08 грудня 2025 року Справа № 915/1170/25
м.Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області, у складі судді Семенчук Н.О.,
розглянувши заяву від 26.11.2025 (вх.№16601/25 від 26.11.2025) Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське виробниче підприємство "Березнегувате", у справі
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське виробниче підприємство "Березнегувате", вул.Мала Морська, буд.9А/2, м.Миколаїв, 54001
електронна пошта: mk_agro2025@ukr.net
представник позивача: Третьяк Г.О.
електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1
до відповідача: "OASIS EXIM FZ-LLC", код реєстрації: 5024248, юридична адреса: SHED №23 AL HULAILA INDUSTRIAL ZONE-FZ RAK, UNITED ARAB EMIRATES
електронна пошта: oasiseximacc@gmail.com
представник відповідача: Глиняна Г.В.
електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_2
про: стягнення заборгованості у розмірі 1 200 500,00 доларів США, що еквівалентно 50 043 322,70 грн.,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське виробниче підприємство "Березнегувате" звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою від 20.06.2025 (вх.№9374/25 від 23.06.2025) в якій просить суд стягнути з "OASIS EXIM FZ-LLC" заборгованості за поставлений товар на загальну суму 3 539 760,00 доларів США, з яких:
- 1 715 000,00 доларів США, що еквівалентно 71 490 461 грн., за контрактом за №2024/0909 від 09.09.2024,
- 1 200 500,00 доларів США, що еквівалентно 50 043 322,70 грн., за контрактом за №2025/0801 від 08.01.2025,
- 624 260,00 доларів США, що еквівалентно 26 022 527,80 грн., за контрактом за №2025/1401 від 14.01.2025.
Ухвалою суду від 30.06.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №915/988/25 за правилами загального позовного провадження
Господарським судом Миколаївської області під час розгляду господарської справи №915/988/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське виробниче підприємство "Березнегувате" до "OASIS EXIM FZ-LLC" про стягнення заборгованості, на підставі ст.173 ГПК України постановлено ухвалу від 07.08.2025 про роз'єднання позовних вимог у вказаній справі, виділивши в самостійне провадження:
- позовні вимоги по стягненню заборгованості у сумі 1 715 000,00 доларів США, що еквівалентно 71 490 461 грн., за контрактом за №2024/0909 від 09.09.2024 (справа №915/988/25.
- позовні вимоги по стягненню заборгованості у сумі 1 200 500,00 доларів США, що еквівалентно 50 043 322,70 грн., за контрактом за №2025/0801 від 08.01.2025 (справа №915/1170/25)
- позовні вимоги по стягненню заборгованості у сумі 624 260,00 доларів США, що еквівалентно 26 022 527,80 грн., за контрактом за №2025/1401 від 14.01.2025 (справа №915/1171/25).
Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 13.11.2025 позовні вимоги задоволено. Стягнуто з "OASIS EXIM FZ-LLC" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське виробниче підприємство "Березнегувате" заборгованості у сумі 1 200 500,00 доларів США, що еквівалентно 50 043 322,70 грн., за контрактом за №2025/0801 від 08.01.2025.
Позивач через систему «Електронний суд» подав заяву від 26.11.2025 (вх.№16601/25 від 26.11.2025) в якій просить суд вирішити питання розподілу судових витрат понесених Товариством з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське виробниче підприємство "Березнегувате" , а саме: - стягнути 50% судового збору з "OASIS EXIM FZ-LLC" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське виробниче підприємство "Березнегувате"; - повернути 50% судового збору з Державного бюджету України, у зв'язку з визнанням позову відповідачем.
Заявник через систему «Електронний суд» подав клопотання від 05.12.2025 (вх.№17343/25) в якому зазначає, що у позивача відсутня необхідність у розгляді заяви про розподіл судових витрат, повернення 50% судового збору від 26.11.2025, у зв'язку з цим просить суд залишити без розгляду заяву про розподіл судових витрат, повернення 50% судового збору від 26.11.2025 подану представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське виробниче підприємство "Березнегувате" Третьяк Г.О.
Розглянувши клопотання суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.ч.1-4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ч.1 ст.14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Нормами ст.42 Господарського процесуального кодексу України визначено, що учасники справи мають право, зокрема, подавати заяви та клопотання.
Як вбачається з матеріалів справи, заявником подано до суду заяву від 26.11.2025 (вх.№16601/25 від 26.11.2025) про розподіл судових витрат. Разом з тим, 05.12.2025 подано клопотання про залишення заяви про розподіл судових витрат без розгляду.
Відповідно до ч.10 ст.11 Господарського процесуального кодексу України, якщо спірні відносини не врегульовані законом і відсутній звичай ділового обороту, який може бути до них застосований, суд застосовує закон, що регулює подібні відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - виходить із загальних засад і змісту законодавства (аналогія права).
Необхідність інституту аналогії (аналогії закону та аналогії права) випливає з того, що закон призначений для його застосування в невизначеному майбутньому, але законодавець, встановлюючи регулювання, не може охопити всі життєві ситуації, які можуть виникнути. Крім того, життя перебуває у постійному русі, змінюється і розвивається, внаслідок чого виникають нові життєві ситуації, які законодавець не міг передбачити під час ухвалення закону.
Суд застосовує аналогію закону і аналогію права тоді, коли на переконання суду певні відносини мають бути врегульовані, але законодавство такого регулювання не містить, внаслідок чого наявна прогалина в законодавчому регулюванні.
Саме застосування аналогії у процесуальному праві в певних випадках дає змогу ухвалити справедливе рішення.
Тому відсутність у процесуальних кодексах положень про процесуальну аналогію не є перешкодою для застосування такої аналогії.
Отже, суд вважає за необхідне при вирішенні питання про залишення заяви про розподіл судових витрат - без розгляду, застосувати приписи ст.226 ГПК України.
Відповідно до приписів п.5 ч.1 ст.226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.
За приписами ст.14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Залишення заяви без розгляду на підставі заяви позивача - це форма закінчення розгляду справи без ухвалення рішення суду по суті спору. Зазначена процесуальна дія - це диспозитивне право позивача, передбачене нормами Господарського процесуального кодексу України. При цьому, суд не перевіряє підстави подання такої заяви.
Отже, саме по собі подання заяви про залишення заяви чи клопотання без розгляду не є необґрунтованими діями сторони, так як це його диспозитивне право, передбачене нормами ГПК України, яке не містить обмежень в його реалізації.
Отже, враховуючи те, що подання клопотання про залишення без розгляду заяви про розподіл судових витрат є процесуальним правом сторони, вказане клопотання підписано повноважним представником заявника, воно не порушує нічиї права та охоронювані законом інтереси, суд дійшов висновку, що клопотання про залишення заяви про розподіл судових витрат без розгляду підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 2, 11, 13, 14, 42, п.5 ч.1 ст. 226, ст.ст. 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Заяву від 26.11.2025 (вх.№16601/25 від 26.11.2025) Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське виробниче підприємство "Березнегувате" про розподіл судових витрат - залишити без розгляду.
Ухвала суду набирає законної сили у відповідності до ч.2 ст.235 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала може бути оскаржена до Південно - Західного апеляційного господарського суду у відповідності до п.14 ч.1ст. 255 ГПК України.
Суддя Н.О. Семенчук