Справа № 461/10022/25
Провадження № 2/461/4810/25
про залишення позовної заяви без руху
03.12.2025 суддя Галицького районного суду м.Львова Зубачик Н.Б., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 , електронна пошта ІНФОРМАЦІЯ_2 ) до Львівської міської територіальної громади, в особі Львівської міської ради (ЄДРПОУ 04055896, адреса: 79008, м. Львів, пл. Ринок, 1), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору- Приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Шапіро Ірини В'ячеславівни (адреса: 79011, м. Львів, вул. Івана Франка, буд. 84, електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_3 ) про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини -
ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовом до Львівської міської територіальної громади, в особі Львівської міської ради, в якому просить визначити йому додатковий строк, терміном в три місяці з часу набрання рішенням суду законної сили для подання до нотаріуса заяви про прийняття спадщини за законом, яка відкрилася після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Перевіривши матеріали позовної заяви судом встановлено, що така не відповідає вимогам ст.177 ЦПК України та Закону України «Про судовий збір», з огляду на наступне.
Частиною 4 ст.177 ЦПК України встановлено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позивач судовий збір не сплатив, разом із позовною заявою ОСОБА_1 подав клопотання про відстрочення сплати судового збору до ухвалення рішення у даній справі, враховуючи його майновий стан, стан здоров'я, оскільки є особою з інвалідністю третьої групи, та єдиним доходом є пенсія по інвалідності, яка становить близько 2361 грн. яка повністю витрачається на медичні послуги та ліки.
Положеннями ч.ч. 1, 3 ст.136 ЦПК України передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Відповідно до ст.8 Закону України «Про судовий збір» та ст.136 ЦПК України підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати є врахування судом майнового стану сторони.
За нормами законодавства єдиною підставою для вчинення судом дій щодо відстрочення позивачу сплати судового збору є майновий стан заявника. Обґрунтування пов'язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на цю особу.
Крім того, у пункті 29 Постанови Пленуму ВСУ від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» роз'яснено, що відповідно до ст. 8 Закону України «Про судовий збір» єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Вищезазначена норма закріплює дискреційне право, а не обов'язок суду відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати. Його реалізація не може призводити до порушення принципу процесуального рівноправ'я сторін та знаходиться в безпосередній залежності від доведеності за допомогою належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів обставин щодо того, що скрутне майнове становище особи не дозволяє їй сплатити судовий збір у встановленому чинним законодавством розмірі. З метою недопущення зловживання процесуальними правами суд має враховувати: предмет спору, наявність у особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, рахунків в банківських та інших фінансових установах та можливість розпорядження ними, вік особи та її працездатність, склад сім'ї та наявність утриманців тощо.
Таким чином, для вирішення клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати суд має встановити майновий стан сторони.
Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу, рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (п. 44 рішення ЄСПЛ від 26 липня 2005 року у справі «Kniat v. Poland»; пункти 6364 рішення ЄСПЛ від 26 липня 2005 року у справі «Jedamski and Jedamska v. Poland»).
При цьому, варто наголосити, що обов'язок доведення існування обставин, що свідчать про скрутний матеріальний стан позивача для цілей відстрочення, розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від його сплати покладається саме на позивача.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, на підтвердження майнового стану позивачем не надано жодних відомостей про джерела/суми нарахованого доходу, а лише вказано, що єдиним доходом є пенсія по інвалідності, проте на підтвердження отримання такої суду не надано відповідних документів, а також щодо інших доходів позивача інформація відсутня (наприклад довідки про відсутність коштів на рахунках в банківських установах).
Відтак суд вважає за необхідне роз'яснити позивачу, що за подання даного позову повинно бути сплачено судовий збір, який у відповідності до ч.1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду - у відсотковому співвідношенні до ціни позову чи у фіксованому розмірі.
Згідно ч. 2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою встановлюється судовий збір 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Отже, позивачу слід сплатити судовий збір в сумі (3028 грн. х 0,4) = 1211,20 гривень та подати належний документ до суду.
Відповідно до ч.1 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (ч.2 ст.185 ЦПК України).
Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року.
Відтак, в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовну заяву необхідно залишити без руху, надавши позивачу п'ятиденний строк з дня вручення даної ухвали на усунення недоліків, зазначених вище.
Окрім того, суд вважає за необхідне роз'яснити позивачу, що в разі, якщо у вказаний строк недоліки позовної заяви не будуть усунуті, позовна заява вважатиметься неподаною та буде повернута позивачу.
Керуючись ЗУ «Про судовий збір», ст.ст. 177, 185, 258-261, 353 ЦПК України, суд-
Позовну заяву ОСОБА_1 до Львівської міської територіальної громади, в особі Львівської міської ради, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору- Приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Шапіро Ірини В'ячеславівни про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - залишити без руху.
Надати позивачу строк п'ять днів з моменту отримання копії даної ухвали для усунення недоліків, а саме надати квитанцію про сплату судового збору у розмірі 1211,20 грн., або документ, що підтверджує підстави про відстрочення сплати судового збору.
Роз'яснити позивачу, що в разі, якщо у вказаний строк недоліки позовної заяви не будуть усунуті, позовна заява вважатиметься неподаною та буде повернута позивачу.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Учасник справи може отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: http://gl.lv.court.gov.ua/.
Ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Суддя Зубачик Н.Б.