ЄУН 337/5079/25
1-кп/337/601/2025
09 грудня 2025 року Хортицький районний суд м.Запоріжжя у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
за участю секретаря - ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3
обвинуваченого - ОСОБА_4
захисника - адвоката ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Запоріжжі кримінальне провадження, внесене до ЄРДР 31.08.2025 за №12025082070000774, за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ур. м.Запоріжжя, громадянина України, освіта середня, неодружений, працює сортувальником-здавальником металу ТОВ «Імпульс-компані», раніше судимий: 1) 30.03.1994 Ленінським районним судом м. Запоріжжя за ч.3 ст.140 КК України (в редакції 1960р) до 3-х років позбавлення волі з конфіскацією майна; 2) 28.04.1995 Заводським районним судом м. Запоріжжя за ст.17, ч.2 ст.141, ст.43 КК України (в редакції 1960р.) до 3-х років 6 місяців. Звільнений 12.02.1997 по відбуттю строку покарання; 3) 10.12.1997 Хортицьким районним судом м. Запоріжжя за ч.3 ст.140 КК України (в редакції 1960р.) до 3-х років позбавлення волі. Звільнений 05.08.2000 по відбуттю строку покарання; 4) 06.10.2003 Шевченківським районним судом м.Запоріжжя за ч.2 ст.186 КК України до 4-х років позбавлення волі. Звільнений 01.06.2006 умовно-достроково на невідбутий строк 1 рік 2 місяці 4 дні; 5) 29.07.2008 Ленінським районним судом м.Запоріжжя з урахуванням ухвали Апеляційного суду Запорізької області від 01.12.2008 за ч.2 ст.185, ч.1 ст.263, 70,71 КК України до 3-х років 6 місяців позбавлення волі. Звільнений 17.12.2010 по відбуттю строку покарання; 6) 29.11.2011 Хортицьким районним судом м.Запоріжжя за ч.2 ст.185, ч.2 ст.263, ч.1,2 ст.309, ст.70, 75 КК України до 4-х років позбавлення волі з іспитовим строком 3 роки; 7) 17.04.2012 Хортицьким районним судом м.Запоріжжя за ч.2 ст.185, ч.2 ст.186, ч.1,4 ст.70, 71 КК України до 4-х років 6 місяців позбавлення волі. Звільнений 25.12.2014 умовно-достроково на невідбутий строк 1 рік 5 міс 22 дні; 8) 22.04.2015 Хортицьким районним судом м.Запоріжжя за ч.2 ст.15, ч.2 ст.185, ст.71 КК України до 2-х років позбавлення волі.; 9) 10.06.2015 Хортицьким районним судом м.Запоріжжя за ч.2 ст.185, ч.4 ст.70 КК України до 2-х років 1 місяця позбавлення волі. Звільнений 03.03.2017 по відбуттю строку покарання; 10) 12.07.2018 Бабушкінським районним судом м.Дніпропетровська за ч.2 ст.15, ч.2 ст.185, ст.75 КК України до 2-х років розбавлення волі з іспитовим строком 1 рік; 11) 11.08.2020 Орджонікідзевським районним судом м.Запоріжжя за ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, ч.1 ст.70,71 КК України до 3-х років 1 місяця позбавлення волі; 12) 17.12.2021 Ленінським районним судом м.Запоріжжя за ч.2,3 ст.185, ч.1 ст.309, ч.1,4 ст.70 КК України до 3-х років 3-х місяців позбавлення волі. Звільнений 29.03.2022 по відбуттю строку покарання; 13) 02.02.2023 Запорізьким апеляційним судом за ч.4 ст.185 КК України до 5-ти років позбавлення волі. Звільнений 22.11.2024 у зв'язку з декриміналізацією, зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України,
31.08.2025 приблизно о 14:20 ОСОБА_4 , перебуваючи на території гаражного кооперативу «Сокіл-2» за адресою: м.Запоріжжя, вул.Випробувачів,2, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, в умовах воєнного стану, шляхом вільного доступу через відкриті пасажирські двері проник до салону автомобіля «Hyundai i30», р.н. НОМЕР_1 , який був припаркований біля гаражу № НОМЕР_2 , звідки таємно викрав належне ОСОБА_6 майно: мобільний телефон «Redmi Note 13Pro 5G», імеі 1: НОМЕР_3 , імеі 2: НОМЕР_4 , вартістю 7300,00грн. з урахуванням зносу, з сім-картою оператора мобільного зв'язку «Київстра» та в чохлі-книжці, які не представлять матеріальної цінності для потерпілого, а також з чоловічої сумки шкіряний гаманець чорного кольору з документами на ім'я ОСОБА_6 (свідоцтво про реєстрацію ТЗ, посвідчення водія, пенсійне посвідчення, платіжна карка А-Банку, дисконтна картка «Vlastroy»), які не представляють матеріальної цінності для потерпілого, та грошовими коштами в сумі 1000,00грн.
Після цього ОСОБА_4 покинув місце вчинення злочину та розпорядився викраденим майном на власний розсуд, чим завдав потерпілому ОСОБА_6 матеріальну шкоду в загальному розмірі 8300,00грн.
Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні вину в скоєнні даного кримінального правопорушення визнав повністю, не оспорював кваліфікацію, фактичні обставини його вчинення та пояснив, що дійсно в зазначений день та час проходив по території гаражного кооперативу, де побачив припаркований біля одного з гаражів автомобіль сірого кольору, марку не пам'ятає. Пасажирські двері були відчинені, водій був в гаражі. На пасажирському сидінні лежали телефон та сумка. Він забрав телефон та з сумки гаманець, в якому були документи та гроші десь 1000,00грн. Після цього він пішов до свого знайомого на ім'я ОСОБА_7 . Що далі відбувалось не пам'ятає, але телефон він залишив у цього знайомого. Потім його вилучили працівники поліції і повернули потерпілому. Гроші він витратив в магазині. Гаманець з документами він викинув у шахту ліфта. Потім їх також знайшли та повернули потерпілому. В подальшому він відшкодував потерпілому 1000,00грн. та вибачився перед ним. Він щиро кається в скоєному, повністю усвідомив свою провину та просить не позбавляти його волі, врахувати, що він проживає разом з матір'ю, яка через похилий вік та поганий стан здоров'я потребує його допомоги. Він офіційно працевлаштований, але через перебування під домашнім арештом тимчасово не працював, мав неофіційний підробіток, щоб забезпечити елементарні побутові потреби.
Потерпілий ОСОБА_6 в судове засідання не прибув, подав заяву про розгляд справи у його відсутність, претензій до обвинуваченого немає, просив призначити покарання на розсуд суду.
З реєстру матеріалів досудового розслідування вбачається, що в ході досудового розслідування зібрано достатньо доказів для обґрунтованого обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, а тому визнання обвинуваченим своєї вини, на думку суду, є цілком виправданим.
Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_4 визнав свою вину у вчиненні кримінального правопорушення повністю, сторони не оспорювали фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз'яснивши про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, суд відповідно до ч.3 ст.349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким з учасників процесу не оспорюються.
Суд вважає встановленим та доведеним, що обвинувачений ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у сховище, вчинене повторно, в умовах воєнного стану, у скоєнні якого суд визнає його винуватим.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення - тяжкий злочин, скоєний умисно, з корисливих мотивів та в умовах воєнного стану, особу обвинуваченого, який раніше був неодноразово судимий за аналогічні кримінальні правопорушення, судимості у встановленому законом порядку не зняті та не погашені, відбував покарання реально, офіційно працевлаштований, неодружений, неповнолітніх дітей не має, під наглядом лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, з 2002 неодноразово оглядався лікарем-наркологом, в останнє 28.08.2025, діагноз - психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання опіоїдів, синдром залежності, на даний час перебуває під клінічним наглядом на замісній терапії. Крім того, обвинувачений має постійне місце проживання, проживає разом з матір'ю ОСОБА_8 , 1948 р.н., остання страждає на хронічні захворювання.
Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого, суд визнає щире каяття та добровільне усунення завданої шкоди.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, суд не встановив.
Виходячи із загальних засад призначення та мети кримінального покарання, принципів його законності, справедливості, індивідуалізації, враховуючи в сукупності конкретні обставини (характер, спосіб, наслідки) вчинення кримінального правопорушення, ступінь його тяжкості, дані про особу обвинуваченого, якийофіційно працевлаштований, має постійне місце проживання, непрацездатну матір на утриманні, а також те, що він повністю визнав свою вину та щиро розкаявся в скоєному, відшкодував потерпілому спричинену шкоду і останній не має до нього жодних претензій матеріального чи морального характеру, що розцінюється судом як обставини, які пом'якшують покарання та в сукупності істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, суд, не виходячи за межі своїх дискреційних повноважень, вважає можливим призначити обвинуваченому ОСОБА_4 покарання за ч.4 ст.185 КК України із застосування ст.69 КК України, нижче від найнижчої межі, встановленої санкцією ч.4 ст.185 КК України, а саме позбавлення волі строком на 3 роки, що, на думку суду, є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень.
Разом з тим, доводи сторони захисту про можливість застосування в цій справі вимог ст.75 КК України суд вважає безпідставними. З урахуванням даних про особу обвинуваченого, який неодноразово притягався до кримінальної відповідальності за аналогічні злочини, має не зняті та не погашені в установленому законом порядку судимості, відбував покарання в місцях позбавлення волі, суд вважає, що звільнення обвинуваченого ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням не відповідає засадам та меті покарання, визначеним ст.50,65 КК України.
Суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_4 неможливе без ізоляції від суспільства, призначенепокарання він повинен відбувати реально,
При цьому, підстав для застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 до набрання вироком суду законної сили запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд не знаходить, оскільки під час судового провадження процесуальні обов'язки він виконував належним чином.
На підставі ч.2 ст.124 КПК України суд вважає необхідним стягнути з обвинуваченого ОСОБА_4 на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта для проведення судової трасологічної експертизи в розмірі 1782,80грн.
На підставі ч.4 ст.174 КПК України, беручи до уваги, що мобільний телефон «Redmi Note 13Pro 5G», який є предметом кримінального правопорушення в цій справі, фактично повернутий потерпілому ОСОБА_6 , суд вважає необхідним скасувати арешт, накладений на вказаний мобільний телефон ухвалою слідчого судді Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 04.09.2025 №1-кс/337/346/2025, ЄУН 337/4566/25, оскільки потреба в арешті відпала.
Питання про речові докази суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.
Керуючись ст. 368, 370, 374 КПК України, суд
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, та призначити йому покарання за цією статтею із застосуванням ст.69 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.
Строк відбуття покарання рахувати з моменту фактичного затримання в порядку виконання цього вироку суду.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати на залучення експерта для проведення судової трасологічної експертизи в розмірі 1782,80грн. (одна тисяча сімсот вісімдесят дві гривні 80 копійок).
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 04.09.2025 №1-кс/337/346/2025, ЄУН 337/4566/25 на мобільний телефон «Redmi Note 13Pro 5G», імеі 1: НОМЕР_3 , імеі 2: НОМЕР_4 , чохлі-книжці чорного кольору, який належать потерпілому ОСОБА_6 .
Речові докази - 1) мобільний телефон «Redmi Note 13 Pro», IMEIL-1: НОМЕР_3 , IMEIL-2: НОМЕР_4 , серійний номер НОМЕР_5 , коробку від до нього та товарний чек, чоловічий шкіряний гаманець чорного кольору з документами на ім'я ОСОБА_6 (свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, посвідчення водія, банківська картка «А-Банк VISA», дисконтна картка «Vlastroy», фрагмент паперу з написом «Власний рахунок»), які передані потерпілому ОСОБА_6 , - залишити йому за належністю; 2) DVD-R диск з відеозаписом з камер зовнішнього спостереження ГК «Сокіл-2», DVD-R диск з відеозаписом з камер зовнішнього спостереження ОСББ «Хортицьке шосе 14», які долучені до матеріалів кримінального провадження, - залишити в матеріалах кримінального провадження; 3) чоловічі шорти, чоловіча кепка, кросівки, чоловіча сумка, чоловіча футболка, які передані на зберігання обвинуваченому ОСОБА_4 , - залишити йому за належністю; 4) спецпакети №7580618 та №7580619 з 2 (двома) слідами папілярних узорів, поліетиленовий пакет з 5 (п'ятьма) марлевими тампонами, які зберігаються в камері схову Відділу поліції №5 ЗРУП ГУНП України в Запорізькій області, - знищити.
Вирок суду може бути оскаржений до Запорізького апеляційного суду через Хортицький районний суд м.Запоріжжя протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, якщо вирок не було скасовано, він набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору.
Суддя ОСОБА_1
09.12.2025