18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
08 грудня 2025 року Черкаси справа №925/985/25
Господарський суд Черкаської області у складі судді Кучеренко О.І.,
без виклику учасників справи, розглянув справу
за позовом Акціонерного товариства «Укрнафта» (провулок Несторівський, 3-5, місто Київ, 04053, ідентифікаційний код 00135390)
до приватного підприємства Науково-виробнича фірма «Імекс Хімгрупп» (вулиця Волкова, 36, місто Черкаси, 18016, ідентифікаційний код 36584093)
про стягнення 65567,97 грн,
20.08.2025 Акціонерне товариство «Укрнафта» звернулося у Господарський суд Черкаської області із позовом до приватного підприємства Науково-виробнича фірма «Імекс Хімгрупп», у якому просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 65567,97 грн штрафу за порушення умов договору про закупівлю №13/221-МТР від 15.01.2025. У позовній заяві позивач також просить суд стягнути з відповідача судові витрати зі сплати судового збору у сумі 2422,40 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між позивачем та відповідачем укладений договір про закупівлю №13/221-МТР від 15.01.2025. Відповідач порушив умови цього договору у частині своєчасної поставки товару, що стало підставою для нарахування позивачем штрафу у розмірі 5% від вартості непоставленого товару, що становить 65567,97 грн. Позивач звернувся до відповідача із вимогою про сплату штрафу у сумі 65567,97 грн, вимога залишилась без задоволення, тому позивач просить стягнути штраф у судовому порядку.
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 25.08.2025 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху надати суду обґрунтування позовних вимог та зазначення доказів на підтвердження цього обґрунтування.
01.09.2025 позивач направив до суду заяву про усунення недоліків, до якої долучив докази, які зазначені в ухвалі від 25.08.2025.
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 02.09.2025 відкрито провадження у справі, справу ухвалено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Встановлено відповідачу строк для подачі відзиву на позовну заяву і всіх письмових та електронних доказів, що підтверджують заперечення проти позову у строк 15 днів з дня вручення цієї ухвали та заперечень на відповідь на відзив (у разі їх наявності) не пізніше 10 днів з дня отримання відповіді на відзив, а позивачу строк для подання відповіді на відзив відповідача на позов не пізніше 10 днів з дня отримання відзиву.
Відповідач, у строк який встановлений судом, відзив на позов суду та клопотання про розгляд справи з викликом сторін не надав. Ухвала Господарського суду Черкаської області від 02.09.2025 про відкриття провадження у справі була надіслана судом до електронного кабінету відповідача та була доставлена до його електронного кабінету 03.09.2025, що підтверджене довідкою Господарського суду Черкаської області про доставку електронного листа.
Відповідно до частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: день вручення судового рішення під розписку; день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Отже, відповідач був належним чином повідомленим про розгляд справи судом, але не скористався своїм правом на подання відзиву на позов.
З огляду на положення частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд встановив наступне.
15.01.2025 між приватним підприємством Науково-виробнича фірма «Імекс Хімгрупп» (постачальник) та Акціонерним товариством «Укрнафта» (покупець) було укладено договір про закупівлю №13/221-МТР (далі - договір). За умовами цього договору постачальник зобов'язується поставити та передати у власність покупця у погоджені сторонами строки товар, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити такий товар на умовах цього договору (пункт 1.2 договору).
Номенклатура, кількість, ціна товару визначені у Специфікації до цього договору, що є додатком №1 до цього договору та є його невід'ємною частиною (пункт 2.1 договору).
Ціна товару у договорі визначається у національній валюті та вказується у Специфікації до цього договору. Загальна сума договору становить 1 092 799,58 грн, ПДВ (20%) - 218 559,91 грн, разом з ПДВ - 1 311 359,49 грн (пункт 3.2 договору).
Платежі за цим договором здійснюються покупцем шляхом перерахування безготівкових грошових коштів на поточний рахунок постачальника, вказаний у договорі (пункт 4.1 договору).
Умови оплати: розрахунок за товар здійснюється протягом 30 календарних днів з дня підписання уповноваженими представниками сторін відповідної (-их) видаткової (-их) накладної (-их) та/або акту (-ів) приймання-передачі товару за кількістю та якістю (після зняття усіх зауважень). Датою постачання вважається підписання уповноваженими представниками сторін відповідних первинних документів, а саме видаткової накладної та акту приймання-передачі за кількістю та якістю, для такої окремої частини товару, яка була поставлена у межах певної партії (пункт 4.2 договору).
Умови поставки, які встановлюються відповідно до Міжнародних правил тлумачення торговельних термінів «ІНКОТЕРМС-2020», місце поставки товару визначені у Технічній специфікації, що є додатком №2 до цього договору (пункт 5.1 договору).
Поставка товару здійснюється постачальником партіями згідно з графіком відвантажень, визначеного в таблиці «Графік відвантажень» додатку №3 до цього договору з дати підписання цього договору. Постачальник зобов'язаний щоразу за (три) календарних днів до дати поставки товару (в тому числі кожної частини/партії товару), письмово сповістити покупця про дату та час надходження товару в погоджений пункт призначення, а також надати інформацію про вантажоперевізника та іншу інформацію, що необхідна покупцю для прийняття товару (пункт 5.2 договору).
Приймання товару покупцем (у тому числі кожної частини/партії товару) підтверджується шляхом підписання уповноваженими представниками сторін відповідної (-их) видаткової (-их) накладної (-их) та/або акту (-ів) приймання-передачі товару за кількістю та якістю (після зняття усіх зауважень) (пункт 5.3 договору).
Датою поставки товару та момент отримання покупцем товару від постачальника вважається дата підписання сторонами відповідної (-их) видаткової (-их) накладної (-их) та/або акту (-ів) приймання-передачі товару за кількістю та якістю (після зняття усіх зауважень) (пункт 5.4 договору).
Якщо постачальник на момент закінчення строку поставки товару, який визначений Специфікацією, передав покупцю меншу кількість товару, ніж це встановлено цим договором, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від поставленого товару та його оплати, а якщо він оплачений - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми (пункт 5.12 договору).
При недотриманні постачальником строків поставки, постачальник сплачує покупцю штраф у розмірі 5% від суми, визначеної у пункті 3.2 договору - за прострочення до 30 днів та 10% від суми, визначеної у пункті 3.2 договору - за прострочення 30 днів і більше (пункт 6.1 договору).
Договір набирає чинності з дня його підписання уповноваженими представниками сторін (шляхом проставлення власноручного підпису або накладення електронних підписів, у залежності від форми складання договору: паперовій чи у формі електронного документу відповідно) та діє до 31.12.2025. Закінчення строку дії цього договору не звільняє жодну зі сторін договору від виконання своїх зобов'язань по договору та від відповідальності за його порушення (невиконання та/або неналежне виконання), яке мало місце під час дії цього договору (пункт 10.1 договору).
Договір підписаний уповноваженими представниками покупця та постачальника та скріплений печатками підприємств.
До договору покупець та постачальник підписали додаток №1 - Специфікацію, у якій узгодили найменування товару, виробника та країну походження товару, кількість, ціну за одиницю товару та загальну вартість товару, що постачається, а саме розріджувач Nefras 80/120 ПП НВФ «Імекс Хімгруппп» / Україна, місто Черкаси у кількості 11712,75 грн на загальну суму 1311359,49 грн з ПДВ.
Між покупцем та постачальником також підписано додаток №3 до договору - Графік відвантажень, згідно з яким сторони за договором визначили, що поставка товару відбувається у три черги: перша (до 30 календарних днів, до 14.02.2025) запланована поставка 5154,3 кг розріджувача Nefras 80/120 на адреси складів покупця; друга (від 50 до 65 календарних днів, до 21.03.2025) запланована поставка 3729,45 кг розріджувача Nefras 80/120 на адреси складів покупця; третя (від 85 до 100 календарних днів, до 25.04.2025) запланована поставка 2829,00 кг розріджувача Nefras 80/120 на адреси складів покупця.
На підтвердження поставки товару у матеріали справи надані видаткові накладні на суму 1 311 359,51 грн: №41 від 03.02.2025 на суму 1931,32 грн (17,25 кг); №44 від 03.02.2025 на суму 224 031,96 грн (2001,00 кг); №51 від 05.02.2025 на суму 44806,39 грн (400,20 кг); №56 від 10.02.2025 на суму 56008,00 грн (500,25 кг); №57 від 10.02.2025 на суму 44806,39 грн (400,20 кг); №58 від 10.02.2025 на суму 772,52 грн (6,90 кг); №59 від 10.02.2025 на суму 73389,78 грн (655,50 кг); №64 від 13.02.2025 на суму 92702,88 грн (828,00 кг); №65 від 13.02.2025 на суму 38626,20 грн (345,00 кг); №102 від 10.03.2025 на суму 56008,00 грн (500,25 кг); №103 від 10.03.2025 на суму 44806,39 грн (400,20 кг); №129 від 25.03.2025 на суму 224 031,96 грн (2001,00 кг); №138 від 01.04.2025 на суму 92702,88 грн (828,00 кг); №141 від 01.04.2025 на суму 92702,88 грн (828,00 кг); №185 від 22.04.2025 на суму 224 031,96 грн (2001,00 кг).
Видаткові накладні підписані уповноваженими представниками постачальника та покупця і скріплені печатками підприємств.
У позові позивач зазначив, що поставка першої (до 14.02.2025) та третьої (до 25.04.2025) черги товару була здійснена відповідачем у строк, проте відповідач порушив свої зобов'язання за договором та частину товару, яка мала бути здійснена у другу чергу (до 21.03.2025). Відповідач поставив товар з порушенням строку за видатковими накладними №129 від 25.03.2025 та №141 від 01.04.2025.
Матеріали справи містять вимогу щодо сплати штрафних санкцій за договором №13/221-МТР від 15.01.2025 на ім'я приватного підприємства Науково-виробнича фірма «Імекс Хімгрупп», у якій позивач вимагав від відповідача здійснити оплату штрафу у сумі 65567,97 грн у зв'язку із порушенням відповідачем строку поставки частини товару.
Доказів направлення цієї вимоги на адресу відповідача матеріали справи не містять.
У зв'язку із порушенням відповідачем строку поставки частини товару, позивач просить стягнути з відповідача штраф у розмірі 5% від суми, яка визначена у пункті 3.2 договору, що становить 65567,97 грн.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд при прийнятті рішення та оцінка аргументів учасників справи.
Предметом спору у цій справі є вимога позивача про стягнення з відповідача штрафу за порушенням строку поставки товару.
Правовідносини, які виникли між сторонами у справі за своєю правовою природою є відносинами з поставки товарів, на підставі укладеного між сторонами договору. Зазначені правовідносини урегульовані нормами Цивільного кодексу України.
Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні. Умова щодо кількості товару може бути погоджена шляхом встановлення у договорі купівлі-продажу порядку визначення цієї кількості. Якщо за договором купівлі-продажу переданню підлягає товар у певному співвідношенні за видами, моделями, розмірами, кольорами або іншими ознаками (асортимент), продавець зобов'язаний передати покупцеві товар в асортименті, погодженому сторонами. Покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу (статті 669, 671, 691 Цивільного кодексу України).
Продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу (стаття 663 Цивільного кодексу України).
Доказами у справі підтверджено виникнення між позивачем та відповідачем правовідносин з поставки товару, які урегульовані письмовим договором. Суд вважає, що сторонами досягнуто згоди з усіх істотних умов договору такого виду. Договір не заперечений сторонами, не визнаний судом недійсним та не розірваний в установленому порядку. Суд також враховує презумпцію правомірності правочину (положення статті 204 Цивільного кодексу України).
Сторони за договором між собою узгодили, що поставка товару відбувається у три черги: перша - до 30 календарних днів, до 14.02.2025 у кількості 5154,3 кг; друга - від 50 до 65 календарних днів, до 21.03.2025 у кількості 3729,45 кг; третя (від 85 до 100 календарних днів, до 25.04.2025) у кількості 2829,00 кг.
Товар, який мав бути поставлений у першу та третю чергу, поставлений відповідачем у строк, який визначений сторонами, що підтверджено по першій черзі видатковими накладними: №41 від 03.02.2025 на суму 1931,32 грн (17,25 кг); №44 від 03.02.2025 на суму 224 031,96 грн (2001,00 кг); №51 від 05.02.2025 на суму 44806,39 грн (400,20 кг); №56 від 10.02.2025 на суму 56008,00 грн (500,25 кг); №57 від 10.02.2025 на суму 44806,39 грн (400,20 кг); №58 від 10.02.2025 на суму 772,52 грн (6,90 кг); №59 від 10.02.2025 на суму 73389,78 грн (655,50 кг); №64 від 13.02.2025 на суму 92702,88 грн (828,00 кг); №65 від 13.02.2025 на суму 38626,20 грн (345,00 кг) та по третій черзі - видатковими накладними: №138 від 01.04.2025 на суму 92702,88 грн (828,00 кг) та №185 від 22.04.2025 на суму 224 031,96 грн (2001,00 кг).
Видаткові накладні підписані уповноваженими представниками постачальника та покупця і скріплені печатками підприємств.
Спір у цій справі винник у зв'язку із простроченням відповідачем строків поставки товару по другій черзі, товар за якою повинен був бути поставлений відповідачем до 21.03.2025.
Згідно з графіком відвантажень, який є додатком №3 до договору, сторони визначили, що у другу чергу (від 50 до 65 календарних днів, тобто до 21.03.2025 з урахуванням дати укладення договору) постачається товар у кількості 3729,45 кг (500,25 кг + 2001,00 кг + 400,20 кг + 828,00 кг).
Відповідач поставив товар другої черги з частковим порушенням строків поставки, а саме за видатковими накладними №129 від 25.03.2025 на суму 224 031,96 грн (2001,00 кг) - прострочення складає 4 календарних дні та №141 від 01.04.2025 на суму 92702,88 грн (828,00 кг) - прострочення складає 11 календарних днів.
Згідно з вимогами статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до положень статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 Цивільного кодексу України).
Відповідно до вимог статті 610 Цивільного кодексу України, невиконання зобов'язання або його виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, є порушенням зобов'язання.
Згідно зі статтею 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, в тому числі у вигляд обов'язку сплатити неустойку.
Відповідно до положень статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
За своєю правовою природою, неустойка (пеня, штраф) є видом забезпечення виконання зобов'язання.
Умовами договору визначено, що поставка товару здійснюється постачальником партіями згідно з графіком відвантажень. Постачальник зобов'язаний щоразу за (три) календарних днів до дати поставки товару (в тому числі кожної частини/партії товару), письмово сповістити покупця про дату та час надходження товару в погоджений пункт призначення.
Пунктом 6.1 договору визначено, що при недотриманні постачальником строків поставки, постачальник сплачує покупцю штраф у розмірі 5% від суми, визначеної у пункті 3.2 договору - за прострочення до 30 днів та 10% від суми, визначеної у пункті 3.2 договору - за прострочення 30 днів і більше.
З огляду на порушення відповідачем строків поставки товару на строк менше ніж 30 днів, позивач на підставі пункту 6.1 договору нарахував відповідачу штраф у розмірі 65567,97 грн, що становить 5% від суми, яка визначена у пункті 3.2 договору і становить 1 311 359,49 грн, за прострочення поставки товару.
З огляду на несвоєчасну поставку відповідачем частини товару, нарахування позивачем штрафу є правомірним.
Судом перевірений розрахунок штрафу, який здійснений позивачем, та встановлено, що він здійсненний арифметично правильно.
Згідно з частиною 3 статті 551 Цивільного кодексу України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Для того щоб неустойка не набула ознак каральної санкції, діє правило частини третьої статті 551 Цивільного Кодексу України про те, що суд вправі зменшити розмір неустойки, якщо він є завеликим порівняно зі збитками, які розумно можна було б передбачити.
Для запобігання перетворенню неустойки на каральну санкцію суд має застосовувати право на її зменшення. Тож право суду на зменшення неустойки є проявом принципу пропорційності у цивільному праві.
Водночас закріплений законодавцем у статті 3 Цивільного Кодексу України принцип можливості обмеження свободи договору (статті 6, 627 цього Кодексу) в силу загальних засад справедливості, добросовісності, розумності може бути застосований і як норма прямої дії, як безпосередній правовий засіб врегулювання прав та обов'язків у правовідносинах.
Якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов'язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим щодо боржника, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання боржником певних зобов'язань, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним. У таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру відповідальності може призводити до явно нерозумних і несправедливих наслідків. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами боржника та кредитора (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 902/417/18).
Правила частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України направлені на запобігання збагаченню кредитора за рахунок боржника, недопущення заінтересованості кредитора у порушенні зобов'язання боржником.
Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен з'ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також, об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру неустойки наслідкам порушення, поведінки винної особи (у тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки), майновий стан сторін.
Суд відзначає, що за своєю правовою природою штрафні санкції виконують стимулюючу функцію, спонукаючи боржника до належного виконання своїх зобов'язань під загрозою застосування до нього цього виду відповідальності та стягується у разі порушення такого зобов'язання. Отже, питання про зменшення розміру неустойки вирішується судом на підставі аналізу конкретної ситуації, тобто сукупності з'ясованих ним обставин, що свідчать про наявність підстав для вчинення зазначеної дії.
Судом враховано ту обставину, що порушення відповідачем строку поставки товару тривало протягом незначного проміжку часу за видатковою накладною №129 від 25.03.2025 на суму 224 031,96 грн (2001,00 кг) - прострочення складає 4 календарних дні, № 141 від 01.04.2025 на суму 92702,88 грн (828,00 кг) - прострочення складає 11 календарних днів. Суд вважає, що таке порушення не спричинило будь-яких збитків для позивача.
Врахувавши зазначені вище обставини, суд дійшов висновку про зменшення розміру штрафу до 50%, тобто розмір штрафу, який підлягає стягненню становить 32783,99 грн.
При цьому таке зменшення суд вважає оптимальним балансом інтересів обох сторін у спорі, що запобігатиме настанню негативних наслідків як для боржника, так і для кредитора.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається, зокрема, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суд, звертає увагу, що оскільки зменшення штрафних санкцій є правом суду, що є наслідком часткового задоволення позовних вимог, проте таке зменшення не впливає на розмір судового збору, який покладається на відповідача. Відповідно за рахунок відповідача позивачу підлягає до відшкодування сума судового збору у розмірі 2422,40 грн.
Керуючись статтями 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1.Позов задовольнити частково.
2.Стягнути з приватного підприємства Науково-виробнича фірма «Імекс Хімгрупп» (вулиця Волкова, 36, місто Черкаси, 18016, ідентифікаційний код 36584093) на користь Акціонерного товариства «Укрнафта» (провулок Несторівський, 3-5, місто Київ, 04053, ідентифікаційний код 00135390) 32783,99 грн штрафу та 2422,40 грн судового збору.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення набирає законної сили після прийняття судом апеляційної інстанції судового рішення. Рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Північного апеляційного господарського суду.
Суддя О.І.Кучеренко