ЄУН: 336/11283/25
Провадження №: 1-кп/336/1676/2025
іменем України
09 грудня 2025 року м. Запоріжжя
Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянув у відкритому підготовчому судовому засіданні в приміщенні суду клопотання прокурора Шевченківської окружної прокуратури м. Запоріжжя ОСОБА_3 про закриття кримінального провадження, внесеного 17 вересня 2013 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013080380000871 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого за ч. 2 ст. 307 КК України, у зв'язку з не встановленням особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, та закінченням встановленого законом строку притягнення до кримінальної відповідальності, -
за участю:
прокурора - ОСОБА_3
встановив:
19 листопада 2025 року прокурор звернувся до Шевченківського районного суду м. Запоріжжя з клопотанням про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013080380000871 від 17 вересня 2013 року за ч. 2 ст. 307 КК України, у зв'язку з не встановленням особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, та закінченням встановленого законом строку притягнення до кримінальної відповідальності.
В обґрунтування клопотання зазначено, що в процесі розслідування кримінального провадження № 12013080380000807 було встановлено, що 29.08.2013 року, приблизно о 12.00 годин, невстановлена особа знаходячись біля зупинки громадського транспорту «Магазину № 42», що в Шевченківському районі м. Запоріжжя збула ОСОБА_4 , особливо небезпечний наркотичний засіб - опій ацетильований, маса якого у перерахунку на суху речовину складає 0,1880г. 17.09.2013 за даним фактом внесені відомості в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12013080380000871 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України та розпочато досудове розслідування.
Під час проведення досудового розслідування встановити особу причетну до вказаного правопорушення не представилось можливим.
23.11.2021 слідчим надано доручення співробітникам СКП ВП №3 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області щодо встановлення особи причетної до вказаного правопорушення, під час виконання якого встановити особу причетну до правопорушення не представилось можливим, свідків та очевидців правопорушення встановлено не було.
14.02.2024 слідчим повторно надано доручення співробітникам СКП ВП №3 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області щодо встановлення особи причетної до вказаного правопорушення, під час виконання якого встановити особу причетну до правопорушення не представилось можливим, свідків та очевидців правопорушення встановлено не було.
09.07.2025 у якості свідка було допитано ОСОБА_5 , яка пояснила, що у вересні 2013 року їй було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 309 КК України, а саме за придбання та зберігання наркотичного засобу опій ацетильований. Під час досудового розслідування вона пояснила, вказану речовину на території Шевченківського району м. Запоріжжя. Так, 29.08.2013 приблизно о 12.00 годині перебуваючи біля ЗГТ «42 магазин» вона підійшла до раніше незнайомих осіб ромської національності та спитала де можна придбати наркотичний засіб опій, чоловіків було десь 5-7 осіб.
Один з них підійшов до неї та передав медичний шприц із рідиною, та, на його прохання ОСОБА_6 передала йому грошові кошти у сумі 300 гривень.
Зовнішність вказаного чоловіка свідок не запам'ятала, по телефону ні з ким не зв'язувалась, після вказаних обставин більше його не бачила. В подальшому свідок направилась до станції «Запоріжжя 1» ДП «придніпровська залізниця» де була зупинена працівниками поліції які вилучили речовину.
Зазначені обставини унеможливлюють встановлення достатніх відомостей для повідомлення особі про підозру у вчинені кримінального правопорушення.
У зв'язку із вищевикладеним встановити осіб причетних до вчинення кримінального правопорушення та усіх обставин не представляється можливим.
Враховуючи, що строки давності притягнення до кримінальної відповідальності минули, оскільки з моменту скоєння злочину пройшло більше 10 років, а особу що вчинила кримінальне правопорушення не встановлено, тому є необхідним закрити кримінальне провадження на підставі п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Прокурор в підготовчому судовому засіданні підтримав клопотання та просив його задовольнити.
Заслухавши пояснення прокурора, дослідивши матеріали клопотання та матеріали кримінального провадження № 12013080380000871, суд дійшов до такого висновку.
Судом встановлено, що 17 вересня 2013 року, у зв'язку з самостійним виявленням слідчим кримінального правопорушення, внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013080380000871 за попередньою правовою кваліфікацією кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України. У короткому викладі обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення зазначено наступне: в процесі розслідування кримінального провадження № 12013080380000807 було встановлено, що 29.08.2013 року, приблизно о 12.00 годин, невстановлена особа знаходячись біля зупинки громадського транспорту «Магазину № 42», що в Шевченківському районі м. Запоріжжя збула ОСОБА_4 , особливо небезпечний наркотичний засіб - опій ацетильований, маса якого у перерахунку на суху речовину складає 0,1880г.
З наданих до суду матеріалів кримінального провадження, слідує, що крім пояснень ОСОБА_4 в якості підозрюваної, повідомлення про підозру ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 309 КК України, та пояснень ОСОБА_6 (до шлюбу ОСОБА_7 ) інших доказів вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України слідчим не здобуто.
23.11.2021 слідчим надано доручення співробітникам СКП ВП №3 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області щодо встановлення особи причетної до вказаного правопорушення, під час виконання якого встановити особу причетну до правопорушення не представилось можливим, свідків та очевидців правопорушення встановлено не було.
14.02.2024 слідчим повторно надано доручення співробітникам СКП ВП №3 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області щодо встановлення особи причетної до вказаного правопорушення, під час виконання якого встановити особу причетну до правопорушення не представилось можливим, свідків та очевидців правопорушення встановлено не було.
В даному випадку постає питання чи взагалі було вчинено таке правопорушення.
Згідно зі статтею 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до частини 1 статті 7 КПК України зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться: 1) верховенство права; 2) законність; 3) рівність перед законом і судом; 4) повага до людської гідності; 5) забезпечення права на свободу та особисту недоторканність; 6) недоторканність житла чи іншого володіння особи; 7) таємниця спілкування; 8) невтручання у приватне життя; 9) недоторканність права власності; 10) презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини; 11) свобода від самовикриття та право не свідчити проти близьких родичів та членів сім'ї; 12) заборона двічі притягувати до кримінальної відповідальності за одне і те саме правопорушення; 13) забезпечення права на захист; 14) доступ до правосуддя та обов'язковість судових рішень; 15) змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; 16) безпосередність дослідження показань, речей і документів; 17) забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності; 18) публічність; 19) диспозитивність; 20) гласність і відкритість судового провадження та його повне фіксування технічними засобами; 21) розумність строків; 22) мова, якою здійснюється кримінальне провадження.
Відповідно до частини 2 статті 9 КПК України прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Відповідно до положень статті 25 КПК України прокурор, слідчий зобов'язані в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в кожному випадку безпосереднього виявлення ознак кримінального правопорушення (за виключенням випадків, коли кримінальне провадження може бути розпочате лише на підставі заяви потерпілого) або в разі надходження заяви (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила.
Згідно з п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо не встановлено особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, у разі закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, крім випадків вчинення особливо тяжкого злочину проти життя чи здоров'я особи або злочину, за який згідно із законом може бути призначено покарання у виді довічного позбавлення волі.
Учасники кримінального провадження мають право заявляти клопотання прокурору про закриття кримінального провадження за наявності передбачених цим пунктом підстав.
Згідно з п. 1-1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом з підстави, передбаченої пунктом 3-1 частини першої цієї статті.
Таким чином, вказані норми кримінального процесуального закону пов'язують можливість закриття кримінального провадження виключно із наявністю одночасно двох підстав: не встановлення особи, яка вчинила кримінальне правопорушення та закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Відповідно до частини 4 статті 284 КПК України закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 3-1 частини першої цієї статті, здійснюється судом за клопотанням прокурора.
Згідно з вимогами ст. 94 КПК України, слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Зі змісту положень ст.ст. 2, 284 КПК України випливає, що закриття кримінального провадження є одним із способів його остаточного вирішення, а тому провадження має закриватися після всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи та оцінки слідчим всіх зібраних та перевірених доказів.
Внесення змін до КПК України і, зокрема, доповнення ч. 1 ст. 284 КПК України пунктом 3-1 не звільняє слідчого та прокурора від виконання завдань кримінального провадження та виконання обов'язків, визначених загальними засадами ст.ст. 9, 25 КПК України.
Згідно зі ст.ст. 92, 110 КПК України, обов'язок доказування обставин, передбачених ст. 91 цього Кодексу, покладається на слідчого, прокурора та, у встановлених КПК України випадках, - на потерпілого.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.
Згідно з положеннями п. 4 ч. 1 ст. 91 КПК України, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, зокрема, обставини, які є підставою закриття кримінального провадження.
Відповідно до ч. 2 ст. 93 КПК України, сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 92 КПК України, обов'язок доказування обставин, передбачених ст. 91 КПК України покладається на слідчого, прокурора, та у встановлених цим Кодексом випадках - потерпілого.
У контексті наведеного, всебічність дослідження обставин кримінального провадження означає, по-перше, висунення і дослідження всіх можливих версій щодо характеру події, що має ознаки кримінального правопорушення та винуватості особи, а по-друге, однаково ретельне встановлення і перевірку як обставин, що викривають, так і тих, що виправдовують особу.
Повнота дослідження обставин кримінального провадження означає встановлення всього кола фактичних обставин, що можуть суттєво вплинути на рішення у кримінальному провадженні, використання такої сукупності доказів, яка обґрунтовує зроблені висновки як такі, що не залишають місця сумнівам.
Закриття кримінального провадження це закінчення досудового розслідування, яке відбувається в силу наявності обставин, що виключають кримінальне провадження або за наявності підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності.
Прийняття рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після всебічного, повного та неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження та безпосереднього дослідження й оцінки слідчими, показань, речей і документів, які стосуються цього провадження, у їх сукупності.
Кримінальне провадження закривається в разі, якщо: 1) встановлена відсутність події кримінального правопорушення; 2) встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення; 3) не встановлені достатні докази для доведення винуватості особи в суді і вичерпані можливості їх отримати тощо.
17 жовтня 2019 року набрав чинності Закон № 187-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих положень кримінального процесуального законодавства», який запроваджує певні зміни у порядку здійснення кримінального провадження та його закриття.
Закриття кримінального провадження у разі невстановлення винної у вчиненні кримінального правопорушення особи протягом строку давності притягнення до кримінальної відповідальності здійснюється судом за клопотанням прокурора.
Відповідно до частини 1 статті 2 КК України, підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом.
При цьому, суд враховує, що у кожному складі кримінального правопорушення виділяють його елементи, а саме: об'єкт кримінального правопорушення, об'єктивна сторона кримінального правопорушення, суб'єкт і суб'єктивна сторона кримінального правопорушення. У своїй сукупності ці об'єктивні і суб'єктивні ознаки утворюють склад кримінального правопорушення.
Відповідно до частини 1 статті 11 КК України, кримінальним правопорушенням є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом кримінального правопорушення.
Частина 1 статті 18 КК України передбачає, що суб'єктом кримінального правопорушення є фізична осудна особа, яка вчинила кримінальне правопорушення у віці, з якого відповідно до цього Кодексу може наставати кримінальна відповідальність.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло десять років - у разі вчинення тяжкого злочину.
Таким чином, аналізуючи вищевказані норми, суд робить висновок, що кримінальний закон передбачає можливість звільнення від кримінальної відповідальності лише особи, яка є суб'єктом кримінального правопорушенням та вчинила дії, які містять інші суб'єктивні та об'єктивні ознаки складу кримінального правопорушення.
З матеріалів кримінального провадження № 12013080380000871 слідує, що слідчим самостійно виявлено кримінальне правопорушення, враховуючи лише пояснення підозрюваної надані 16 вересня 2013 року, після чого жодної слідчої чи процесуальної дії, спрямованої на встановлення особи (осіб), що вчинили кримінальне правопорушення, в справі вчинено не було.
Відповідно до статей 283, 284 КПК України, закриття кримінального провадження є формою закінчення досудового розслідування, яке відбувається в силу наявності обставин, що виключають кримінальне провадження, у зв'язку з чим рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після всебічного, повного та об'єктивного дослідження та оцінки слідчим всіх зібраних доказів, які стосуються цього провадження відповідно до встановленої законом процесуальної процедури.
В даному випадку, враховуючи обсяг зібраних органом досудового розслідування матеріалів, постає питання чи взагалі було вчинено таке кримінальне правопорушення.
За таких обставин, клопотання не підлягає задоволенню.
Враховуючи, що у клопотанні прокурора про закриття кримінального провадження суд відмовляє, то кримінальне провадження підлягає поверненню прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, встановленому КПК України.
Керуючись ст.ст. 2, 11, 12, 49, 186 ч. 2 КК України, ст.ст. 2, 7, 9, 25, 284 - 288, 314, 369-372, 392, 532 КПК України, суд, -
постановив:
В задоволенні клопотання прокурора Шевченківської окружної прокуратури м. Запоріжжя ОСОБА_3 про закриття кримінального провадження, внесеного 17 вересня 2013 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013080380000871 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого за ч. 2 ст. 307 КК України, у зв'язку з не встановленням особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, та закінченням встановленого законом строку притягнення до кримінальної відповідальності - відмовити.
Матеріали кримінального провадження № 12013080380000871 за попередньою правовою кваліфікацією кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, - повернути прокурору.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: