79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128
04.12.2025 Справа № 914/2273/25
За позовом: ОСОБА_1 , м. Трускавець Львівської області,
до відповідача: Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Елітний дім -2016», м. Трускавець Львівської області,
про: визнання недійсним рішення загальних зборів та зобов'язання вчинити дії
Суддя Н.Є. Березяк
Секретар судового засідання Р.Р. Волошин
За участю представників сторін:
від позивача: Хоміч А.А. (в режимі відеоконференції) - представник,
від відповідача: Яровка К.С. (в режимі відеоконференції) - голова правління, Дяковський О.С. (в режимі відеоконференції) - представник
На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов ОСОБА_1 до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Елітний дім -2016» про визнання недійсним рішення загальних зборів та зобов'язання вчинити дії.
Ухвалою суду від 28.07.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами загального позовного провадження. Рух справи відображено в ухвалах суду та протоколах судових засідань.
Ухвалою суду від 25.09.2023 закрито підготовче провадження у справі № 914/22/73 та призначено справу до судового розгляду по суті на 16.10.2025. В подальшому оголошено перерву до 13.11.2025, 27.11.2025 та 04.12.2025.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав наведених в позовній заяві. Позовні вимоги обґрунтовані порушенням порядку скликання, організації та проведення загальних зборів учасниками ОСББ «Елітний дім-2016», яким встановлено новий розмір внеску.
В судовому засіданні відповідач проти позову заперечив в повному обсязі з підстав наведених у відзиві на позовну заяву. В обґрунтування своїх заперечень посилається на таке.
- Позивачка вказує, що в голосуванні взяли участь особи, яким належать квартири площею 3686,10 м2 із загального житлового фонду будинку в 4761,10 м2, тобто були присутні особи, яким належить 77,42%, оскаржуване рішення є чинним, допоки не доведено протилежне на підставі відповідних достатніх доказів.
-Заперечення Позивачки, що вона є членом ОСББ суперечить підставам, на які вона посилається в обґрунтування позовних вимог.
-Звернення з даним позовом Позивачка використовує для тиску на ОСББ та відтермінування сплати заборгованості за отримані послуги.
Не погоджуючись з наведеним у відзиві на позовну заяву, позивач подав до суду відповідь на відзив (вх. №21914/25 від 20.08.2025).
В судовому засіданні 04.12.2025 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Суд, заслухавши представників сторін, присутніх в судовому засіданні, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:
Як встановлено матеріалами справи, 10 червня 2016 року за адресою: АДРЕСА_1 , було зареєстроване об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Елітний Дім-2016», код ЄДРПОУ 40557402.
Протоколом №1 загальних зборів від 17 травня 2016 року було затверджено статут ОСББ (далі Статут), відповідно до якого в своїй діяльності ОСББ керується Законом України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», Цивільним, Житловим, Земельним кодексами, іншими нормативно-правовими актами та цим Статутом.
Відповідно до п. 8.1 Статуту членом об'єднання може бути фізична чи юридична особа, яка є власником квартири (квартир) або нежитлового приміщення (приміщень) у житловому комплексі.
Позивачка є власницею квартири АДРЕСА_2 загальною площею 57,8 м2. Право власності Позивачка набула 20 березня 2017 року на підставі договору купівлі- продажу.
Також позивачка є власницею квартири АДРЕСА_3 загальною площею 59,8 кв. м, право власності на яку вона набула 08 грудня 2023 року.
Відповідно до розділу 3 Статуту статутними органами об'єднання є загальні збори співвласників, правління та ревізійна комісія правління.
Вищим органом управління об'єднання є загальні збори.
Рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту об'єднання, є обов'язковим для всіх його співвласників.
Виконавчим органом об'єднання є правління, яке здійснює керівництво поточною діяльністю об'єднання.
Пунктом 4.8 Статуту визначено, що кожний співвласник має під час голосування на зборах один голос незалежно від кількості квартир чи нежитлових приміщень, які він має у власності.
Згідно п. 4.11 Статуту рішення приймаються 2/3 від загальної кількості голосів усіх співвласників з питання визначення переліку та розміру внесків платежів співвласників.
Рішення приймаються загальними зборами, якщо голосує проста більшість від загальної кількості голосів усіх співвласників з питань затвердження кошторису, балансу та річного звіту.
Відповідно до п. 4.21-4.23 Статуту рішення, прийняті на загальних зборах, підписуються головою правління та секретарем загальних зборів і підлягають постійному зберіганню. Ці рішення є обов'язковими для всіх членів об'єднання, включаючи тих, що набули право власності на квартиру чи нежитлове приміщення після ухвалення рішення.
Протоколом №3 засідання правління ОСББ від 03 січня 2023 року складено калькуляцію оплати послуг, яка становить 7 грн/м2 в місяць.
Протоколом № 2 загальних зборів ОСББ від 04 січня 2023 року було затверджено розмір щомісячних внесків для підтримання будинку та прибудинкової території в належному стані та для поточних витрат у сумі 7 грн/м2 в місяць.
Рішення на зборах прийняті шляхом голосування присутніх на зборах співвласників та голосів співвласників, отриманих під час проведення письмового опитування.
Як вбачається з копії протоколу зборів співвласників багатоквартирного будинку від 04.01.2023 щодо збільшення розміру внесків до 7грн/м2, «за» проголосували 56 співвласників будинку.
До складу ОСББ «Елітний Дім-2016» входить житловий будинок, в якому розташовано 89 квартири, що за час проведення загальних зборів, оформлених протоколом від 04.01.2023 №2 належали 79 власникам.
Позивач звернулась з даним позовом до суду з матеріально- правовою вимогою про визнання недійсним рішення загальних зборів ОСББ «Елітний Дім-2016» від 04.01.2023 щодо затвердження розміру внеску на утримання будинку у сумі 7 грн/м2 як такого, що прийняте з порушенням порядку скликання, затвердження, обґрунтування та інформування співвласників, зокрема без участі ревізійної комісії, без публічного кошторису та без дотримання вимог Статуту і Закону.
Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги є необґрунтовані та такі що не підлягають до задоволення.
При ухваленні рішення, суд виходив з наступного.
Правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються нормами Конституції України, Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та інших нормативно-правових актів.
Статтею 15 Цивільного кодексу України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно з ч.1 ст.16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно зі статтею 385 Цивільного кодексу України, власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке об'єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту. Об'єднання власників квартир, житлових будинків є юридичною особою, яка створюється та діє відповідно до статуту та закону.
Спеціальним Законом, що регулює діяльність об'єднань співвласників багатоквартирних будинків, визначає правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об'єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов'язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку є Закон України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» від 29.11.2001 № 2866-III.
Статтею 1 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» встановлено, що об'єднання співвласників багатоквартирного будинку це юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна. Співвласники багатоквартирного будинку це власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку.
Відповідно до статті 4 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», об'єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов'язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Об'єднання створюється як непідприємницьке товариство для здійснення функцій, визначених законом. Основна діяльність об'єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання.
Судом встановлено, що співвласники багатоквартирного будинку, розташованого за адресою: м. Трускавець, вул. С. Бандери, буд. 35, скористалися своїм правом та створили ОСББ.
До матеріалів справи долучено Статут ОСББ (далі - Статут), який затверджений рішенням зборів співвласників ОСББ «Елітний Дім-2016», які оформлені протоколом №1 від 17.05.2016.
Згідно з пунктом 1.1 Статуту об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Елітний Дім -2016» створено власниками квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку №35 по вулиці Бандери в місті Трускавець Львівської області відповідно до Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку».
Позиція Позивачки щодо її прав та обов'язків у взаємовідносинах з ОСББ є суперечливою: вона одночасно стверджує, що не є членом ОСББ, позаяк заяву про вступ до ОСББ не подавала, та заявляє про незаконність обрання голови правління ОСББ та про незаконність дій правління, однак в поданій позовній заяві оскаржує рішення загальних зборів щодо затвердження розміру внеску на утримання будинку.
Велика Палата у постанові у справі № 906/1308/19, провадження № 12-76гс20, від 02 лютого 2021 року сформулювала наступні висновки про застосування норм права.
За положеннями частини другої статті 382 ЦК України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.
Особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку, регулювання правових, організаційних та економічних відносин, пов'язаних з реалізацією прав та виконанням обов'язків співвласників багатоквартирного будинку щодо його утримання та управління визначає Закон № 417-VІІІ, предметом регулювання якого є відносини, що виникають у процесі реалізації прав та виконання обов'язків власників квартир та нежитлових приміщень як співвласників багатоквартирного будинку (частина перша статті 2 вказаного Закону).
За визначенням, наведеним у статті 1 Закону № 417-VIII, управління багатоквартирним будинком - це вчинення співвласниками багатоквартирного будинку дій щодо реалізації прав та виконання обов'язків співвласників, пов'язаних з володінням, користуванням і розпорядженням спільним майном багатоквартирного будинку.
Управління багатоквартирним будинком здійснюється його співвласниками. За рішенням співвласників усі або частина функцій з управління багатоквартирним будинком можуть передаватися управителю або всі функції - ОСББ (асоціації об'єднань співвласників багатоквартирного будинку) (частина перша статті 9 Закону № 417-VIII). За рішенням загальних зборів функції з управління багатоквартирним будинком можуть бути передані (всі або частково) управителю або асоціації.
За частиною першою статті 10 Закону № 417-VIII співвласники приймають рішення щодо управління багатоквартирним будинком на зборах у порядку, передбаченому цією статтею. Якщо у багатоквартирному будинку в установленому законом порядку утворено об'єднання співвласників, проведення зборів співвласників та прийняття відповідних рішень здійснюється згідно із законом, що регулює діяльність об'єднань співвласників багатоквартирних будинків.
Наявність вказівки на особливості законодавчого регулювання порядку проведення зборів співвласників та прийняття відповідних рішень не означає того, що зі створенням ОСББ на правовідносини з управління спільним майном багатоквартирного будинку вже не поширюються приписи Закону № 417-VIII, адже за таких обставин співвласники багатоквартирних будинків не перестають бути учасниками відносин зі здійснення права власності у багатоквартирному будинку.
Стаття 6 Закону № 417-VІІІ визначає права співвласників багатоквартирного будинку. За змістом пунктів 1, 2 частини першої цієї статті співвласники багатоквартирного будинку мають право вільно користуватися спільним майном багатоквартирного будинку з урахуванням умов та обмежень, встановлених законом або рішенням співвласників; брати участь в управлінні багатоквартирним будинком особисто або через представника.
Разом з тим, за змістом пунктів 1, 5 частини першої статті 7 указаного Закону, співвласники зобов'язані забезпечувати належне утримання та належний санітарний, протипожежний і технічний стан спільного майна багатоквартирного будинку; виконувати рішення зборів співвласників.
Аналогічні вимоги містять положення частини четвертої статті 319, статті 322 ЦК України - власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом
Отже, управління майном багатоквартирного будинку є правом (та, відповідно, обов'язком) власників приміщень у багатоквартирному будинку, яке може реалізовуватися та виконуватися ними через ОСББ, створене в цьому будинку, або шляхом передачі відповідних функцій (чи їх частини) управителю або асоціації.
З наведеного вбачається, що основою членства в ОСББ є право власності на житлове або нежитлове приміщення у багатоквартирному будинку. Відповідно, з моменту набуття права власності на нерухомість (квартиру чи нежитлове приміщення) у багатоквартирному будинку, власник автоматично стає співвласником спільного майна. Це означає, що з моменту реєстрації права власності, людина набуває відповідні права та обов'язки щодо будинку, як-от участь у загальних зборах та сплата внесків.
Як встановлено матеріалами справи, Позивачка набула право власності на квартиру АДРЕСА_2 загальною площею 57,8 м2 та 20 березня 2017 року та квартиру АДРЕСА_3 загальною площею 59,8 кв. м 08 грудня 2023 року, відтак твердження позивачки що вона не є членом ОСББ та те, що вона не набула таких обов'язків щодо будинку як сплата внесків є безпідставними.
Відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» витрати на управління багатоквартирним будинком включають: 1) витрати на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку; 2) витрати на оплату комунальних послуг стосовно спільного майна багатоквартирного будинку; 2-1) витрати, пов'язані з виконанням зобов'язань за кредитним договором, укладеним за програмами Фонду енергоефективності; 3) витрати на сплату винагороди управителю в разі його залучення; 4) інші витрати, передбачені рішенням співвласників або законом.
За частиною другою статті 10 цього Закону до повноважень зборів співвласників належить прийняття рішень з усіх питань управління багатоквартирним будинком, у тому числі про визначення переліку та розміру витрат на управління багатоквартирним будинком.
Співвласники приймають рішення щодо управління багатоквартирним будинком на зборах у порядку, передбаченому цією статтею. Якщо у багатоквартирному будинку в установленому законом порядку утворено об'єднання співвласників, проведення зборів та прийняття відповідних рішень здійснюються згідно із законом, що регулює діяльність об'єднань співвласників багатоквартирних будинків (частина перша статті 10 Закону ).
Відповідно до статті 10 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» вищим органом управління об'єднання є загальні збори. Загальні збори скликаються та проводяться в порядку, передбаченому цим Законом для установчих зборів з урахуванням положень цієї статті. До виключної компетенції загальних зборів об'єднання відноситься, зокрема, визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників.
Рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов'язковим для всіх співвласників.
За визначенням статті першої цього Закону співвласники багатоквартирного будинку (далі - співвласники) - власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку.
Таким чином, обов'язковість рішень загальних зборів для Позивачки обумовлена тим, що вона є власницею квартир у багатоквартирному будинку, де створено ОСББ, незалежно від того, чи подавала вона заяву про вступ в ОСББ, чи ні.
Відповідно до частини 7 статті 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», повідомлення про дату і місце зборів співвласників повинно бути здійснене під особистий підпис або надіслане на адресу квартири співвласника або нежитлового приміщення, що належить співвласнику в цьому багатоквартирному будинку.
Однак, позивачка стверджує, що не отримувала відповідного повідомлення. Проте відсутність персонального повідомлення одного із співвласників не є самостійною безумовною підставою для визнання рішень зборів недійсними. Такий висновок підтверджено правовою позицією Верховного Суду, викладеною, зокрема, у постанові від 02.12.2020 у справі №916/86/20, в якій зазначено, що відсутність повідомлення окремого співвласника не свідчить автоматично про недійсність рішення загальних зборів, якщо інші вимоги закону дотримані.
Таким чином, факт неналежного повідомлення позивачки не може бути підставою для визнання рішення зборів недійсним, оскільки не впливає істотно на його результативність і не порушує прав інших співвласників.
До складу ОСББ входить житловий будинок, в якому розташовано 89 квартири, що на час проведення Зборів належали 79 власникам. З урахуванням того що, ОСОБА_2 належать- 2 квартири, ОСОБА_3 належать- 2 квартири, ОСОБА_4 належать- 2 квартири, ОСОБА_5 належать- 2 квартири, ОСОБА_6 належать 2 квартири, ОСОБА_7 належать -6 квартир.
Як вбачається з записів у протоколі Зборів від 04.01.2023 №2 , та беручи до уваги відомості реєстру власників квартир ОСББ, в голосуванні взяли участь 56 співвласників. Усі учасники проголосували «за» збільшення розміру внесків для підтримання будинку і території в належному стані до 7 грн/м2.
Матеріали справи містять докази згоди на збільшення розміру внесків осіб які не брали участь в зборах, а саме: власниця квартири АДРЕСА_4 ОСОБА_8 підтвердила письмово свою обізнаність про збори та згоду з рішенням зборів, про що подала заяву; власник квартири АДРЕСА_5 - ОСОБА_9 надав письмову згоду на встановлений тариф будинку у розмірі 7 грн за м2; власниця квартири- АДРЕСА_6 ОСОБА_10 підтвердила письмово свою обізнаність про збори та згоду з рішенням зборів.
Також матеріали справи містять довідки власників квартир АДРЕСА_7 , АДРЕСА_8 щодо виправлення допущених при складанні протоколу помилок у прізвищах та ініціалах власників.
За таких підстав суд вважає, що Позивачкою не доведено належними та допустимими доказами, як це вимагають положення ГПК України (статті 13, 73, 74, 76, 77), відсутність необхідної кількості голосів під час голосування співвласниками при прийнятті рішення загальних зборів ОСББ «Елітний Дім-2016», оформлені протоколом від 04.01.2023 №2, якими б достовірно було підтверджено, що проголосувала інша кількість голосів ніж та, яка вказана у протоколі.
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач вказує на наявність неточностей протоколу, зокрема, складення протоколу з порушенням вимог ідентифікації учасників зборів. Разом з тим матеріали справи не дозволяють однозначно встановити, що спірний протокол зборів містить неправдиві відомості у масштабі, достатньому для втрати кворуму.
Відповідно до п. 3.2 Статуту ОСББ вищим органом управління ОСББ є загальні збори.
До виключної компетенції загальних зборів співвласників належить зокрема визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків та платежів співвласниками, затвердження кошторису, балансу об'єднання та річного звіту, обрання та відкликання управителя, затвердження та зміна умов договору з управителем, прийняття рішень про передачу функцій з управління спільним майном багатоквартирного будинку повністю або частково асоціації.
Пунктом 4.8 Статуту визначено, що кожний співвласник має під час голосування на зборах один голос незалежно від кількості квартир чи нежитлових приміщень, які він має у власності.
Згідно п. 4.11 Статуту рішення приймаються 2/3 від загальної кількості голосів усіх співвласників з питання визначення переліку та розміру внесків платежів співвласників.
Рішення приймаються загальними зборами, якщо голосує проста більшість від загальної кількості голосів усіх співвласників з питань затвердження кошторису, балансу та річного звіту.
Відповідно до п. 4.21-4.23 Статуту рішення, прийняті на загальних зборах, підписуються головою правління та секретарем загальних зборів і підлягають постійному зберіганню. Ці рішення є обов'язковими для всіх членів об'єднання, включаючи тих, що набули право власності на квартиру чи нежитлове приміщення після ухвалення рішення.
Велика Палата в постанові у справі № 910/5179/20, провадження № 12-38гс21, від 02 лютого 2022 року зазначила, що за приписами частини чотирнадцятої статті 10 Закону №2866-ІІІ рішення про визначення переліку та розмірів внесків і платежів співвласників, порядок управління та користування спільним майном, передачу у користування фізичним та юридичним особам спільного майна, а також про реконструкцію та капітальний ремонт багатоквартирного будинку або зведення господарських споруд вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як дві третини загальної кількості усіх співвласників, а в разі якщо статутом не передбачено прийняття таких рішень, - більшістю голосів. З інших питань рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини загальної кількості співвласників.
Отже, для визначення необхідної кількості голосів із питання визначення переліку та розміру внесків і платежів співвласників судам належить, поряд із приписами частини чотирнадцятої статті 10 Закону № 2866-ІІІ, застосовувати положення статуту ОСББ, які можуть не передбачати спеціальних вимог щодо кількості голосів, що необхідні для прийняття рішення по такому питанню, у дві третини загальної кількості голосів співвласників, і тоді зазначене питання буде вирішуватися більшістю голосів співвласників. Такі ж правила застосовуються і до рішень про затвердження кошторису на утримання будинку та прибудинкової території, оскільки кошторис визначає розмір видатків, які мають бути покриті внесками і платежами співвласників.
Згідно положень Статуту п 4.23 рішення загальних зорів оприлюднюється шляхом розміщення для ознайомлення на дошках оголошень не пізніше, ніж через 2 календарних дні після дати проведення загальних зборів на термін 10 днів, а також на вимогу співвласників рішення видається під розписку або надсилається поштою (рекомендованим листом).
Таким чином, належні докази підтверджують, що оскаржуване рішення загальних зборів ОСББ «Елітний Дім», оформлене протоколом від 04.01.2023 №2 ухвалене та підтримане більшістю співвласників у відповідності до закону та положень Статуту ОСББ.
При цьому Верховний Суд у постанові від 20.04.2023 у справі №914/2547/21 зазначив, що розглядаючи спір про визнання недійсними рішень загальних зборів з підстав порушень, допущених під час скликання та проведення загальних зборів, суд повинен встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів позивача. Також суд повинен у кожному конкретному випадку оцінити характер порушення, враховуючи баланс інтересів як позивача, так й інших співвласників ОСББ. Інтереси окремого власника можуть не збігатися з інтересами інших співвласників багатоквартирного будинку. Тому, вирішуючи питання щодо визнання недійсними рішення загальних зборів, суди мають враховувати баланс інтересів усіх співвласників та самого ОСББ, уникати зайвого втручання в питання діяльності ОСББ, які вирішуються загальними зборами співвласників.
Верховний Суд у постанові від 08.02.2022 у справі №918/964/20 вказав на необхідність врахування принципу пропорційності - справедливої рівноваги (балансу) між інтересами співвласників багатоквартирного будинку, які реалізують свої права на участь в управлінні ОСББ, і які були присутні на загальних зборах, та інтересами позивача.
Також Верховний Суд у постанові від 16.08.2023 у справі №904/1711/22 звернув увагу на те, що ОСББ є неприбутковою організацією, яка на відміну від господарських товариств при проведенні зборів, у тому числі і шляхом письмового опитування, як правило не користується кваліфікованою правовою допомогою, через що можливими є незначні процедурні помилки в організації та проведенні зборів, які не повинні слугувати підставою для скасування рішень ОСББ з питань спільного управління майном. Крім того, на відміну від господарських товариств з невеликою кількістю учасників в ОСББ є певна, і часто доволі значна частина співвласників, які не прагнуть брати активну участь у вирішенні питань управління об'єднанням, вони не приходять на збори, не беруть участь у письмових опитуваннях. Тому проведення кожних зборів вимагає значних зусиль від органів управління або ініціативної групи по скликанню зборів, інформуванню співвласників, вручення та отримання заповнених бюлетенів.
Визнання рішень щодо обрання органів управління, затвердження кошторису та розміру внесків, інших важливих для діяльності ОСББ рішень недійсними в судовому порядку, як правило, відбувається через значний проміжок часу після їх прийняття і має негативні наслідки на діяльність ОСББ, адже створює ситуацію правової невизначеності для всіх співвласників і самого ОСББ. За таких умов суд повинен приділяти ще більше уваги дослідженню питань балансу інтересів співвласників ОСББ, з'ясуванню того, яке саме право співвласника було порушено оскаржуваним рішенням і можливості його відновлення саме через скасування рішень, а не іншим шляхом.
Суд має утримуватися від зайвого втручання в питання діяльності ОСББ, у тому числі і шляхом скасування рішень, у разі, якщо вони поза жодним сумнівом підтримані більшістю співвласників і за своїм змістом не мають ознак дискримінації або іншого порушення прав чи законних інтересів конкретного співвласника, який оскаржує такі рішення в судовому порядку.
Наведене спростовує посилання позивачки на процедурні помилки в організації та проведенні зборів, як на підставу визнання недійсним рішення загальних зборів ОСББ «»Елітний Дім», оформлені протоколом від 04.01.2023 №2, зокрема, беручи до уваги, й той факт, що не усі власники квартир були присутні на зборах, проте вчинили подальші дії для підтвердження свого волевиявлення.
Посилання позивачки на недійсність підписів в спірному протоколі чи голосування співвласників певної квартири (голосування від їх імені), тощо, суд не бере до уваги, позаяк позивачка не наділена повноваженнями представляти їх у цьому спорі. Співвласники квартир, що перебувають у спільній частковій власності, замість яких проголосували інші співвласники, як стверджує позивачка, мають можливість самостійно оскаржити рішення установчих зборів, якщо вважатимуть, що їх права на управління об'єктом спільної часткової власності порушені.
Дана позиція узгоджується з постановою Верховного Суду у справі № 910/8311/20 від 07 вересня 2022 року.
Суд звертає увагу, що серед усіх 79 співвласників з позовом про визнання недійсними рішення загальних зборів звернулася лише ОСОБА_1 . З позовами не зверталися ті власники квартир, щодо яких, на думку скаржниці, були порушення. Натомість матеріали справи містять докази підтвердження самими мешканцями свого волевиявлення на користь прийняття рішення на загальних зборах ОСББ «Елітний Дім-2016», оформленого протоколом від 04.01.2023 №2 шляхом усунення виявлених недоліків під час голосування, чи навіть надання доказів оплати наданих послуг в запропонованому на спірних зборах розмірі.
Всі інші заперечення Позивачки проти розрахунку внесків мають загальний характер та нічим не підтверджуються. Адже вимога зменшити величину внесків мала б супроводжуватися підставами для цього - наявністю можливості виконати ці послуги за меншою ціною, але такі докази у позовній заяві відсутні. Не може бути скасоване рішення, прийняте з дотриманням кворуму, внаслідок якого виникли та виконані грошові зобов'язання багатьох осіб. Скасування такого рішення вочевидь порушує баланс інтересів окремої особи та всіх інших членів ОСББ, які це рішення визнають та протягом майже трьох років виконують.
При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи. Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб'єктивного права є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту. Особа, права якої порушено, може скористатись не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права, який має відповідати тим фактичним обставинам, які склалися, виходячи із тих відносин, які відповідають відповідним нормам права (пункт 5.6 постанови Верховного Суду від 02.02.2022 у справі №910/18962/20).
Порушенням є такий стан суб'єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб'єктивне право особи зменшилось або зникло як таке. Порушення права пов'язане з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.
Завданням суду при здійсненні правосуддя є забезпечення, зокрема, захисту прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави, відтак, встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті. Вказані норми визначають об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес (пункт 119 постанови Верховного Суду від 10.09.2020 у справі №904/3368/18).
Верховний Суд наголошував, що вказаний вище підхід є загальним і може застосовуватись при розгляді будь-яких категорій спорів, оскільки недоведеність порушення прав, за захистом яких було пред'явлено позов, у будь-якому випадку є підставою для відмови у його задоволенні (пункт 120 постанови Верховного Суду від 10.09.2020 у справі №904/3368/18).
З урахуванням судової практики Верховного Суду, судом встановлено, що надані Позивачкою докази, на обґрунтування своїх вимог, не доводять факт порушення оспорюваним рішенням загальних зборів ОСББ «Елітний Дім-2016» м. Трускавець, вул. С. Бандери, буд. 35, оформлених протоколом від 04.01.2023 № 2, прав та законних інтересів Позивачки.
Інші посилання ОСОБА_1 також не беруться судом до уваги, оскільки не спростовують наведених судом висновків, не підтверджують дотримання балансу інтересів усіх співвласників та самого ОСББ внаслідок визнання недійсним оскаржуваного протоколу та не свідчать про порушення цим протоколом прав та/або інтересів Позивачки.
Суд звертає увагу скаржниці, що предметом позову є визнання недійсним рішення загальних зборів ОСББ «Елітний Дім-2016» від 04.01.2023, законність обрання ОСОБА_11 головою правління ОСББ та скликання і проведення зборів від 10.12.2022 не стосуються предмета позову, відтак, суд не дає оцінку даним доказам.
З урахуванням викладеного, а також враховуючи встановлені судом обставини, суд зазначає, що оскільки права одного співвласника ОСББ не можуть превалювати над правами та інтересами інших співвласників ОСББ, а суд при вирішенні спору повинен уникати зайвого втручання в питання діяльності ОСББ, доводи та ґрунтування Позивачки, викладені поданому позові, не знайшли своє підтвердження.
За таких обставин, твердження Позивача щодо наявності правових підстав для скасування рішення загальних зборів ОСББ «Елітний Дім-2016» м. Трускавець, вул. С. Бандери, буд. 35, оформлених протоколом від 04.01.2023 № 2 є необґрунтованими.
В матеріалах справи відсутні докази того, що Позивачка зверталася до правління ОСББ або до його голови за отриманням документів, відтак, підстави вважати порушеними права Позивачки на отримання інформації про діяльність ОСББ та його правління, також, відсутні.
За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог позивачки.
Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Зі змісту ст.77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Згідно ст.78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
У відповідності до ст.79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Окрім того, суд враховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «Серявін та інші проти України» вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Трофимчук проти України»).
Судові витрати на підставі статей 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відтак судовий збір залишається за позивачкою.
З огляду на викладене, виходячи з положень чинного законодавства України, матеріалів та обставин справи, враховуючи практику застосування законодавства вищими судовими інстанціями, керуючись статтями 10, 12, 20, 73, 74, 75, 76, 79, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1.В задоволенні позову відмовити .
Рішення господарського суду може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ІV Господарського процесуального кодексу України.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено та підписано 09.12.2025.
Суддя Березяк Н.Є.