Справа № 308/18228/25
09 грудня 2025 року місто Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:
головуючого судді - Хамник М.М.,
за участю секретаря судового засідання - Камілли В.Я.,
представника позивача військової частини № НОМЕР_1 - Кудренка В.О.,
відповідача - громадянина Азербайджанської Республіки ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ),
представника відповідача - Брітової Е.А.,
перекладачів - Ромашкіна Д.В., Магеррамов Шагріяр,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Ужгород, адміністративну справу за адміністративним позовом військової частини НОМЕР_1 до громадянина Азербайджанської Республіки ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), про затримання з метою забезпечення примусового видворення за межі території України,-
06 грудня 2025 року о 14 год. 10 хв. на околиці населеного пункту Перечин Ужгородського району Закарпатської області, на відстані 5000 метрів до державного кордону, на напрямку 203 прикордонного знаку, в межах контрольованого прикордонного району уповноваженими посадовими особами НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України був виявлений та затриманий громадянин Азербайджанської Республіки ОСОБА_3 ( ОСОБА_4 ), який порушив законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства, а саме: після прийняття 22.10.2025 в.о. начальника Західного міжрегіонального управління ДМС України рішення про примусове повернення за межі території України, без поважних причин не виконав рішення про примусове повернення, ухилявся від виїзду та не залишив територію України в установлений строк до 01.11.2025, та перевищив встановлений строк перебування в Україні на тридцять шість днів. Своїми діями порушив вимоги частини 5 статті 26 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», підпункту 2 пункту 2 Порядку продовження строку перебування та тимчасового проживання, продовження та скорочення строку тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства на території України, затвердженого постановою КМУ від 15.02.2012 №150. Правопорушення вчинив повторно протягом року. Своїми діями вчинив адміністративне правопорушення відповідальність за яке передбачено ч. 3 ст. 203 КУпАП.
У відповідності до статей 260, 263 Кодексу України про адміністративні правопорушення особу було затримано в адміністративному порядку на термін до трьох діб з метою з'ясування обставин правопорушення.
В ході з'ясування обставин вчиненого іноземцем правопорушення було встановлено, що громадянин Азербайджанської Республіки ОСОБА_3 ( ОСОБА_4 ) в'їхав на територію України 11.07.2025 в міжнародному пункті пропуску через державний кордон для автомобільного сполучення «Мамалига».
22.10.2025 В.о. першого заступника начальника Західного міжрегіонального управління Державної міграційної служби України, громадянина Азербайджанської Республіки ОСОБА_3 ( ОСОБА_4 ) було притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, відповідальність за яке передбачено частиною 1 статті 203 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 3400 (три тисячі чотириста) грн. (постанова про накладення адміністративного стягнення ПН МЛВ 003202 від 22.10.2025).
На підставі статті 26 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» 22.10.2025 В.о. начальника Західного міжрегіонального управління Державної міграційної служби України щодо громадянина Азербайджанської Республіки ОСОБА_3 ( ОСОБА_4 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , прийнято рішення про примусове повернення до країни походження або третьої країни іноземця або особи без громадянства до 01.11.2025. В паспортному документі вище вказаного громадянина Республіки Азербайджан наявна відмітка про примусове повернення від 22.10.2025 №97/2025 ЗМУ ДМС та про заборону в'їзду Україну строком на три роки, до 22.10.2028.
Станом на 06.12.2025 року рішення про примусове повернення відповідачем не виконано. Враховуючи невиконання рішення у встановлений строк та відповідно до пункту 14 частини першої статті 1 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», відповідач перейшов у статус нелегального мігранта. Зазначені обставини є підставою для застосування більш суворого заходу - примусового видворення, відповідно до статті 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства».
Представник позивача стверджує, що дії громадянина Азербайджанської Республіки ОСОБА_3 ( ОСОБА_4 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо порушення законодавства України з прикордонних питань, зокрема, вимог частини першої статті 26 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», частини третьої статті 3 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» були особою вчинені свідомо та завчасно сплановані та беззаперечно свідчать про його стале бажання будь-яким шляхом, навіть, свідомо порушуючи законодавство України, залишатися та території України.
З огляду на вищевикладене, на підставі частини першої статті 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» (Закон №3773-VI) та пункту 152 частини першої статті 19 Закону України «Про Державну прикордонну службу України», 08.12.2025 року виконуючим обов'язки начальника НОМЕР_2 прикордонного загону стосовно відповідача було прийнято рішення про його примусове видворення з України.
Стверджують, що існує обґрунтований ризик того, що відповідач і надалі ухилятиметься від виконання законних вимог державних органів та намагатиметься уникнути правової відповідальності, що підтверджує необхідність застосування до нього виняткового заходу щодо затримання з метою забезпечення примусового видворення за межі території України.
Тому з метою реалізації державної політики у сфері міграції НОМЕР_2 прикордонний загін вважає за правильним звернутися до суду з позовом про затримання з метою забезпечення примусового видворення іноземця за межі території України.
Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 09.12.2025 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у даній справі та призначено судове засідання.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задоволити.
Відповідач в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, просив надати йому можливість самостійно повернутися додому. Свою позицію мотивує тим, що отримав дозвіл на працю в Україні, хоче оскаржити рішення міграційної служби про заборону в'їзду в Україну, повернутися сюди та працювати.
Представник відповідача просила відмовити у задоволенні позову з мотивів наведених відповідачем.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Статтею 289 КАС України передбачено, що підставами для застосування судом за позовом відповідного компетентного органу такого заходу як затримання іноземця або особи без громадянства з метою ідентифікації та (або) забезпечення видворення за межі території України може бути наявність обґрунтованих підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства, стосовно якої подано адміністративний позов про примусове видворення, ухилятиметься від виконання рішення про її примусове видворення, перешкоджатиме проведенню процедури видворення чи реадмісії відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію або якщо існує ризик її втечі, а так само у разі відсутності в іноземця або особи без громадянства, яка вчинила порушення законодавства України з прикордонних питань або про правовий статус іноземців, документа, що дає право на виїзд з України.
У відповідності до положень п.1.8 Інструкції про примусове повернення і примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства від 23 квітня 2012 року №353/271/150, п.1 та п. 5 Типового положення про пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, від 17 липня 2003 року №1110 в сукупності з нормами ст. 289 КАС України, клопотання про затримання щодо іноземця або особи без громадянства може бути подано стосовно особи, до якої подано та розглядається адміністративний позов про примусове видворення, при цьому підставою затримання повинні слугувати докази на підтвердження обґрунтованих підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства, стосовно якого подано адміністративний позов про примусове видворення, не має документа, що дає право на виїзд з України, ухилятиметься від виконання рішення про його примусове видворення, перешкоджатиме проведенню процедури видворення або якщо існує ризик його втечі. В такому випадку клопотання про затримання розглядається судом в рамках розгляду справи про примусове видворення та вирішується в одному провадженні.
Судом встановлено, згідно з рішенням про примусове видворення за межі території України громадянина Азербайджанської Республіки ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) ІНФОРМАЦІЯ_1 від 08.12.2025, 06 грудня 2025 року о 14 год. 10 хв. на околиці населеного пункту Перечин Ужгородського району Закарпатської області, на відстані 5000 метрів до державного кордону, на напрямку 203 прикордонного знаку, в межах контрольованого прикордонного району уповноваженими посадовими особами НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України був виявлений та затриманий громадянин Азербайджанської Республіки ОСОБА_3 ( ОСОБА_4 ), який порушив законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства, а саме: після прийняття 22.10.2025 в.о. начальника Західного міжрегіонального управління ДМС України рішення про примусове повернення за межі території України, без поважних причин не виконав рішення про примусове повернення, ухилявся від виїзду та не залишив територію України в установлений строк до 01.11.2025, та перевищив встановлений строк перебування в Україні на тридцять шість днів. Своїми діями порушив вимоги частини 5 статті 26 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», підпункту 2 пункту 2 Порядку продовження строку перебування та тимчасового проживання, продовження та скорочення строку тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства на території України, затвердженого постановою КМУ від 15.02.2012 №150. Правопорушення вчинив повторно протягом року. Своїми діями вчинив адміністративне правопорушення відповідальність за яке передбачено ч. 3 ст. 203 КУпАП.
Відповідно до вимог статей 260, 263 КУпАП відповідача було затримано в адміністративному порядку на термін до трьох діб з метою з'ясування обставин правопорушення.
Вказані обставини підтверджуються протоколом про адміністративне затримання від 06.12.2025, протоколом огляду, огляду речей та вилучення речей і документів від 06.12.2025, рішенням про примусове видворення за межі території України громадянина Азербайджанської Республіки ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) ІНФОРМАЦІЯ_1 від 08.12.2025, рішенням про примусове повернення до країни походження або третьої країни іноземця або особи без громадянства від 22.10.2025, рішенням про заборону в'їзду в Україну від 22.10.2025, протоколом про адміністративне правопорушення від 22.10.2025, постановою про накладення адміністративного стягнення від 22.10.2025.
ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) ІНФОРМАЦІЯ_1 є громадянином Азербайджанської Республіки, що підтверджується закордонним паспортом НОМЕР_3 виданим 21.07.2022.
Відповідно до положень ст. ст. 9, 29 Загальної декларації прав людини, ніхто не може зазнавати безпідставного арешту, затримання або вигнання. При здійсненні своїх прав і свобод кожна людина повинна зазнавати тільки таких обмежень, які встановлені законом виключно з метою забезпечення належного визнання і поваги прав і свобод інших та забезпечення справедливих вимог моралі, громадського порядку і загального добробуту в демократичному суспільстві.
Статтею 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (із змінами і доповненнями) від 04.11.1950 року, ратифікованою Верховною Радою України 11.09.1997 року, задекларовано право кожного на свободу та особисту недоторканість, за винятком певних випадків, зокрема, законного арешту або затримання з метою запобігання не дозволеному в'їзду особи в країну чи особи, щодо якої провадяться процедури депортації або екстрадиції.
Правовий статус іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні, порядок їх в'їзду в Україну та виїзду з України визначається Законом України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства».
Так, відповідно до ч. 3 ст. 3 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», іноземці та особи без громадянства зобов'язані неухильно додержуватися Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей, інтереси суспільства та держави.
Згідно пункту 7 статті 1 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» від 22.09.2011 року іноземці та особи без громадянства, які перебувають на території України на законних підставах це іноземці та особи без громадянства, які в установленому законодавством чи міжнародним договором України порядку в'їхали в Україну та постійно або тимчасово проживають на її території, або тимчасово перебувають в Україні.
Частиною 1 статті 26 Конституції та статтею 3 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» визначено, що іноземці та особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов'язки, як і громадяни України, за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України.
Відповідно до частини 2 статті 17 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», документи про продовження строку перебування в Україні оформляються на підставі письмових звернень іноземця або особи без громадянства та приймаючої сторони, які подаються не пізніш як за три робочих дні до закінчення встановленого строку їх перебування на території України.
Згідно п. 2 Порядку продовження строку перебування та продовження або скорочення строку тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства на території України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 лютого 2012 року №150, іноземці та особи без громадянства, які на законній підставі прибули в Україну, можуть тимчасово перебувати на її території не більш як 90 днів протягом 180 днів з дати першого в'їзду з держав з безвізовим порядком в'їзду, якщо інший строк не визначено міжнародними договорами України.
Строк перебування іноземців та осіб без громадянства на території України, паспортні документи або документи, що підтверджують особу без громадянства, яких зареєстровано посадовою особою Держприкордонслужби, продовжується територіальними органами або підрозділами ДМС.
Згідно зі статтею 23 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», нелегальні мігранти та інші іноземці та особи без громадянства, які вчинили злочин, адміністративні або інші правопорушення, несуть відповідальність відповідно до закону.
Згідно ч. 1 ст. 26 «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», іноземець або особа без громадянства можуть бути примусово повернуті в країну походження або третю країну, якщо їх дії порушують законодавство України з прикордонних питань про правовий статус іноземців та осіб без громадянства або суперечать інтересам забезпечення національної безпеки України чи охорони громадського порядку, або якщо це необхідно для охорони здоров'я, захисту прав і законних інтересів громадян України за рішенням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, органу Служби безпеки України або органу охорони державного кордону. У рішенні про примусове повернення зазначається строк, протягом якого іноземець або особа без громадянства повинні виїхати з України. Зазначений строк не повинен перевищувати 30 днів з дня прийняття рішення.
Відповідно до ч. 5 ст. 26 «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», іноземець або особа без громадянства зобов'язані самостійно залишити територію України у строк, зазначений у рішенні про примусове повернення.
Судом встановлено, що рішенням В.о. начальника Західного міжрегіонального управління Державної міграційної служби України від 22.10.2025 року вирішено примусово повернути до країни походження або третьої країни громадянина Азербайджанської Республіки ОСОБА_3 ( ОСОБА_4 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 . Встановлено, що під час перебування на території України до підрозділів ДМС України в Закарпатській області щодо продовження термінів перебування на території України відповідач не звертався, не оскаржував таке рішення. Додано також постанову про накладення адміністративного стягнення від 21.10.2025.
Відповідно до ч. 3 ст. 3 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» іноземці та особи без громадянства зобов'язані неухильно додержуватися Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей, інтереси суспільства та держави.
Згідно абзацу 1 частини 8 статті 26 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» із змінами, внесеними згідно із Законом № 2952-IX від 24.02.2023, примусове повернення не може бути застосовано до осіб, які не мають документів, що посвідчують особу та дають право на виїзд з України (такі іноземці та особи без громадянства затримуються у встановленому законом порядку з метою ідентифікації, документування та забезпечення передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію або примусового видворення відповідно до цього Закону).
Відповідно до ст. 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, органи охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України) або органи Служби безпеки України можуть лише на підставі винесеної за їх позовом постанови адміністративного суду примусово видворити з України іноземця та особу без громадянства, якщо вони не виконали в установлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення або якщо є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятимуться від виконання такого рішення, крім випадків затримання іноземця або особи без громадянства за незаконне перетинання державного кордону України поза пунктами пропуску через державний кордон України та їх передачі прикордонним органам суміжної держави.
Відповідно до частини 3 статті 29 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» іноземці або особи без громадянства, прийняті відповідно до міжнародного договору про реадмісію, які не мають законних підстав для перебування на території України, підлягають примусовому видворенню у разі, якщо між Україною і країною громадянської належності чи країною попереднього постійного проживання таких іноземців або осіб без громадянства відсутній договір про реадмісію або якщо такий договір не має механізму реалізації чи не виконується.
Відповідно до ч.1 ст. 289 КАС України, за наявності обґрунтованих підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства, стосовно якого (якої) прийнято рішення про примусове видворення або реадмісію, ухилятиметься від виконання рішення про його (її) примусове видворення, перешкоджатиме проведенню процедури видворення чи реадмісії відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію або якщо існує ризик його (її) втечі, а так само у разі відсутності в іноземця або особи без громадянства, стосовно якого (якої) прийнято рішення про примусове видворення, документа, що дає право на виїзд з України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, його територіальний орган чи підрозділ, орган охорони державного кордону, орган Служби безпеки України подає до місцевого загального суду як адміністративного суду за місцезнаходженням зазначених органів (підрозділів) або за місцезнаходженням пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, позовну заяву про застосування судом до іноземця або особи без громадянства одного з таких заходів: 1) затримання з метою ідентифікації та/або забезпечення примусового видворення за межі території України; 2) затримання з метою забезпечення передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію; 3) взяття на поруки підприємством, установою чи організацією; 4) зобов'язання внести заставу.
Підстав для застосування щодо відповідача положень Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту» в судовому засіданні не встановлено. Відповідач не відноситься до осіб, яким надано статус біженця і не є особою, яка потребує додаткового захисту, не підпадає під захист ст. 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод або ст. 31 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», так як доказів протилежного суду не надано
Суду не надано доказів оскарження рішення про примусове повернення до країни походження або третьої країни іноземця або особи без громадянства від 22.10.2025. На підставі наведеного та з урахуванням того, що відповідач добровільно не виконав рішення про повернення, доказів надання статусу біженця чи особи, що потребує додаткового захисту, суду не надано та під час розгляду справи встановлені обґрунтовані підстави вважати, що відповідач може ухилятися від виконання рішення про його примусове видворення з урахуванням невиконання рішення про примусове повернення від 22.10.2025, відсутні дані про його джерела доходів, соціальні зв'язки, отже, є підстави для задоволення позовних вимог.
Рішення про примусове повернення та видворення станом на час розгляду справи не скасовано та не виконано відповідачем без поважних на те причин, оскільки протилежного суду не доведено.
Зважаючи на те, що громадянин Азербайджанської Республіки ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) ІНФОРМАЦІЯ_1 може ухилятись від виїзду з території України у добровільному порядку, про що свідчить відсутність у останнього документів, які б підтверджували законне перебування на території України або ж надавали б таке право, фінансового забезпечення, постійного місця проживання або ж реєстрації, є всі підстави вважати, що останній може ухилятися від виконання рішення про його видворення.
Таким чином, існують ризики, що відповідач може ухилятися від примусового видворення за межі України, отже, його затримання з метою повернення до країни громадянської належності, не буде суперечити п. п. "f" п.1 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Передбачених законом підстав для передачі відповідача на поруки, або внесення ним застави, як засобу забезпечення виконання рішення про примусове видворення, в судовому засіданні не встановлено.
Частиною 11 ст.289 КАС України передбачено, що строк затримання іноземців та осіб без громадянства в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, становить шість місяців.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що заявлені позивачем позовні вимоги узгоджуються з положеннями національного законодавства, є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 9, 72-77, 241, 244, 246, 268-272, 288, 289 КАС України, суд -
Адміністративний позов - задоволити.
Затримати громадянина Азербайджанської Республіки ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою забезпечення виконання рішення про примусове видворення за межі території України, строком на 6 місяців, а саме: до 06 червня 2025 року.
Допустити негайне виконання рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне судове рішення складено 09.12.2025
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду
Закарпатської області М.М. Хамник