Справа №442/8536/25
Провадження №2/442/2560/2025
02 грудня 2025 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі головуючого - судді Крамара О.В., розглянувши в приміщенні суду в м. Дрогобичі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ХРД-БУД» про стягнення заробітної плати,
06.11.2025 позивач звернувся з позовом, в якому просить: стягнути з відповідача в його користь заробітну плату в розмірі 120000 грн..
В обгрунтування позовних вимог покликається на те, що згідно наказу № 141к/тр від 14.11.2024 він прийнятий до Товариства з обмеженою відповідальністю «ХРД-БУД» на роботу прохідником з повним робочим днем у підземних умовах.
Згідно наказу № 39к/тр від 04.04.2025 його звільнено роботи у Товаристві з обмеженою відповідальністю «ХРД-БУД» на підставі п. 1 ст. 36 КЗпП України.
Разом з тим, при звільненні з роботи, ТзОВ «ХРД-БУД» не провело виплату належних йому сум. Зокрема, ТзОВ «ХРД-БУД» заборгувало виплатити йому заробітну плату в розмірі 120000,00 грн.
У зв'язку з чим, він неодноразово звертався до відповідача з вимогою виплатити йому заборговану заробітну плату, однак це не дало жодного результату. Тому, 19.05.2025 він звернувся до Урядової «гарячої лінії», за дорученням якої Південно-східне міжрегіональне управління державної служби з питань праці повідомило його листом від 21.05.2025 про виявлення факту порушення його трудових прав, у зв'язку з чи було складено припис щодо недопущення виявлених порушень. Також, вказаною службою було складено та передано до суду протокол про адміністративне правопорушення для притягнення директора ТзОВ «ХРД-БУД» ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 41 КУпАП. Нажаль вказані заходи не вплинули на виплату йому заборгованої заробітної плати.
Ухвалою від 07.11.2025 в зазначеній справі відкрито провадження та постановлено розглядати дану справу в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін 02.12.2025. Встановлено відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву, пред'явлення зустрічного позову. Також позивачу встановлено п'ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, а відповідачу п'ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення.
Відповідно до ч. 5 ст.279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Клопотання про розгляд справи за участю сторін від учасників судового процесу не надходило.
24.11.2025 відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позову.
Оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, то фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу у відповідності до ч. 2 ст.247 ЦПК України- не здійснюється.
Дослідивши позовну заяву, в процесі встановлення обставин справи та перевірки їх доказами, суд встановив наступні юридичні факти та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Отже, таке право є абсолютним, виражає демократичні засади суспільства, спрямоване на всебічний захист прав людини та громадянина.
Відповідно до положень ст.5 ЦПК України, «здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Під способами захисту цивільних прав розуміють передбачені законом заходи примусового характеру, за допомогою яких відновлюються порушені, невизнані або оспорювані права.
Реалізуючи передбачене ст. 64 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.
За принциповими положеннями ст. 12 ЦПК України, які встановлюють змагальність цивільного процесу, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Нормами ст. 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 наказом № 141к/тр від 14.11.2024 прийнятий на роботу в ТОВ «ХРД-БУД» на посаду «Прохідник з повним робочим днем у підземних умовах».
Наказом № 39 к/тр від 04.04.2025, позивача ОСОБА_1 на підставі п.1 ст.36 КЗпП України звільнено з роботи.
Як зазначено вище, учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Частиною першою статті 48 ЦПК України визначено, що сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.
Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивач - це особа, на захист прав та інтересів якої відкрито провадження у справі. З цього випливає, що позовна заява подається для захисту порушених прав, а саме порушення в часі повинно існувати до відкриття провадження у справі.
Відповідно до ст.116 КЗпП України, «При звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати».
ОСОБА_1 у своєму позові просить: стягнути з ТОВ «ХРД-БУД» в його користь заробітну плату в розмірі 120000 грн.
Суд критично ставиться до доводів ОСОБА_1 , що відповідачем ТОВ «ХРД-БУД» не виплачено йому заробітної плати при звільненні, а в матеріалах справи відсутні будь які належні та допустимі докази з боку позивача, що підтверджували би підставність його позовних вимог та судом не здобуто таких доказів в судовому процесі, тобто встановлених джерел інформації, що має значення для справи, у зв'язку з чим не заслуговують на увагу.
Такі доводи позивача навпаки спростовуються доводами викладеними відповідачем у відзиві та долученими відповідачем доказами (штатним розкладом; розрахунковими листками; довідкою № 147 від 17.11.2025 про відсутність заборгованості перед ОСОБА_1 )
Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, користуються рівними правами щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Особи, які беруть участь у справі, розпоряджаються своїми правами щодо предмету спору на власний розсуд. Суд постановляє рішення в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів.
Відповідно до ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Відповідно до ст. 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів - із поданих позивачами доказів, не вбачається яке саме їх право порушено.
У відповідності до вимог ст. 76, 77, ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Вимогами статей 78, 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях; обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
За результатами розгляду справи суд приймає рішення, в якому, серед іншого, робить висновок про задоволення позову чи відмову в задоволенні позову, вирішуючи питання про права та обов'язки сторін (позивача та відповідача).
Зібрані по справі докази, оцінені судом належним чином кожен окремо на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв'язок у сукупності, встановлені судом обставини свідчать про те, що у суду немає правових підстав для задоволення позову, оскільки позивач не довів ті обставини, на які він посилаються як на підставу своїх позовних вимог, а тому у задоволенні позову слід відмовити за безпідставністю та недоведеністю.
Відповідно до п.6 ч.1 ст.264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як слід розподілити між сторонами судові витрати.
Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
Відтак, враховуючи, що суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , останнього відповідно до характеру поданого позову звільнено від сплати судового збору, а тому судові витрати слід віднести на рахунок держави.
Керуючись ст.ст.4, 12, 13, 76-83, 223, 247, 259, 263-265 ЦПК України, суд
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ХРД-БУД» про стягнення заробітної плати - відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.
Суддя О.В. Крамар