Справа № 305/4593/25
Номер провадження 1-кс/305/495/25
08.12.2025 Слідчий суддя Рахівського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участі: секретаря судових засідань ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Рахів клопотання слідчого слідчого відділення Рахівського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області лейтенанта поліції ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, неодруженого, з середньою освітою, не судимого, не працює, на утриманні осіб не має,
Слідчий СВ Рахівського РВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_7 звернувся до слідчого судді Рахівського районного суду Закарпатської області з клопотанням, погодженим Рахівського відділу Тячівської окружної прокуратури ОСОБА_8 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_5 .
У клопотанні зазначає, що відомості про дане кримінальне правопорушення внесено до ЄРДР 07.12.2025 за №12025071140000492 за ознаками ч. 4 ст. 185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану. Досудовим розслідуванням встановлено, що 06 грудня 2025 року близько 21:00 години ОСОБА_5 , користуючись відсутністю власника, діючи умисно, з корисливих мотивів, маючи умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна та особистого незаконного збагачення, під час дії на території України воєнного стану введеного відповідно до Указу Президента України №64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України № 2102-IX від 24.02.2022, який був продовжений Указом Президента України № 478/2025 від 14.07.2025 затвердженого Законом України № 4524-IX від 15.07.2025 на 90 діб 07.08.2025, шляхом пошкодження дверей, проник у приміщення магазину, який знаходиться у АДРЕСА_2 , та таємно викрав 7 блоків сигарет різної марки вартістю 5900 грн, які лежали у ящику біля прилавку та належали громадянці ОСОБА_9 , чим заподіяв останній матеріальну шкоду на зазначену суму. 07.12.2025 року о 15:25 год ОСОБА_5 був затриманий у порядку ст. 208 КПК України. Також, 08.12.2025 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України. Підозра ОСОБА_5 обґрунтовується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколами огляду місця події від 07.12.2025; показаннями потерпілої ОСОБА_9 , повідомленням про підозру ОСОБА_5 ; показаннями підозрюваного; характеризуючими матеріалами на ОСОБА_5 . Так, ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, який згідно зі ст. 12 КК України належить до категорії тяжких, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років. Враховуючи, що підозрюваний ОСОБА_5 вчинив тяжкий злочин, за який передбачена кримінальна відповідальність у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років, і відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Щодо ризику переховування підозрюваного ОСОБА_5 від органу досудового розслідування та суду зазначає, що усвідомлюючи тяжкість покарання за вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_5 , з метою уникнення покарання і затягування справи, може переховуватись від суду, оскільки підозрюваний будучи обізнаним з санкцією статті, яка йому інкримінується, а саме те, що за вчинення цього злочину передбачене покарання у вигляді позбавлення волі до 8 років, також те, що підозрюваний не має постійного місця роботи, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду в подальшому, може виїхати зі свого місця постійного проживання з метою уникнення від кримінальної відповідальності. Також, наявний ризик щодо можливості підозрюваного незаконно впливати на потерпілу та свідків у кримінальному провадженні з метою уникнення відповідальності, оскільки не всі свідки на час розгляду цього клопотання допитані й ризик такого впливу зберігається до отримання показань свідків безпосередньо судом під час розгляду справи по суті. Тим самим, не виключена ймовірність того, що підозрюваний не будучи обмежений у спілкуванні зі свідками та потерпілим, яким відомі обставини вчинення злочину, у якому останній обґрунтовано підозрюється, він може здійснювати на них вплив шляхом підбурювання, вмовляння, залякування, підкупу, з метою їх спонукання до ненадання в суді показів, перекручування або спотворення обставин, які їм достовірно відомі, з метою уникнення від кримінальної відповідальності. Також наявний ризик того, що ОСОБА_5 може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, оскільки ОСОБА_5 не має постійного джерела доходів та обгрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого корисливого злочину. Ризик того, що ОСОБА_5 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином обґрунтовується тим, що він може ухилятися від виконання процесуальних обов'язків, визначених ч. 7 ст. 42 КПК України, а саме ухилятися від явки на виклик до слідчого. Крім цього, просить суд при розгляді клопотання також врахувати діючий на цей час та на час вчинення кримінального правопорушення воєнний стан на території України, введений та продовжений Указом Президента України у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України. Отже, ОСОБА_5 перебуваючи на волі, може перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні, і наведені вище ризики та обставини є реальними і триваючими, об'єктивно існують, тому тримання під вартою підозрюваного буде виправданим та необхідним. Інший запобіжний захід, окрім тримання під вартою, на думку слідчого, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного. Також вважає, що слід врахувати реакцію суспільства та соціальні наслідки правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_5 , адже враховуючи спосіб вчинення злочину, знаряддя та місце його вчинення, воно викликало особливий суспільний резонанс, висвітлення в засобах масової інформації, тому тримання під вартою підозрюваного є виправданим. З огляду на викладене, просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, неодруженого, з середньою освітою, не судимого, не працює, на утриманні осіб не має, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном на 60 діб.
Прокурор ОСОБА_3 та слідчий ОСОБА_7 в судовому засіданні клопотання підтримали з підстав, наведених у клопотанні, та просять застосувати щодо ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою на шістдесят діб.
Захисник ОСОБА_6 заперечив проти обрання щодо підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, адже підозрюваний наміру ухилятися від слідства та суду не має, вважає, що достатньо буде обрати підозрюваному запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Підозрюваний ОСОБА_5 вважає, що немає підстав для обрання щодо нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою, адже він не має наміру ухилятися від слідства та суду не має, у нього є постійне місце проживання, тому підтримує думку адвоката про застосування до нього домашнього арешту.
Заслухавши учасників судового засідання, слідчий суддя приходить до такого висновку.
Згідно зі статтею 5 п. 1 підпункт «с» Європейської конвенції про захист прав і основних свобод людини, кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи інакше ніж відповідно до процедури, встановленої законом, і в таких випадках, як: законний арешт або затримання особи, здійснені з метою припровадження її до встановленого законом компетентного органу на підставі обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо є розумні підстави вважати за необхідне запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.
Відповідно до ст. 29 Конституції України кожна людина має право на свободу та особисту недоторканість.
Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: особисте зобов'язання; особиста порука; застава; домашній арешт; тримання під вартою. Запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.
Частина 1 статті 183 КПК України передбачає, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 183 КПК України прокурор повинен довести, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.
Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
З витягу з єдиного реєстру досудових розслідувань №12025071140000492 вбачається, що 07.12.2025 внесено відомості за ч. 4 ст. 185 КК України за фактом крадіжки з магазину, який знаходиться у с. Луги, 329, Рахівського району Закарпатської області 7 блоків сигарет різної марки вартістю 5900 грн (п'ять тисяч дев'ятсот гривень), які лежали у ящику біля прилавку та належали громадянці ОСОБА_9 , чим заподіяв останній матеріальну шкоду на зазначену суму.
ОСОБА_5 08.12.2025 в порядку ст. ст. 276-278 КПК України повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України, відповідно до ч. 5 ст. 12 КК України належить до категорії тяжких злочинів.
Поняття "обґрунтована підозра" у практиці Європейського суду з прав людини передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин (рішення "Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства" та "Нечипорук та Йонкало проти України").
У судовому засіданні досліджені документи, надані стороною обвинувачення в обґрунтування повідомленої ОСОБА_5 підозри, а саме: протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення від 07.12.2025, протоколи огляду місця події від 07.12.2025, протокол допиту свідка ОСОБА_10 від 07.12.2025, протокол допиту потерпілого ОСОБА_9 від 08.12.2025.
Досліджені документи свідчать про те, що дійсно мав факт вчинення крадіжки, що підпадає під ознаки кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, а також дає підстави для висновку щодо можливої причетності ОСОБА_5 до цих подій.
Описана у клопотанні фабула у сукупності з наданими стороною обвинувачення матеріалами кримінального провадження, дають підстави вважати, що повідомлена ОСОБА_5 підозра, станом на час розгляду даного клопотання, відповідає вимогам Європейського суду з прав людини щодо поняття «обґрунтованості», відображеним зокрема у п. 175 рішення від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», згідно з яким термін "обґрунтована підозра" означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182).
Необхідно зауважити, що на даному етапі провадження слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, винуватість чи невинуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою (за стандартом обґрунтованої підозри).
Отже, вагомість наявних доказів на підтвердження обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, яке є тяжким злочином, та за яке передбачено покарання - позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років, доведена прокурором та сумнівів щодо їх повноти та достатності не викликає.
Згідно з протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину у порядку ст. 208 КПК України від 07.12.2025 ОСОБА_5 було затримано в порядку ст. 208 КПК України о 15 годині 25 хвилин 07.12.2025.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу та особисту недоторканість можливе лише у передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з врахуванням низки відповідних факторів, які можуть підтверджувати існування таких ризиків, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може слугувати підставою для запобіжного ув'язнення.
В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного (обвинуваченого), а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, зазначених органом досудового розслідування, слідчий суддя вважає обґрунтованими.
Зокрема, суд враховує те, що на час вчинення вказаного вище кримінального правопорушення на території України діє воєнний стан, введений та неодноразово продовжений Указом Президента України у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України. ОСОБА_5 за місцем проживання характеризується посередньо, є особою раніше не судимою, не має на своєму утриманні осіб, наразі обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого, корисливого злочину, підозрюваний усвідомлюючи тяжкість покарання за вчинення даного кримінального правопорушення, з метою уникнення покарання, може переховуватись від суду, а також може вчинити інше кримінальне правопорушення. Крім того, слідчий суддя погоджується з доводами прокурора про те, що наявний ризик щодо можливості підозрюваного незаконно впливати на свідків та потерпілу у кримінальному провадженні з метою уникнення відповідальності, адже не виключена ймовірність того, що підозрюваний не будучи обмежений у спілкуванні з потерпілою та свідками, яким відомі обставини вчинення злочину, у якому останній обґрунтовано підозрюється, він може здійснювати на них вплив шляхом підбурювання, вмовляння, залякування, підкупу, з метою їх спонукання до ненадання в суді показів, перекручування або спотворення обставин, які їм достовірно відомі, з метою уникнення від кримінальної відповідальності, оскільки докази в кримінальному провадженню в повному обсязі не зібрано.
При цьому, слідчий суддя зауважує, що ризик не є визначеною подією, а по суті представляє ймовірність отримання несприятливих для досудового розслідування подій, визначених у ч. 1 ст. 177 КПК України.
Під час розгляду клопотання вивчалась можливість застосування стосовно ОСОБА_5 більш м'якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначених ризиків, однак, з огляду на встановлені обставини, зокрема, те, що ОСОБА_5 хоч і є раніше не судимим, проте на даний час обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого корисливого злочину проти власності, причому вчинене під час дії воєнного стану на території України, пов'язаного з військовою агресією російської федерації проти України, покарання за яке, за умови визнання його винуватим, передбачене у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років, за наведених обставин слідчий суддя дійшов висновку, що більш м'який запобіжний захід не забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, щоб запобігти спробам вчинити дії, передбачені пунктами 1-5 частини 1 статті 177 КПК України.
Даних щодо неможливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою за станом здоров'я на цей час немає.
З огляду на викладене, взявши до уваги тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_5 , у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обґрунтовано підозрюється, та те, що перебуваючи на волі ОСОБА_5 матиме змогу перешкоджати досудовому розслідуванню, ухилятися від органу досудового розслідування та суду, з метою уникнення покарання, незаконно впливати на свідків та потерпілу у цьому кримінальному провадженні, а також може вчинити інше кримінальне правопорушення, та те, що для запобігання вказаних ризиків застосування інших більш м'яких запобіжних заходів, в даному випадку, не може забезпечити виконання процесуальних обов'язків підозрюваного, отже до нього слід застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Відповідно до ч. 3 та ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: 1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; 2) щодо злочину, який спричинив загибель людини; 3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею; 4) щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України; 5) щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов'язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
Європейський суд з прав людини у своєму Рішенні від 13.01.2022 р. у справі «Істоміна проти України» (Istomina V. Ukraine, заява № 23312/15) зазначив, що застава має на меті не забезпечення відшкодування шкоди, завданої у справі, а передусім забезпечення явки особи на судове засідання. Тому розмір застави повинен оцінюватись залежно від особи, про яку йде мова, з урахуванням його/її матеріального стану та інших релевантних критеріїв, що свідчать на користь, чи проти явки особи до суду.
Пунктом 2 частини 5 статті 182 КПК України визначений розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Злочин, у вчинені якого підозрюється ОСОБА_5 , хоч і належить до тяжких, проте не належить до злочинів, які б унеможливлювали визначення щодо нього застави.
З урахуванням того, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, який посягає на власність особи, вчинений під час введеного стану, у зв'язку з російською федерацією війни проти України, а також враховуючи практику ЄСПЛ, що визначення застави у непомірному й необґрунтованому розмірі визнається порушенням права, гарантованого п. 3 ст. 5 Європейської конвенції з прав людини (рішення у справі "Істоміна проти України"/Istomina v. Ukraine від 13.01.2022, заява 23312/15, Європейський Суд з прав людини, з урахуванням незначного матеріального становища підозрюваного, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність визначення застави у мінімальному розмірі - 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, і вважає, що саме такий розмір застави достатньою мірою гарантуватиме виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, відповідатиме обставинам кримінального провадження, її внесення не призведе до втрати підозрюваним гідного людського проживання, а загроза її втрати утримуватиме підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов'язки.
Керуючись ст. 5 п. 1 підпункт «с» Європейської конвенції про захист прав і основних свобод людини, ст. 29 Конституції України, ст. ст. 176, 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 395 КПК України, слідчий суддя
Клопотання слідчого слідчого відділення Рахівського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області лейтенанта поліції ОСОБА_4 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити.
Застосувати до підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, неодруженого, з середньою освітою, не судимого, не працює, на утриманні осіб не має - запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів з моменту затримання - до 15:25 год 05.02.2026.
Визначити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу в розмірі двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 60560 грн (шістдесят тисяч п'ятсот шістдесят гривень), які необхідно внести у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому КМУ, зокрема на рахунок: код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26213408, банк отримувача ДКСУ, м. Київ, код банку отримувача (МФО) 820172, рахунок отримувача UA198201720355209001000018501.
У разі внесення застави уповноваженій службовій особі місця ув'язнення необхідно негайно звільнити з-під варти ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та повідомити про це суд.
З моменту звільнення ОСОБА_5 у зв'язку із внесенням застави, він буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали до 05 лютого 2026 року.
В разі внесення застави покласти на ОСОБА_5 такі обов'язки:
1. прибувати до слідчого чи суду за першою вимогою;
2. не відлучатися із населеного пункту, в якому підозрюваний зареєстрований та проживає, без дозволу органу досудового розслідування чи суду;
3. повідомляти орган досудового розслідування чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
4. здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
5. утримуватися від спілкування зі свідками по кримінальному провадженню.
Вказані обов'язки в разі внесення застави покладаються на ОСОБА_5 , на строк до 05 лютого 2026 року.
У разі невиконання зазначених вище обов'язків, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.
Ухвала суду щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Строк дії ухвали про обрання запобіжного заходу визначити до 05 лютого 2026 року.
На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали оголошено 09.12.2025.
Слідчий суддя Рахівського районного суду: ОСОБА_1