Справа № 333/9142/25
Провадження № 1-кп/333/891/25
05 грудня 2025 року м. Запоріжжя
Комунарський районний суд міста Запоріжжя у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, яке внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12023082040000382 від 07.03.2023, відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Мала Токмачка, Запорізька область, громадянина України, одруженого, маючого на утриманні неповнолітню дитину, з професійно-технічною освітою, працюючого на м'ясокомбінаті "Макей" на посаді вантажника, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, обвинуваченого у вчиненні злочину передбаченого ст. 336 КК України, за участі прокурора ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_5 , -
25.12.2022 ОСОБА_3 , будучи військовозобов'язаним, прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 , пройшов військово-лікарську комісію ІНФОРМАЦІЯ_2 , за результатами якої, згідно обліку даних та довідки військово-лікарської комісії №2440 від 26.12.2022, ОСОБА_3 визнаний придатним до військової служби.
23.02.2023 після проходження військово-лікарської комісії, ОСОБА_3 у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: АДРЕСА_3 було вручено під особистий підпис бойову повістку про відправку 23.02.2023, із необхідністю прибути на вказану дату до ІНФОРМАЦІЯ_3 з метою відправлення останнього у складі команди НОМЕР_1 для подальшого проходження служби у Збройних силах України за мобілізацією.
Однак, ОСОБА_3 , з метою ухилення від призову за мобілізацією, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, умисно, будучи належним чином повідомленим про прибуття на конкретну дату, придатним за станом здоров'я для проходження військової служби та не маючи правових підстав на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, без поважних на те причин, 23.02.2023 відмовився від відправки до військової частини, у зв'язку з чим написав письмову заяву та в подальшому не відбув у складі команди НОМЕР_1 для подальшого проходження служби у Збройних силах України за мобілізацією, відповідно до служби у Збройних Силах України не приступив, тим самим ухилився від призову на військову службу під час мобілізації, будучи придатним до військової служби.
Таким чином, ОСОБА_3 скоїв кримінальне правопорушення (злочин), передбачений ст. 336 КК України, а саме ухилення від призову на військову службу під час мобілізації.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні вказаного злочину визнав повністю та підтвердив обставини, викладені у обвинувальному акті. Зокрема, обвинувачений пояснив суду, що дійсно 23.02.2023 відмовився від відправки до військової частини для подальшого проходження служби у Збройних силах України за мобілізацією. Обвинувачений зазначив, що до таких дій його спонукала неналежна організація мобілізаційних заходів, формальне проведення військово-лікарської комісії та байдуже ставлення працівників районного територіального центру комплектування, проте він усвідомив протиправність своїх дій, про вчинене щиро шкодує і розкаюється. Просить суворо не карати.
Покази ОСОБА_3 є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального проступку, добровільності та істинності його позиції.
Прокурор вважав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які обвинуваченим не оспорюються, цю позицію підтримали інші учасники судового провадження.
Приймаючи до уваги повне визнання обвинуваченим ОСОБА_3 своєї вини відповідно до пред'явленого йому обвинувачення, а також те, що він не оспорює обставини справи, викладені в обвинувальному акті, з'ясувавши правильне розуміння обвинуваченим змісту цих обставин, відсутність у суду сумніву у добровільності його позиції, роз'яснивши, що у такому випадку він буде позбавлений права оскаржувати фактичні обставини в апеляційному порядку, суд заслухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти недоцільності дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, вирішив у відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України обмежитись допитом обвинуваченого, дослідженням окремих документів щодо даних, що характеризують особу обвинуваченого.
Під час судового розгляду були досліджені наступні документи:
- матеріали, що характеризують особу обвинуваченого, а саме довідка щодо відсутності судимостей у обвинуваченого; довідка КНП "Обласний клінічний заклад психоневрологічної допомоги та соціально значущих хвороб" ЗОР від 16.03.2025 щодо відсутності обвинуваченого на обліку у лікаря нарколога.
Таким чином, оцінивши покази обвинуваченого та інші докази суд приходить до висновку про те, що діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 мали місце, ці діяння містять склад кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ст. 332 КК України, обвинувачений винний у його вчиненні, тому вважає за необхідне ухвалити обвинувальний вирок і призначити покарання обвинуваченому.
Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_3 , відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.
Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_3 , відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.
При призначенні ОСОБА_3 покарання, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного ним кримінального правопорушення, мотиви вчиненого, спрямованість умислу, наслідки вчиненого ним діяння, позицію сторони обвинувачення, також суд враховує характеристику особи обвинуваченого, яка полягає в тому, що він раніше не судимий, має на утриманні неповнолітню дитину, одружений, офіційно працевлаштований.
Враховуючи загальні засади призначення покарання у відповідності до ст.65 КК України, суд приходить до висновку, що обвинуваченому ОСОБА_3 слід призначити покарання за ст.332 КК України у вигляді позбавлення волі на строк передбачений санкцією цієї частини статті, із звільненням його від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, з покладенням на нього обов'язків, передбачених ст.76 КК України.
На переконання суду саме таке покарання є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Речові докази та процесуальні витрати в кримінальному провадженні відустні.
Запобіжний захід відносно обвинуваченого не обирався, підстав для його обрання судом не встановлено.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.100, 124, 349, 368, 370-371, 373-374 КПК України, -
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.336 КК України та призначити йому покарання у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі.
Відповідно до ст.ст.75, 76 КК України звільнити обвинуваченого ОСОБА_3 від відбування основного покарання у вигляді позбавлення волі з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік та поклавши на нього такі обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Запобіжний захід відносно обвинуваченого - не застосовувати.
Вирок суду може бути оскаржений до Запорізького апеляційного суду через Комунарський районний суд міста Запоріжжя протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1