Справа № 308/13536/20
09 грудня 2025 року м. Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі головуючої судді Логойда І.В., за участю секретаря судового засідання - Лутнянського І.Р., представника позивача - адвоката Мигальчич Л.А., відповідача - ОСОБА_1 , представника відповідача - адвоката Бачинської А.В., розглянувши клопотання представника відповідача - Бачинської А.В., про зупинення провадження у цивільній справі № 308/13536/20 за позовною заявою адвоката Мигальчич Людмили Анатоліївни, яка діє в інтересах ОСОБА_2 , до ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні будинком шляхом визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, та примусове виселення,
У провадженні Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області перебуває цивільна справа за позовною заявою адвоката Мигальчич Людмили Анатоліївни, яка діє в інтересах ОСОБА_2 , до ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні будинком шляхом визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням та примусове виселення.
Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 30.12.2020 року, прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за позовом адвоката Мигальчич Людмили Анатоліївни, яка діє в інтересах ОСОБА_2 , до ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні будинком шляхом визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням та примусове виселення. Розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 05.04.2021 року провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні будинком шляхом визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, примусове виселення зупинено до вирішення Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області цивільної справи №308/8857/16-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання будинковолодіння спільною сумісною власністю подружжя, виділення майна в натурі та визнання права власності.
Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 15.07.2025 року провадження у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні будинком шляхом визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, примусове виселення - поновлено.
Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 04.12.2025 року в задоволенні клопотання відповідача - ОСОБА_1 про закриття провадження у цивільній справі № 308/13536/20 за позовною заявою адвоката Мигальчич Людмили Анатоліївни, яка діє в інтересах ОСОБА_2 , до ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні будинком шляхом визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням та примусове виселення - відмовлено.
04.12.2025 у судовому засіданні представником відповідача ОСОБА_3 було заявлено клопотання про зупинення провадження, оскільки наразі подано касаційну скаргу та відкрито провадження у справі. У судовому засіданні 09.12.2025 представником відповідача подано письмове клопотання про зупинення провадження у справі, яке мотивоваоно наступним. Вважає, що на даний час існують обставини для зупинення такого до розгляду справи №308/8857/16-ц у суді касаційної інстанції. Так, позивачу достеменно відомо, що будинок за адресою: АДРЕСА_1 був придбаний на кошти відповідачки ОСОБА_1 у 1996 році, у якому позивач, відповідачка, їх спільні діти ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 і син відповідачки від першого шлюбу ( ОСОБА_6 ) проживали з 05 травня 1997 року, а відповідачка ОСОБА_1 і дочка ОСОБА_4 проживають по теперішній день. У 2013 році відповідачка на стенді Ужгородського міськрайонного суду побачила список справ, які розглядала суддя Монич О.В., і серед них побачила справу про прийняття чоловіком ОСОБА_2 спадщини за його покійною мамою - ОСОБА_7 ( ОСОБА_8 ), що ОСОБА_1 стало дивно, оскільки у батьків позивача була тільки квартира по АДРЕСА_2 він там був прописаний, тому фактично спадщину прийняв. Тоді ОСОБА_1 попросила свого представника ОСОБА_9 з'ясувати, що це за справа у колишнього чоловіка, оскільки на той день уже були розлучені. І з'ясувалося, що ОСОБА_2 просить суд визнати його право на спадкування будинку за адресою АДРЕСА_1 і земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 (справа 308/14441/13-ц), які придбавали за накопичення ОСОБА_1 від продажу трьохкімнатної квартири на АДРЕСА_3 та автомобіля Ауді. Вступивши у вищеназвану судову справу як третя особа, відповідачка дізналася, що її колишній чоловік ОСОБА_2 ввів її в оману, заволодівши її власними коштами у сумі 30 тис. доларів США повідомив їй, що оформив придбаний ними спільно будинок на себе, а виявилось, що такий будинок був оформлений на його маму - ОСОБА_7 , про що відповідачці стало відомо у 2013 році. Після ухвалення заочного рішення про розлучення (рішення Ужгородського міськрайонного суду від 14.03.2013р. № 308/728/13-ц) колишній чоловік відповідачки подав позов про виселення (справа № 308/3040/15-ц), який був відхилений, що зафіксовано ухвалою Верховного Суду України. Так, позивачем по справі ОСОБА_2 у 2013 році за попередньою змовою зі своєю покійною матір'ю вчинено привласнення коштів відповідачки на суму 30 000 (тридцять тисяч дол.) доларів США і внесено неправдиві відомості в договір купівлі-продажу про те, що саме нею - ОСОБА_7 придбано недобудований будинок за адресою АДРЕСА_1 . Так, відповідачка повідомляла суду, що оскільки у справі 308/14441/13-ц її майнові права не були відновлені, вона звернулась із позовом до Ужгородського міськрайонного суду за до ОСОБА_2 (справа № 308/8857/16-ц): 1. Визнати 39% будинковолодіння АДРЕСА_1 спільною сумісною власністю подружжя; 2. Виключити 39 % будинковолодіння АДРЕСА_1 із складу спадкового майна ОСОБА_7 , яке прийняв у складі спадкового майна відповідач; 3. виділити в натурі 30% та визнати за мною право власності на 30 % будинковолодіння АДРЕСА_1 та земельної ділянки, на якій воно розташоване, кадастровий номер 2124880301:03:002:0024. Такий позов було частково задоволено Ужгородським міськрайонним судом 13.11.2023 року, а саме було ухвалено: позовну заяву задоволити частково; визнати 39% будинковолодіння АДРЕСА_1 спільною сумісною власністю колишнього подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Виключити 39% будинковолодіння АДРЕСА_1 зі складу спадкового майна ОСОБА_7 , яке прийняв у складі спадкового майна ОСОБА_2 ; визнати за ОСОБА_1 право власності на 19,5 % убудинковолодінні АДРЕСА_1 та земельної ділянки, на якій воно розташоване, кадастровий номер 2124880301:03:002:0024; в решті вимог позову відмовити. Постановою Закарпатського апеляційного суду від 11 березня 2025 року рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 13 листопада 2023 року скасовано. Так, ОСОБА_1 оскаржено до Верховного Суду у касаційному порядку таке рішення апеляційного суду, касаційно скарга прийнята до розгляду (Ухвала Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ігнатенка В. М. (суддя- доповідач), Ситнік О. М., Фаловської І. М.)від 23 червня 2025 року справа № 308/8857/16-ц; провадження № 61-5212ск25. Тому, на даний час існують істотні підстави, що виключають можливість головуючому судді Логойда І.В. ухвалити обгрунтоване рішення в даній справі, оскільки питання закріплення за відповідачкою ОСОБА_1 на правах власності частини будинковолодіння за адресою: АДРЕСА_1 ще не вирішене остаточно. Спір на даний час триває, що є підставою для зупинення провадження у даній справі до вірішення спору у справі 308/8857/16-ц. Крім того, такі підстави для зупинення провадження суд першої та апеляційної інстанції оцінив як підставні у ухвалі про зупинення провадження від 05 квітня 2021 року. Згідно із п.6 ч.І ст. 251 ЦПК України, суд зобов'язаний зупинити провадження у справі.
Від представника позивача надійшли заперечення на вказане клопотання, згідно з якими просить відмовити у задоволенні клопотання. Зазначила наступне. Постановою Закарпатського апеляційного суду від 11.03.2025 року у справі №308/8857/16-ц рішення Ужгородського міськрайонного суду від 13 листопада 2023 року скасовано, у позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання частини майна зі складу спадкового майна, виділення частини майна в натурі та визнання права власності на частку майна відмовлено, рішення набрало законної сили. Більш того відповідачкою до Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Ситнік О. М., Фаловської І. М., у справі № 308/8857/16-ц було подано клопотання про зупинення виконання постанови Закарпатського апеляційного суду від 11 березня 2025 року до закінчення її перегляду у касаційному порядку. На одну із підстав для зупинення відповідачка послалась на те, що вона була знята з реєстраційного обліку місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 , що свідчить про початок виконання вказаної постанови. Верховний Суд розглянув клопотання ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Шуляк Надія Олександрівна, про зупинення виконання постанови Закарпатського апеляційного суду від 11 березня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання частини будинковолодіння спільною сумісною власністю подружжя, виключення частини майна із складу спадкового майна, виділення частини майна в натурі та визнання права власності на частку майна, за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Шуляк Надія Олександрівна, на постанову Закарпатського апеляційного суду від 11 березня 2025 року, Ухвалою від 26 серпня 2025 року відмовив у задоволені даного клопотання. Пункт 6 частини 1 статті 251 Цивільного процесуального кодексу України (ЦПК України), а також її системного тлумачення в сукупності з іншими нормами права, передбачає, що суд зобов'язаний зупинити провадження у справі якщо у разі, якщо існує об'єктивна неможливість розгляду справи до вирішення іншої справи, яка розглядається в судовому порядку, зокрема, до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі. В даному випадку рішення у справі № 308/8857/16-ц набуло законної сили 11.03.2025 згідно з Постановою Закарпатського апеляційного суду. Отже, підставою для зупинення провадження у справі є не лише наявність іншої справи на розгляді в суді та припущення про те, що рішення у ній має значення для цивільної справи, що розглядається, а саме об'єктивна неможливість розгляду цієї справи до вирішення іншої справи та набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.
У судовому засіданні відповідачка та її представник підтримали подане клопотання, просили зупинити провадження у справі, оскільки будинок був побудований за кошти відповідачки, які така надала тоді цивільному чоловіку, а той придбав будинок і оформив його на матір. При розірванні шлюбу відповідачка дізналася про спадкування. Проживає у будинку разом з дитиною по теперешній час згідно з рішенням суду. Право власності на будинок наразі оспорюється. Заперечення представника позивача не слід брати до уваги, оскільки сам позов є зловживанням правами.
У судовому засіданні представник позивача підтримала подані заперечення на клопотання з підстав, вказаних у такому.
Розглянувши вказане клопотання та інші матеріали, заслухавши учасників, суд вважає, що воно не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об'єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи.
Пунктом 6 ч. 1 ст. 255 ЦПК України передбачено обов'язок суду зупинити провадження у справі у разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Поданими доказами підтверджено, що рішення у справі №308/8857/16-ц набрало законної сили. Інших підстав зупинення провадження у справі не наведено.
Окрім того, пунктом 10 ч.1 ст.252 ЦПК України передбачено, що суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (у іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
Справа №308/8857/16-ц перебуває на розгляді у Верховному Суді у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду, що виключає застосування п. 10 ч. 1 ст. 252 ЦПК України.
Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Суд вважає, що клопотання представника відповідача не містять підстав, які б вказували на обов'язок чи право суду зупинити провадження у справі з підстав, визначених п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України, а також з підстав, визначених п. 10 ч. 1 ст. 252 ЦПК України.
Пунктом 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зазначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав.
Європейський суд з прав людини зауважив, що розумність тривалості провадження повинна оцінюватись з урахуванням обставин справи та таких критеріїв як складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також важливості спору для заявника (FRYDLENDER v. FRANCE,№ 30979/96, § 43, ЄСПЛ, від 20 червня 2000 року).
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 42, 48, 222, 251, 252, 255, 256, 258-261, 352-354 ЦПК України, суд,
В задоволенні клопотання представника відповідача - Бачинської А.В. про зупинення провадження у цивільній справі № 308/13536/20 за позовною заявою адвоката Мигальчич Людмили Анатоліївни, яка діє в інтересах ОСОБА_2 , до ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні будинком шляхом визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням та примусове виселення - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Ужгородського міськрайонного суду
Закарпатської області І.В.Логойда