Справа №463/5090/25
Провадження №1-кс/463/11030/25
про накладення арешту на майно
09 грудня 2025 року слідчий суддя Личаківського районного суду м. Львова ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , детектива ОСОБА_3 , володільця майна ОСОБА_4 , представника володільця майна ОСОБА_5 , розглянувши клопотання старшого детектива Підрозділу детективів (на правах самостійного Управління) Територіального управління Бюро економічної безпеки у Львівській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Львівської обласної прокуратури ОСОБА_7 ,про накладення арешту на майно, -
детектив звернувся до слідчого судді з клопотанням у кримінальному провадженні № 72025142300000011 від 07.05.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 201-4 КК України, про накладення арешту на майно перелічене у клопотанні, яке було вилучене 28.11.2025 в ході проведення обшуку квартири АДРЕСА_1 .
Мотиви та підстави клопотання викладені слідчим у письмовій формі з дотриманням вимог ст. 174 КПК України.
Детектив в судовому засіданні клопотання підтримав у повному обсязі, з мотивів та підстав, викладених у ньому.
Представник володільця майна в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечила, з мотивів та підстав, викладених у письмових запереченнях.
Володілець майна ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримав позицію представника.
Заслухавши пояснення учасників, вивчивши матеріали клопотання та додані до нього докази, слідчий суддя проходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Крім цього, п.1 ч.2 ст.170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Відповідно до ч.3 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу (речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення).
Слідчим суддею встановлено, підрозділом детективів (на правах самостійного Управління) Територіальним управління Бюро економічної безпеки у Львівській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 72025142300000011 від 07.05.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 201-4 КК України, про те, що ОСОБА_4 , протягом 2024-2025 років, з метою отримання прибутку, ймовірно організував переміщення через митний кордон України, а саме в пунктах пропуску Львівської області, підакцизних товарів (транспортних засобів), у спосіб умисного подання до митного органу, як підстави для переміщення, документів які містять завідомо неправдиві відомості щодо пільгового ввезення автомобілів під виглядом гуманітарної допомоги.
28.11.2025 проведено санкціонований обшук на підставі ухвали слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова (справа № 463/5090/25, провадження №1-кс/463/10411/25) від 13.11.2025 квартири АДРЕСА_1 , в ході якого виявлено та вилучено речі, які перелічені в клопотанні.
29.11.2025 постановою детектива вказане майно визнано речовим доказом у кримінальному провадженні, оскільки воно може бути використане як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Враховуючи наведене вище та те, що таке майно має статус речового доказу у кримінальному провадженні, з метою його збереження, з метою перевірки обставин вчинення кримінального правопорушення, що є неможливим без проведення слідчих дій у межах кримінального провадження та унеможливлення настання наслідків, які можуть перешкодити досягненню мети кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку, що на перелічене у клопотанні слідчого майно слід накласти арешт, з аналогічних підстав слідчий суддя вважає спростованими наведені у запереченні на клопотання мотиви та доводи щодо його безпідставності.
При цьому слідчий суддя виходить із того, що обставина законності походження грошових коштів та наявності ознак речових доказів у предметів та документів, які вилучені під час проведення обшуку у кримінальному провадженні, додатково досліджуватимуться під час досудового розслідування, що не позбавляє права володільців майна звертатися до слідчого судді та суду з клопотаннями про скасування арешту на майно, якщо підстави для його накладення в подальшому зникнуть.
Керуючись вимогами ст.ст.170-173, 309 КПК України, -
постановив:
клопотання - задовольнити.
Накласти арешт на майно, яке 28.11.2025 було вилучено в ході проведення обшуку квартири АДРЕСА_1 , а саме:
- грошові кошти в сумі 50 000 (п'ятдесят тисяч) євро;
-грошові кошти в сумі 12 750 (дванадцять тисяч сімсот п'ятдесят) тисяч доларів США;
- мобільний телефон марки «VIVI T53» s/n НОМЕР_1 .
Ухвала про арешт майна виконується негайно детективом, прокурором.
На ухвалу слідчого судді може бути подана апеляція безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1