08 грудня 2025 року
м. Київ
справа № 369/9360/21
провадження № 61-13956св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Шиповича В. В. (суддя - доповідач), Осіяна О. М., Синельникова Є. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: ОСОБА_2 , Гатненська сільська рада Києво-Святошинського району Київської області,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Головне управління Держгеокадастру у Київській області, обслуговуючий кооператив «Садове товариство «Ратай», громадська організація «Садівниче товариство «Енергія»,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 , в інтересах якої діє адвокат Дев'ятка Олександр Григорович, на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області, в складі судді Фінагеєвої І. О., від 10 жовтня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду, в складі колегії суддів: Мостової Г. І., Березовенко Р. В., Лапчевської О. Ф., від 29 травня 2024 року,
1. У липні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до
ОСОБА_2 , Гатненської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області про визнання недійсним і скасування рішень щодо передачі земельної ділянки у приватну власність, державну реєстрацію права власності на земельну ділянку та внесення відомостей до Державного земельного кадастру.
2. Позов мотивований тим, що відповідно до державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-КВ № 098158, виданого Гатненською сільською радою 15 квітня 1998 року на підставі рішення Гатненської сільської ради від 22 лютого 1997 року № 2/4 та зареєстрованого в Книзі записів державних актів про право приватної власності на землю під № 425,
ОСОБА_1 набув право власності на земельну ділянку для ведення садівництва у с. Гатне Києво-Святошинського району Київської області на території с/т «Енергія», площею 0,1077 га.
3. Вказує, що набута у приватну власність ОСОБА_2 земельна ділянка з кадастровим номером 3222481600:02:010:7000 частково (орієнтовно більше 60 %) накладається на його земельну ділянку.
4. Звертає увагу, що з ним не було погоджене таке накладення земельних ділянок, ні під час розроблення проекту технічної документації, ні під час виносу меж сформованої земельної ділянки відповідачки.
5. Стверджує, що тривалий час, із 1998 року, користується виділеною йому у приватну власність земельною ділянкою, до якої проведені спільні мережі електропостачання, що перебувають на балансі громадської організації
«Садівниче товариство «Енергія» (далі - ГО «СТ «Енергія»), яка здійснює обслуговування відповідних земельних ділянок.
6. Наголошує, що з моменту набуття у власність земельної ділянки, використовує її за цільовим призначенням та згідно з вимогами чинного законодавства, зокрема, займається садівництвом, огородив свою ділянку металевим парканом, звів на ній тимчасову господарську споруду - літню кухню, є членом ГО «СТ «Енергія», яка на час звернення з позовом здійснює утримання спільних інженерних споруд, інженерних мереж газо-, електропостачання, охорону земельних ділянок, власники яких входять до складу товариства.
Обслуговуючий кооператив «Садове товариство «Ратай» (далі - ОК «СТ «Ратай») є кооперативним об'єднанням власників земельних ділянок, суміжних із ділянками ГО «СТ «Енергія».
7. Звертає увагу, що його право власності на земельну ділянку ніхто не оспорював, власник ділянки не змінювався, поділ ділянки уповноваженими органами не проводився, право власності на неї не припинялося. Однак у квітні 2021 року він виявив, що на території його ділянки невідомі особи встановили межові знаки.
8. 05 травня 2021 року на підставі інформаційної довідки № 255366816 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно з'ясував, що земельна ділянка з кадастровим номером 3222481600:02:010:7000, площею 0,06 га, за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Гатне, СТ «Ратай», належить на праві приватної власності відповідачці ОСОБА_2 , а підставою для набуття права власності є рішення Гатненської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 10 вересня 2020 року № 49.
9. Посилаючись на незаконність передачі Гатненською сільською радою ОСОБА_2 земельної ділянки, яка накладається на належну йому земельну ділянку, позивач просив суд:
- визнати недійсним рішення Гатненської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 10 вересня 2020 року
№ 49 про передання у приватну власність ОСОБА_2 земельної ділянки з кадастровим номером 3222481600:02:010:7000, площею 0,06 га, розташованої за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Гатне, СТ «Ратай»;
- скасувати державну реєстрацію в Державному земельному кадастрі земельної ділянки з кадастровим номером 3222481600:02:010:7000, площею 0,06 га, розташованої за адресою: Київська область,
Києво-Святошинський район, с. Гатне, СТ «Ратай»;
- скасувати рішення державного реєстратора Данилівської сільської ради Васильківського району Київської області Пархомчук А. В., індексний номер: 56363000 від 29 січня 2021 року про державну реєстрацію за ОСОБА_2 права приватної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3222481600:02:010:7000, площею 0,06 га, розташованої за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Гатне, СТ «Ратай».
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
10. Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10 жовтня 2023 року позов задоволено.
Скасовано рішення Гатненської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 10 вересня 2020 року № 49 про передачу у приватну власність ОСОБА_2 земельної ділянки з кадастровим номером 3222481600:02:010:7000, цільовим призначенням для колективного садівництва, площею 0,06 га, розташованої за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Гатне, СТ «Ратай».
Скасовано державну реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 3222481600:02:010:7000, цільовим призначенням для колективного садівництва, площею 0,06 га, розташованої за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Гатне, СТ «Ратай».
Скасовано рішення державного реєстратора Данилівської сільської ради Васильківського району Київської області Пархомчук А. В., індексний номер: 56363000 від 29 січня 2021 року про державну реєстрацію за
ОСОБА_2 права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3222481600:02:010:7000, цільовим призначенням для колективного садівництва, площею 0,06 га, розташованої за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Гатне, СТ «Ратай».
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір.
11. Рішення суду мотивовано тим, що рішення сільською ради про передання ОСОБА_2 у приватну власність земельної ділянки, до якої входить частина належної позивачу земельної ділянки, суперечить вимогам пункту
5 статті 116 ЗК України, а отже є таким, що прийняте з порушенням вимог закону та підлягає скасуванню.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
12. Постановою Київського апеляційного суду від 29 травня 2024 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката
Савенка Р. В. задоволено частково, рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10 жовтня 2023 року змінено в частині розподілу судових витрат.
Стягнуто з ОСОБА_2 та Гатненської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області на користь ОСОБА_1 судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 2 724 грн, тобто по 1 362 грн з кожного.
В іншій частині рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10 жовтня 2023 року залишено без змін.
13. Апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції, який встановив, що станом на 10 вересня 2020 року, тобто на час прийняття оспорюваного рішення Гатненської сільської ради про надання у приватну власність ОСОБА_2 земельної ділянки з кадастровим номером 3222481600:02:010:7000, площею 0,0600 га, розташованої за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Гатне, СТ «Ратай», ця ділянка накладалась на іншу - належну на праві власності ОСОБА_1 .
14. Права ОСОБА_1 на користування земельною ділянкою, належною йому на праві власності, з огляду на накладання на неї іншої земельної ділянки, виділеної у приватну власність ОСОБА_2 , порушено, а тому підлягають захисту у судовому порядку.
15. Суд зазначив, що незважаючи на відсутність кадастрового номеру у належної позивачу земельної ділянки, цей об'єкт нерухомості вважається належно сформованим, а право власності на нього - належним чином посвідченим. Апеляційний суд погодився з висновком про те, що надана позивачем копія державного акта на право приватної власності на земельну ділянку площею 0,1077 га на території с/т «Енергія» є належним та допустимим доказом його права власності.
16. Змінюючи рішення суду першої інстанції в частині розподілу судових витрат, апеляційний суд врахував, що у справі два відповідачі, а тому витрати позивача зі сплати судового збору підлягають поділу між ними в рівних частках.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
17. У касаційній скарзі ОСОБА_2 , в інтересах якої діє адвокат
Дев'ятка О. Г., просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду, направивши справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
18. У жовтні 2024 року ОСОБА_2 , в інтересах якої діє адвокат
Дев'ятка О. Г., подала касаційну скаргу на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10 жовтня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 29 травня 2024 року.
19. Ухвалою Верховного Суду від 06 листопада 2024 року відкрито касаційне провадження, витребувано із суду першої інстанції матеріали справи
№ 369/9360/21, які у січні 2025 року надійшли до Верховного Суду.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
20. Підставою касаційного оскарження судового рішення заявниця зазначає неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, зокрема, застосування норм права без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду
від 02 вересня 2019 року у справі № 500/529/13, від 21 липня 2021 року у справі № 352/1824/16, від 27 вересня 2023 року у справі № 522/17124/20, від 18 червня 2024 року у справі № 303/569/19, від 15 серпня 2024 року у справі
№ 447/1553/22 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
21. Крім того, вказує на порушення судами норм процесуального права та наявність передбачених пунктом 1 частини третьої статті 411 ЦПК України підстав для скасування оскаржених судових рішень (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
22. Касаційна скарга мотивована тим, що суди не дали оцінки проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для колективного садівництва ОСОБА_2 , розробленому ФОП ОСОБА_3 на підставі рішення Гатненської сільської ради від 22 листопада 2019 року № 19.
23. Вказує, що в матеріалах справи відсутні докази відведення земельної ділянки позивачу в натурі (на місцевості) та відповідна земельно-кадастрова документація на його земельну ділянку.
24. Зазначає, що суд першої інстанції вийшов за межі позовних вимог, оскільки ОСОБА_1 просив визнати недійсним рішення Гатненської сільської ради, а суд рішення скасував.
25. Звертає увагу, що висновки судів не відповідають встановленим обставинам.
Відзив на касаційну скаргу до Верховного Суд не надійшов
Фактичні обставини справи, встановлені судами
26. Рішенням Гатненської сільської ради народних депутатів Києво-Святошинського району Київської області від 22 лютого 1997 року
№ 2/4 передано безоплатно у приватну власність земельні ділянки для ведення будівництва 29 членам СТ «Енергія», площею 2,33 га по власниках і в розрізі угідь згідно із додатком № 1. Доручено Київському відділенню землеустрою виготовити державні акти на право приватної власності на землю.
У списку громадян, членів садового товариства «Енергія», яким передані у власність земельні ділянки, під номером 1 зазначений ОСОБА_1 , якому передається у приватну власність для садівництва ділянка площею 0,1076 га.
27. Відповідно до державного акта на право приватної власності на землю серії ІІ-КВ № 098158, виданого Гатненською сільською радою на підставі рішення Гатненської сільської ради народних депутатів Києво-Святошинського району Київської області від 22 лютого 1997 року № 2/4 та зареєстрованого в Книзі записів державних актів про право приватної власності на землю під номером 425, ОСОБА_1 є власником земельної ділянки для ведення садівництва, розташованої у м. Гатне Києво-Святошинського району Київської області на території СТ «Енергія», площею 0,1077 га.
28. 22 листопада 2019 року Гатненська сільська рада прийняла рішення «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_2 ».
29. 07 вересня 2020 року ФОП ОСОБА_3 в інтересах
ОСОБА_2 подав до Гатненської сільської ради клопотання разом з технічною документацією (проектом землеустрою) на земельну ділянку кадастровий номер 3222481600:02:010:7000 з проханням затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки і передачу у власність земельної ділянки ОСОБА_2 .
30. Рішенням Гатненської сільської ради від 10 вересня 2020 року
№ 49 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_2 для колективного садівництва, що розташована за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Гатне, СТ «Ратай». Передано у приватну власність ОСОБА_2 земельну ділянку для колективного садівництва загальною площею 0,0600 га кадастровий номер 3222481600:02:010:7000, що розташована за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Гатне, СТ «Ратай».
31. 05 травня 2021 року ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Федорчука С. В. отримав інформаційну довідку № 255366816 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, згідно з якою земельна ділянка з кадастровим номером: 3222481600:02:010:7000, площею 0,06 га, розташована за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Гатне, СТ «Ратай», на праві приватної власності належить ОСОБА_2 , підстава державної реєстрації: рішення Гатненської сільської ради
Києво-Святошинського району Київської області від 10 вересня 2020 року
№ 49.
32. Згідно з технічним звітом від 17 вересня 2021 року, складеним Державним науково-виробничим підприємством «Картографія», щодо встановлення місцерозташування земельної ділянки ОСОБА_1 на території СТ «Енергія» в с. Гатне Фастівського району Київської області, констатовано, що на земельну ділянку ОСОБА_1 на підставі рішення виконавчого комітету Гатненської сільської ради від 22 лютого 1997 року № 2/4 виданий державний акт на право приватної власності на землю серії ІІ-КВ № 098158 площею
0,1077 га, який зареєстрований в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за номером 425, а кадастровий номер вказаної земельної ділянки відсутній. Ця ділянка з південно-західної сторони має спільні межі із земельною ділянкою ОСОБА_4 , з північної та східної сторони співпадає з межами СТ «Енергія», а з південної та східної сторони має спільні межі з земельною ділянкою ОСОБА_5 .
33. Відповідно до висновку експерта від 28 жовтня 2021 року
№ 781/10/2021 за результатами проведення земельно-технічної експертизи встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 3222481600:02:010:7000, площею 0,06 га, з цільовим призначенням для колективного садівництва, розташована за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Гатне, СТ «Ратай», яка належить на праві власності ОСОБА_2 , та земельна ділянка площею 0,1077 га, з цільовим призначенням для ведення садівництва, яка перебуває у власності ОСОБА_1 , і розташована за адресою: с. Гатне, СТ «Енергія», з межами, визначеними технічним звітом, складеним Державним НВП «Картографія», частково накладаються в площині та утворюють пляму накладання площею 0,04214 га (421,4 кв. м).
Висновок експерта складений на підставі статті 7-1 Закону України «Про судову експертизу» на замовлення представника позивача.
Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права
34. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
35. Згідно із частинами першою-другою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
36. Відповідно до частин першої-другої, п'ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
37. Статтями 15, 16 ЦК України передбачено право на звернення до суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
38. Згідно зі статтею 14 Конституції України право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
39. Відповідно до статті 152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.
40. Суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси (частина перша статті 21 ЦК України).
41. У разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним (частина перша статті 155 ЗК України).
42. Результат аналізу наведених норм права дає підстави для висновку, що правом на звернення до суду за захистом наділена особа у разі порушення, невизнання або оспорювання її прав, свобод та інтересів, а тому суд повинен установити, чи були порушені або невизнані права, свободи чи інтереси особи, яка звернулася до суду за їх захистом, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або про відмову в їх задоволенні.
43. Відповідно до частин другої, п'ятої статті 158 ЗК України виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей. У разі незгоди власників землі або землекористувачів з рішенням органів місцевого самоврядування, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, спір вирішується судом.
44. У відповідності до частини десятої статті 24 Закону України Про Державний земельний кадастр» скасування державної реєстрації земельної ділянки здійснюється, зокрема, на підставі судового рішення.
45. Згідно з приписами статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
46. Отже державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності, а є лише засвідченням державою вже набутого особою права власності, що унеможливлює ототожнення факту набуття права власності з фактом його державної реєстрації. При дослідженні судом обставин існування в особи права власності, необхідним є перш за все встановлення підстави, на якій особа набула таке право, оскільки сама по собі державна реєстрація прав не є підставою виникнення права власності, такої підстави закон не передбачає.
47. У спірних правовідносинах предметом доказування є наявність або відсутність факту порушення оспорюваним рішенням органу місцевого самоврядування законних прав та інтересів ОСОБА_1 , як власника землі.
48. Згідно з частинами першою-третьою статті 12, частинами першою п'ятою, шостою статті 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
49. Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
50. Велика Палата Верховного Суду, наголошуючи на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування, зазначила, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц).
51. Суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, оцінивши докази в межах наданих процесуальним законом повноважень, та встановивши, що оспорюваним рішенням сільської ради і проведеною на його підставі реєстрацією у Державному земельному кадастрі земельної ділянки з кадастровим номером 3222481600:02:010:7000 порушені права ОСОБА_1 , що підтверджено зокрема висновком експерта за результатами проведення земельно-технічної експертизи, дійшов цілком обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.
52. Вирішуючи спір, суди врахували, що станом на 10 вересня 2020 року, тобто на час прийняття оспорюваного рішення сільської ради про надання у приватну власність ОСОБА_2 земельної ділянки з кадастровим номером 3222481600:02:010:7000, ця ділянка накладалася на землю, яка із 1997 року належить ОСОБА_1 .
53. Доводи відповідачки про відсутність у позивача права власності на земельну ділянку обґрунтовано відхиленні апеляційним судом, з посиланням зокрема на положення пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Державний земельний кадастр». Земельна ділянка, яку позивач набув на підставі рішення виконавчого комітету Гатненської сільської ради від 22 лютого 1997 року № 2/4, вважається сформованою без присвоєння їй кадастрового номера. Позивач відкрито користується нею із 1997 року, а матеріали справи не містять доказів припинення права власності
ОСОБА_1 на належну йому земельну ділянку чи її поділ.
54. З урахуванням обставин, встановлених у розглядуваній справі, висновки судів попередніх інстанцій по суті вирішення спору, які є предметом оцінки у цьому касаційному провадженні, не суперечать висновкам, викладеним у постановах Верховного Суду від 02 вересня 2019 року у справі № 500/529/13, від 21 липня 2021 року у справі № 352/1824/16, від 27 вересня 2023 року у справі № 522/17124/20, від 18 червня 2024 року у справі № 303/569/19,
від 15 серпня 2024 року у справі № 447/1553/22, на які в касаційній скарзі посилається відповідачка.
55. Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (зокрема рішення у справі «Пономарьов проти України») повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію.
56. Європейський суд з прав людини неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення у справі Ruiz Torija
v. Spain від 09 грудня 1994 року, заява № 18390/91, §§ 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною, більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.
57. Рішення суду першої інстанції та постанова апеляційного суду є достатньо вмотивованими та містять висновки щодо питань, які мають значення для вирішення справи.
58. ОСОБА_2 не позбавлена можливості реалізувати своє право на отримання у власність вільної земельної ділянки.
59. В межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, Верховним Судом не встановлено підстав для висновку, що суди попередніх інстанцій ухвалили оскаржені судові рішення по суті вирішення спору із неправильним застосуванням норм матеріального права або із порушенням норм процесуального права, що відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України є підставою для залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції в частині, яка не змінена апеляційним судом, та постанови апеляційного суду - без змін.
Керуючись статтями 400, 401, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
1. Касаційну скаргу ОСОБА_2 , в інтересах якої діє адвокат Дев'ятка Олександр Григорович, залишити без задоволення.
2. Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області
від 10 жовтня 2023 року в частині, яка не змінена апеляційним судом, та постанову Київського апеляційного суду від 29 травня 2024 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді:В. В. Шипович О. М. Осіян Є. В. Синельников