79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128
01.12.2025 Справа № 914/2658/25
Господарський суд Львівської області у складі головуючої судді Зоряни Горецької, при секретарі Зоряні Палюх, розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Дністровської окружної прокуратури,
в інтересах держави в особі
позивача 1 Західного офісу Держаудитслужби,
позивача 2 Хотинської міської ради Дністровського району Чернівецької області,
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Кастум»,
про стягнення заборгованості,
представники сторін:
від прокуратури: Панькевич Р.В.;
від позивача-1: Котельбан Н.Д. (в режимі ВКЗ);
від позивача-2: не з?явився;
від відповідача: не з?явився.
В провадженні Господарського суду Львівської області перебуває справа за позовом Дністровської окружної прокуратури в інтересах держави в особі позивача 1 Західного офісу Держаудитслужби, позивача 2 Хотинської міської ради Дністровського району Чернівецької області до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Кастум» про стягнення заборгованості.
Ухвалою від 01.09.2025 відкрито провадження по справі за правилами загального позовного провадження. Рух справи відображено у відповідних ухвалах суду та протоколах судових засідань.
17.11.2025 закрито підготовче провадження по справі та призначено розгляд справи по суті.
В судовому засіданні 01.12.2025 суд ухвалив рішення у справі № 914/2658/25, проголосивши вступну та резолютивну частини.
Позиція прокуратури
Прокуратура обґрунтовує позовні вимоги тим, що спір виник у зв'язку із збільшенням цін до Договору постачання природного газу №4 від 29.12.2020, укладеного за результатами публічних закупівель, що призвело до сплати коштів у більшому розмірі, ніж передбачено в первинному договорі. Тому прокурор просить визнати недійсними додаткові угоди від 18.01.2021 №1, від 25.01.2021 №2, від 28.01.2021 №3, від 05.02.2021 №4, від 09.02.2021 №5, від 11.02.2021 №6, від 12.02.2021 №7, від 19.02.2021 №8, які були укладені до договору про постачання природного газу, і стягнути на користь позивача-2 безпідставно сплачені бюджетні кошти у сумі 78 567,28 грн.
Позиція позивача-1
Західний офіс Держаудитслужби підтримав позицію прокуратури.
Позиція позивача-2
Хотинська міська рада явку уповноваженого представника у судові засідання не забезпечила, однак подала клопотання про розгляд справи без участі її представника, позовні вимоги підтримала.
Позиція відповідача
Товариство з обмеженою відповідальністю «Кастум» правом на подання відзиву не скористалось, позовних вимог не спростувало, хоча належним чином було повідомлено про відкриття провадження у справі.
ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ З МАТЕРІАЛІВ СПРАВИ
У листопаді 2020 року Хотинською міською радою Дністровського району (Позивачем-2) оголошено відкриті торги на закупівлю природного газу на суму 2 338 400,00 грн (код ДК 021:2015:09120000-6), оголошення яких опубліковано на вебсайті «Prozorro» за № UA-2020-11-30-006799-b.
За даними реєстру пропозицій, учасниками було подано свої тендерні пропозиції, і рішенням уповноваженої особи Позивача-2 переможцем визначено ТзОВ «Кастум» (Відповідача) з остаточною ціною 1 020 127,00 грн.
Внаслідок чого між Хотинською міською радою Дністровського району Чернівецької області та ТзОВ «Кастум» було укладено Договір №4 від 29.12.2020 про постачання природного газу (надалі - Договір № 4), підписаний міським головою Дранчуком А.Д. та директором ТОВ «Кастум» Величком І.В.
Згідно з п. 1.1 Договору № 4 Відповідач зобов'язався поставити газ у 2021 році, а Позивач-2 - оплатити його в установленому порядку. Плановий обсяг постачання становив 292 300 куб. м (п. 1.2), газ постачався для 15 закладів освіти (п. 1.6).
Пунктом 3.2 визначено, що загальна ціна договору становить 1 020 127,00 грн, у т.ч. ПДВ 170 021,17 грн, що є максимальною сумою, яку замовник може сплатити за поставлений газ.
Ціна природного газу відповідно до п. 3.3 Договору № 4 встановлена на рівні 3 490,00 грн за 1 тис. куб. м. (у т.ч. ПДВ 581,67 грн) - п. 3.3. Відповідно до п. 3.4, зазначена ціна застосовується сторонами при складанні актів приймання-передачі та здійсненні розрахунків.
Договір набирає чинності з дати його підписання і діє в частині постачання газу з 01.01.2021 до 31.12.2021, а в частині розрахунків - до їх повного виконання (п. 11.1. Договору № 4).
Згідно з п. 11.2, договір може бути продовжений на початок наступного року в межах до 20 % від його вартості, за умови затвердження відповідних видатків.
Усі зміни до Договору оформлювалися додатковими угодами, підписаними уповноваженими представниками сторін. Істотні умови договору не підлягають зміні до повного виконання зобов'язань, за винятком випадків, передбачених ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі».
Відповідно до п. 11.5.1 Договору №4, сторона, яка ініціює внесення змін, зобов'язана надати іншій стороні письмове обґрунтування та підтвердні документи.
Згідно з п. 11.5.2, зміна ціни газу за п. 3.3 набирає чинності з першого дня розрахункового періоду, що настає після періоду укладення відповідної додаткової угоди.
Як встановлено з матеріалів справи, додатковими угодами до Договору №4 вносилися, зокрема, зміни щодо підвищення ціни природного газу.
Додатковою угодою №1 від 18.01.2021 сторони погодили збільшення ціни та скоригували пп. 1.2, 1.3 і 3.3 Договору, а саме: плановий обсяг постачання встановлено 265 751,5 куб. м., а ціну - 3 838,65 грн за 1 тис. куб. м., в т.ч. ПДВ 639,78 грн. Угода визначена невід'ємною частиною Договору та набрала чинності з 01.01.2021.
Таким чином, з 01.01.2021 ціну підвищено з 3 490,00 грн до 3 838,65 грн (на 9,99 %), а обсяг закупівлі зменшено з 292 300 куб.м. до 265 715,5 куб. м., при цьому загальна вартість договору не змінена.
Згідно з документами, оприлюдненими в електронній системі «Prozorro», підставою для підвищення ціни визначено цінову довідку Харківської торгово-промислової палати від 04.01.2021 №1/21, у якій на підставі даних Товарної біржі «Українська енергетична біржа» наведено вартість природного газу станом на 04.12.2020 (7 682,33 грн/1000 куб. м) та на 04.01.2021 (10 045,99 грн/1000 куб. м), що свідчить про коливання ціни на 30,76 %. Водночас зазначена довідка не містить інформації про ціну газу в період від укладення Договору №4 до укладення додаткової угоди №1 від 18.01.2021.
Крім того, додаткова угода від 18.01.2021 №1 починає свою дію з 01.01.2021 тобто з першого числа поточного розрахункового періоду в якому була укладена додаткова угода, що суперечить пункту 11.5.2 Договору №4, яким визначено, що зміна ціни повинна починатися з першого числа наступного розрахункового періоду, що настає після підписання додаткової угоди, тобто з 01.02.2021.
Як вбачається з матеріалів справи, у період з 01.01.2021 по 18.01.2021 Позивачем-2 фактично вже було прийнято та спожито природний газ.
Таким чином, додатковою угодою № 1 від 18.01.2021 збільшено ціну за 1000 куб.м. природного газу без документального підтвердження коливання ціни на ринку та раніше визначеного Договором №4 часу.
Надалі до Договору № 4 було укладено ще 7 додаткових угод згідно з якими цінами за одиницю товару було збільшено більше ніж на 10 % у порівнянні з ціною, встановленою Договором №4, та визначено, що початком їх дії є 01.01.2021.
Управління Західного офісу Держаудитслужби в Чернівецькій області відповідно до п. 7.4.2 Плану контрольних заходів на ІІ квартал 2024 року провело ревізію бюджету Хотинської міської територіальної громади та окремих питань фінансово-господарської діяльності виконкому за період 01.01.2020- 31.03.2024. За результатми якої встановлено, що за актом від 23.02.2021 № РН-0000240 Позивачем-2 оплачено природний газ за січень 2021 року за ціною 7 475,64 грн/1000 куб. м. - відповідно до додаткової угоди від 19.02.2021 № 8, тоді як ціни, визначені Договором № 4 та додатковими угодами №№ 1- 7, фактично не застосовувалися.
Унаслідок укладення всупереч вимогам п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», ч. 3 ст. 632 ЦК України та п.п. 11.5, 11.5.2 Договору № 4 додаткових угод №№ 1- 8, Позивач-2 недоотримав 22 512,11 куб. м природного газу за період 01.01.2021- 31.01.2021, що спричинило матеріальну шкоду бюджету Хотинської міської територіальної громади у розмірі 78 567,28 грн.
У зв'язку з цим прокуратура просить визнати зазначені додаткові угоди до Договору № 4 недійсними та стягнути з Відповідача на користь Позивача-2 безпідставно сплачені кошти в сумі 78 567,28 грн.
Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно з ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Відповідно до частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст.1 Закону України «Про публічні закупівлі» договір про закупівлю - це договір, що укладається між замовником і учасником торгів за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари.
Договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом (ч. 1 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі»).
Згідно з ч. 4 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов'язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.
Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема, збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії (п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі»).
У відповідності до роз'яснення Міністерства економічного розвитку торгівлі України від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 «Щодо зміни істотних умов договору», внесення змін до договору про закупівлю у залежності від коливання ціни товару на ринку повинно бути обґрунтованим та документально підтвердженим. Держстат України є спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики, однак перелік органів, установ, організацій, які уповноважені надавати відповідну інформацію щодо коливання ціни товару на ринку, не є вичерпним.
Тобто, у кожному випадку це буде той документ, який підтверджує факт коливання ціни конкретного предмета закупівлі зокрема, інформація (довідка) або експертний висновок відповідного органу, який має повноваження моніторити ціни на конкретний товар, визначати зміни в цінах на такий товар.
Для підтвердження коливання ціни на товар у документах, що видає компетентна організація, має бути зазначена діюча ринкова ціна товару та її порівняння з ринковою ціною на дату початку змін. Це стосується як зростання, так і зниження ціни. Така інформація потрібна, бо при коливаннях ціни зміни у договорі закупівлі вносяться з урахуванням фактичних змін - і кожна зміна повинна супроводжуватись окремим документальним підтвердженням. Документ про зміну ціни повинен містити належне підтвердження, викладених в ньому даних, проведених досліджень коливання ринку, джерел інформації тощо.
Тобто, не будь-який висновок уповноваженого органу про ціну товару на ринку є належним підтвердженням та підставою для зміни ціни в договорі після його підписання, а лише який містить інформацію про коливання ціни такого товару на ринку.
Тобто, збільшення ціни такого товару на ринку повинно відбутись після укладання договору, мусить бути достатнє обґрунтування про наявність коливання (збільшення чи зменшення ціни за одиницю товару на ринку) за період з дати укладення Договору до дати укладання додаткових угод до Договору, а в разі наступних змін - між черговими додатковими угодами.
Саме така позиція відображена в постановах Верховного Суду від 12.09.2019 у справі № 915/1868/18, від 23.01.2020 у справі № 907/788/18, від 13.10.2020 у справі № 912/1580/18, від 02.12.2020 у справі № 913/368/19.
До того ж пунктом 134 постанови Верхового Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду у справі №927/491/19 зазначено, що постачальнику треба не лише довести підвищення ціни на певний товар на певному ринку за допомогою доказів, але й обгрунтувати для замовника самі пропозиції про підвищення ціни, визначеної у договорі. Постачальник повинен обґрунтувати, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по запропонованій замовнику на тендері ціні, навести причини, через які виконання укладеного договору стало для нього вочевидь невигідним. Постачальник також має довести, що підвищення ціни є не прогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції).
Враховуючи правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 13.10.2020 у справі № 912/1580/18, можна дійти висновку, що вищевказані довідки Харківської торгово-промислової палати не можуть виступати в якості належного і беззаперечного підтвердження коливання ціни на природній газ на ринку та їх не може бути розцінено як достатнє обґрунтування необхідності внесення змін до договору у частині збільшення ціни, оскільки у останньому відсутнє належне підтвердження викладених даних, проведених досліджень коливання ринку, джерел інформації тощо.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином, зокрема, відповідно до умов договору.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 525 Цивільного кодексу України).
Згідно з ч.1 ст.651 ЦК України зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Закон України «Про публічні закупівлі» не містить виключень з цього правила.
Отже, зміна істотних умов договору про закупівлю (збільшення ціни за одиницю товару) є правомірною виключно за таких умов:
- відбувається за згодою сторін;
- порядок зміни умов договору має бути визначений самим договором (відповідно до проекту, який входив до тендерної документації);
- підстава збільшення - коливання ціни такого товару на ринку (обґрунтоване і документально підтверджене постачальником);
- ціна за одиницю товару може збільшуватися не більше ніж на 10 %;
- загальна сума (ціна) договору не повинна збільшуватися.
До того ж, кожна сторона договору має добросовісно користуватися наданими їй правами, не допускати зловживання правом, його використання на шкоду іншим особам (ст. 13 ЦК України).
Суд встановив, що Хотинська міська рада, маючи право отримати товар за ціною, визначеною в договорі №?4 від 29.12.2020, уклала додаткові угоди, внаслідок чого ціна товару значно зросла, а обсяги поставки суттєво зменшилися. Це фактично знівелювало результати відкритих торгів.
Метою закріпленого в Законі України «Про публічні закупівлі» права змінювати ціну за одиницю товару до 10?% є запобігання ситуаціям, коли через істотну зміну обставин договір стає недоцільним для постачальника.
Аналогічна позиція відображена у постанові Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.06.2021 по справі №927/491/19.
Верховний Суд у постанові від 12.09.2019 у справі № 915/1868/18 наголосив, що можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених преамбулою та ст. 5 Закону України «Про публічні закупівлі».
Судом встановлено, що при укладенні додаткових угод сторонами договору жодним чином не обґрунтовано та об'єктивно не підтверджено коливання ціни товару на ринку кожного разу, у зв'язку з чим ними не дотримано вимоги п. 7 ч. 5 ст. 41 та п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» та безпідставно змінено істотні умови договору.
Чинне законодавство про публічні закупівлі не визначає, які органи, установи чи організації мають право надавати інформацію щодо коливання цін на ринку і не визначає, якими мають бути докумнти-підтвердження.
Натомість Верховний Суд України у постанові від 18.06.2021 у справі №?927/491/19 наголосив, що у договорі про закупівлю має бути передбачене так зване «цінове застереження» - тобто формула й порядок перерахунку ціни, порогові показники коливання, методика та документи, що будуть підставою для перерахунку.
Проте, відповідно до умов Договору від 29.12.2029 № 4 Сторонами вказані вимоги не передбачено, натомість щоразу при укладенні додаткових угод, незважаючи на рівень коливання ціни на ринку збільшували ціну за товар, що не відповідає принципу максимальної економії бюджетних коштів та є порушенням вимог п. 4 4.5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі».
У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10.04.2019 у справі № 390/34/17 (провадження № 61-22315сво18) зроблено висновок про те, що добросовісність (пункт 6 статті З ЦК України) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Доктрина venire contra faktum proprium (заборона суперечливої поведінки) базується на римській максимі - «non concedit venire contra-US faktum proprium» (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини venire contra faktum proprium знаходиться принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.
Дії Відповідача є недобросовісними, оскільки допустили зловживання своїм правом на зміну договору задля власної вигоди.
Одночасно слід зазначити, що Закон України «Про торгово-промислову палату» не містить положень щодо наявності повноважень у торгово-промислової палати на видачу довідок (експертних висновків) щодо коливання ціни на товар на ринку. Натомість вказаним Законом визначено право торгово-промислової палати проводити на замовлення українських та іноземних підприємців експертизу, контроль якості, кількості, комплектності товарів (у тому числі експортних та імпортних) і визначати їх вартість.
З вказаного слідує, що надані постачальником Експертні висновки не встановлюють наявності факту коливання ціни на паливно-мастильні матеріали у відповідні проміжки часу та надана інформація має лише довідковий характер (постанова Верховного Суду від 27.04.2021 у справі №927/685/20).
Враховуючи вищезазначене, додаткові угоди до Договору №4 про постачання природного газу від 29.12.2020, укладених між Хотинською міською радою Дністровського району Чернівецької області та Товариством з обмеженою відповідальністю «КАСТУМ», суперечить вимогам законодавства, зокрема ст. 41 Закону «Про публічні закупівлі» та порушують встановлені даним законом принципи, що є підставою для визнання їх недійсними.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 15.06.2022 у справі № 924/674/21.
Пунктом 11.1. договору сторони передбачили, що Договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками Сторін та скріплення їх підписів печатками Сторін (за наявності) і діє в частиш постачання газу з 01.01.2020 до 31.12.2020 в частині проведення розрахунків - до повного їх здійснення (пункт 11.1 Договору №4).
Відтак, підстави для зарахування вказаних коштів у рахунок оплати майбутніх поставок товару, відсутні.
Відповідно до даних про оплату по Договору № 4 встановлено, що згідно актів приймання-передачі Міською радою спожито природного газу у період з 01.01.2021 по 31.01.2021 у кількості 19 712,59 куб.м. на загальну суму 147 364,22 грн, за що, згідно платіжних доручень, Міською радою проведено оплату в повному обсязі.
Так, проведеним розрахунком, з урахуванням фактичного обсягу спожитого природного газу, встановлено, що внаслідок укладання всупереч вимог п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», ч. 3 ст. 632 Цивільного кодексу України та п.п.11.5, 11.5.2 Договору №4, додаткових угод від 18.02.2021 № і, від 25.01.2021 № 2, від 28.01.2021 № 3, від 05.02.2021 № 4, від 09.02.2021 № 5, від 11.02.2021 № 6, від 12.02.2021 № 7, від 19.02.2021 № 8 до Договору № 4 на збільшення ціни, Міською радою недоотримано активів (природного газу) у період з 01.01.2021 по 31.01.2021 у кількості 22 512,11 куб.м, чим завдано бюджету Хотинської міської територіальної громади Дністровського району матеріальної шкоди на суму 78 567,28 грн (довідка - розшифровка проведених розрахунків між Хотинською міською радою та ТОВ «КАСТУМ» з розрахунком безпідставно сплачених бюджетних коштів додається).
За таких обставин, отримана Відповідачем оплата за товар, який не був ним поставлений, підлягає стягненню з Відповідача на підставі ч. 1 ст. 670 ЦК України, оскільки зменшення кількості придбаного товару, у зв'язку із укладенням додаткових угод про підвищення ціни, є порушенням економічних інтересів держави.
Щодо порушення інтересів держави та наявності підстав для застосування прокурором представницьких повноважень, суд зазначає наступне.
Згідно з абз. 1-2 ч. 3 ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.
Аналіз частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; у разі відсутності такого органу.
Вказаним і обумовлюються підстави для здійснення прокурором представництва інтересів держави у суді.
Відповідно до ч. 4 ст. 7 Закону України «Про публічні закупівлі» центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснює контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 затверджено Положення про Державну аудиторську службу України, згідно з яким Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за дотриманням законодавства про закупівлі, вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів (пп. 4, 9 п. 4 Положення).
Враховуючи викладене, Державна аудиторська служба України є центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, зокрема, при здійсненні закупівель.
Відповідно до наказу Держаудитслужби України № 23 від 02.06.2017 затверджено Положення про Західний офіс Держаудитслужби, згідно якого Західний офіс Держаудитслужби підпорядковується Держаудитслужбі та є її міжрегіональним територіальним органом. У складі Офісу утворюються як структурні підрозділи в Волинській, Закарпатській, Івано-Франківській, Рівненській, Тернопільській, Чернівецькій, Хмельницькій областях. Управління здійснюють свої повноваження на території адміністративно-територіальних одиниць за їх місцезнаходженням відповідно. Повноваження Західного офісу Держаудитслужби, визначені зазначеним наказом кореспондуються із Положенням про Державну аудиторську службу України.
Крім того, постановою Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 по справі № 912/2385/18 також підтверджено підстави для представництва прокурором інтересів держави в особі Держаудитслужби, яка хоч і не проводила моніторинг публічної закупівлі, однак може і повинна бути позивачем у справах з аналогічних питань.
Окружною прокуратурою листом 24.02.2025 № 51-109-8496вих-25 на адресу Управлінням Західного офісу Держаудитслужби в Чернівецькій області надіслано лист щодо вжиття заходів представницького реагування з приводу встановлених порушень вимог чинного законодавства.
У відповідності до інформації Управління Західного офісу Держаудитслужби в Чернівецькій області від 28.02.2025 № 132413-17/420 управління не вправі звернутись до суду з позовною заявою та не заперечує щодо такого звернення органами прокуратури.
Таким чином, Західним офісом Держаудитслужби (його структурним підрозділом - Управлінням Західного офісу Держаудитслужби в Чернівецькій області), як органом уповноваженим державою здійснювати функції у спірних правовідносинах, заходи щодо стягнення безпідставно сплачених бюджетних коштів не вживались.
Наведене утворює собою передбачений вимогами Конституції України та Закону України «Про прокуратуру» винятковий випадок, за якого порушення відповідачем інтересів держави супроводжується неналежним виконанням уповноваженим органом функцій із їх захисту, усвідомленою пасивною поведінкою уповноваженого суб'єкта владних повноважень та є підставою для застосування представницьких повноважень прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції у спірних правовідносинах-Західного офісу Держаудитслужби.
Необхідність звернення з цим позовом зумовлена потребою захистити інтереси держави у зв'язку із нездійсненням відповідних повноважень органом Державної аудиторської служби України - Західним офісом Держаудитслужби, який держава наділила повноваженнями щодо реалізації державної політики у сфері державного фінансового контролю, зокрема при здійсненні публічних закупівель (ст. 7 Закону України «Про публічні закупівлі», ст.ст. 5, 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», Положення про Державну аудиторську службу України, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 №43).
У Конституції України (ст.142) та Законі України «Про місцеве самоврядування в Україні» (ст. 16) визначено, що матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.
Порушення законодавства про публічні закупівлі при укладенні додаткових угод про збільшення ціни товару за природній газ після укладення договору про закупівлю, не сприяє раціональному та ефективному використанню бюджетних коштів і створює загрозу порушення інтересів держави.
Хотинська міська рада, яка є розпорядником бюджетних коштів (за рахунок яких здійснювалася закупівля природнього газу за договором), що уповноважена на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов'язань, здійснення видатків бюджету, зобов'язана ефективно та раціонально використовувати бюджетні кошти, чим сприяти недопущенню порушень інтересів держави у бюджетній сфері та у сфері публічних закупівель.
Використання бюджетних коштів з порушенням вимог законодавства підриває матеріальну і фінансову основу виконавчої влади, що в свою чергу завдає шкоду інтересам держави, яка згідно із ст. 6 Конституції України, здійснює свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.
Хотинська міська рада Дністровського району Чернівецької області з приводу повернення надміру сплачених коштів 19.04.2024 надіслала ТзОВ «Кастум» претензію, однак відповіді не отримано. Будь-яких інших заходів, спрямованих на стягнення з ТзОВ «Кастум» безпідставно отриманих коштів міською радою не вживались.
Судом встановлено, що Хотинська міська рада Дністровського району листом від 10.03.2025 за № 02-13-6-375 повідомила окружну прокуратуру, що заходи представницького характеру вживатися не будуть, у зв'язку із відсутністю в міській раді коштів на сплату судового збору.
Окрім цього, у прокуратури наявні підстави для представництва з огляду на незаконне використання бюджетних коштів шляхом укладення додаткових угод, на підставі яких сплачено кошти у надмірній сумі, і невжиття Хотинською міською радою, як органом уповноваженим на розпорядження бюджетних коштів у спірних правовідносинах, заходів щодо усунення таких порушень.
Таким чином у зазначеному випадку наявний як державний, так і суспільний інтерес.
Тому, наведене є підставою для звернення прокурора до суду із даним позовом з метою захисту інтересів держави в особі позивачів - Західного офісу Держаудитслужби та Хотинської міської ради Дністровського району Чернівецької області.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Частиною 1 ст. 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Відповідно до ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Стаття 79 ГПК України визначає, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За приписами ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи вищевикладене та доводи сторін у справі, суд дійшов висновку, що надані прокуратурою докази підтверджують обґрунтованість заявлених позовних вимог, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню.
При зверненні до суду із позовною заявою, Чернівецькою обласною прокуратурою було сплачено судовий збір в розмірі 27 252,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №1469 від 21.08.2025 року.
Суд дійшов висновку стягнути з Відповідача витрати по сплаті судового збору в розмірі 27 252,00 грн.
Керуючись статтями 2, 13, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 129, 236-241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити.
2. Визнати недійсними додаткові угоди до договору про закупівлю природнього газу від 18.01.2021 № 1, від 25.01.2021 № 2, від 28.01.2021 № 3, від 05.02.2021 № 4, від 09.02.2021 № 5, від 11.02.2021 № 6, від 12.02.2021 № 7, від 19.02.2021 № 8, укладених між Хотинською міською радою Дністровського району Чернівецької області (вул. О. Кобилянської, 2А, м. Хотин, Дністровський р-н, Чернівецька обл., 60000, код 04062205) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кастум» (проспект Чорновола, 63, м. Львів, 79019, код ЄДРПОУ 41087491).
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кастум» (проспект Чорновола, 63, м. Львів, 79019, код ЄДРПОУ 41087491) на користь Хотинської міської ради Дністровського району Чернівецької області (вул. О. Кобилянської, 2А, м. Хотин, Дністровський р-н, Чернівецька обл., 60000, код 04062205) безпідставно сплачені бюджетні кошти у сумі 78 567,28 грн на рахунок: отримувач: Чернів. ГУК/Хотинська ТГ/24060300; код отримувача - 37836095; р-р UА828999980314010544000024365; Казначейство України (ЕАП).
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кастум» (проспект Чорновола, 63, м. Львів, 79019, код 41087491) на користь Чернівецької обласної прокуратури (вул. М. Кордуби, 21-А, м. Чернівці, 58001, код 02910120) 27 252,00 грн судового збору на рахунок р/р у форматі IBAN-UA378201720343110001000004946, банк - ДКСУ м. Київ, МФО - 820172.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду у порядку та строки, передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.
Суддя Горецька З.В.