котрого ставиться у провину ОСОБА_1 , водій транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами 2-4 ст. 126 КУпАП, у тому числі й за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або особою, позбавленою права керування транспортними засобами, встановлена ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Разом з тим, як вбачається з матеріалів цієї справи про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 , будучи водієм, у вказаній дорожній обстановці наведеної вище вимоги Правил дорожнього руху не дотримався, так як його вина у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, у розумінні згаданих приписів статей 245, 251-252 КУпАП, доведена належними та допустимими доказами, зокрема такими:
- протоколом про адміністративне правопорушення на бланку серії ЕПР1 № 489086, котрий складений 20.10.2025 року о 17:59 год. інспектором СРПП ВП № 3 Стрийського РУП ГУ НП у Львівській області старшим лейтенантом поліції Маринцем В.В. відносно ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 126 КУпАП у чіткій відповідності з вимогами ст. 256 КУпАП та містить необхідні у ньому відомості, зокрема щодо дати, часу, місця та способу вчинення самого адміністративного правопорушення, котре призвело до порушення Правил дорожнього руху;
- довідкою, сформованою на підставі відомостей з порталу Національної поліції України, відповідно до вимог Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 року за № 1395, згідно котрої ОСОБА_1 був притягнений 05.08.2025 року до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП, за що на нього було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 20 400 грн., штраф не сплачено;
- отриманим з ЄДРСР примірником постанови Сколівського районного суду Львівської області від 19.11.2024 року у справі за єдиним унікальним номером 453/1637/24 та номером провадження 3/453/794/24, котра 09.04.2025 року, після її перегляду в апеляційному порядку, набрала законної сили, та котрою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік;
- отриманим з ЄДРСР примірником постанови Сколівського районного суду Львівської області від 27.02.2025 року у справі за єдиним унікальним номером 453/2123/24 та номером провадження 3/453/42/25, котра 02.05.2025 року, після її перегляду в апеляційному порядку, набрала законної сили, та котрою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 років, без оплатного вилучення транспортного засобу;
- записами з нагрудного відеореєстратора № 1895, котрі містяться на оптичному диску, долученому інспектором СРПП ВП № 3 Стрийського РУП ГУ НП у Львівській області старшим лейтенантом поліції Маринцем В.В. до вищевказаного протоколу про адміністративне правопорушення, та котрі кореспондується з фактичними обставинами цієї справи про адміністративне правопорушення й вказують на факт порушення ОСОБА_1 інкримінованих йому Правил дорожнього руху.
Суддя зазначає, що доказів істотного порушення поліцейським інспектором СРПП ВП № 3 Стрийського РУП ГУ НП у Львівській області старшим лейтенантом поліції Маринцем В.В. законодавства при складанні відносно ОСОБА_1 вищевказаного протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 5 ст. 126 КУпАП, зібрані матеріали цієї справи не містять. Поряд з цим, належить взяти до уваги й те, що вищевказаний протокол про адміністративне правопорушення складений уповноваженою державою особою (поліцейським) і його дії в порядку, передбаченому чинним законодавством, ані ОСОБА_1 ані його захисником - адвокатом Крючковим І.М., не оскаржувались.
Беручи до уваги вищевикладене, суддя вважає, що у діях особи, який притягається до адміністративної відповідальності, наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, оскільки останній повторно протягом року керував транспортним засобом, будучи особою, яка неодноразово позбавлена такого права, чим порушив вимоги підпункту «а» пункту 2.1. Правил дорожнього руху.
При накладені адміністративного стягнення, на особу, який притягається до адміністративної відповідальності, суддя враховує обставини, визначені у ст. 33 КУпАП, та не вбачає, у розумінні статей 34-35 цього Кодексу обставин, які пом'якшують чи обтяжують відповідальність останньої, у зв'язку з чим вважає за необхідне накласти адміністративне стягнення у межах санкції, визначеної у ч. 5 ст. 126 КУпАП, - у вигляді штрафу у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 грн., з позбавленням права керування транспортним засобом на строк 5 років.
Щодо накладення додаткового адміністративного стягнення у вигляді оплатного вилучення транспортного засобу, то матеріалами цієї справи про адміністративне правопорушення не підтверджується та обставина, що транспортний засіб марки VOLVO моделі XC90, реєстраційний номер НОМЕР_2 , котрим 20.10.2025 року о 17:40 год. по вул. Князя Святослава у м. Сколе Стрийського району Львівської області керував ОСОБА_1 , йому належить на відповідному праві, а тому у судді немає достатніх підстав для застосування такого додаткового стягнення у даному конкретному випадку.
Положеннями ст. 40-1 КУпАП передбачено, що у провадженні у справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення, сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Так, відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення, ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При цьому, у матеріалах цієї справи про адміністративне правопорушення наявна копія посвідчення про право у ОСОБА_1 на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни-учасників бойових дій, на бланку серії НГ № 074781 від 05.03.2022 року (безтермінове і дійсне на всій території України), що на підставі пункту 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільняє його від сплати судового збору.
Керуючись статтями 8-9, 23, 33-35, 40-1, 126, 221, 245, 251-252, 268, 276, 279-280, 283-285 КУпАП, суддя, -
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 (сорок тисяч вісімсот) грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 (п'ять) років, без оплатного вилучення транспортного засобу.
Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору на підставі пункту 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
Копію постанови протягом трьох днів вручити під розписку або вислати особі, щодо якого її винесено , про що зробити відповідну відмітку у справі.
З платіжними реквізитами для оплати штрафу в гривнях можна ознайомитись за вебсторінкою: https://sv.lv.court.gov.ua/sud1320/gromadyanam/recvizutu_raxunku_derz_budzet.
Серед іншого, положеннями статей 307 та 308 КУпАП встановлено, що штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, у разі несплати правопорушником штрафу у вказаний строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби та стягнення у подвійному розмірі визначеного штрафу.
Враховуючи положення ст. 317 КУпАП, обов'язок по виконанню цієї постанови у частині позбавлення права керування транспортними засобам покласти на відповідальну посадову особу Відділення поліції № 3 Стрийського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду через Сколівський районний суд Львівської області протягом десяти днів з дня її винесення. У разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Постанова набирає законної сили з наступного дня після закінчення строку на її оскарження, а у випадку такого оскарження - з дня набрання законної сили рішенням за результатами такого оскарження, яке винесено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу, за наслідками розгляду справи по суті.
Визначений спеціальним законом строк пред'явлення даної постанови до виконання у частині сплати штрафу, тривалістю в три місяці, вважається перерваним та встановлюється з дня припинення або скасування введеного в Україні воєнного стану. В іншій частині строк пред'явлення даної постанови до виконання не переривається та становить три місяці.
Суддя Володимир МИКИТИН