Справа № 127/33917/25
Провадження № 3/127/7149/25
09.12.2025м. Вінниця
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Бернада Є.В., розглянувши адміністративний матеріал про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності, передбаченої статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення 23.10.2025 о 07.26 год по вул. Немирівське шосе, 94-в у м. Вінниці ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки Renault, р.н. НОМЕР_1 , рухаючись на зелений сигнал світлофора та виконуючи маневр розвороту, не надав переваги в русі автомобілю марки Toyota, НОМЕР_2 , який рухався у зустрічному напрямку, внаслідок чого останній здійснив наїзд на рекламний банер. Внаслідок цього автомобіль та рекламний банер отримали механічні пошкодження.
ОСОБА_1 в судовому засіданні винуватість у вчиненні правопорушення не визнав і суду пояснив, що він закінчив маневр розвороту і у дзеркало заднього виду побачив, як автомобіль Toyota в'їхав у стелу. Вважає, що для автомобіля Toyota був заборонений сигнал світлофора.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , думку його захисника, дослідивши матеріали справи, суд дійшов до такого висновку.
У зв'язку з невизнанням винуватості особою, яка притягується до адміністративної відповідальності, та запереченням ним обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, за клопотанням його захисника суд здійснював неодноразовий виклик у судове засідання ОСОБА_2 - водія автомобіля марки Toyota. Незважаючи на належне повідомлення, ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився. Тому, зважаючи на думку ініціатора здійсненого виклику - захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, - суд вважає за доцільне продовжити судовий розгляд за наявних матеріалів.
Згідно зі статтею 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КпАП) завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до статті 280 КпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
З диспозиції статті 124 КпАП випливає, що відповідальність за даною нормою настає у разі порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна. Слід звернути увагу, що дана норма є бланкетною.
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 порушив вимоги пункту 16.6 Правил дорожнього руху (далі - ПДР).
Зі змісту абзацу першого пункту 16.6 ПДР випливає, що повертаючи ліворуч або розвертаючись при зеленому сигналі основного світлофора, водій нерейкового транспортного засобу зобов'язаний дати дорогу трамваю попутного напрямку, а також транспортним засобам, що рухаються в зустрічному напрямку прямо або повертають праворуч.
На підтвердження винуватості ОСОБА_1 до протоколу про адміністративне правопорушення надані в копіях схема ДТП, письмові пояснення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Не погоджуючись з обставинами, викладеними у протоколі про адміністративне правопорушення, захисник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, зауважив, що надані суду матеріали не містять доказів наявності причинно-наслідкового зв'язку з діянням його підзахисного та наслідками. Крім того, зауважив, що надані суду матеріали не місять спростування твердження його підзахисного в частині того, що автомобіль марки Toyota здійснював рух на заборонений сигнал світлофора. При цьому суд вважає за доцільне зауважити, що питання дотримання чи недотримання вимог ПДР водієм автомобіля Toyota не можуть бути вирішені у межах цього провадження. Натомість у цьому провадженні мають бути вирішені лише питання щодо підтвердження чи не підтвердження винуватості особи, яка притягуєтеся до адміністративної відповідальності.
Суд враховує, що частиною другою статті 251 КпАП регламентовано, що обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Окрім наведеного, суд вважає за доцільне звернути увагу, що у прецедентній практиці Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), зокрема у справі «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30.05.2013, заява № 36673/04), звертає увагу, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
У справі «Карелін проти Росії» (заява № 926/08, рішення від 20.09.2016) ЄСПЛ зазначив, що, за умови відсутності сторони обвинувачення та при наявності певної неповноти чи суперечностей, суду не залишилося нічого іншого, як взяти на себе функції сторони обвинувачення, самостійно відшукуючи докази винуватості особи, що становить порушення частини першої статті 6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу (за цих умов особа позбавлена можливості захищатися від висунутого проти нього обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки вона має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується).
Суд також враховує рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 відповідно до якого адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтуються на конституційних принципах і правових презумпція, в тому числі й закріпленою в статті 62 Конституції України.
Європейським судом з прав людини в рішенні від 10.02.1995 у справі «Аллене де Рибемон проти Франції» зазначено, що сфера застосування принципу невинуватості значно ширше, ніж це представляється: презумпція невинуватості обов'язкова не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, але і для всіх інших суспільних відносин.
З огляду на викладене, з урахуванням принципу презумпції невинуватості, закріпленого у статті 62 Конституції України, а також з точки зору належності, допустимості та достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, суд дійшов до висновку, що об'єктивними даними не підтверджена винуватість ОСОБА_1 у недотриманні приписів пункту 16.6 ПДР. Тому суд вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутні ознаки правопорушення, передбаченого статтею 124 КпАП, а тому відповідно до пункту 1 частини першої статті 247 КпАП провадження у справі необхідно закрити.
Керуючись статтями 124, 283, 284 КпАП, суд
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, - закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя: