про залишення позовної заяви без руху
"08" грудня 2025 р. м ХарківСправа № 922/4302/25
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Ольшанченка В.І.
розглянувши матеріали
позовної заяви керівника Новобаварської окружної прокуратури міста Харкова Харківської області
до: Харківської міської ради, Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, Релігійної громади Руської Православної Старообрядницької Церкви
про визнання недійсним договору та повернення майна,
Керівник Новобаварської окружної прокуратури міста Харкова Харківської області (далі - прокурор) надав Господарському суду Харківської області через систему "Електронний суд" позовну заяву до: Харківської міської ради (далі - відповідач-1), Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (відповідач-2), Релігійної громади руської православної старообрядницької церкви (відповідач-3), в якій просить суд:
1. Визнати недійсним договір купівлі-продажу нежитлових приміщень від 12.06.2013 №4994-В-С, укладений між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки і комунального майна Харківської міської ради та Релігійною громадою руської православної старообрядницької церкви (код ЄДРПОУ 26203427), посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Гавриловою С.А. і зареєстрований в реєстрі за №1159.
2. Зобов'язати Релігійну громаду руської православної старообрядницької церкви (код ЄДРПОУ 26203427), повернути Харківській міській територіальній громаді в особі Харківської міської ради (код ЄДРПОУ 04059243) об'єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 80966863101 - нежитлову будівлю «А-2», загальною площею 269,1 кв м, яка розташована за адресою: м. Харків, провулок Сількорівський, 23, а Харківську міську раду - прийняти у власність зазначені приміщення.
3. Судові витрати покласти на відповідачів та стягнути за такими реквізитами: Харківська обласна прокуратура, код 02910108, банк отримувач: Державна казначейська служба України м. Київ, рахунок UA178201720343160001000007171, код класифікації видатків бюджету - 0901010.
В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначає, що 17 серпня 2011 року між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради та Релігійною громадою Руської Православної Старообрядницької Церкви (ЄДРПОУ 26203427) укладено договір оренди нежитлових приміщень №5019, за яким у строкове платне користування передано нежитлову будівлю літ. «А-2» загальною площею 269,1 кв.м, розташовану за адресою: м. Харків, провулок Сількорівський, 23, строком до 17 липня 2014 року; вже через 4 місяці після укладення договору оренди, а саме 27 листопада 2011 року, орендар звернувся з заявою про надання дозволу на приватизацію орендованого майна, при цьому до заяви не було додано жодного документа, що підтверджував би здійснення невід'ємних поліпшень; рішенням 14-ї сесії Харківської міської ради 6-го скликання від 22 лютого 2012 року №638/12 спірне майно включено до переліку об'єктів, що підлягають відчуженню саме шляхом викупу орендарем; відповідно до звіту про незалежну оцінку майна, складеного ТОВ "Сабо консалтинг" станом на 31 грудня 2012 року, ринкова вартість об'єкта становила 224550,00 грн (без ПДВ), при цьому вартість невід'ємних поліпшень прямо зазначена як 0 гривень, а середньозважений фізичний знос будівлі - 36%; 12 червня 2013 року між Управлінням комунального майна та приватизації та Релігійною громадою Руської Православної Старообрядницької Церкви укладено договір купівлі-продажу №4994-В-С, за яким спірне майно відчужено у власність релігійної громади за ціною 269460,00 грн, чим було порушено вимоги чинного на той момент законодавства про малу приватизацію (зокрема, ч. 1 ст. 18-2 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)»), оскільки викуп орендованого комунального майна був дозволений і здійснений без фактичного виконання орендарем обов'язкової умови - здійснення за власний рахунок невід'ємних поліпшень вартістю не менше 25% ринкової вартості об'єкта на момент передачі в оренду, у зв'язку з чим єдиним законним способом відчуження мало бути виключно проведення відкритих торгів (аукціону чи конкурсу), а укладений договір купівлі-продажу підлягає визнанню недійсним.
18.10.2023 введено в дію Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов'язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами" від 29.06.2023, який набрав чинності 21.07.2023 та яким внесено зміни до ряду статей ГПК України.
Приписами частини 6 статті 6 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) передбачено, що адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Пунктом 2 частини 3 статті 162 ГПК України визначається, що позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), якщо такі відомості відомі позивачу, вказівку на статус фізичної особи-підприємця (для фізичних осіб-підприємців), відомі номери засобів зв'язку та адресу електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
З огляду на викладене, прокурор має у поданому позові зазначити інформацію щодо наявності у нього та у відповідачів, зареєстрованого електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі (підсистема "Електронний суд").
Однак у позовній заяві не зазначено про наявність електронного кабінету у прокурора та відповідачів.
Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Згідно з пп. 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставки судового збору встановлюються у таких розмірах за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" встановлено, що з 01.01.2025 прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3028,00 грн.
Зважаючи на те, що позовні вимоги складаються з трьох вимог немайнового характеру, то судовий збір у цій справі має становити 9084,00 грн.
Натомість прокурором не сплачено судовий збір за цим позовом.
Таким чином, позивач не надав докази сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
09.04.2025 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача" від 12 березня 2025 року № 4292-IX яким, зокрема, доповнено статтю 390 ЦК України частиною 5, яка передбачає, зокрема, що: "Суд постановляє рішення про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади, за умови попереднього внесення органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором вартості такого майна на депозитний рахунок суду. Перерахування грошових коштів як компенсації вартості нерухомого майна з депозитного рахунку суду здійснюється без пред'явлення добросовісним набувачем окремого позову до держави чи територіальної громади."
Також вказаним Законом доповнено статтю 164 ГПК України частиною 6 наступного змісту: "6. У разі подання органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором позовної заяви про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади до позову додаються документи, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви".
Тому прокурор має надати суду докази внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі ринкової вартості спірного майна, оцінку (експертно-грошова оцінку нерухомого майна) яка здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви.
Відповідно до ч. 2 ст. 164 ГПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Згідно з ч. 2 ст. 80 ГПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.
Проте, прокурор додав до позову не читаємі копії всіх документів приватизаційної справи та не надав: висновоку експртно-грошової оцінки ринкової вартості спірного майна, результатів розгляду кримінального провадження №42023222060000064 від 22.03.2023 за ч. 2 ст. 364 КК України.
Таким чином, прокурором не надано до суду доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Відтак, прокурором позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 53, 162, 164 ГПК України, що є підставою для застосування судом ч. 1 ст. 174 ГПК України.
Так, згідно з ч. 1 ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне залишити без руху позовну заяву.
Керуючись статтями 6, 80, 162, 164, 174, 232 - 235 Господарського процесуального кодексу України,
1. Залишити без руху позовну заяву Новобаварської окружної прокуратури міста Харкова Харківської області.
2. Надати Новобаварській окружній прокуратурі міста Харкова Харківської області строк 5 днів з дня вручення йому цієї ухвали для усунення недоліків, а саме на подання Господарському суду Харківської області:
- відомостей про наявність або відсутність електронних кабінетів у прокурора і відповідачів;
- читаємих копій всіх документів приватизаційної справи;
- доказів оплати судового збору у сумі 9084,00 грн;
- копії висновку експртно-грошової оцінки ринкової вартості спірного майна на дату подання позовної заяви;
- доказів внесення на депозитний рахунок суду (отримувач - Господарський суд Харківської області, р/р UA328201720355249002000009249 у ДКСУ м. Київ, код отримувача 03500039, МФО 820172) грошових коштів у розмірі вартості спірного майна;
- відомостей про результати розгляду кримінального провадження №42023222060000064 від 22.03.2023 за ч. 2 ст. 364 КК України.
3. Зобов'язати прокурора у випадку виправлення зазначених у цій ухвалі недоліків та подання нових доказів невідкладно надіслати відповідні документи відповідачам. Докази про це надати суду.
Роз'яснити, що якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу.
Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Повне судове рішення складено та підписано 08.12.2025.
Суддя В.І. Ольшанченко