Рішення від 26.11.2025 по справі 152/1180/25

Справа № 152/1180/25

2/152/725/25

РІШЕННЯ

Іменем України

26 листопада 2025 року м. Шаргород

Шаргородський районний суд Вінницької області у складі:

головуючого судді - Роздорожної А.Г.

за участі секретаря судового засідання - Бабиної І.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу

за позовом адвоката Залокоцької Вікторії Дживанівни

в інтересах ОСОБА_1

до Шпиківської селищної ради Тульчинського району Вінницької області, ОСОБА_2 ,

вимоги позивача: про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом

сторони в судове засідання не з'явилися;

після закінчення судового розгляду, ухвалив рішення про наступне:

І. Стислий виклад позиції позивача та відповідача.

1. Представник позивача звернулася до суду з цим позовом та вказала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача - ОСОБА_3 .

Після смерті ОСОБА_3 залишилося спадкове майно, а саме: земельні ділянки,

площею 1,5246 га (кадастровий номер 0525389000:02:002:0110) та 1,0637 га

(кадастровий номер 0525389000:02:002:0147), загальною площею 2,5883 га з

цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського

виробництва, що належали спадкодавцю на підставі сертифікату на право на

земельну частку (пай) серії ВН №0396137, виданого Шаргородською

райдержадміністрацією Вінницької області 27 травня 1997 року за №121 та

зареєстрованого в Книзі реєстрації сертифікатів на земельну частку (пай) від

22 липня 1997 року за номером 161, що підтверджується випискою відділу №4

Управління забезпечення реалізації державної політики у сфері земельних відносин

Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області.

Спадкоємцем майна померлої ОСОБА_3 за законом є її син - позивач ОСОБА_1 .. Окрім позивача, спадкоємцем майна померлої є також син покійної

- відповідач ОСОБА_2 , який оформив свої спадкові права на земельну ділянку площею 1,0637 га,

що підтверджується рішенням Шаргородського районного суду у справі №152/1630/23

від 29 січня 2024 року. Спадкодавець, ОСОБА_3 на день смерті постійно проживала та була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . На день смерті

разом з нею проживали та вели спільне господарство її сини - ОСОБА_1 та

ОСОБА_2 , які прийняли спадщину шляхом вступу в фактичне управління та володіння

майном померлої, а саме розпорядилися її особистими та домашніми речами.

У 2003 році головою Шаргородської державної адміністрації видано розпорядження

за №95 від 9 квітня 2003 року «Про затвердження технічної документації щодо передачі

земельних часток (паїв) та видачі державних актів на право власності на землю на

території Юліямпільської сільської ради», яким затверджено технічну документацію

та передано у власність земельні частки (паї), де у додатку зазначено

ОСОБА_4 номер паю 434, площами 1,5246 га та 1,0637 га.

В подальшому, на підставі вказаного розпорядження було затверджено технічну

документацію із землеустрою та присвоєно кадастровий номер

0525389000:02:002:0110 земельній ділянці площею 1,5246 га на спадкодавця,

ОСОБА_3 .. Між спадкоємцями ОСОБА_3 - позивачем ОСОБА_1 та його братом

ОСОБА_2 досягнуто згоди про те, що ОСОБА_1 при оформленні спадкових

прав отримає земельну ділянку площею 1,5246 га, а ОСОБА_2 - площею 1,0637 га. Так, ОСОБА_2 оформив спадщину на земельну частку (пай) площею 1,0697 га, натомість позивач спадкові права на ділянку, площею 1,5246 га оформити не може. 23 червня 2025 року позивач звернувся до державного нотаріуса Тульчинської державної нотаріальної контори із заявою про видачу йому свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку, площею 1,5246 га з кадастровим номером 0525389000:02:002:0110, що належала померлій ОСОБА_3 , однак отримав відмову у зв'язку з тим, що спадкодавець за життя права власності на земельну ділянку не набула, тому воно не переходить до спадкоємців у порядку спадкування (а.с.1-5).

2. Крім того, 28 жовтня 2025 року представником позивача

- адвокатом Залокоцькою В.Д. подано до суду додаткові пояснення у справі, у яких вона зазначила, що зі спадкодавцем ОСОБА_3 на день смерті постійно проживали та вели спільне господарство її сини - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які прийняли спадщину шляхом вступу в фактичне управління та володіння

майном померлої, а саме розпорядилися її особистими та домашніми речами.

Сертифікат на земельну частку (пай) був виданий за життя спадкодавця, а

саме 27 травня 1997 року. Із Списку осіб, що мають право на отримання державних актів на право приватної власності на земельну частку (пай) згідно виданих сертифікатів, які померли по СТОВ «Відродження» на території Юліямпільської сільської ради Шаргородського району Вінницької області вбачається, що ОСОБА_3 була включена до

вказаного Списку осіб під номером 5 та вказаний номер сертифікату 0396137.

Крім того, 9 квітня 2003 року головою Шаргородської РДА прийнято розпорядження за

№95 «Про затвердження технічної документації щодо передачі земельних часток

(паїв) та видачу державних актів на право приватної власності на землю на території

Юліямпільської сільської ради», згідно з яким затверджено технічну документацію

щодо передачі земельних часток (паїв) з виготовлення державних актів на право

приватної власності на землю громадянам - власникам сертифікатів на території

Юліямпільської сільської ради; передано у власність земельні ділянки в розмірі

земельної частки (паю) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва

та прийнято рішення про видачу державних актів на право приватної власності на

землю згідно з додатком №1; прийнято рішення про видачу державних актів на право

приватної власності на землю спадкоємцям померлих громадян після оформлення

спадщини відповідно до чинного законодавства України, згідно з додатком №2.

З архівного витягу з додатку №2 до розпорядження голови Шаргородської РДА від

9 квітня 2003 року за №95 «Список громадян власників сертифікатів СТОВ

«Відродження» с. Ярове, спадкоємцям яких видати державні акти на право власності

на землю після оформлення спадщини» вбачається, що спадкодавець

ОСОБА_3 включена до додатку за №48, зазначено номер земельної ділянки - 434,

загальна площа земельної частки (паю) становить 1,5246 га, в тому числі ріллі 1,5246

га. В подальшому, на підставі вказаного розпорядження було затверджено технічну

документацію із землеустрою та присвоєно кадастровий номер 0525389000:02:002:0110 земельній ділянці площею 1,5246 га на спадкодавця ОСОБА_3 , що підтверджується витягом з ДРРП, який додається. Відповідно до роз'яснення Міністерства юстиції України у листі від 25 травня 2021 року № 22296/13079-26-21/8.4.3 зазначено, що пунктом 66 Порядку передбачено

можливість проведення державної реєстрації права власності за спадкодавцем на

підставі документів, що підтверджують набуття спадкодавцем права власності на

нерухоме майно та які були видані за життя спадкодавця, але з тих чи інших причин

реєстрація права власності на об'єкт нерухомості не була проведена відповідно до

законодавства, що діяло на момент виникнення речових прав.

Відтак згідно з пунктом 66 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме

майно та їх обтяжень від 25 грудня 2015 року № 1127, подати документи, необхідні

для державної реєстрації права власності на підставі заяви спадкоємця. Перелік

документів передбачений в статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію

речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та в Порядку державної реєстрації

речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень. До них належать: документи, що

підтверджують набуття спадкодавцем права власності на нерухоме майно, витяг із

Спадкового реєстру про наявність заведеної спадкової справи та документ, що

містить відомості про склад спадкоємців, виданий нотаріусом чи уповноваженою на

це посадовою особою органу місцевого самоврядування, якими заведено відповідну

спадкову справу. Підставою для державної реєстрації права власності, відповідно до

статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно

та їх обтяжень», є державний акт на право приватної власності на землю, державний

акт на право власності на землю, державний акт на право власності на земельну

ділянку або державний акт на право постійного користування землею, видані до 1

січня 2013 року. Видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності

на яке підлягає державній реєстрації згідно з підпунктом 4.15 пункту 4 глави 10

розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій, проводиться нотаріусом після подачі

документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно.

Тобто відомості внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх

обтяжень відповідно до п.66 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме

майно та їх обтяжень, в даному випадку підмінюють процедуру отримання

державного акту про право власності.

Після видачі громадянинові державного акта на право приватної власності на

земельну ділянку сертифікат на право на земельну частку (пай) повертається до районної державної адміністрації. Отже, суб'єктивне право власності на землю виникає на підставах та у порядку, визначеному законами України, що регулюють земельні відносини.

Підставою виникнення права власності на землю є юридичний факт, з яким закон

пов'язує виникнення такого права. Згідно з Земельним кодексом України до

юридичних фактів, на підставі яких виникає право приватної власності на землю,

належать: 1) рішення органу влади про передачу земельної ділянки громадянинові у

приватну власність; 2) цивільно-правова угода; 3) успадкування земельної ділянки.

Особливістю зазначених юридичних фактів є те, що за змістом вони являють собою

активні дії органів влади та осіб, які набувають право власності на землю. Ці дії є

складними за змістом, їх вчинення регулюється правовими нормами, які в сукупності

становлять порядок набуття права приватної власності на землю.

Відповідно до Порядку передачі земельних ділянок у приватну власність громадянам

України від 26 лютого 1993 р. за N 7 передача у приватну власність земельних

ділянок, що були раніше надані громадянам, провадиться відповідними Радами

народних депутатів за місцем розташування цих ділянок. Зазначені земельні ділянки

передаються безплатно у приватну власність на підставі матеріалів, що

підтверджують їх розмір (земельно-кадастрова документація, дані бюро технічної

інвентаризації, правлінь товариств і кооперативів тощо), і заяв громадян кадастрова

документація, дані бюро технічної інвентаризації, правлінь товариств і кооперативів

тощо), і заяв громадян. Відповідні Ради народних депутатів перевіряють

обгрунтованість заяв громадян та матеріалів у місячний строк і приймають відповідне

рішення. Право приватної власності громадян на земельні ділянки, передані їм для

вищезазначених цілей, посвідчується відповідною Радою народних депутатів, про що

робиться запис у земельно-обліковому документі - Книзі реєстрації громадян, яким

безплатно передано земельні ділянки у приватну власність.

Із системного аналізу зазначених норм, вважаю, що Державний акт про право

приватної власності на землю є актом, що засвідчує набуття права власності, яке

виникло на підставі рішення уповноваженого органу влади чи місцевого

самоврядування. Така позиція суду також узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України у справі № 6-57цс13 від 19 червня 2013 року.

Відповідно до статті 125 ЗК України, право власності на земельну ділянку, а також право

постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту

державної реєстрації цих прав.

Право власності на земельну ділянку, в силу вимог статті 126 ЗК України, оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Частина перша статті 81 ЗК України передбачає, що громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі: а) придбання за договором купівлі продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; б) безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; в) приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування;г)прийняттяспадщини; ґ) виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).За приписами ст.524 ЦК УРСР та ст.3 Указу Президента України «Про невідкладні

заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського

виробництва» від 10 листопада 1994 року № 666/94, право на земельну частку

успадковується спадкоємцями, оскільки спадкоємство здійснюється за законом і за

заповітом і передбачає перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка

померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).

Із викладеного, вбачається, що за життя було вчинено увесь обсяг дій та

волевиявлень для набуття у передбаченому законом порядку у власність спірної

земельної ділянки. Отже, з часу прийняття розпорядження голови Шаргородської районної адміністрації Вінницької області від 9 квітня 2003 року №95, земельна ділянка площею1,5246 га вибула з державної та колективної власності і повторній приватизації не

підлягала. Таким чином, витяг з ДРРП від 17 липня 2023 року, який містить запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно внесений на ім'я померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 за номером відомостей про право власності № НОМЕР_1 від 11 липня 2023 року на земельну ділянку з кадастровим номером 0525389000:02:002:0110 є документом, що посвідчує право власності й видається на підставі відповідних рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень (а.с.172-174).

3. На підтвердження позовних вимог представник позивача надала копію свідоцтва про народження позивача, копію свідоцтва про смерть спадкодавця, копію архівної виписки, копію виписки Держгеокадастру, копії витягів з Державного реєстру речових прав, копію постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії, копію рішення суду, копію витягу з реєстру територіальної громади.

4. Відповідачі відзиву на позов не подали.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.

5. Разом з позовною заявою представником позивача подано клопотання про витребування доказів, в якому вона просила під час підготовки справи до судового розгляду витребувати у державного нотаріуса Тульчинської державної нотаріальної контори Вінницької області Мацків Т.М. належним чином посвідчену копію спадкової справи №1009/2021, відкритої після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.42-43).

6. 10 вересня 2025 року та 3 жовтня 2025 року від представника відповідача - Шпиківської селищної ради до суду надійшли заяви, в яких останній просив розгляд справи проводити без його участі, а також зазначив, що заперечень щодо позову Шпиківська селищна рада не має (а.с.56, 165).

7. 19 вересня 2025 року від представника відповідача ОСОБА_2 за довіреністю - ОСОБА_5 до суду надійшла заява, у якій він просив розгляд справи проводити у його відсутність, не заперечує щодо задоволення позову (а.с.61).

8. 28 жовтня 2025 року адвокатом Залокоцькою В.Д. подано до суду додаткові пояснення у справі (а.с.172-178).

9. 26 листопада 2025 року від представника позивача до суду надійшла заява, в якій вона просила судове засідання провести без участі позивача та його представника, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просила їх задовольнити (а.с.180).

ІІІ. Інші процесуальні дії у справі.

10. Ухвалою суду від 5 вересня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Цією ж ухвалою прийнято рішення про розгляд справи у порядку загального позовного провадження. Вказаною ухвалою суду відповідачам запропоновано надати в строк до 30 вересня 2025 року відзив на позовну заяву та зобов'язано державного нотаріуса Тульчинської державної нотаріальної контори Вінницької області в строк до 30 вересня 2025 року надати Шаргородському районному суду копію спадкової справи, відкритої після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Ярове Шаргородського району Вінницької області (а.с.53).

11. Копія позовної заяви з додатками була надіслана відповідачу ОСОБА_2 за адресою, що вказана в позові (а.с.54).

12. Копію позовної заяви з додатками відповідач - Шпиківська селищна рада отримала в електронному кабінеті в системі Електронний суд.

13. Ухвалою суду від 30 вересня 2025 року підготовче судове засідання відкладено на 28 жовтня 2025 року (а.с.164).

14. Ухвалою суду від 28 жовтня 2025 року підготовче провадження закрито, а справа призначена до судового розгляду (а.с.179).

ІV. Фактичні обставини встановлені Судом.

15. Згідно з копією свідоцтва про народження, ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Ярове Шаргородського району Вінницької області. Батьком записаний ОСОБА_6 , а матір'ю - ОСОБА_3 (а.с.11).

16. Відповідно до копії свідоцтва про смерть, ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Ярове Шаргородського району Вінницької області (а.с.12).

17. Відповідно до копії архівної виписки від 23 липня 2025 року № 01-15-504 Архівного відділу Жмеринської РДА з Розпорядження №95 від 9 квітня 2003 року Шаргородської районної державної адміністрації Вінницької області «Про затвердження технічної документації щодо передачі земельних часток (паїв) та видачі державних актів на право власності на землю на території Юліямпільської сільської ради», вказаним розпорядженням: затверджено технічну документацію і передано у власність земельні ділянки в розмірі земельної частки (паю) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; зобов'язано районний відділ земельних ресурсів забезпечити видачу державних актів на право власності на землю; зобов'язано видати державні акти на право власності на землю спадкоємцям померлих громадян після оформлення спадщини, згідно з додатком 2, у якому під номером 48 зазначена ОСОБА_3 , номер паю -434, площа земельних часток (паїв) - 1,5246 га та 1,0637 га (а.с.13-14).

18. Згідно з випискою з книги реєстрації сертифікатів на земельну частку (пай), що видаються Шаргородською райдержадміністрацією Вінницької області по КСП Юліямпільської сільської ради народних депутатів, що видана відділом №4 Управління забезпечення реалізації державної політики у сфері земельних відносин Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, 22 липня 1997 року за порядковим номером 161 зареєстровано сертифікат серії ВН №0396137 на ім'я ОСОБА_3 , яка проживала у с. Ярове Жмеринського (колишня назва - Шаргородського) району Вінницької області. Розмір земельної частки (паю) -2.66 в умовних кадастрових гектарах; вартість земельної частки (паю) на час видачі становила 8465 грн. Сертифікат видано на підставі рішення Шаргородської РДА за №121 від 27 травня 1997 року (а.с.15).

19. Таким чином, судом встановлено, що після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина у вигляді права на земельну частку (пай) до складу, якої входили земельні ділянки площею 1,5246 га та 1,0637 га, загальною площею 2,5883 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території колишньої Юліямпільської сільської ради Шаргородського району Вінницької області (тепер Шпиківської територіальної громади Тульчинського району Вінницької області), яка належала спадкодавцю на підставі сертифікату серії ВН №0396137 від 22 липня 1997 року.

20. Спадкоємцями за законом після смерті ОСОБА_3 є сини останньої - позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 (а.с.73 на звороті, 74) , які на день смерті ОСОБА_3 проживали та були зареєстровані за однією адресою з останньою та прийняли спадщину шляхом вступу у фактичне управління майном померлої, а також подали відповідні заяви до нотаріальної контори, що підтверджується матеріалами спадкової справи №1009/2021 (а.с.70-156). Між спадкоємцями ОСОБА_3 - позивачем ОСОБА_2 та його братом ОСОБА_1 досягнуто згоди про те, що ОСОБА_1 при оформленні спадкових прав отримає у власність земельну ділянку площею 1,5246 га, а ОСОБА_2 - ділянку площею 1,0637 га.

21. Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав №339347025 від 17 липня 2023 року, на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень внесено відомості про право власності на земельну ділянку площею 1,5246 га з кадастровим номером 0525389000:02:002:0110, власник - ОСОБА_3 (а.с.16).

22. Згідно з копією спадкової справи №1009/2021, 10 грудня 2021 року позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 подали до Тульчинської ДНК заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 та видачу їм свідоцтв про право на спадщину, проте, свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку №434 належну ОСОБА_3 , не видавалося (а.с.70-156).

23. У видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, з кадастровим номером 0525389000:02:002:0110, позивачу ОСОБА_1 державним нотаріусом Тульчинської ДНК відмовлено, оскільки відсутні правовстановлюючі документи на зазначену земельну ділянку, що вбачається з постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії за №465/02-31 від 23 червня 2025 року (а.с.18-20).

24. Оцінюючи вищеперераховані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів відповідно до вимог статті 89 ЦПК України, суд згідно з положеннями статей 77, 78, 79, 80 цього ж Кодексу вважає ці докази належними, допустимими, достовірними та достатніми, оскільки вони містять інформацію щодо предмета доказування, одержані у встановленому законом порядку, на їх підставі можна встановити дійсні обставини справи, а також у своїй сукупності вони дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

V. Оцінка Суду.

25. Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

26. Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

27. Відповідно до статті 524 ЦК УРСР спадкоємство здійснюється за заповітом або за законом.

28. Згідно зі статтею 529 ЦК УРСР при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого.

29. Відповідно до статті 548 ЦК УРСР для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

30. Згідно зі статтею 549 ЦК УРСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном або якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

31. Позивач ОСОБА_2 є спадкоємцем померлої ОСОБА_3 , оскільки є її сином, і прийняв спадщину після смерті матері, що мала місце 8 червня 1999 року, фактично вступивши в управління та володіння спадковим майном.

32. Згідно з пунктом 2 Указу Президента України «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» від 08 серпня 1995 року № 720/95 вказано, що право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акту на право колективної власності на землю. При паюванні вартість і розміри в умовних кадастрових гектарах земельних часток (паїв) всіх членів підприємства, кооперативу, товариства є рівними.

33. Відповідно до частини другої статті 2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» від 5 червня 2003 року, основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією.

34. В силу частини першої статті 116 ЗК України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

35. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування (частина друга статті 116 ЗК України).

36. Відповідно до статті 125 ЗК України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

37. Право власності на земельну ділянку, в силу вимог статті 126 ЗК України, оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

38. Частина перша статті 81 ЗК України передбачає, що громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі: а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; б) безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; в) приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування; г) прийняття спадщини; ґ) виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).

39. За приписами статті 524 ЦК УРСР та статті 3 Указу Президента України «Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва» від 10 листопада 1994 року № 666/94, право на земельну частку успадковується спадкоємцями, оскільки спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом і передбачає перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).

40. Відповідно до роз'яснення Міністерства юстиції України у листі від 25.05.2021 року №22296/13079-26-21/8.4.3 зазначено, що пунктом 66 Порядку передбачено

можливість проведення державної реєстрації права власності за спадкодавцем на

підставі документів, що підтверджують набуття спадкодавцем права власності на

нерухоме майно та які були видані за життя спадкодавця, але з тих чи інших причин

реєстрація права власності на об'єкт нерухомості не була проведена відповідно до

законодавства, що діяло на момент виникнення речових прав.

41. Пунктом 66 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме

майно та їх обтяжень від 25 грудня 2015 року № 1127, передбачено, що для державної реєстрації права власності на підставі заяви спадкоємця подаються документи, необхідні для відповідної реєстрації, передбачені статтею 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на майно та їх обтяжень" та цим Порядком, що підтверджують набуття спадкодавцем права власності на майно, витяг із Спадкового реєстру про наявність заведеної спадкової справи та документ, що містить відомості про склад спадкоємців, виданий нотаріусом чи уповноваженою на це посадовою особою органу місцевого самоврядування, якими заведено відповідну спадкову справу. Державна реєстрація права власності на підставі заяви спадкоємця проводиться шляхом внесення до Державного реєстру прав відомостей про суб'єкта права власності - спадкодавця з обов'язковим зазначенням відомостей про смерть такої особи.

42. Підставою для державної реєстрації права власності, відповідно до