01 грудня 2025 року Справа № 915/249/24
м.Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Мавродієвої М.В.,
за участю:
секретаря судового засідання Шевченко Т.В.,
представника позивача: Ільїна О.В. (в судовому засіданні 27.11.2025),
представника відповідача: Фігеля С.І.,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю “Асгард» б/н від 30.10.2025 (вх.№15294/25 від 31.10.2025) про призначення судової земельно-технічної експертизи у справі
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Асгард»,
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Амальгама Люкс»,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:
Миколаївська міська рада,
про: усунення перешкод у користуванні майном, -
Господарським судом Миколаївської області розглядається справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Асгард» до Товариства з обмеженою відповідальністю “Амальгама Люкс», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Миколаївська міська рада, за вимогами - усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою з кадастровим номером 4810136300:02:056:0010, орендарем якої є Товариство з обмеженою відповідальністю “Асгард», шляхом зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю “Амальгама Люкс» демонтувати (знести) за власний рахунок огорожу з бетонно-кам'яною основою й металічними вставками та фундамент огорожі та відновити земельну ділянку з кадастровим номером 4810136300:02:056:0010 після демонтажу самочинного будівництва до стану, який передував початку будівельних робіт.
Тобто, предметом позову у даній справі є вимоги позивача про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою з кадастровим номером 4810136300:02:056:0010, орендарем якої є позивач, шляхом зобов'язання відповідача демонтувати (знести) за власний рахунок огорожу з бетонно-кам'яною основою й металічними вставками та фундамент огорожі та відновити земельну ділянку з кадастровим номером 4810136300:02:056:0010 після демонтажу самочинного будівництва до стану, який передував початку будівельних робіт.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що відповідач встановлює огорожу з бетонно-кам'яною основою й металевими вставками та фундамент огорожі не на межі земельних ділянок з кадастровими номерами 4810136300:02:056:0005 та 4810136300:02:056:0010, а з відступом понад 50 см на спірну земельну ділянку, що перебуває в користуванні позивача. Відповідачем встановлена бетонно-кам'яна огорожа з відступом на 3 м та на 1,2 м на спірну земельну ділянку, що перебуває в користуванні позивача, активно ведуться підготовчі дії для встановлення фундаменту та бетонно-кам'яних огорож по периметру земельної ділянки.
Посилаючись на вказані обставини, позивач стверджує, що відповідач самовільно захопив та розпочав самовільне будівництво огорожі з бетонно-кам'яною основою й металічними вставками та фундаменту під огорожі на спірній земельній ділянці чим здійснює позивачу, як землекористувачу, перешкоди у користуванні такою земельною ділянкою шляхом встановлення на такій земельній ділянці огорожі з бетонно-кам'яною основою й металічними вставками.
Заперечуючи проти позову відповідач зазначив, що право власності на нерухоме майно відповідача за адресою м.Миколаїв, вул.Мала Морська, 108/2 та формування земельної ділянки з кадастровим номером 4810136300:02:056:0005 відбулося раніше ніж набуття права власності позивача та формування земельної ділянки з кадастровим номером 4810136300:02:056:0010, що свідчить про можливе допущення при розробці технічної документації на земельну ділянку з кадастровим номером 4810136300:02:056:0010 та при винесенні її на місцевість, порушення межі земельної ділянки відповідача з кадастровим номером 4810136300:02:056:0005, яка була сформована раніше В зв'язку з відсутністю огорожі на земельній ділянці з кадастровим номером 4810136300:02:056:0005 позивач протягом тривалого часу безпідставно та безвідповідально використовує цю земельну ділянку, яка перебуває у користуванні у відповідача, для власних господарських потреб, розміщуючи на ній автотранспортні засоби, засмічуючи її, використовуючи її як для власних потреб, так і для потреб орендарів, які орендують у відповідача нерухоме майно. З метою захисту свого нерухомого майна відповідач на земельній ділянці з кадастровим номером 4810136300:02:056:0005, без порушень меж із суміжною земельною ділянкою з кадастровим номером 4810136300:02:056:0010 частково встановив огорожу з воротами та хвіртками.
Ухвалою суду від 27.03.2025, яка залишена без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 10.06.2025, у даній справі було призначено судову земельно-технічну експертизу, проведення якої доручено Миколаївському науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України. На вирішення експертизи було поставлено наступні питання: 1) Чи має місце порушення меж земельної ділянки з кадастровим номером 4810136300:02:056:0010, що перебуває у користуванні Товариства з обмеженою відповідальністю «Асгард», зі сторони суміжного землекористувача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Амальгама Люкс», а також зазначити в чому проявляються такі порушення (наявність будівель, парканів, огорож, споруд тощо) та зазначити площу та координати такого порушення? 2) Чи має місце порушення меж земельної ділянки з кадастровим номером 4810136300:02:056:0005, що перебуває у користуванні Товариства з обмеженою відповідальністю «Амальгама Люкс», зі сторони суміжного землекористувача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Асгард», а також зазначити в чому проявляються такі порушення (наявність будівель, парканів, огорож, споруд тощо) та зазначити площу та координати такого порушення?
Приймаючи до уваги, що вимоги, викладені у клопотанні експерта від 03.07.2025 (вх.№10949/25) та ухвалі суду від 27.08.2025 щодо надання сторонами землевпорядної документації на земельні ділянки з кадастровими номерами 4810136300:02:056:0010 та 4810136300:02:056:0005, зокрема, проект землеустрою, кадастрову зйомку земельної ділянки тощо, не бути виконані в повному обсязі, судовий експерт Миколаївського НДЕКЦ МВС України у письмовому повідомленні №СЕ19/115-25/11162-ЗТ від 03.09.2025 повідомив суд про неможливість проведення ним судової експертизи у зв'язку з недостатністю вихідних даних.
Судом враховано, що з боку відповідача на виконання ухвали від 27.08.2025, були подані до суду копія примірника №1 Технічної документації із землеустрою щодо складання документу (договору оренди), що посвідчує право ТОВ «Амальгама Люкс» на користування земельною ділянкою для обслуговування будівлі трансформаторної підстанції по вул.Малої Морської, 108/2 в Заводському районі м.Миколаєва та Технічний звіт з виконання інженерно-геодезичних робіт на земельній ділянці за кадастровим номером 4810136300:02:056:0005 в М 1:500 по вулиці Малій Морській, 108/2 в Заводському районі міста Миколаєва від 14.10.2025, виконаний сертифікованим інженером-геодезистом Ліпчуком М.Б.
В той же час, позивачем висновки Технічного звіту з виконання інженерно-геодезичних робіт на земельній ділянці за кадастровим номером 4810136300:02:056:0005 поставлені під сумнів, як неналежний доказ, оскільки вони зроблені на підставі цивільно-правового договору з відповідачем; особою, яка не є судовим експертом та не попереджена про кримінальну відповідальність. При цьому, позивач зазначає, що це ж може бути віднесено і до кадастрової зйомки земельної ділянки 4810136300:02:056:0010, якщо вона буде зроблена на замовлення позивача. Тому необхідним позивач вважає призначення судової експертизи у експертній установі, до штату якої входять відповідні інженери-геодезисти і наданий такою установою експертний висновок матиме доказову силу.
31.10.2025 позивач звернувся до суду з повторним клопотанням б/н від 30.10.2025 (вх.№15294/25) про призначення у даній справі судової земельно-технічної експертизи.
На вирішення експертизи позивач просить суд поставити ті ж питання, які були визначені судом в ухвалі від 27.03.2025 по даній справі.
Проведення судової експертизи позивач просить доручити Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, оскільки згідно відповіді наданої вказаною експертною установою у листі №1359/628-36-25/11-25 від 04.09.2025, проведення запитуваної експертизи можливе на базі лабораторії інженерно-технічних видів досліджень ОНДІСЕ та в ОНДІСЕ наявні судові експерти, які можуть бути залучені на підставі відповідного процесуального документа замовника для проведення запитуваної експертизи, та які зазвичай виконують функції та завдання, як сертифіковані інженери-геодезисти.
Відповідач у письмовій заяві б/н від 21.11.2025 заперечує проти задоволення клопотання позивача про призначення судової земельно-технічної експертизи в частині поставлення на вирішення першого питання, посилаючись на те, що з урахуванням предмету позову та визначених позивачем підстав позову, вбачається, що дослідженню у цій справі підлягає лише межа між ділянками з кадастровими номерами 4810136300:02:056:0005 та 4810136300:02:056:0010.
Відповідач вважає, що вірним може бути поставлене перше питання наступним формулюванням: Чи має місце порушення меж земельної ділянки з кадастровим номером 4810136300:02:056:0010, що перебуває у користуванні Товариства з обмеженою відповідальністю «Асгард», зі сторони земельної ділянки кадастровим номером 4810136300:02:056:0005, що перебуває у користуванні Товариства з обмеженою відповідальністю «Амальгама Люкс», а також зазначити в чому проявляються такі порушення (наявність будівель, парканів, огорож, споруд тощо) та зазначити площу та координати такого порушення?
У засіданні 27.11.2025 представник позивача підтримав клопотання б/н від 30.10.2025 про призначення судової експертизи, а представник відповідача заперечував проти задоволення такого клопотання.
У засіданні 27.11.2025 судом оголошено перерву до 01.12.2025 для постановлення ухвали з розгляду клопотання про призначення експертизи.
У засіданні 01.12.2025 судом проголошено вступну та резолютивну частини ухвали.
Розглянувши клопотання позивача про повторне призначення судової земельно-технічної експертизи, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч.ч.1,3 пункту 4, ч.5 ст.13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.
Одним із засобів встановлення обставин справи є висновок судового експерта (п.2 ч.2 ст.73 ГПК України).
При цьому, судом враховано положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практику Європейського суду з прав людини, які відповідно до ст.17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.
Так, рішеннями ЄСПЛ у справах “Dombo Beheer B.V. v. the Netherlands» від 27.10.1993 (п.33) та “Ankerl v. Switzerland» від 23.10.1996 (п.38) встановлено, що принцип рівності сторін у процесі - у розумінні “справедливого балансу» між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони. Рівність засобів включає: розумну можливість представляти справу в умовах, що не ставлять одну сторону в суттєво менш сприятливе ніж іншу сторону; фактичну змагальність; процесуальну рівність; дослідження доказів, законність методів одержання доказів; мотивування рішень.
Крім того, принцип змагальності тісно пов'язаний з принципом рівності, тоді як рівноправність сторін - один із необхідних елементів принципу змагальності, “без якого змагальність як принцип не існує». Рівноправність сторін є суттю змагальності, бо тільки через рівні можливості сторін можлива реалізація принципу змагальності.
Також, у рішенні ЄСПЛ “Дульський проти України» від 01.06.2006 року (заява №61679/00), зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід'ємну частину судової процедури.
Статтею 1 Закону України “Про судову експертизу» передбачено, що судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.
Відповідно до приписів ч.2 ст.98 ГПК України предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.
Відповідно до ч.1 ст.99 ГПК України, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:
1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;
2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи.
Виходячи із принципу диспозитивності господарського судочинства, місцевий господарський суд наділений виключною компетенцією щодо оцінки доказів при розгляді справи по суті, як суд першої інстанції. Така оцінка повинна ґрунтуватися на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні доказів у судовому процесі, з врахуванням сукупності всіх обставин.
У випадку якщо суд приходить до висновку, що для надання оцінки певним обставинам справи необхідні спеціальні знання експерта, суд вправі призначити судову експертизу, поставивши перед ним ряд питань, та визначити відповідну експертну установу на власний розсуд.
Суд зазначає, що ключовим питанням в рамках спірних правовідносин виступає визначення меж двох суміжних земельних ділянок, оскільки з одного боку позивач вважає, що в даному випадку є порушення меж земельної ділянки з кадастровим номером 4810136300:02:056:0010 (орендарем якої є позивач), зі сторони відповідача, що проявляється у здійсненні будівництва огорожі з бетонно-кам'яною основою й металічними вставками та фундаменту під огорожі на спірній земельній ділянці, а з іншого боку відповідач вказує про можливе допущення при розробці технічної документації на земельну ділянку з кадастровим номером 4810136300:02:056:0010 та при винесенні її на місцевість, порушення межі земельної ділянки відповідача з кадастровим номером 4810136300:02:056:0005, яка була сформована раніше, і відповідно поставлення під сумнів наявності у позивача прав на земельну ділянку з кадастровим номером 4810136300:02:056:0010 у сформованих межах.
За визначенням частини 1 статті 2 ЗК України земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею.
Відповідно до п.п.1.2.2. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 53/5 від 08.10.1998 (далі - Інструкція) та п.6.1. розділу ІІ Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, одним з основних видів (підвидів) експертизи, зокрема, є земельно-технічна експертиза.
Основними завданнями земельно-технічної експертизи є, зокрема, визначення фактичного землекористування земельними ділянками, а саме фізичних характеристик земельних ділянок (конфігурації, площі, промірів тощо); визначення відповідності фактичного розташування будівель, споруд та інших об'єктів відносно меж земельних ділянок їх розташуванню у відповідній технічній документації; визначення відповідності фактичного землекористування в частині порушення меж та накладання земельних ділянок відповідно до правовстановлюючих документів та документації із землеустрою на ці земельні ділянки.
Суд бере до уваги, що відповідно до правового висновку Верховного Суду, викладеного в постанові від 29.05.2019 у справі №916/989/18 вирішення питання про призначення судової експертизи є дискрецією судів першої та апеляційної інстанції з урахуванням конкретних обставин справи та за умови наявності визначених статтею 99 ГПК України сукупності передумов для такого призначення.
Дискрецією встановлювати обставини справи, збирати й перевіряти докази, надавати їм оцінку для виконання завдання господарського судочинства наділені суди першої та апеляційної інстанції як суди факту (ухвала Великої Палати Верховного Суду від 14.05.2019 у справі №522/7636/14-ц).
Звернення Верховного Суду до правової позиції Великої Палати Верховного Суду від 14.05.2019 у справі №522/763614-ц про те, що встановлювати обставини справи, збирати й перевіряти докази та надавати їм оцінку уповноважений саме суд факту (перша та апеляційна інстанція) є вже усталеною судовою практикою (постанови Верховного Суду від 03.02.2020 у справі №912/3192/18, від 07.10.2020 у справі №922/3780/19, від 28.10.2020 у справі №904/3667/19).
Європейський суд з прав людини зауважив, що компетенцією національних судів є вирішення того, чи необхідно звертатися за зовнішньою порадою (див. рішення суду у справі Савенкова проти України, no.4469/07, від 02.05.2013).
Суд зважає на те, що призначення судом експертизи має на меті повне, всебічне встановлення обставин, шляхом отримання відповідей на питання, відповіді на які не можуть бути надані судом з огляду на необхідність спеціальних (специфічних) знань, і котрі є необхідними для правильного вирішення спору.
Відтак, призначення судової експертизи, має на меті ухвалення законного та обґрунтованого рішення за результатом вирішення спору.
Враховуючи зміст заявлених позовних вимог, обставини на які посилається позивач та заперечення, які вказує відповідач, беручи до уваги відсутність в матеріалах справи належних та достовірних доказів на підтвердження відповідних обставин, адже вони не можуть бути доведені чи спростовані сторонами за допомогою інших засобів доказування, окрім як висновком експерта, оскільки вирішення питання про їх наявність чи відсутність належить до сфери спеціальних знань та кола питань, що вирішуються земельно-технічною експертизою, суд приходить до висновку про наявність підстав для повторного призначення у даній справі судової земельно-технічної експертизи.
При цьому, суд зазначає, що в ухвалі від 27.03.2025, яка залишена без змін апеляційною інстанцією, судом вже було надано оцінку запереченням відповідача щодо поставлених позивачем на вирішення експертизи питань, які, на думку відповідача, виходять за межі предмету доказування у даній справі та зазначено, що обґрунтовуючи клопотання про проведення експертизи позивач вказує на порушення його прав на користування земельною ділянкою з кадастровим номером 4810136300:02:056:0010, з боку відповідача, однак для надання суду відповідних доказів цього просить призначити земельно-технічну експертизу.
Той факт, що по тексту позовної заяви позивач згадує лише земельну ділянку 4810136300:02:056:0005 не може вказувати на те, що питання «чи має місце порушення меж земельної ділянки з кадастровим номером 4810136300:02:056:0010, що перебуває у користуванні Товариства з обмеженою відповідальністю “Асгард», зі сторони суміжного землекористувача…» виходить за межі предмету доказування у справі, предметом позову у якій є усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою 4810136300:02:056:0010 з боку відповідача.
Відповідно до ч.4 ст.13 ГПК України та ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій; кожна сторонам повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень, тому, з огляду на змагальність та диспозитивність господарського судочинства, заявлене позивачем клопотання про призначення експертизи суд вважає обґрунтованим.
Суд зазначає, що у даному випадку є необхідним призначення судової земельно-технічної експертизи, оскільки з характеру заявлених сторонами позовних вимог та заперечень вбачається наявність спору щодо фактичного проходження меж суміжних земельних ділянок та факту порушення меж земельної ділянки, наданої у користування позивачу, внаслідок дій відповідача.
Встановлення таких обставин вимагає проведення відповідних геодезичних робіт, застосування спеціальних методик обчислення координат, визначення площ і технічного аналізу результатів - знань, які виходять за межі звичайних юридичних процедур.
З урахуванням наведеного, вищевказані фактичні обставини не можуть бути з'ясовані виключно на підставі письмових та інших доказів, наданих сторонами, оскільки жоден із них не дозволяє однозначно встановити, де саме розташовані споруди відповідача та чи порушує їх встановлення межі земельної ділянки позивача.
Крім того, сторони взаємно не визнають викладені кожним фактичні обставини, що додатково підтверджує потребу у проведенні об'єктивного технічного дослідження із залученням фахівця у спеціальній сфері.
Таким чином, на вирішення судової земельно-технічної експертизи суд вважає за необхідне повторно поставити питання, які визначені судом в ухвалі від 27.03.2025.
Згідно ч.3 ст.99 ГПК України при призначенні експертизи судом, експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно.
Враховуючи можливість проведення судової земельно-технічної експертизи на базі лабораторії інженерно-технічних видів досліджень Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України та наявність в такій експертній установі судових експертів, які виконують функції та завдання, як сертифіковані інженери-геодезисти, суд дійшов висновку, що доцільним є доручити проведення експертизи по даній справі саме Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.228 ГПК України, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку призначення судом експертизи.
У зв'язку з призначенням за клопотанням позивача судової експертизи у даній справі, суд дійшов висновку про необхідність зупинення провадження у справі, відповідно до п.2 ч.1 ст.228 ГПК України.
Керуючись ст.99, 100, 102, 103, п.2 ч.1 ст.228, ст.ст.234, 235 ГПК України, суд,-
1. Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю “Асгард» б/н від 30.10.2025 (вх.№15294/25 від 31.10.2025) про призначення судової земельно-технічної експертизи, - задовольнити.
2. Призначити по справі №915/249/24 судову земельно-технічну експертизу, проведення якої доручити Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.
3. На вирішення експертизи поставити наступні питання:
1) чи має місце порушення меж земельної ділянки з кадастровим номером 4810136300:02:056:0010, що перебуває у користуванні Товариства з обмеженою відповідальністю “Асгард», зі сторони суміжного землекористувача - Товариства з обмеженою відповідальністю “Амальгама Люкс», а також зазначити в чому проявляються такі порушення (наявність будівель, парканів, огорож, споруд тощо) та зазначити площу та координати такого порушення?
2) чи має місце порушення меж земельної ділянки з кадастровим номером 4810136300:02:056:0005, що перебуває у користуванні Товариства з обмеженою відповідальністю “Амальгама Люкс», зі сторони суміжного землекористувача - Товариства з обмеженою відповідальністю “Асгард», а також зазначити в чому проявляються такі порушення (наявність будівель, парканів, огорож, споруд тощо) та зазначити площу та координати такого порушення?
4. Витрати по проведенню експертизи покласти на позивача.
5. Попередити експерта про, передбачену ст.ст.384, 385 КК України, кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків.
6. Роз'яснити сторонам, що згідно з ч.4 ст.41 ГПК України вони вправі до початку проведення судової експертизи заявити відвід експерту у порядку та з підстав, зазначених у ч.ч.5,6 ст.31 ГПК України.
7. Направити до Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (65026, м.Одеса, вул.Рішельєвська, буд.8) матеріали господарської справи №915/249/24.
8. Ухвалу направити сторонам та на адресу Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.
9. Провадження у справі зупинити до одержання результатів експертизи.
Ухвала суду, у відповідності до ч.2 ст.235 ГПК України, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Згідно ст.ст.254, 255 ГПК України, учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Ухвали суду першої інстанції оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 255 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 255 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.
Згідно ч.ч.1, 2 ст.256 ГПК України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не був вручений у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Ухвала оформлена у відповідності до ст.234 ГПК України та підписано суддею 08.12.2025.
Суддя М.В.Мавродієва