1 вересня 2025 року
м. Київ
справа № 509/6875/21
провадження № 61-10366ск25
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Карпенко С. О. (судді-доповідача), Сердюка В. В., Фаловської І. М., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Подберезська Наталія Василівна, на заочне рішення Овідіопольського районного
суду Одеської області від 5 грудня 2022 року та постанову Одеського апеляційного
суду від 15 травня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_8 , про захист честі, гідності та ділової репутації, спростування недостовірної інформації та відшкодуванняморальної шкоди,
У грудні 2021 року ОСОБА_2 звернувся з позовом до ОСОБА_3
ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_8 , в якому просив:
- визнати недостовірною та такою, що принижує його честь, гідність та ділову репутацію, інформацію, яка поширенавідповідачами у колективній скарзі, адресованій Одеському міському голові ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та зобов'язати відповідачів у п'ятнадцятиденний строк з дня набрання судовим рішенням законної сили спростувати цю недостовірну інформацію шляхом відкликання колективної скарги із спростуванням її змісту;
- визнати недостовірною та такою, що принижує його честь, гідність та ділову репутацію, інформацію, яка поширена ОСОБА_10 в повідомленнях чату співтовариства під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 » в соціальній мережі Вайбер
ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме « ... за 12 лет - это не первый инцидент с ОСОБА_2 - скандалы и пьяные выходки все эти годы. Они цепляются не только к нам... К сожалению, люди страдающие алкоголизмом, не могут быть адекватными... ОСОБА_2 ведут себя неадекватно давно и не только с нами. Есть такие люди, которые живут склоками и скандалами, а тем более, что эти люди страдают алкоголизмом...», та зобов'язати ОСОБА_3 у п'ятиденний строк з дня набрання судовим рішенням законної сили спростувати недостовірну інформацію шляхом розміщення в чаті співтовариства під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 » в соціальній мережі Вайбер інформації про те, що вказана інформація є недостовірною, в тому числі шляхом розміщення в чаті співтовариства під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 » без будь-яких скорочень резолютивної частини рішення суду в тій частині, яка стосується безпосередньо інформації, розповсюдженої ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1;
- стягнути солідарно з відповідачів на його користь 25 000 грн у відшкодування моральної шкоди, завданої поширенням недостовірної інформації, яка принижує його честь, гідність та ділову репутацію;
- стягнути солідарно з відповідачів на його користь витрати на професійну правничу допомогу та сплату судового збору у розмірі 25 268 грн.
Заочним рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 5 грудня 2022 року, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного суду
від 15 травня 2025 року, позов задоволено частково.
Визнано недостовірною та такою, що принижує честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_2 , інформацію, поширену ОСОБА_3 , ОСОБА_4
ОСОБА_5 , ОСОБА_11 , ОСОБА_1 , ОСОБА_7 в колективній скарзі, адресованій Одеському міському голові ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1, та зобов'язано відповідачів у п'ятиденний строк з дня набрання судовим рішенням законної сили спростувати цю недостовірну інформацію шляхом відкликання колективної скарги із спростуванням її змісту, в тому числі подати заяву Одеському міському голові, в якій оприлюднити без будь-яких скорочень резолютивну частину рішення суду
в тій частині, яка стосується безпосередньо колективної скарги на ім'я Одеського міського голови.
Визнано недостовірною та такою, що принижує честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_2 , інформацію, поширену ОСОБА_3 в повідомленнях чата співтовариства під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 » в соціальній мережі Вайбер
ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме «… за 12 лет - это не первый инцидент с ОСОБА_2 - скандалы и пьяные выходки все эти годы. Они цепляются не только к нам… К сожалению, люди страдающие алкоголизмом, не могут быть адекватными… ОСОБА_2 ведут себя неадекватно давно и не только с нами. Есть такие люди, которые живут склоками и скандалами, а тем более, что эти люди страдают алкоголизмом…», та зобов'язано ОСОБА_3 у п'ятиденний строк з дня набрання судовим рішенням законної сили спростувати недостовірну інформацію шляхом розміщення в чаті співтовариства під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 » в соціальній мережі Вайбер інформації про те, що інформація, викладена нею ІНФОРМАЦІЯ_1 , є недостовірною, в тому числі шляхом розміщення в чаті співтовариства під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_2» без будь-яких скорочень резолютивної частини рішення суду в тій частині, яка стосується безпосередньо інформації, розповсюдженої ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1.
Стягнено солідарно з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_11 , ОСОБА_1 , ОСОБА_7 на користь ОСОБА_2 25 000 грн у відшкодування моральної шкоди.
Стягнено в рівних частках з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
ОСОБА_11 , ОСОБА_1 , ОСОБА_7 на користь ОСОБА_2 судовий збір
у розмірі 4 086 грн, тобто по 681 грн з кожного.
У задоволенні позову в іншій частині відмовлено.
8 серпня 2025 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Подберезська Н. В.,засобами поштового зв'язку подав касаційну скаргу на заочне рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 5 грудня 2022 року та постанову Одеського апеляційного суду від 15 травня 2025 року.
Вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження, суд дійшов наступних висновків.
Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).
Відповідно до частини третьої статті 3 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 жовтня 2020 року
у справі № 127/18513/18 (провадження № 14-145цс20) вказала, що касаційний перегляд вважається екстраординарним з огляду на специфіку повноважень суду касаційної інстанції з точки зору обмеження виключно питаннями права та більшим ступенем формальності процедур. У ЦПК України визначено баланс між такими гарантіями права на справедливий судовий розгляд як право на розгляд справи судом, встановленим законом (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод), та принципом остаточності судових рішень res judicata, фактично закріплено перехід до моделі обмеженої касації, що реалізується за допомогою введення процесуальних фільтрів з метою підвищення ефективності касаційного провадження.
Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Рішенням від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023 Конституційний Суд України визнав таким, що відповідає Конституції України (є конституційним), пункт 2
частини третьої статті 389 ЦПК України.
Конституційний Суд України керувався тим, що у касаційному порядку може бути здійснений перегляд судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, проте лише у випадках, визначених ЦПК України (абзац четвертий
пункту 7.5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України
від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023).
Верховний Суд як суд касаційної інстанції у цивільних справах із перегляду в касаційному порядку судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, має виконувати повноваження щодо усунення порушень норм матеріального та/або процесуального права, виправлення судових помилок і недоліків, а не нового розгляду справи та нівелювання ролі судів першої та апеляційної інстанцій у чиненні правосуддя та розв'язанні цивільних спорів (абзац п'ятий
пункту 7.7 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України
від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023).
Конституційний Суд України наголосив, що унормування процесуальних відносин у спосіб визначення в ЦПК України підстав для касаційного перегляду судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, можливе як виняток і лише у разі, коли це обумовлено потребами, що є значущими для дієвості та ефективності правосуддя, зокрема потребою розв'язання Верховним Судом як найвищим судом у системі судоустрою України складного юридичного питання, яке має фундаментальне значення для формування судами єдиної правозастосовчої практики (абзац другий пункту 7.8 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України
від 22 листопада 2023 року № 10 -р(II)/2023).
Припис пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, що встановлює один із «фільтрів» касаційного перегляду судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, визнання справи малозначною - є зрозумілим за змістом та передбачуваним за наслідками застосування. Зазначений припис Кодексу також має правомірну мету - додержання принципу остаточності судового рішення
(res judicata) як одного з аспектів вимоги юридичної визначеності
(пункт 7.9 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України
від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023).
Встановлений у пункті 2 частини третьої статті 389 ЦПК України такий «фільтр» касаційного перегляду судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, як малозначність справи, не є непереборною перешкодою для доступу особи до суду касаційної інстанції. Тому пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України містить домірні засоби законодавчого унормування процесуальних правовідносин щодо відкриття касаційного провадження у малозначних справах (абзац третій
пункту 7.10 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України
від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023).
Згідно з частиною четвертою статті 19 ЦПК України спрощене позовне провадження призначене для розгляду, зокрема, малозначних справ; справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з частиною четвертою статті 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя; 2) щодо спадкування; 3) щодо приватизації державного житлового фонду; 4) щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 цього розділу; 5) в яких ціна позову перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 6) інші вимоги, об'єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1-5 цієї частини.
Відповідно до частини дев'ятої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» встановлено, що розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 1 січня 2025 року становить 3 028 грн.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 176 ЦПК України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.
Зі змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень встановлено, що ціна позову не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 028*250=757 000 грн).
Справу в іншій частині Верховний Суд вважає малозначною, оскільки доходить висновку про її незначну складність у вказаній частині. Справа не належить до виключень із цієї категорії, передбачених пунктом 2 частини шостої
статті 19 ЦПК України, та не відноситься до переліку справ, передбаченого
частиною четвертою статті 274 ЦПК України.
При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження у справі незначної складності з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, суд касаційної інстанції не надає правової оцінки законності та обґрунтованості оскаржуваних судових рішень, а виключно встановлює наявність чи відсутність випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.
Касаційна скарга не містить обґрунтувань випадків, передбачених пунктом 2
частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судові рішення, ухвалені у справі незначної складності з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, підлягає касаційному оскарженню. При цьому Верховним Судом досліджено та взято до уваги: ціну позову, предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства, які дали можливість дійти висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє
у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають Конституції України, стаття 129 якої основними засадами судочинства, серед інших, визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).
Зазначене відповідає і Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи
від 7 лютого 1995 року, згідно з якими державам-членам рекомендовано вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають, передусім, подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги відповідно до норм законодавства можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім перегляду судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» від 23 жовтня 1996 року; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» від 19 грудня 1997 року).
Європейський суд з прав людини вказує, що було б важко погодитися з тим, що Верховний Суд у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволило йому відфільтрувати справи, що надходять до нього, має бути пов'язаним з помилками нижчих судів при визначенні питання щодо надання комусь доступу до нього. В іншому випадку це може серйозно заважати роботі Верховного Суду і зробить неможливим виконання Верховним Судом своєї специфічної ролі. У прецедентній практиці Суду вже було підтверджено, що повноваження вищого суду щодо визначення своєї юрисдикції не можуть бути обмежені таким чином (рішення у справі ZUBAC v. CROATIA від 5 квітня 2018 року).
Оскільки касаційну скаргу подано на судові рішення, ухвалені у справі незначної складності з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, і наявність випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, заявник не обґрунтував, а суд не встановив, відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі.
У зв'язку з відмовою у відкритті касаційного провадження не підлягає розгляду клопотання заявника про поновлення строку на касаційне оскарження та зупинення виконання рішення суду першої інстанції.
Керуючись статтями 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Подберезська Наталія Василівна, на заочне рішення Овідіопольського районного суду Одеської області
від 5 грудня 2022 року та постанову Одеського апеляційного суду від 15 травня
2025 року.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді С. О. Карпенко
В. В. Сердюк
І. М. Фаловська