8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41
08 грудня 2025 року Справа № 922/4363/25
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Байбака О.І.
без виклику представників сторін
розглянувши заяву Слобідської окружної прокуратури міста Харкова (вх. № 4363/25 від 05.12.2025) про вжиття заходів забезпечення позову, подану у справі
за позовом Слобідської окружної прокуратури міста Харкова (адреса: 61191, м. Харків, вул. Тепловозна, буд. 8; код ЄДРПОУ 0291010826)
до 1) Харківської міської ради (адреса: 61003, м. Харків м.-н Конституції, 7; код ЄДРПОУ 04059243); 2) Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (адреса: 61003, м. Харків, м.-н Конституції, буд. 16; код ЄДРПОУ 14095412); 3) Товариства з обмеженою відповідальністю "Харків-Поліграфупак" (адреса: 61003, м. Харків, пров. Соляниківський, буд. 4; код ЄДРПОУ 30139788)
про визнання недійсним договору та зобов'язання повернення майна
Слобідська окружна прокуратура міста Харкова звернулась до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до 1) Харківської міської ради, 2) Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради та 3) Товариства з обмеженою відповідальністю "Харків-Поліграфупак", в якій просить суд:
1) визнати поважною причину пропуску строку на звернення до суду та поновити його.
2) прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі.
3) визнати недійсним договір купівлі-продажу нежитлових приміщень № 4944-В-С від 21.12.2012, укладений між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки і комунального майна Харківської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю підприємством "Харків-Поліграфупак" (код ЄДРПОУ 30139788), посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Гаврилова С.А. і зареєстрований в реєстрі за № 3726;
4) зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю підприємство "Харків-Поліграфупак" (код ЄДРПОУ 30139788) повернути Харківській міській територіальній громаді в особі Харківської міської ради (код ЄДРПОУ 04059243) об'єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 38219863101 - нежитлові приміщення 2-го поверху № 21-:-32 в нежитловій будівлі літ. «В-2», загальною площею 137,9 кв. м., які розташовані за адресою: м. Харків, пров. Соляниківський, 4, а Харківську міську раду - прийняти у власність зазначені приміщення.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 08.12.2025 відкрито провадження у справі; постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання; встановлено сторонам строк для подання заяв по суті спору.
Одночасно з позовною заявою Слобідська окружна прокуратура міста Харкова звернулась до Господарського суду Харківської області з завою про забезпечення позову (вх. № 4363/25 від 05.12.2025), в якій просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони Міністерству юстиції України, усім його структурним підрозділам та відділам, а також будь-яким суб'єктам державної реєстрації прав, а саме: виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській та Севастопольській міським, районним, районним у містах Києві та Севастополі державним адміністраціям, державним реєстраторам, нотаріусам тощо, вчиняти будь-які реєстраційні дії в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна - нежитлових приміщень 2-го поверху № 21-:-32 в нежитловій будівлі літ. «В-2», загальною площею 137,9 кв. м. (реєстраційний номер 38219863101), які розташовані за адресою: м. Харків, пров. Соляниківський, 4.
Зазначена заява обгрунтована з посиланням на те, що фактичний власник спірного нерухомого майна Товариство з обмеженою відповідальністю "Харків-Поліграфупак" може розпорядитися своєю власністю на власний розсуд в будь-який час. Подальше ймовірне відчуження майна на користь інших осіб, передача нерухомого майна в оренду, зміна його призначення (з нежитлового на житлове тощо), поділ, виділ чи об'єднання ускладнить виконання можливого рішення суду про задоволення позову. Вчинення будь-яких дій з нерухомим майном до закінчення судового розгляду, у разі задоволення позову, призведе до необхідності зміни позовних вимог або вирішення спорів з іншими позовними вимогами та з іншими особами, яким це майно може бути передане в оренду або іншим чином відчужено. Крім цього, на думку прокурора, Товариство з обмеженою відповідальністю "Харків-Поліграфупак", знаючи про наявність судового спору, з метою утруднення у майбутньому виконання судового рішення свідомо може здійснювати дії щодо розпорядження спірним майном та як власник може ініціювати питання щодо зміни призначення та виду його функціонального використання, що у подальшому призведе до необхідності скасування відповідних рішень, шляхом звернення до суду з іншими позовними заявами.
На думку прокурора, з метою запобігання зміни права власності на спірне нерухоме майно у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, його можливого відчуження, передачі в оренду тощо, що може істотно ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду, відповідно до ст. ст. 136, 137 Господарського процесуального кодексу України, вбачаються підстави для вжиття заходів забезпечення позову.
При цьому прокурор звертає увагу суду на те, що заборона вчиняти буд-які реєстраційні дії щодо об'єктів нерухомого майна є тимчасовою та не має наслідком будь-якого перешкоджання господарській діяльності товариства та/або її блокування, не порушує права інших осіб, в тому числі тих, які не є учасниками судового процесу тощо.
Розглянувши заяву (вх. № 4363/25 від 05.12.2025) про вжиття заходів забезпечення позову, суд зазначає наступне.
Згідно з ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб (п. 1); забороною відповідачу вчиняти певні дії (п. 2); забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання (п. 4); іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини (п. 10).
Згідно з ч. ч. 1, 3-6 ст. 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, що подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, або для з'ясування питань, пов'язаних із зустрічним забезпеченням. У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з викликом сторін. Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення.
На підставі змісту статтей 13, 74, 80 ГПК України особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивачів, а також можливість реального виконання рішення суду у випадку задоволення позову. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Правова позиція Верховного Суду в питаннях забезпечення позову зводиться до того, що господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності заявлених вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих заявником на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
В даному випадку, прокурором в заяві про вжиття заходів забезпечення позову не обґрунтовано достатньо, у чому саме полягає утруднення чи неможливість виконання рішення у разі задоволення позовних вимог та не подано доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування заходів до забезпечення позову.
Крім того, суд зауважує, що з поданих прокурором матеріалів, не вбачається, що відповідачем та/або відповідачами здійснюються певні дії, які направлені на проведення відчуження спірного нерухомого майна, стосовно повернення якого йде спір, на користь інших осіб, його передача в оренду, зміна його призначення (з нежитлового на житлове тощо), поділ, виділ чи об'єднання, тобто доводи прокурора про зазначене грунтуються виключно на припущеннях.
З цього приводу судом також враховується, що Товариство з обмеженою відповідальністю підприємство "Харків-Поліграфупак" набуло у власність спірне нерухоме майно майже 13 років тому на підставі договору купівлі-продажу нежитлових приміщень № 4944-В-С від 21.12.2012, і з тих пір є його власником. При цьому, прокурором не надано суду будь-яких доказів що протягом цих майже 13 років що минули з дати укладання договору Товариство з обмеженою відповідальністю підприємство "Харків-Поліграфупак" вживало якість дії стосовно цього майна, які можна розцінити як спробу істотно ускладнити чи унеможливити повернення цього майна повернення майна його законному власнику, як на цьому наполягає прокурор.
Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
За змістом ч. ч. 1, 2 ст. 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
За таких обставин та з огляду на те, що прокурором належним чином не доведено, що відповідачем вчиняються дії, спрямовані на ухилення виконання рішення в разі його прийняття на користь прокурора, а так само доказів того що невжиття, визначених ним заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника, за захистом яких він звернувся до суду, суд за наслдіками розгляду заяви про вжиття заходів забезпечення позову дійшов висновку відмову в її задоволенні.
На підставі п. 6 ст. 140 ГПК України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Керуючись ст. ст. 73-74, 86, 136, 137, 140, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Відмовити у задоволенні заяви Слобідської окружної прокуратури міста Харкова (вх. № 4363/25 від 05.12.2025) про вжиття заходів забезпечення позову.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в порядку та у строки, передбачені статтями 254-258 ГПК України з урахуванням вимог пп. 17.5 п.17 ч. 1 Перехідних положень ГПК України.
Суддя О.І. Байбак