31.07.2008м. СумиСправа № 2/394-08
За позовом: закритого акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» в особі Сумської філії, м. Суми
До відповідача: Липоводолинської селищної ради, смт. Л. Долина
про визнання права власності
СУДДЯ СОП'ЯНЕНКО О.Ю.
СЕКРЕТАР СУДОВОГО ЗАСІДАННЯ ПЕТЕН Я.Л.
Представники:
Від позивача: Старовойтова О.О.
Від відповідача: не прибув
Суть спору: позивач просить визнати право власності на нерухоме майно, а саме нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 72,3 кв.м. без додаткового акту вводу в експлуатацію.
Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому не заперечує проти визнання за позивачем права власності на нерухоме майно.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:
На підставі договору купівлі-продажу від 07.10.2005р., посвідченого нотаріусом Липоводолинського районного нотаріального округу Бондаренко О.В., позивач придбав у ОСОБА_1 нерухоме майно - жиле приміщення (квартира) по АДРЕСА_2 для розташування відділення Сумської філії ЗАТ КБ «ПриватБанк».
Право власності на придбане за договором майно було зареєстровано за позивачем, що підтверджується Реєстраційним посвідченням Комунального підприємства «Сумське міське бюро технічної інвентаризації» № 103 від 23.12.2005 р.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 4 Закону України «Про власність» від 07.02.1991 р. (в редакції, що діяла на час придбання майна) власник на свій розсуд володіє, користується і розпоряджається належним йому майном. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, що не суперечать закону. Він може використовувати майно для здійснення господарської та іншої, не забороненої законом, діяльності, зокрема, передавати його безоплатно або за плату у володіння і користування іншим особам.
Відповідно до ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Рішенням виконавчого комітету Липоводолинської селищної ради № 182 від 26.11.2003 р. «Про надання дозволу на переведення житлового приміщення у нежитлове з подальшою реконструкцією в АДРЕСА_2 » попередньому власнику квартири ОСОБА_1 був наданий дозвіл на переведення житлового приміщення в нежитлове з подальшою реконструкцією та використанням під приміщення Липоводолинського відділення Сумського філіалу Приватбанку.
Для ведення у вказаному приміщенні статутної діяльності та відповідності його нормативам Національного банку України щодо відділень банків, у вказаному приміщенні позивачем було зроблено перепланування.
Дане перепланування було проведено у відповідності з вимогами чинного законодавства, про що свідчить Технічний паспорт на приміщення
Відповідно до п.3.2 Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, затвердженого наказом Держбуду України №127 від 24.05.2001р., не належить до самочинного будівництва перепланування, не пов'язані зі змінами (збільшення чи зменшення) житлової або допоміжної площ, без порушення несучих конструкцій; збільшення житлової чи допоміжної площ за рахунок демонтування перегородок, комор, знесення печей, камінів та грубок, засклення балконів, лоджій, улаштування дверних прорізів у внутрішніх некапітальних стінах; перестановка в межах призначених приміщень, обладнання.
Підтвердженням відсутності порушень та відповідності виконаних робіт нормам ДБН є довідка відділу містобудування, архітектури, житлово-комунального господарства та розвитку інфраструктури Липоводолинської райдержадміністрації від 30.01.2008 р.
Як свідчить довідка № 81 від 30.01.2008р. Липоводолинська районна санітарно- епідеміологічна станція не заперечує проти переведення житлових приміщень у нежитлові (адміністративні) по вул. Леніна, 40 в смт. Л. Долина.
Відповідно до п. п. 1.1, 4 Положення про порядок надання дозволу на виконання будівельних робіт, затвердженого наказом Держбуду України від 05.12.2000 р. № 273, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.12.2000 р. за № 945/5166, перепланування не відноситься до робіт з будівництва, для виконання яких надається дозвіл на виконання будівельних робіт.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що виконані позивачем роботи по переплануванню житлового приміщення і пристосуванню його для ведення підприємницької діяльності та переведенню у нежитлове приміщення по вул. Леніна, 40 в смт. Л. Долина здійснені без порушень норм діючого законодавства та не потребують дозволу на проведення зазначених робіт.
Проте, при виготовленні органами БТІ технічного паспорту на вказане приміщення у ньому не було зазначено, що дане приміщення на цей час є нежитловим приміщенням.
Проведене позивачем переобладнання не є самочинним будівництвом і в розумінні ст. 376 ЦК України. Згідно з діючим законодавством України поняття самочинного переобладнання нежитлових приміщень не визначено, а ст. 8 ЦК України передбачає, якщо цивільні відносини не врегульовані згідно цього кодексу, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини.
Згідно ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник майна має право вчиняти щодо свого майна будь- які дії, які не суперечать закону.
Відповідно до ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Тобто, позивач має право на здійснення ремонтних робіт та перепланування приміщення, яке знаходиться в його власності, зазначені перепланування були виконані з дотриманням будівельних норм та правил.
Статтею 392 ЦК України передбачено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач таких заперечень суду не надав.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позивачем роботи по переплануванню нежитлового приміщення по вул. Леніна, 40 в смт. Л. Долина виконані з дотриманням приписів чинного законодавства, в зв'язку з чим позовні вимоги в частині визнання за позивачем права власності на нерухоме майно без додаткового акту вводу в експлуатацію визнаються судом правомірними, обґрунтованими та підлягають задоволенню. Тим більше, що відповідно до Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1243 від 22.09.2004 р., прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів полягає у підтвердженні державними приймальними комісіями готовності до експлуатації об'єктів нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту будівель і споруд як житлово-громадського, так і виробничого призначення, інженерних мереж та споруд, транспортних магістралей, окремих черг пускових комплексів, їх інженерно-технічного оснащення відповідно до затвердженої в установленому порядку проектної документації, нормативних вимог, вихідних даних на проектування. Таким чином, оскільки в даному випадку позивачем не виконувалося нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту будівель і споруд, прийняття здійсненого у нежитловому приміщенні переобладнання та ремонтних робіт в експлуатацію не передбачено.
Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України судові витрати по справі відносяться на позивача, оскільки матеріалами справи не встановлено факту, що спір виник внаслідок неправомірних дії відповідача.
Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити.
2. Визнати за Закритим акціонерним товариством комерційним банком “ПриватБанк» (м. Суми, вул. Горького, 26; код ЄДРПОУ 23633156) право власності на нерухоме майно - нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 72,3 кв.м. без додаткового акту вводу в експлуатацію.
Повний текст рішення підписаний 31.07.2008 р.
Суддя О.Ю. Соп'яненко