10.10.2025
Справа № 331/4458/23
Провадження № 2-др/331/30/2025
10 жовтня 2025 року місто Запоріжжя
Олександрівський районний суд міста Запоріжжя у складі:
головуючого судді Яцун О.О.,
за участю секретаря судового засідання Красан І.Л.,
представника позивача адвоката Коваля М.О.,
представника відповідача адвоката Вишнякова Д.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Експертно-технічний центр промислової безпеки», в особі представника Вишнякова Дмитра Олександровича, про ухвалення додаткового рішення у справі № 331/4458/23 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Експертно-технічний центр промислової безпеки» про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні, компенсації за затримку виплати заробітної плати з урахуванням інфляційних втрат, за затримку у видачі трудової книжки та видачу трудової книжки,
До Олександрівського районного суду міста Запоріжжя надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Експертно-технічний центр промислової безпеки», в особі представника Вишнякова Д.О., про ухвалення додаткового рішення у справі № 331/4458/23 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Експертно- технічний центр промислової безпеки» про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні, компенсації за затримку виплати заробітної плати з урахуванням інфляційних втрат, за затримку у видачі трудової книжки та видачу трудової книжки.
В обґрунтування заяви про ухвалення додаткового рішення зазначено, що у провадженні Олександрівського районного суду міста Запоріжжя перебувала вищевказана цивільна справа № 331/4458/23.
Рішенням Олександрівського районного суду міста Запоріжжя від 20 червня 2025 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Експертно-технічний центр промислової безпеки» на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі у розмірі 26122,75 грн.; середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 59654,78 грн.; компенсацію за затримку виплати заробітної плати з урахуванням індексу інфляції у розмірі 13783,24 грн.; компенсацію за невикористану відпустку у розмірі 18856,63 грн. (без урахування податків та збору), а всього на загальну суму 118 417 грн. 40 коп. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Експертно-технічний центр промислової безпеки» на користьдержави судовий збір у розмірі 1184 грн. 17 коп. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Представник відповідача вказує, що при ухваленні судом рішення не було вирішено питання про судові витрати. Разом з тим, вимогу про стягнення судових витрат з позивача було заявлено стороною відповідача безпосередньо під час проведення судових дебатів.
Враховуючи вищевказане, просить суд ухвалити додаткове рішення у справі про розподіл судових витрат та стягнути з позивача ОСОБА_1 на користь відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Експертно-технічний центр промислової безпеки» судові витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката у розмірі 10 665 грн. 00 коп., надавши суду відповідний розрахунок.
Так, представником відповідача - адвокатом Вишняковим Д.О. у заяві про ухвалення додаткового рішення надано розрахунок витрат, понесених відповідачем на професійну правничу допомогу, із змісту якого вбачається наступне.
Так, у заяві вказано, що позовна заява містила в собі чотири позовні вимоги (три з яких - майнового характеру та одна позовна вимога немайнового характеру). Позивач ОСОБА_1 просила суд стягнути з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Експертно-технічний центр промислової безпеки»на її користь заборгованість по заробітній платі у розмірі 389735,56 грн. (позовна вимога № l); стягнути середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 296898,40 грн. (позовна вимога № 2); стягнути компенсацію за затримку виплати заробітної плати з урахуванням індексу інфляції у розмірі 77 830,44 грн. (позовна вимога № 3); зобов?язати видати трудову книжку (позовна вимога № 4).
Разом з тим, рішенням суду позовні вимоги було задоволено частково, а саме:
стягнуто заборгованість по заробітній платі у розмірі 26122,75 грн., отже позовні вимоги в цій частині задоволено на 6,7 % від заявленої суми (26122,75 х 100 / 389735,56);
стягнуто середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 59654,78 грн. (у цій частині позовні вимоги задоволено на 20,09 %);
стягнуто компенсацію за затримку виплати заробітної плати з урахуванням індексу інфляції у розмірі 13 783, 24 грн.(у цій частині позовні вимоги задоволено на 17,71 %);
стягнуто компенсацію за невикористану відпустку у розмірі 18 856, 63 грн. (без урахування податків та збору) (цю вимогу сторона відповідача не враховує при складанні розрахунку витрат).
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Представник Вишняков Д.О., який діє в інтересах відповідача, вказує, що відповідно до акту приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 11.09.2025 року, загальна сума витрат відповідача, понесених на професійну правничу допомогу, становить 12000 грн.
Розмір витрат на професійну правничу допомогу у розрізі кожної позовної вимоги становить 3000 грн., виходячи з наступного: 12000 грн. / чотири позовні вимоги = 3000 грн.
Враховуючи часткове задоволення позовних вимог, розмір витрат, понесених відповідачем на професійну правничу допомогу, у розрізі кожної позовної вимоги окремо становить:
позовна вимога № l (3 000 x 93,3% (100 - 6,7)), що становить 2 799 грн.;
позовна вимога № 2 (3 000 х 79,91% (100 - 20,09)), що становить 2 397,30 грн.;
позовна вимога № 3 (3 000 ? 82,29% (100 - 17,71)), що становить 2 468,70 грн.;
позовна вимога № 4, витрати становлять 3 000 грн.
Разом становить: 2 799 + 2 397,30 + 2 468,70 + 3 000 = 10 665 грн.
Отже, враховуючи вищезазначене, посилаючись на положення ст.ст. 133, 141, 270 ЦПК України, відповідач, в особі представника Вишнякова Д.О., просить суд стягнути з позивача ОСОБА_1 на користь відповідача понесені останнім судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10665 грн. 00 коп.
Ухвалою Олександрівського районного суду міста Запоріжжя від 23 вересня 2025 року вищезазначену заяву було прийнято до розгляду та призначено судове засідання у справі (а.с.12).
Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилися, про дату, час і місце проведення судового засідання була повідомлена належним чином, про причини неявки суд не повідомила.
Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Коваль М.О., який діє на підставі ордеру на надання правничої допомоги серії АО № 1131124 від 30.09.2024 року, у судовому засіданні заперечував проти задоволення заяви про ухвалення додаткового рішення у справі, вважає, що розмір витрат, понесених відповідачем на професійну правничу допомогу у розмірі 10665 грн. 00 коп., є явно завищеним та неспівмірним із предметом спору і значенням справи для сторін.
Представник відповідача - адвокат Вишняков Д.О., який діє на підставі ордеру на надання правничої допомоги серії АР № 1194221 від 23.08.2024 року (а.с.200 т.2), у судовому засіданні підтримав заяву про ухвалення додаткового рішення у справі у повному обсязі, просить заяву задовольнити.
Суд, перевіривши матеріали справи, що стосуються відшкодування витрат на професійну (правничу) допомогу, дійшов висновку, що заява підлягає частковому задоволенню.
Судом встановлено, що рішенням Олександрівського районного суду міста Запоріжжя від 20 червня 2025 року позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Експертно-технічний центр промислової безпеки» про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні, компенсації за затримку виплати заробітної плати з урахуванням інфляційних втрат, за затримку у видачі трудової книжки та видачу трудової книжки, задоволено частково.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Експертно-технічний центр промислової безпеки» на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі у розмірі 26122,75 грн.; середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 59654,78 грн.; компенсацію за затримку виплати заробітної плати з урахуванням індексу інфляції у розмірі 13783,24 грн.; компенсацію за невикористану відпустку у розмірі 18856,63 грн. (без урахування податків та збору), а всього в загальній сумі 118 417 (сто вісімнадцять тисяч чотириста сімнадцять) грн. 40 коп.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Експертно-технічний центр промислової безпеки» на користьдержави судовий збір у розмірі 1184 (одна тисяча сто вісімдесят чотири) грн. 17 коп.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено (а.с.135-142 т.3).
Відповідно до частини 8 статті 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Згідно частини 1 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до частини 2 статті 141 ЦПК України, і нші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно з п. 3) ч. 1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до частин 1, 2 статті 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява №19336/04, п.269).
Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду від 30 вересня 2009 року № 23- рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права.
Отже, з викладеного вбачається, що до правової допомоги належать й консультації та роз'яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру, представництво у судах тощо.
Згідно із вимогами статті 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
При цьому, склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
З матеріалів справи вбачається, що інтереси відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Експертно-технічний центр промислової безпеки» у даній справі представляв, зокрема, адвокат Вишняков Д.О., який діяв на підставі ордеру на надання правничої допомоги серії АР № 1194221 від 23.08.2024 року (а.с.200 т.2).
На підтвердження понесених витрат представником відповідача було надано копії:
договору про надання правничої допомоги від 14.06.2024 року, укладеного між адвокатом Вишняковим Д.О. і Товариством з обмеженою відповідальністю «Експертно-технічний центр промислової безпеки» (а.с.5-7);
акту прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) до договору про надання правничої допомоги від 14.06.2024 року б/н від 11.09.2025 року, згідно з яким адвокат Вишняков Д.О. приймав участь у чотирьох судових засіданнях у Жовтневому (Олександрівському) районному суді міста Запоріжжя: 02.10.2024 року, 21.01.2025 року, 16.05.2025 року, 12.06.2025 року. Вартість правової допомоги з участі адвоката у судовому засіданні визначено у сумі 3000 грн. Отже, загальна вартість виконаних робіт (послуг), наданих адвокатом Вишняковим Д.О. по даній справі, становить 12000 грн. (а.с.8);
довідки про отримання грошових коштів від 11.09.2025 року, відповідно до якої адвокат Вишняков Д.О. отримав від Товариства з обмеженою відповідальністю «Експертно-технічний центр промислової безпеки» грошові кошти, сплачені за надання правничої допомоги відповідно до договору про надання правничої (правової) допомоги від 14.06.2024 року (судова справа № 331/4458/23), загальною сумою у розмірі 12 000 грн. (а.с.9).
Суд враховує, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.
Суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
Разом з тим, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо (правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі № 160/19098/21 від 01 лютого 2023 року).
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02 липня 2020 року в справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19).
Суд вважає, що заявлені стороною відповідача витрати, пов'язані з професійною правничою допомогою, у розмірі 10 665 грн. 00 коп. не відповідають критерію розумності та справедливості, не є співрозмірними із складністю справи і об'ємом виконаних представником відповідача робіт, а їх відшкодування матиме надмірний характер для позивача по справі. Крім того, суд звертає увагу на предмет спору - стягнення заборгованості по заробітній платі, стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні, стягнення компенсації за затримку виплати заробітної плати з урахуванням інфляційних втрат, за затримку у видачі трудової книжки.
На підставі вищевикладеного, враховуючи складність справи, обсяг виконаних адвокатом Вишняковим Д.О. робіт (прийняття участі у чотирьох судових засіданнях), а також критерії реальності і розумності, виходячи з конкретних обставин справи, предмету спору (стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні, компенсації за затримку виплати заробітної плати з урахуванням інфляційних втрат та за затримку у видачі трудової книжки), приймаючи також до уваги заперечення сторони позивача щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновку про стягнення з позивача ОСОБА_1 на користь відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Експертно-технічний центр промислової безпеки» 5000 грн. 00 коп. у відшкодування витрат, понесених відповідачем на професійну правничу допомогу.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 133, 137, 141, 270, 352, 354 ЦПК України,
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Експертно-технічний центр промислової безпеки», в особі представника Вишнякова Дмитра Олександровича, про ухвалення додаткового рішення у справі № 331/4458/23 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Експертно- технічний центр промислової безпеки» про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні, компенсації за затримку виплати заробітної плати з урахуванням інфляційних втрат, за затримку у видачі трудової книжки та видачу трудової книжки, задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Експертно-технічний центр промислової безпеки» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 (п'ять тисяч) грн. 00 коп.
Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Додаткове рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Інформація про учасників справи, відповідно до п. 4) ч. 5 ст. 265 ЦПК України:
позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ;
представник позивача: адвокат Коваль Максим Олегович, місцезнаходження: АДРЕСА_2 ;
відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Експертно-технічний центр промислової безпеки», місцезнаходження: місто Запоріжжя, вулиця Перемоги, будинок №109, квартира № 75, ЄДРПОУ 41973071.
представник відповідача: Рогінський Михайло Борисович, місцезнаходження: АДРЕСА_3 ;
представник відповідача: адвокат Вишняков Дмитро Олександрович, місцезнаходження: АДРЕСА_4 .
Повний текст додаткового рішення суду складено 13 жовтня 2025 року.
Суддя О.О. Яцун