іменем України
Справа № 126/2105/25
Провадження № 2-о/126/141/2025
"27" листопада 2025 р. м. Бершадь
Бершадський районний суд Вінницької області
в складі головуючого судді Рудя О.Г.
секретар Кучанська В.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бершадь цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Головне управління Пенсійного Фонду України в Вінницькій області про встановлення факту належності правовстановлюючого документу,-
ОСОБА_1 , за участю заінтересованої особи Головного управління Пенсійного Фонду України в Вінницькій області звернулася до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документу, яку обгрунтовує тим, що в 2026 році їй - ОСОБА_1 виповнюється 60 років і згідно діючого законодавства вона буде мати право для звернення до органів Пенсійного фонду України для призначення їй пенсії за віком.
В серпні 2025 заявниця звернулась до територіального органу Пенсійного фонду України у Вінницькій області, а саме до відділу обслуговування громадян (сервісний центр) м. Бершадь для отримання відповідної консультації з приводу наявності в неї необхідних документів для призначення їй пенсії за віком та обрахування наявного стажу роботи.
При її зверненні до органу пенсійного фонду про призначення пенсії, нею було надано відповідні правовстановлюючі документи. Однак, розглядаючи її звернення та надані документи, органом пенсійного фонду було виявлено ряд розбіжностей у її правовстановлюючих документах, які стосуються її персональних даних і які були допущені в свій час не по її вині відповідними органами.
По-перше, під час розгляду особистих документів заявниці встановлено, що при заповненні в свій час диплома № НОМЕР_1 від 21 липня 1984 на її прізвище зазначається, що диплом виданий ОСОБА_2 в тому, що вона 01 вересня 1983 вступила в Вінницьке кооперативне профтехучилище № 2 і 21 липня 1984 закінчила повний курс технічного училища за професією касир-контролер непродовольчих товарів.
Разом з тим, в дипломі, який був виданий, зазначено її прізвище, ім'я та по батькові як ОСОБА_2 , в той час, коли згідно її паспорту по батькові вона записана як ОСОБА_3 .
Таким чином, замість її по батькові як " ОСОБА_3 », в дипломі про закінчення навчального закладу вказано, що вона " ОСОБА_4 ".
Допущена помилка при заповненні диплома на її ім'я позбавляє її можливості права на зарахування періоду навчання у Вінницькому кооперативному профтехучилищі № 2 до її страхового стажу.
По-друге, 03.08.1984 після закінчення Вінницького кооперативного профтехучилища № 2 ОСОБА_1 була прийнята на роботу в Бершадський райкоопунівермаг Бершадської райспоживспілки і 09.08.1984 року на її прізвище було видано трудову книжку серії НОМЕР_2 . У трудовій книжці прізвище, ім'я та по батькові заявниці записано як ОСОБА_5 (на російській мові записано ОСОБА_6 ), тоді як згідно паспорту по батькові вона записана ОСОБА_3 . А відтак, виникла необхідність у встановленні факту належності трудової книжки заявниці, що вище зазначена трудова книжка дійсно належить їй.
По-третє, 05.02.1985 заявниця уклала шлюб із ОСОБА_7 і змінила своє прізвище із ОСОБА_8 на ОСОБА_9 . В свідоцтві про укладення шлюбу, який було зареєстровано Флоринським сільвиконкомом Бершадського району Вінницької області 05.02.1985 актовий запис № 2 серії НОМЕР_3 персональні дані заявниці записано як ОСОБА_2 . Таким чином замість по батькові " ОСОБА_3 " як записано в паспорті заявниці, вона в свідоцтві про шлюб записана " ОСОБА_10 ", що не відповідає її персональним даним згідно її паспорта.
По-четверте, згідно свідоцтва про народження дитини заявниці - ОСОБА_11 в графі мати, заявниця записана як ОСОБА_1 , в той час коли згідно паспорту, анкетні дані заявниці ОСОБА_1 . Тобто, в свідоцтві про народження доньки заявниці в графі мати дитини замість по батькові " ОСОБА_3 " вказано її по батькові як " ОСОБА_10 ", що також в подальшому позбавляє заявницю права на зарахування до її стажу роботи періоду догляду за дитиною до досягнення нею 3-х річного віку.
Таким чином, правовстановлюючі документи, а саме: диплом про закінчення Вінницького кооперативного профтехучилища № 2, трудова книжка, свідоцтво про укладення шлюбу в дійсності належать їй - ОСОБА_1 . А в свідоцтві про народження, яке було видано Флоринським сільвиконкомом на прізвище ОСОБА_11 в графі мати вказано ОСОБА_1 , в той час, коли по батькові потрібно було б вказати ОСОБА_3 . Разом з тим, у вище зазначених особистих документах заявниці та в свідоцтві про народження її доньки допущені помилки по вині відповідних органів, які видавали особисті документи щодо написання її персональних даних, а саме, в частині що стосується анкетних даних по батькові ОСОБА_1 .
Вказані обставини підтверджуються відповідними документами, а саме: паспортом серії НОМЕР_4 та РНОКПП ОСОБА_1 , Витягом з реєстру територіальної громади № 2025/005686476 на прізвище ОСОБА_1 , свідоцтвом про народження заявниці серії НОМЕР_5 , свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_6 , свідоцтвом про народження дочки заявниці серії НОМЕР_7 , копією трудової книжки серії НОМЕР_2 та копією диплома № НОМЕР_1 від 21 липня 1984.
Допущені помилки, які сталися не по вині заявниці в частині її персональних даних при заповненні в свій час вище зазначених правовстановлюючих документів позбавляє її права для зарахування періодів трудової діяльності та періоду догляду за дитиною до 3-х річного віку, права на призначення пенси за віком.
Заявниця ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, її представник адвокат Куцяк Ф.Г. подав заяву про розгляд справи у його відсутність та відсутність заявника, заявлені вимоги підтримав в повному обсязі.
Представник заінтересованої особи Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області в судове засідання не явився, надав додаткові письмові пояснення в справі, а також письмову заяву, в якій просив справу розглянути без участі представника заінтересованої особи. Заявлені вимоги просив розглянути на розсуд суду.
Згідно ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Враховуючи те, що відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи та проводить його в даному судовому засіданні на підставі доказів наявних у справі.
Оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи та усі зібрані по справі докази, давши їм оцінку в сукупності, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суди розглядають справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Відповідно до п.п. 1, 2 ч.1 та ч. 2 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами; перебування фізичної особи на утриманні; у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суди розглядають справи про встановлення фактів належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у паспорті.
Відповідно до ст. ст. 293, 315 ЦПК України та роз'яснень п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31 березня 1995 року "Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення", із змінами та доповненнями, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Відповідно до п. 26 Порядку підтвердження наявного трудового стажу затвердженого постановою KM України 12.08.1993 року № 637, якщо ім'я, по-батькові та прізвище, які зазначені в документі, що підтверджує трудовий стаж, не збігаються з ім'ям, по-батькові або прізвищем особи за паспортом або свідоцтвом про народження, факт належності цього документа даній особі може бути встановлено в судовому порядку.
Згідно з роз'ясненнями, які містяться в п.12 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 року «Про встановлення фактів, що мають юридичне значення» при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали, суд повинен запропонувати заявникові надати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення.
Відповідно до листа Верховного Суду України від 01.01.2012 року «Про судову практику розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення», коли установи, які видали документи не можуть виправити допущені в них помилки, відповідно до п. 6 ч.1 ст. 315 ЦПК України громадяни мають право звернутись до суду з заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документу. Проте сам по собі факт належності документа не породжує для його власника жодних прав, юридичне значення має той факт, що підтверджується документом. Таким чином, для заявника важливо не саме одержання документа, а оформлення особистих чи майнових прав, які випливають з цього факту. Це означає, що в судовому порядку можна встановити належність громадянину такого документа, який є правовстановлюючий.
Надані заявником письмові докази, суд визнає належними і допустимими, оскільки ці докази містять у собі інформацію щодо предмета доказування, вони логічно пов'язані з тими обставинами, які підтверджують факти, встановлення яких просить заявник.
За вказаних обставин суд приходить до висновку, що вимоги заявника законні, обґрунтовані і підлягають задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 13, 81, 211, 247, 263-265, 315-319 ЦПК України, суд -
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Головне управління Пенсійного Фонду України в Вінницькій області про встановлення факту належності правовстановлюючого документу задовольнити.
Встановити факт належності правовстановлюючого документа, а саме, Диплома серії № НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_2 , який був виданий Вінницьким кооперативним профтехучилищем № 2 від 21 липня 1984 і який дійсно належить ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Встановити факт належності правовстановлюючого документа, а саме, трудової книжки серії НОМЕР_2 на ім'я ОСОБА_5 , яка була видана Бершадським райкоопунівермагом Бершадської райспоживспілки 09.08.1984 і яка дійсно належить ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Встановити факт належності правовстановлюючого документа, а саме, свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 в якому в графі громадянка вказана ОСОБА_2 , яке видано Флоринським сільвиконкомом Бершадського району Вінницької області 05 лютого 1985 і яке дійсно належить ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Встановити факт родинних відносин а саме, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є матір'ю ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя О. Г. Рудь