08 грудня 2025 року
м. Київ
cправа № 902/155/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Міщенка І. С. - головуючого, Берднік І. С., Зуєва В. А.,
розглядаючи матеріали касаційної скарги Фермерського господарства "ШАМА"
на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.11.2025 і рішення Господарського суду Вінницької області від 21.07.2025 та додаткове рішення Господарського суду Вінницької області від 05.08.2025 у справі
за позовом Фермерського господарства "ЛЕМЕШІВКА-АГРО"
до Фермерського господарства "ШАМА"
про визнання права власності та повернення товару,
1. У лютому 2025 року Фермерське господарство "ЛЕМЕШІВКА-АГРО" (далі - Позивач) звернулося до Господарського суду Сумської області з позовом до Фермерського господарства "ШАМА" (далі - Відповідач) про визнання права власності на 37 944 кг сільськогосподарської продукції - соняшникового насіння, вирощеного Позивачем у 2022 році на земельних ділянках площею 17 га, розташованих на території Брацлавської селищної територіальної громади Тульчинського району Вінницької області та зобов'язання Відповідача повернути згадане соняшникове насіння.
2. 21.07.2025 Господарський суд Вінницької області ухвалив рішення про часткове задоволення позовних вимог, зобов'язавши Відповідача повернути Позивачу 16 801, 67 кг соняшникового насіння, як такого, що утримується за відсутності правових підстав.
3. Додатковим рішенням від 05.08.2025 Господарський суд Вінницької області стягнув з Відповідача на користь Позивача 3 125,10 грн судових витрат зі сплати судового збору та 11 070, 00 грн судових витрат на професійну правничу допомогу.
4. Не погодившись з рішеннями суду першої інстанції Відповідач звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив їх скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
5. Північно-західний апеляційний господарський суд постановою від 12.11.2025 апеляційну скаргу Відповідача залишив без задоволення, рішення Господарського суду Вінницької області від 21.07.2025 та додаткове рішення Господарського суду Вінницької області від 05.08.2025 залишив без змін.
6. Не погодившись з рішеннями суддів попередніх інстанцій, Відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ці судові рішення, ухваливши нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
7. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.11.2025 для розгляду касаційної скарги у справі № 902/155/25 визначено колегію суддів Верховного Суду у складі: Міщенко І. С. - головуючий, Берднік І. С., Зуєв В. А.
8. Вирішуючи питання щодо прийнятності касаційної скарги та наявності підстав для відкриття/відмови у відкритті касаційного провадження, дослідивши доводи касаційної скарги у контексті оскаржуваних судових рішень у даній справі, колегія суддів Верховного Суду у наведеному складі дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, виходячи з таких міркувань.
9. Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
10. Аналогічні положення закріплено і в частині першій статті 17 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), за якими учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках на касаційне оскарження судового рішення.
11. Відповідно до приписів пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
12. Згідно ж з частиною сьомою статті 12 ГПК України для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.
13. Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.01.2025 у розмірі 3 028 грн.
14. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 163 ГПК України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.
15. Згідно з правовою позицією, викладеною у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.08.2020 у справі № 910/13737/19 - майновий позов (позовна вимога майнового характеру) це вимога про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці.
16. Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (див. правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 907/9/17).
17. В свою чергу за змістом постанови об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.12.2020 у справі № 905/105/20 вимога про витребування або повернення майна у позадоговірних зобов'язаннях визначається з урахуванням вартості спірного майна.
18. Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 162, пунктів 1, 2, 3 частини першої статті 163 ГПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці. Ціна позову визначається: 1) у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку; 2) у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; 3) у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.
19. Відповідно до матеріалів цієї справи Позивач звернувся до суду з позовом у ній в 2025 році, визначивши предметом матеріально-правову вимогу у вигляді визнання права власності та повернення майна вартістю 588 132, 00 грн. Розрахунок такої вартості здійснювався Позивачем на підставі Довідки № 12 від 16.12.2022, виданої суб'єктом оціночної діяльності Шевчук Е. І. і визначену вартість майна Відповідач не спростовував, зауважень у цій частині не висловлював.
20. З викладеного слідує, що Відповідач наразі оскаржує судові рішення, якими вирішено спір у справі з ціною позову 588 132, 00 грн, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 028,00 грн х 500 = 1 514 000,00 грн), а тому (за загальним правилом) вони не підлягають касаційному оскарженню і ураховуючи наведені вище приписи процесуального Закону, звертаючись до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою скаржник повинен був належним чином обґрунтувати наявність підстав, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 287 ГПК України, які давали б касаційному суду можливість здійснити касаційний перегляд означених рішень.
21. Водночас у поданій касаційній скарзі Відповідач жодним чином не обґрунтовує необхідність відкриття касаційного провадження у цій справі (з урахуванням ціни позову у ній) не доводить та не обґрунтовує наявність передбачених підпунктами "а", "б", "в", "г" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України підстав, хоча процесуальним Законом тягар доказування наявності згаданих підстав покладається саме на скаржника.
22. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 293 ГПК України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
23. Таким чином, оскільки касаційна скарга не містить обґрунтувань, які могли б бути визнані такими, що підпадають під дію підпунктів "а", "б", "в", "г" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України, Верховний Суд вважає, що скаржником не дотримано умов допуску цієї справи до касаційного оскарження.
24. У постанові від 18.05.2021 у справі № 914/1570/20 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що тенденції нормативно-правового регулювання національної моделі касаційного оскарження свідчать про перехід на конституційному рівні до моделі обмеженої касації, що реалізується, зокрема, за допомогою введення переліку випадків, коли рішення підлягає касаційному оскарженню, а також низки процесуальних фільтрів. Встановлення в процесуальному кодексі виняткових підстав для касаційного оскарження у тих випадках, коли таке оскарження є дійсно необхідним, має слугувати формуванню дієвої судової системи, що гарантуватиме особі право на остаточне та обов'язкове судове рішення. Введення процесуальних "фільтрів" не порушує право на доступ до суду, оскільки таке право вже реалізоване при зверненні до суду першої та апеляційної інстанцій, та можна стверджувати, що введення процесуальних "фільтрів" допуску до перегляду судових рішень касаційним судом не порушує право доступу до правосуддя.
25. З урахуванням викладеного, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Відповідача на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.11.2025, рішення Господарського суду Вінницької області від 21.07.2025 та додаткове рішення Господарського суду Вінницької області від 05.08.2025 у справі № 902/155/25, оскільки касаційна скарга подана на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.
За таких обставин, керуючись статтями 2, 12, 17, 163, 232, 234, 287, 293, 314 ГПК України, Верховний Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Фермерського господарства "ШАМА" на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.11.2025, рішення Господарського суду Вінницької області від 21.07.2025 та додаткове рішення Господарського суду Вінницької області від 05.08.2025 у справі № 902/155/25.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий Міщенко І. С.
Судді Берднік І. С.
Зуєв В. А.