Провадження №1-кп/447/201/25
Справа №447/1590/25
09.12.2025 Миколаївський районний суд Львівської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , з участю прокурора ОСОБА_3 , особи, щодо якої розглядується клопотання ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , законного представника ОСОБА_6 , потерпілої ОСОБА_7 розглянувши у судовому засіданні клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру у кримінальному провадженні № 12025142250000043 від 03.05.2025 року, відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, раніше не судимого, непрацюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою АДРЕСА_1
у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст.162 ч.1 КК України
ОСОБА_4 03.05.2025року о 05:30год. незаконно проник на приватну територію, що по вулиці Лесі Українки, у м.Новий Розділ, Стрийського району Львівської області яка є власністю ОСОБА_7 шляхом прикладання сили відчинив металеву хвіртку та проник на земельну ділянку кадастровий номер 4623010400:01:010:0011, після чого розбивши металопластикове вікно дверей, незаконно проник до господарського приміщення будинку, розташованого на 1-му поверсі на та праві власності належить ОСОБА_7 . В подальшому, незаконно перебуваючи у чужому приміщенні, всупереч волі його законного володільця, порушив недоторканість іншого володіння особи був виявлений ОСОБА_8 .
Таким чином, ОСОБА_4 незаконно проник до іншого володіння особи, що посягає на права людини на недоторканість житла чи іншого володіння особи, тобто вчинив суспільно небезпечне діяння, передбачене ч.1 ст.162 КК України.
Крім визнавальних пояснення ОСОБА_4 у вчиненні суспільно небезпечного діяння передбаченого ч.1 ст.162 КК України, його вина підтверджується зібраними по справі доказами: протоколом прийняття заяви про вчинення кримінального право порушення від 03.05.2025року; заявою ОСОБА_7 від 03.05.2025року про дозвіл на проникнення та огляд нерухомого майна по вул. Л.Українки,1 м.Новий Розділ; протоколом огляду місця подій від 03.05.2025р. з фото таблицями; протоколом пред'явлення для впізнання особи від 096.05.2025року; протоколом проведення слідчого експерименту з участю свідка ОСОБА_8 від 06.05.2025року; протоколом огляду речей від 06.05.2025року
В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання та вказав, що на його думку, є всі законні підстави застосування до ОСОБА_4 примусових заходів медичного характеру у виді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку, з метою його обов'язкового лікування.
Захисник ОСОБА_5 проти задоволення клопотання не заперечила.
Особа, щодо якої вирішується питання про застосування примусових заходів медичного характеру ОСОБА_4 проти задоволення клопотання не заперечив.
Законний представник, особи, щодо якої вирішується питання про застосування примусових заходів медичного характеру ОСОБА_4 - ОСОБА_6 в судовому засіданні клопотання підтримала.
Потерпіла в судовому засіданні проти задоволення клопотання не заперечила.
Розглядаючи вказане клопотання, суд виходить із положень ст.ст.93,94 КК України, ст.ст.512, 513 КПК України, роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, що викладені у постанові № 7 від 03 червня 2005 року «Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування».
Виходячи з роз'яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України від 03.06.2005 року №7 «Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування» примусові заходи медичного характеру мають застосовуватися лише за наявності у справі обґрунтованого висновку експертів-психіатрів про те, що особа страждає на психічну хворобу чи має іншій психічний розлад, які зумовлюють її неосудність або обмежену осудність і викликають потребу в застосуванні щодо неї таких заходів, а примусове лікування щодо осіб, які вчинили злочини та страждають на хворобу, що становить небезпеку для здоров'я інших осіб (ст.96 КК) - висновку судово-медичної експертизи.
Згідно проведеної судово-психіатричної експертизи №762 від 22.05.2025 року на даний час ОСОБА_4 страждає тяжким психічним розладом у формі параноїчної шизофренії. У ОСОБА_4 простежується порушення у сфері мислення, емоцій, волі, критичних здібностей та здатності оцінювати оточуючу дійсність, що позбавляють його здатності усвідомлювати свої дії та керувати ними. В період інкримінованих дій, ОСОБА_4 страждав тяжким психічним розладом у формі параноїчної шизофренії, які позбавляли його здатності усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. ОСОБА_4 рекомендовано застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку, з метою його обов'язкового лікування, а також запобігання вчинення ним суспільно-небезпечних діянь.
Згідно ч.2 ст. 19 КК України не підлягає кримінальній відповідальності особа, яка під час вчинення суспільно небезпечного діяння, передбаченого цим Кодексом, перебувала в стані неосудності, тобто не могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними внаслідок хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки. До такої особи за рішенням суду можуть бути застосовані примусові заходи медичного характеру.
Відповідно до ст. 92 КК України примусовими заходами медичного характеру є надання амбулаторної психіатричної допомоги, поміщення особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, в спеціальний лікувальний заклад з метою її обов'язкового лікування, а також запобігання вчиненню нею суспільно небезпечних діянь.
В силу ст. 93 КК України примусові заходи медичного характеру можуть бути застосовані судом до осіб, які вчинили у стані неосудності суспільно небезпечні діяння.
Відповідно до ст. 512 КПК України судовий розгляд кримінального провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру завершується постановленням ухвали про застосування примусових заходів медичного характеру або про відмову в їх застосування, а в силу ст. 513 КПК України визнавши доведеним, що особа вчинила суспільно небезпечне діяння у стані неосудності або після вчинення кримінального правопорушення захворіла на психічну хворобу, яка виключає можливість застосування покарання, суд постановляє ухвалу про застосування примусових заходів медичного характеру.
Відповідно до ст.19 Закону України «Про психіатричну допомогу» примусові заходи медичного характеру застосовуються за рішенням суду у випадках та в порядку встановлених Кримінальним та Кримінально процесуальним кодексами України, цим законом та іншими законами. За рішенням суду застосовуються вищевказані примусові заходи медичного характеру.
Відповідно до ч.1 ст.503 КПК України кримінальне провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, здійснюється за наявності достатніх підстав вважати, що особа вчинила суспільно небезпечне діяння, передбачене законом України про кримінальну відповідальність, у стані неосудності.
Враховуючи, що ОСОБА_4 за своїм психічним станом і характером вчиненого ним кримінального правопорушення потребує застосування примусових заходів медичного характеру в примусовому порядку, оскільки він на даний час за своїм психічним станом не може усвідомлювати свої дії та керувати ними, а відтак до нього згідно вимог ст. ст.512, 513 КПК України та ст.93, 94 КК України слід застосувати примусові заходи медичного характеру у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку.
Керуючись ст.ст. 93,94 КК України, ст.ст. 369, 371-372, 503, 512, 513 КПК України, суд, -
Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , примусові заходи медичного характеру у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку, з метою його обов'язкового лікування, а також запобігання вчинення ним суспільно-небезпечних діянь.
Речові докази: DVD-R диск із записом із камер відео спостереження за адресою м.Новий Розділ, по вулиці Л.Українки,1 Львівської області - залишити при матеріалах кримінального провадження.
Копію ухвали після її проголошення вручити учасникам судового провадження.
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти діб з дня її проголошення через Миколаївський районний суд Львівської області шляхом подання апеляційної скарги.
Суддя ОСОБА_1