04 грудня 2025 рокуСправа № 921/342/25
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Шумського І.П.
за участі секретаря судового засідання: Бега В.М.
розглянув заяву №210 від 21.11.2025 (вх. № 8243 від 24.11.2025) Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс" про ухвалення додаткового рішення у справі
за позовом - Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс" (04070, м. Київ, вул. Сагайдачного, 25, літ. Б, офіс 5)
до відповідача - Комунального підприємства "Тернопільводоканал" (46008, м. Тернопіль, вул. Старий Поділ, будинок 7)
про стягнення 609014,16 грн.
За участі від:
позивача - не з'явився
відповідача - Бронецький Н.В.
Суть справи.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс" звернулось до Господарського суду Тернопільської області з позовом до Комунального підприємства "Тернопільводоканал" про стягнення 609014,16 грн, з яких: 105309,90 грн - інфляційних витрат; 71111,19 грн - 3% річних; 432593,07 грн - пені.
В обґрунтування позовних вимог позивач у позовній заяві №138 від 10.06.2025 (вх. №391 від 11.06.2025) посилається на те, що рішенням Господарського суду Тернопільської області від 15.05.2023 у справі №921/30/23, яке набрало законної сили, стягнуто на його користь з Комунального підприємства "Тернопільводоканал" 2746622,66 грн - боргу, 333041,60 грн - інфляційних нарахувань, 54299,62 грн - 3% річних, 905 грн - пені, 47023,03 грн судового збору.
Посилаючись на встановлені рішенням суду у справі № 921/30/23 обставини неналежного виконання договору №402-П/2 від 22.12.2021 про постачання електричної енергії споживачу та платіжну інструкцію №125 від 10.11.2023, згідно з якою відповідач перерахував на рахунок позивача грошові кошти в сумі 2746622,66 грн на виконання цього рішення, а також умови п. 5 комерційної пропозиції (додатку 2 до договору №402-П/2 від 22.12.2021 про постачання електричної енергії споживачу), приписи ч.6 ст. 232 ГК України, ст. 625 ЦК України позивачем нараховано та заявлено до стягнення 105309,90 грн - інфляційних витрат, 71111,19 грн - 3% річних, 432593,07 грн - пені за період 31.12.2022 до 10.11.2023, який не був предметом розгляду у справі № 921/30/23.
Товариством з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс" у позовній заяві наведено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, який складається з 7308,18 грн - судового збору та 24000 грн витрат на професійну правничу допомогу.
У тексті позовної заяви зазначено, що додатками до позову є, зокрема копії: договору №13/5 від 20.05.2019 про надання правничої допомоги; додаткової угоди №2/25 від 02.06.2025 до договору №13/5 від 20.05.2019 про надання правничої допомоги; детального опису наданої професійної правничої допомоги; акту про прийняття-передачу наданих послуг №1/2/25 від 09.06.2025; свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю; довіреності №13-Ю1 від 02.01.2025.
Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 16.06.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №921/342/25 за правилами загального позовного провадження.
Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 17.11.2025 у справі №921/342/25: позов задоволено частково; стягнуто з Комунального підприємства "Тернопільводоканал" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс" 105309,90 грн - інфляційних нарахувань, 70885,44 грн - 3% річних, 124971,33 грн - пені, 5113,66 грн - судового збору в повернення сплачених судових витрат; в задоволенні решти позову відмовлено.
Частиною 8 статті 129 ГПК України вказано, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Згідно з ч. 1 ст. 221 ГПК України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
24.11.2025 через систему "Електронний суд" від позивача надійшла заява №210 від 21.11.2025 (вх. №8243) про ухвалення додаткового рішення, у якій він просив суд покласти на відповідача витрати на правову допомогу пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме 16792,80 грн.
В якості додатків до заяви від 21.11.2025 заявником долучено:
сформовані в системі «Електронний суд» довіреність від 11.10.2024 у порядку передоручення на ім'я Невструєва Леоніда Борисовича, витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань на позивача, квитанції №5142205, №5142206 про доставку документів до зареєстрованих кабінетів позивача та відповідача;
копії: договору №13/5 від 20.05.2019 про надання правничої допомоги; додаткової угоди №2/25 від 02.06.2025 до договору №13/5 від 20.05.2019 про надання правничої допомоги; детального опису наданої професійної правничої допомоги; акту про прийняття-передачу наданих послуг №1/2/25 від 09.06.2025; свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю; довіреності №13-Ю1 від 02.01.2025.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення (ч. 3 ст. 244 ГПК України).
Згідно ч. 4 ст. 244 ГПК України у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання.
З врахуванням приписів ст. 244 ГПК України, ухвалою суду від 25.11.2025 вказану заяву призначено до розгляду в судовому засіданні 04.12.2025, а також запропоновано в строк до 03.12.2025 надати позивачу докази виконання умов п. 2.6. додаткової угоди №2/25 від 02.06.2025 до договору №13/5 від 20.05.2019, а відповідачу письмові заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення у справі № 921/342/25.
03.12.2025 через систему "Електронний суд" від відповідача надійшли письмові заперечення б/н від 03.12.2025 (вх. №8522).
У них відповідачем зазначено, що при поданні позовної заяви позивачем на підтвердження суми витрат на правничу допомогу долучено “детальний опис наданої професійної правничої допомоги відповідно до додаткової угоди №2/25 від 02.06.2025 до договору №13/5 від 20.05.2019 про надання правничої допомоги». Відповідач вважає перші два пункти опису безпідставними, а витрати на правничу допомогу, вказані в них, необґрунтованими.
Щодо першого пункту зазначено, що адвокат Невструєв Л.Б. був представником позивача в судовій справі 921/30/23, тому був ознайомлений з договором №402-П/21 від 22.12.2021 про постачання електричної енергії споживачу з додатками, а також іншими документами, які наводить в описі наданої послуги. Тобто вартість послуг в розмірі 12000 грн є надуманою та безпідставною.
Щодо другого пункту, то в матеріалах справи відсутній такий документ, як “Розрахунок позовних вимог». Якщо позивач його ототожнює з розрахунком ціни позову, то такий документ є додатком до позовної заяви, а отже, оплата за його складання визначена у пункті 3 опису. За таких обставин витрати на правничу допомогу в розмірі 4000 грн за “складання Розрахунку позовних вимог» відповідач теж вважає безпідставними.
З урахуванням вищенаведеного, враховуючи позиції Верховного Суду в постановах від 24.01.2019 у справі № 910/15944/17, від 19.02.2019 у справі № 917/1071/189, відповідач просив суд при ухваленні додаткового рішення приймати до розрахунку лише обґрунтовані витрати на правничу допомогу, застосувавши принцип пропорційності таких витрат задоволеним позовним вимогам.
03.12.2025 через систему "Електронний суд" від позивача надійшла заява б/н від 03.12.2025 (вх. №8528), у якій він підтримав заяву про ухвалення додаткового рішення та просив суд її розгляд проводити без участі його представника.
Представник позивача не приймав участі в судовому засіданні 04.12.2025.
Представником відповідача в судовому засіданні 04.12.2025 підтримано позицію, наведену у письмових запереченнях б/н від 03.12.2025 (вх. №8522).
Стаття 42 ГПК України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому норми вказаної статті зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.
Згідно з ч. 4 ст. 244 ГПК України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
З огляду на викладене та скорочені строки розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення, суд прийшов до висновку, що учасникам справи судом були створені належні умови для підготовки до розгляду заяви, надання заяв по суті її розгляду та доказів в обґрунтування своїх вимог або заперечень, тому є підстави для розгляду заяви за наявними в справі матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заяву про ухвалення додаткового рішення, суд зазначає наступне.
Положеннями ст. 59 Конституції України встановлено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Відповідно до ст. 131 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.
Стаття 16 ГПК України вказує, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
За пунктом 9 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" представництво - це вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст.124 ГПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст.126 ГПК України): подання заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та доказами, що підтверджують здійснення робіт (надання послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (ст.129 ГПК України).
Згідно із ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.124 ГПК України встановлено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.
Згідно частини 1-3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
У відповідності до частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Згідно з частиною 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
За змістом частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Частиною 1 статті 221 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Наведені процесуальні норми вказують на те, що, при поданні доказів розміру витрат на професійну правничу допомогу, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, мають бути дотримані наступні дві умови:
- докази повинні бути подані до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду;
- до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила заяву про те, що такі докази будуть подані до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду. При цьому процесуальний закон не визначає конкретних вимог щодо змісту та форми такої заяви, зокрема не вказує на те, що вона повинна бути зроблена лише у письмовій формі, а також, що така заява має бути зроблена на певній процесуальній стадії. Закон лише встановлює граничний строк звернення із заявою - до закінчення судових дебатів. Подібна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 27.01.2022 у справі № 921/221/21, від 31.05.2022 у справі №917/304/21, від 24.01.2023 у cправі № 922/4022/20.
Відповідно до частини 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Судове рішення у даній справі ухвалено 17.11.2025.
Як вже зазначалось позивачем у позові наведено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, який стосувався, зокрема 24000 грн витрат на правову допомогу, а в якості додатків до позову позивачем долучено копії: договору №13/5 від 20.05.2019 про надання правничої допомоги; додаткової угоди №2/25 від 02.06.2025 до договору №13/5 від 20.05.2019 про надання правничої допомоги; детального опису наданої професійної правничої допомоги; акту про прийняття-передачу наданих послуг №1/2/25 від 09.06.2025; свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю; довіреності №13-Ю1 від 02.01.2025.
Вказаний перелік документів долучено ним і до заяви від 21.11.2025 про ухвалення додаткового рішення.
Отже, відповідачем докази на підтвердження понесення витрат на правову допомогу подано в межах встановленого ч.8 ст. 129 ГПК України строку.
Відповідно до правової позиції, викладеної в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21, за змістом ч. 3 ст. 237 ЦК України однією з підстав виникнення представництва є договір.
Частиною 1 ст. 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Так, договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Відповідно до статті 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Закон формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту визначає гонорар.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини.
У постанові від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19 Верховний Суд вказав про те, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статті 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 Цивільного кодексу України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України.
Суд також виходить з того, що чинне процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.
Також частини четверта - шоста, сьома, дев'ята статті 129 ГПК України, визначає випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Як вже зазначалося, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п'ятою-сьомою, дев'ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правничу допомогу.
У такому випадку суд, керуючись частинами п'ятою-сьомою, дев'ятою статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правничу допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правничу допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, у постановах Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19.
Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі № 916/2102/17, від 25.06.2019 у справі №909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі № 922/928/18, від 30.07.2019 у справі № 911/739/15 та від 01.08.2019 у справі № 915/237/18).
До того ж у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 сформовано правовий висновок про те, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, приписами статей 123 - 130 ГПК України, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Таким чином, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.
Такі докази, відповідно до частини першої статті 86 ГПК України, суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
При цьому згідно з статтею 74 ГПК України сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Подані на підтвердження таких витрат докази мають окремо та у сукупності відповідати вимогам статей 75-79 ГПК України.
На підтвердження понесених витрат на правову допомогу відповідач надав такі документи:
1) договір про надання правничої допомоги №13/5 (надалі - договір), укладений 20.05.2019 між адвокатом Невструєвим Л.Б. (надалі - адвокат) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Укр Газ Ресурс» (надалі - клієнт), відповідно до п. 1.1 якого адвокат взяв на себе зобов'язання надавати необхідну правничу допомогу клієнту.
Відповідно до п. 1.2 договору адвокат надає правову допомогу у вигляді: забезпечення захисту прав, свобод і законних інтересів клієнта; надання клієнту правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу захисту інтересів, а також складення заяв, скарг, заперечень, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також сприяння їх відновленню в разі порушення; представництво інтересів клієнта у судах під час здійснення судочинства, а також в інших державних органах, установах, перед фізичними та юридичними особами.
Факт надання правової допомоги підтверджується актом наданих послуг (п. 4.6 договору).
Договір набуває чинності з дати його підписання і діє до 31.12.2029 (п. 6.1 договору).
Відповідно до п. 7.2 договору внесення змін і доповнень у договір вчиняється сторонами шляхом підписання договору про зміни в такій самій формі, що і цей договір. Всі зміни до договору є невідємними його частинами;
2) додаткову угоду №2/25 від 02.06.2025 до договору №13/5 від 20.05.2019 про надання правничої допомоги (надалі - додаткова угода), відповідно до п. 1.1 якої адвокат взяв на себе зобов'язання надавати необхідну правничу допомогу клієнту у господарському провадженні у справі за позовом ТОВ «Укр Газ Ресурс» до КП «Тернопільводоканал» про стягнення інфляційних втрат, 3% річних та пені.
Відповідно до п. 1.2 додатвокої угоди стасус клієнта у провадженні - позивач.
У п. 1.3 додаткової угоди зазначено, що адвокат надає правову допомогу у вигляді: забезпечення захисту прав, свобод і законних інтересів клієнта у зазначеному в п. 1.1 господарському провадженні; ознайомлення адвокатом із документами, що є підставою для нарахування інфляційних витрат, 3% річних та пені про заборгованість КП «Тернопільводоканал»; підготовка заяв до Господарського суду Тернопільської області та всіх інших необхідних документів і матеріалів, що будуть необхідними під час розгляду господарської справи; надання клієнту правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу захисту інтересів, а також складення заяв, скарг, заперечень, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення; представництво інтересів клієнта у судах під час здійснення судочинства, а також в інших державних органах, установах, перед фізичними та юридичними особами.
Відповідно до п. 2.1 додаткової угоди сторони погодили розмір погодинної ставки адвоката за надання професійної правничої допомоги а також щодо підготовки заяв по суті та/або процесуальних заяв на рівні 4000 грн за 1 годину.
У п. 2.2 додаткової угоди сторони погодили розмір гонорара адвоката за участь у судових засіданнях на рівні 3500 грн за одне судове засідання.
Гонорар складається з суми вартості наданої правової/правничої допомоги (п. 2.3 додаткової угоди).
У п. 2.4 додаткової угоди зазначено, що розмір гонорару не залежить від досягнення чи недосягнення адвокатом позитивного результату, якого бажає клієнт.
Факт наданої правової допомоги підтверджується актом наданих послуг (п. 2.5 додаткової угоди).
Відповідно до п. 2.6, п. 2.7 додаткової угоди клієнт сплачує гонорар протягом 120 днів з моменту підписання акту наданих послуг. Гонорар сплачується у безготівковому порядку на рахунок адвоката;
3) детальний опис наданої професійної правничої допомоги відповідно до додаткової угоди №2/25 від 02.06.2025 до договору №13/5 від 20.05.2019 про надання правничої допомоги, у п. 1 якого зазначено про:
ознайомлення адвокатом із документами, що є підставою для нарахування інфляційних витрат, 3% річних та пені по заборгованості КП «Тернопільводоканал», а саме: копія договору №402-П/21 від 22.12.2021 про постачання електричної енергії споживачу з додатками; додаткова угода №1 від 04.02.2022 до договору; копія акту приймання - передачі електричної енергії №УГР00001573 від 31.03.2022; копія акту приймання - передачі електричної енергії №УГР00001836 від 30.04.2022; копія рішення Господарського суду Тернопільської області №921/30/23 від 15.05.2023; копія розрахунку ціни позову у господарській справі №921/30/23; копія платіжного доручення від 10.11.2023, кількість годин - 3; вартість за одну годину - 4000 грн, загальна сума 12000 грн.
складання розрахунку позовних вимог, кількість годин - 1; вартість за одну годину - 4000 грн, загальна сума 4000 грн;
підготовка позовної заяви до Господарського суду Тернопільської області (визначення правових норм, які регулюють відносини, судової практики, складання, підписання позову та оформлення усіх додатків до позову), кількість годин - 2; вартість за одну годину - 4000 грн, загальна сума 8000 грн. Загальна сума наданих послуг становить 6 год, вартістю 24000 грн;
4) акт про прийняття - передачі наданих послуг №1/2/25 від 09.06.2025, відповідно до п. 1 якого адвокат надав клієнту професійну правничу допомогу у господарському спорі про стягнення з КП «Тернопільводоканал» інфляційних витрат, 3% річних та пені, а клієнт прийняв її у повному розмірі, наведеному в п. 2, а саме:
ознайомлення адвокатом із документами, що є підставою для нарахування інфляційних витрат, 3% річних та пені по заборгованості КП «Тернопільводоканал», а саме: копія договору №402-П/21 від 22.12.2021 про постачання електричної енергії споживачу з додатками; додаткова угода №1 від 04.02.2022 до договору; копія акту приймання - передачі електричної енергії №УГР00001573 від 31.03.2022; копія акту приймання - передачі електричної енергії №УГР00001836 від 30.04.2022; копія рішення Господарського суду Тернопільської області №921/30/23 від 15.05.2023; копія розрахунку ціни позову у господарській справі №921/30/23; копія платіжного доручення від 10.11.2023, тривалістю 3 год., загальною вартістю 12000 грн.
складання розрахунку позовних вимог, тривалістю 1 год., вартістю 4000 грн;
підготовка позовної заяви до Господарського суду Тернопільської області (визначення правових норм, які регулюють відносини, судової практики, складання, підписання позову та оформлення усіх додатків до позову), тривалістю 2 год, загальною вартістю 8000 грн.
Відповідно до п. 3 акту прийняття - передачі наданих послуг загальна суму наданих послуг становить 24000 грн.
У п. 4 акту прийняття - передачі наданих послуг зазначено, що жодних претензій по якості, повноті, строках та обсягу в цілому послуг замовник до виконавця немає.
Згідно правової позиції Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 08.06.2021 по справі № 905/411/17 адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.
Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 07.09.2020 року у справі № 910/4201/19.
Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (аналогічна правова позиція викладена в постанові Об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19).
На викладену в ухвалі від 25.11.2025 пропозицію суду, відповідачем подано письмові заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення, зміст яких зводиться до необґрунтованості заявленої до стягнення суми витрат на правову допомогу.
Як вже зазначалось, згідно з ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 зауважила, що не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.
Нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (п.п. 33-34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).
За змістом ч.4 ст.126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.5 ст.126 ГПК України).
Водночас, за нормами ч.6 ст.126 ГПК України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
У розумінні положень ч.ч. 5 та 6 ст.126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Отже, процесуальне законодавства надає можливість іншій стороні подати (заявити) клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги у разі незгоди із розрахунком витрат, наведеним у відповідній заяві.
З урахуванням вищезазначених вимог закону, при визначені розміру правничої допомоги суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час.
Інтереси позивача у справі №921/342/25 представляв адвокат Невструєв Л.Б., яким здійснюється адвокатська діяльність на підставі свідоцтва №4409/10, виданного 23.12.2010 Київською обласною кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури.
Єдиний реєстр адвокатів України не містить відомостей про зупинення або припинення права Невструєва Л.Б. на заняття адвокатською діяльністю.
Судом з'ясовано, що адвокат Невструєв Л.Б. відповідно до умов договору №13/5 від 20.05.2019, додаткової угоди №2/25 від 02.06.2025 до вказаного договору, довіреності №13-Ю1 від 02.01.2025, від імені ТОВ «Укр Газ Ресурс» здійснював представництво інтересів позивача у даній справі, а саме:
1) підготував та подав до Господарського суду Тернопільської області позовну заяву з додатками;
2) підготував та подав до Господарського суду Тернопільської області заяву про участь в усіх судових засіданнях у справі №921/342/25 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду;
3) приймав участь в проведених Господарським судом Тернопільської області судових засіданнях 07.07.2025, 22.09.2025, 20.10.2025, 17.11.2025 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
При цьому, у заявлену до стягнення суму витрат на правову допомогу не включено вартість складення та подання до суду заяви про участь в режимі відео конференції, а також вартість участі представника позивача в судових засіданнях, обумовлену п. 2.2 додаткової угоди.
Суд враховує:
- у провадженні Господарського суду Тернопільської області перебувала справа №921/30/23 за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Газ Ресурс» до відповідача Комунального підприємства «Тернопільводоканал» про стягнення 3134868,88 грн та за зустрічним позовом Комунального підприємства «Тернопільводоканал» до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Газ Ресурс» про визнання укладеними додаткових угод та стягнення 10518,50 грн;
- вимоги первісного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Газ Ресурс» до відповідача Комунального підприємства «Тернопільводоканал» про стягнення 2746622,66 грн - основного боргу, 333041,60 грн - інфляційних нарахувань, 54299,62 грн - 3% річних, 905 грн - пені, мотивовані неналежним виконанням відповідачем договору №402-П/2 від 22.12.2021 про постачання електричної енергії в частині проведення повного розрахунку за спожиту в березні та частково у квітні 2022 року електроенергію;
- обґрунтовуючи позовні вимоги ТОВ «Укр Газ Ресурс» зазначало, що на виконання взятих договірних зобов'язань ним в період з період з 01.01.2022 до 30.04.2022 відповідачу було поставлено електричну енергію в кількості 2305675 кВт/год на загальну суму 8515351,55 грн з ПДВ (в січні 2022 року 1907997 кВт/год на суму 6987181,94 грн з ПДВ, в лютому 2022 року - 1615942 кВт/год на суму 5917661,69 грн з ПДВ, в березні 2022 року 1690653 кВт/год на суму 6191257,18 грн з ПДВ, в квітні 2022 року 1028402 кВт/год на суму 3766060,37 грн з ПДВ);
- даний обсяг спожитої електричної енергії підтверджено оператором системи розподілу електричної енергії - ВАТ "Тернопільобленерго" (лист №5536/33 від 20.12.2022). Акти прийому-передачі електричної енергії були вчасно надіслані відповідачу, в тому числі й на офіційну електронну пошту, зазначену в договорі, в розділі реквізити сторін. Однак, відповідачем такі акти не підписані, не повернуті позивачу, оскільки підприємство вважає, що в акті відображено невірний тариф за 1 кВт/год електроенергії, відтак, в цілому вартість спожитої в березні та квітні 2022 року електроенергії також є невірною;
- при визначенні ціни за одиницю електричної енергії і, відповідно вартості переданого товару, сторони керуються умовами договору №402-П/2 від 22.12.2021 з урахуванням додаткової угоди №1 від 04.02.2022, відповідно до умов якої ціну електроенергії узгоджено на рівні 3,662051 грн з ПДВ за 1кВт/год, яка й була застосована при здійсненні нарахувань в заявленому періоді. Іншого тарифу за згодою сторін, не було визначено. Також на думку позивача, повідомлення ДП "Оператор ринку" про зміни даних середньозваженої ціни електроенергії на РДН в торговій зоні "ОЕС України" не може бути підставою для застосування іншого тарифу на спожиту електроенергію без внесення у встановленому порядку змін до договору №402-П/2 від 22.12.2021;
- відповідач, в порушення п. 5.7 договору №402-П/2 від 22.12.2021 та п. 2 комерційної пропозиції вартість електроенергії, спожитої в березні 2022 оплатив частково, в розмірі 4600782,07 грн, а спожитої в квітні 2022 року не оплатив, у зв'язку з чим за ним станом на 03.01.2023 (дата підготовки позову) рахується борг в розмірі 2746622,66 грн (1590475,11 грн за квітень 2022 року, 1156147,55 грн за березень 2022 року). За порушення строків оплати вартості спожитої електроенергії позивачем нараховано та заявлено до стягнення 333041,60 грн інфляційних втрат, 54299,62 грн 3% річних та 905 грн пені, всього 3134868,88 грн;
- 15.05.2023 Господарським судом Тернопільської області ухвалено рішення у справі №921/30/23, яким: первісний позов задоволено; стягнено з Комунального підприємства «Тернопільводоканал» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Газ Ресурс» 2746622,66 грн боргу, 333041,60 грн інфляційних нарахувань, 54299,62 грн - 3% річних, 905 грн пені, 47023,03 грн в повернення сплаченого судового збору; відмовлено в задоволенні зустрічного позову;
- постановою Західного апеляційного господарського суду від 04.09.2025 залишено без змін рішення Господарського суду Тернопільської області від 15.05.2023 у справі №921/30/23;
- додатковим рішенням Господарського суду Тернопільської області від 05.06.2023 у справі №921/30/23 сягнуто з Комунального підприємства «Тернопільводоканал» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Газ Ресурс» 17500 грн витрат, понесених на професійну правничу допомогу. Вказаним додатковим рішенням встановлено, що заявлені позивачем витрати пов'язані з розглядом справи №921/30/23 у суді, а матеріали справи містять докази вчинення представником позивача робіт, перелічених в акті №1/42/22 від 02.01.2023 на суму 17500 грн, а саме: 1) ознайомлення із документами щодо несплати КП "Тернопільводоканал" заборгованості за поставлену електричну енергію, а саме: копія договору №402-П/21 від 22.12.2021 про постачання електричної енергії, копія актів приймання електричної енергії, копія платіжних доручень про часткову оплату заборгованості (витрачено 1,5 год, вартість години 2500 грн, всього 3750 грн); 2) підготовка та направлення претензії №290-Ю1 від 15.12.2022 (витрачено 1 год, вартість години 2500 грн, всього 2500 грн); 3) підготовка та направлення адвокатського запиту №66 від 16.12.2022 (витрачено 1,5 год, вартість години 2500 грн, всього 3750 грн); 4) підготовка позовної заяви до Господарського суду Тернопільської області з визначенням правових норм, які регулюють відносини, судової практики, складання та підписання позову, оформлення усіх додатків до позову (витрачено 4 год, вартість години 2500 грн, всього 10000 грн);
- представництво інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Газ Ресурс» у справі №921/30/23 здійснював адвокат Невструєв Л.Б. на підставі укладеного ним (як адвокатом) та ТОВ "Укр Газ Ресурс" (як клієнтом) договору №13/5 від 20.05.2019 про надання правничої допомоги та додаткової угоди №42/22 від 01.12.2022 до вказаного договору;
- 10.10.2023 Господарським судом Тернопільської області видано накази на примусове виконання рішення суду першої та постанови апеляційної інстанцій, а також додаткового рішення у справі №921/30/23;
- згідно з платіжною інструкцією №125_00000/е05а62f3-fe0f-4bd1-aa03-c6c2bd77eb09 від 10.11.2023 КП «Тернопільводоканал» перерахував на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс" кошти в сумі 2746622,66 грн, з призначенням платежу: «сплата заборгованості за постачання електроенергії за лютий-квітень 2022 р., дог №402-П/21 від 22.12.21 р., згідно рішення суду від 15.05.2023 у справі №921/30/23 в т.ч. ПДВ 20% 457770,44 грн».
- посилаючись на встановлені рішенням суду у справі № 921/30/23 обставини неналежного виконання договору №402-П/2 від 22.12.2021 про постачання електричної енергії споживачу та платіжну інструкцію №125 від 10.11.2023, згідно з якою відповідач перерахував на рахунок позивача грошові кошти в сумі 2746622,66 грн на виконання цього рішення, а також умови п. 5 комерційної пропозиції (додатку 2 до договору №402-П/2 від 22.12.2021 про постачання електричної енергії споживачу), приписи ч. 6 ст. 232 ГК України, ст. 625 ЦК України позивачем нараховано та заявлено у справі №921/342/25 до стягнення 105309,90 грн - інфляційних витрат, 71111,19 грн - 3% річних, 432593,07 грн - пені за період 31.12.2022 до 10.11.2023, який не був предметом розгляду у справі № 921/30/23;
- рішенням Господарського суду Тернопільської області від 17.11.2025 у справі №921/342/25 позов задоволено частково та стягнуто з Комунального підприємства "Тернопільводоканал" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Газ Ресурс» 105309,90 грн - інфляційних нарахувань, 70885,44 грн - 3% річних, 124971,33 грн - пені, 5113,66 грн - судового збору в повернення сплачених судових витрат.
- до переліку робіт (послуг), за надання яких адвокатом Невструєвим Л.Б. у справі №921/342/25 обчислено та заявлено до стягнення вартість витрат на правову допомогу включено послугу з ознайомлення адвокатом із: копією договору №402-П/21 від 22.12.2021 про постачання електричної енергії споживачу з додатками; додатковою угодою №1 від 04.02.2022 до договору; копією акту приймання - передачі електричної енергії №УГР00001573 від 31.03.2022; копією акту приймання - передачі електричної енергії №УГР00001836 від 30.04.2022; копією розрахунку ціни позову у господарській справі №921/30/23, тобто документами, які подавались до позову та оцінювались судом в межах справи №921/30/23 при ухваленні рішення від 15.05.2023;
- послугу щодо ознайомлення з рішенням Господарського суду Тернопільскої області від 15.05.2023 у справі №921/30/23 виконано представником позивача в межах справи №921/30/23, наслідком чого було звернення до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення в межах тієї ж справи;
- тобто, при підготовці позову у справі №921/342/25 новим документом, який потребував ознайомлення для представника позивача, була платіжна інструкція №125_00000/е05а62f3-fe0f-4bd1-aa03-c6c2bd77eb09 від 10.11.2023 на суму 2746622,66 грн;
- п.3 ч.3 ст. 162 ГПК України передбачено, що позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці та обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
Наведена у п. 3 акту №1/2/25 від 09.06.2025 послуга з підготовки позовної заяви до Господарського суду Тернопільської області у справі №921/342/25 (визначення правових норм, які регулюють відносини, судової практики, складання, підписання позову та оформлення усіх додатків до позову) охоплює собою наведену у п. 2 акту №1/2/25 від 09.06.2025 послугу складання розрахунку позовних вимог (складність якого зводиться до нарахування за один і той самий період 3% річних, інфляційних нарахувань, пені від стягненої рішенням суду у справі №921/30/23 суми основного боргу 2746622,66 грн, сплаченого платіжною інструкцією від 10.11.2023.
Суд зазначає також, що значну частину додатків до позовної заяви у справі №921/342/25 складають документи, які були сформовані представником позивача та додані ним до позову у справі №921/30/23. Тобто, такі існували на момент підготовки позову у справі №921/342/25.
У разі часткового задоволення позову інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (п. 3 ч. 4 ст. 129 ГПК України).
З огляду на надані позивачем докази, наявні матеріали справи, часткове задоволення позову у справі №921/342/25, заперечення відповідача, за наслідками здійсненої оцінки розміру судових витрат на правову допомогу у зв'язку з розглядом справи, через призму критеріїв, встановлених частиною п'ятою статті 129 ГПК України, керуючись статями 2, 80, 123, 126, 129 ГПК України, з урахуванням положень наведених норм та зазначених фактичних обставин справи, беручи до уваги критерії необхідності, розумності, пропорційності, справедливості розміру таких витрат, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви позивача про покладення на відповідача судових витрат на професійну правову допомогу, у розмірі 10000 грн, які є співрозмірними з наданою правовою допомогою у справі № 921/342/25.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 3, 4, 13, 16, 20, 73, 74, 76, 77, 86, 91, 123, 126, 129, 233, 236-240, 244 ГПК України,
1. Заяву №210 від 21.11.2025 (вх. № 8243 від 24.11.2025) Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс" про ухвалення додаткового рішення задоволити частково.
2. Стягнути з Комунального підприємства "Тернопільводоканал" (46008, м. Тернопіль, вул. Старий Поділ, будинок 7, ідентифікаційний код 03353845) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс" (04070, м. Київ, вул. Сагайдачного, 25, літ. Б, офіс 5, ідентифікаційний код 41427817) 10000 (десять тисяч) грн витрат на правову допомогу.
Видати наказ.
3. В задоволенні решти заяви відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається в порядку та строки встановлені ст. ст. 256,257 ГПК України.
Повне додаткове рішення складено 09.12.2025.
Суддя І.П. Шумський