79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128
01.12.2025 Справа № 914/2972/21(463/6952/25)
Господарський суд Львівської області у складі головуючого судді Трускавецького В. П., за участю секретаря судового засідання Шевчук О. О., розглянувши по суті у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Кредит-Капітал», м. Львів,
до відповідача:ОСОБА_1 , м. Винники Львівського р-ну Львівської обл,
про:стягнення 55 600,00 грн,
у межах справи № 914/2972/21
про неплатоспроможність:ОСОБА_1 , ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ).
За участю:
відповідача:ОСОБА_1 .
Судові процедури.
1. На розгляді Господарського суду Львівської області знаходиться справа № 914/2972/21 про неплатоспроможність ОСОБА_1 .
2. Водночас, у межах справи про неплатоспроможність ОСОБА_1 розглядається позовна заява ТзОВ «ФК «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення 55 600,00 грн (справа № 914/2972/21(463/6952/25)).
3. Ухвалою суду від 06.10.2025 відкрито провадження у справі № 914/2972/21(463/6952/25), розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання призначено на 05.11.2025, встановлено сторонам строк на подання заяв по суті спору.
4. 13 жовтня 2025 року ОСОБА_1 подано клопотання про залишення позовної заяви без розгляду (вх. № 26920/25).
5. Судове засідання 05.11.2025 не відбулось в зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді ОСОБА_2 . Ухвалою суду від 07.11.2025 розгляд справи призначено на 01.12.2025.
6. 01 грудня 2025 року відповідачем подано суду заперечення (вх. № 31944/25).
7. У судове засідання 01.12.2025 з'явився відповідач, який надав суду пояснення щодо своїх заперечень проти позову.
8. Щодо клопотання відповідача про залишення позову без розгляду.
9. Відповідач вважає, що ТзОВ «Кредит Капітал» не подало заяву з вимогами до боржника у встановлений законом строк, натомість подав позов про стягнення заборгованості окремо, що суперечить положенням ч. 1 ст. 7 КУзПБ, якою передбачено, що з дня відкриття провадження у справі про банкрутство пред'явлення вимог кредиторів до боржника та задоволення таких вимог допускається лише у межах цієї справи.
10. Частинами 1-2 статті 7 КУзПБ визначено, що спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
11. Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), у межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про відшкодування шкоди та/або збитків, завданих боржнику; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника, у тому числі спори про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України.
12. Згідно з частиною 3 статті 7 КУзПБ матеріали справи, в якій стороною є боржник, щодо спорів, зазначених у частині другій цієї статті, провадження в якій відкрито до або після відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), за ініціативою учасника справи або суду невідкладно, але не пізніше п'яти робочих днів, надсилаються до господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), який розглядає спір по суті в межах цієї справи.
13. Як вбачається з матеріалів справи № 463/6952/25 позовна заява ТзОВ «ФК «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення 55 600,00 грн, подана 30.07.2025 на розгляд Личаківського районного суду міста Львова.
14. Ухвалою Личаківського районного суду м. Львова від 01.08.2025 позовну заяву у справі № 463/6952/25 прийнято до розгляду, відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання, встановлено сторонам строк на подання заяв по суті спору.
15. Ухвалою Личаківського районного суду м. Львова від 02.09.2025 передано справу № 463/6952/25 за підсудністю до Господарського суду Львівської області, у провадженні якого перебуває справа про неплатоспроможність ОСОБА_1 .
16. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 06.10.2025 прийнято справу № 463/6952/25 до розгляду в межах справи № 914/2972/21 про неплатоспроможність ОСОБА_1 .
17. Отже, твердження відповідача про те, що даний позов слід залишити без розгляду, оскільки він пред'явлений та розглядається нібито не в межах справи про неплатоспроможність не заслуговує на увагу. Крім того, суд зазначає, що кредитор на власний розсуд визначає спосіб захисту свого порушеного права, і може здійснювати такий захист як шляхом подання позову, так і шляхом подання заяви про грошові вимоги до боржника в порядку статті 45 КУзПБ.
18. Також, господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України.
19. Підстави залишення позову без розгляду передбачені статтею 226 ГПК України.
20. У даній справі не виявлено жодної з передбачених згаданою статтею підстав для залишення без розгляду позову ТзОВ «ФК «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення 55 600,00 грн.
21. Крім того, частино. 4 статті 7 КУзПБ визначено, що у разі якщо господарський суд, розглядаючи в межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) спір про стягнення з боржника грошових коштів, встановить, що позивачем у такому спорі подано у справі про банкрутство (неплатоспроможність) боржника заяву з грошовими вимогами до боржника, господарський суд залишає такий позов без розгляду.
22. Встановивши, що ТзОВ «ФК «Кредит-Капітал» не подавало заяви про грошові вимоги до ОСОБА_1 , суд констатує, що підстав для залишення позову без розгляду на підставі цієї норми також немає.
23. Враховуючи вищевикладене, суд відмовляє у задоволенні заявленого клопотання.
24. Враховуючи відсутність інших клопотань, що опосередковують рух справи, суд дійшов висновку розглянути спір між позивачем та відповідачем у даному засіданні.
Аргументи сторін.
25. Позивач обґрунтовує свої вимоги невиконанням ОСОБА_1 своїх зобов'язань за Договором про споживчий кредит № 103832929 від 04.05.2021, укладеним з ТзОВ «Мілоан», який в подальшому, відступив свої права вимоги до ОСОБА_1 . ТзОВ «Кредит-Капітал» за Договором № 75-МЛ/Т від 19.08.2021.
Так, ТзОВ «Кредит-Капітал» просить суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість у розмірі 20 000,00 грн - тіла кредиту та 35 600,00 грн - відсотків за користування кредитом.
Крім того, ТзОВ «Кредит-Капітал» просить суд стягнути з ОСОБА_1 7 000,00 грн - відшкодування витрат, понесених на оплату правової допомоги адвоката.
26. Відповідач визнає вимоги позивача про стягнення 20 000,00 грн тіла кредиту, п нарахування 35 600,00 грн - відсотків за користування кредитом вважає незаконними. Підстав їх незаконності не наводить.
Обставини справи,
27. 04 травня 2021 року між ОСОБА_1 (позичальник) та ТзОВ «Мілоан» (кредитодавець) укладено Договір про споживчий кредит № 103832929 (далі - Договір), за умовами якого:
- кредитодавець зобов'язався на умовах визначених цим договором, на строк визначений п. 1.3 договору надати позичальнику грошові кошти у сумі визначеній у п.1.2 договору (далі - кредит), а позичальник зобов'язався повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у встановлений п. 1.4. Договору термін та виконати інші зобов'язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені договором (п. 1.1.);
- сума (загальний розмір) кредиту становить 20 000,00 грн (п. 1.2.);
- кредит надається строком на 30 днів з 04.05.2021 (п. 1.3.);
- проценти за користування кредитом: 6000,00 грн, які нараховуються за ставкою 1.00 відсотків від фактичного залишку за кожен день строку користування кредитом (п. 1.5.2.);
- стандартна процентна ставка за користування кредитом становить 5.00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом (п. 1.6.);
- проценти нараховуються за стандартною (базовою) ставкою, що визначена п. 1.6. цього договору, яка є незмінною протягом всього строку кредитування, окрім випадків, коли за умовами акцій, програм лояльності, спеціальних пропозицій, тощо, визначена в п. 1.5.2 процентна ставка протягом первісного строку кредитування визначеного п. 1.3, запропонована Позичальнику зі знижкою і є меншою за стандартну (базову) ставку встановлену п. 1.6 Договору. Якщо визначена п. 1.5.2 процентна ставка є нижчою від стандартної (базової) ставки, то після завершення первісного строку кредитування та/або строку пролонгації на пільгових умовах, проценти з дня продовження строку кредитування (пролонгації) на стандартних (базових) умовах, згідно п.2.3.1.2 продовжують нараховуватись за базовою ставкою згідно п. 1.6. Договору. Стандартна (базова) процентна ставка не є підвищеною. Якщо розмір зобов?язань Позичальника зі сплати процентів протягом первісного строку кредитування та/або строку пролонгації на пільгових умовах є меншим ніж заборгованість зі сплати процентів за аналогічний строк кредитування, що продовжений на стандартних (базових) умовах, це означає, що протягом первісного строку кредитування та/або в період пролонгації на пільгових умовах Позичальнику була надана знижка, що дорівнює різниці між стандартною (базовою) ставкою встановленою п.1.6 та процентною ставкою визначеною п. 1.5.2 Договору. Після спливу строку кредитування (з урахуванням пролонгацій) нарахування процентів за користування кредитом припиняється. Розмір стандартної (базової) ставки не може бути збільшено Товариством без письмової (такої, що прирівнюється до письмової) згоди Позичальника (п. 2.2.3);
- Позичальник має право неодноразово продовжувати строк кредитування, за умови, що Кредитодавцем надана така можливість Позичальнику відповідно до розділу 6 Правил надання фінансових кредитів (послуг) Товариством (далі - Правила), що розміщені на веб-сайті Товариства tengo.com.ua (далі Сайт Товариства) і є невід?ємною частиною цього Договору. Для продовження строку кредитування за цим пунктом Позичальник має вчинити дії передбачені розділом 6 Правил, у т.ч. сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту та певну частку заборгованості по кредиту. Якщо Позичальник здійснює продовження строку кредитування (пролонгацію) на пільгових умовах, проценти за користування кредитом протягом періоду на який продовжено строк кредитування нараховуються за ставкою визначеною п. 1.5.2 Договору (п. 2.3.1.1.);
- Позичальник може збільшити строк кредитування на 1 (один) день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз коли Позичальник продовжує користуватись кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. У випадку, якщо внаслідок чергового продовження строку кредитування Позичальником у спосіб вказаний цим пунктом, загальний період пролонгації на стандартних (базових) умовах перевищить 60 днів, таке продовження здійснюється на кількість днів, що залишилась до досягнення загальним строком пролонгації на стандартних (базових) умовах 60 днів. Користування кредитними коштами припиняється, якщо у Позичальника відсутня заборгованість перед Кредитодавцем за кредитом (тілом кредиту). Якщо Позичальник здійснює продовження строку кредитування (пролонгацію) на стандартних (базових) умовах, проценти за користування кредитом протягом періоду на який продовжено строк кредитування нараховуються за стандартною (базовою) ставкою наведеною в п. 1.6 Договору. У випадку, якщо Позичальник протягом періоду на який продовжено строк кредитування(пролонгації) на стандартних (базових) умовах вчинить дії для продовження строку кредитування на пільгових умовах, такі дії зупиняють строк пролонгації на стандартних (базових) умовах до моменту спливу строку пролонгації на пільгових умовах (п. 2.3.1.2);
- кредитного договору, кредитодавець має право відступати, передавати та будь-яким іншим способом відчужувати, а також передавати в заставу свої права за цим договором (повністю або частково) на користь третіх осіб в будь-який час протягом строку дії цього договору без згоди позичальника (п. 3.2.6).
28. Згідно з платіжного дорученням № 27333569 від 04.05.2021, на виконання умов договору ТзОВ «Мілоан» перерахувало на карту ОСОБА_1 суму кредиту в розмірі 20 000,00 грн, що також визнано боржником.
29. Згідно з відомістю ТзОВ «Мілоан» про щоденні нарахування та погашення, розмір кредиту становить 20 000,00 грн; розмір процентів - 35 600,00 грн.
30. 19 серпня 2021 року між ТзОВ «Мілоан» (кредитор) та ТзОВ «ФК «Кредит - Капітал» (новий кредитор) укладено договір відступлення права вимоги № 75-МЛ/Т, відповідно якого:
- якого кредитор передає (відступає) новому кредиторові за плату, а новий кредитор приймає належні йому права грошової вимоги (права вимоги) до боржників за кредитними договорами вказаними у реєстрі боржників, укладеними між кредитором і боржниками (Портфель заборгованості) (п. 1.1.);
- в наслідок передачі (відступлення) Портфеля заборгованості за цим договором, новий кредитор заміняє кредитора у кредитних договорах, що входять до Портфеля заборгованості та відповідно вказаних у реєстрі боржників, та набуває прав грошових вимог кредитора за цими кредитними договорами, включаючи право вимагати від боржників належного виконання всіх грошових та інших зобов'язань боржників за кредитними договорами (п. 1.2.);
- права вимоги переходять до нового кредитора з моменту підписання сторонами цього договору, після чого новий кредитор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно їх заборгованості (п. 6.2.3);
- в якості компенсації за придбання (відступлення) прав вимоги, новий кредитор протягом 5-ти робочих днів з моменту підписання цього договору сплачує кредиторові плату в розмірі, що станом на дату підписання сторонами цього договору складає 2 497 330,78 грн (п. 7.1.);
- договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та діє до 30.09.2026, але в будь-якому випадку до повного виконання відповідних зобов'язань сторонами (п. 13.1).
31. Відповідно до платіжної інструкції № 38034 від 19.08.2021 ТзОВ «ФК «Кредит - Капітал» сплатило ТзОВ «Мілоан» 2 497 330,78 за договором відступлення прав вимоги № 75-МЛ/Т від 19.08.2021.
32. 19 серпня 2021 року сторони підписали акт приймання-передачі реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги 75-МЛ/Т від 19.08.2021, відповідно до якого кредитор передав, новий кредитор прийняв реєстр боржників.
33. Як вбачається із змісту витягу з такого реєстру боржників ТзОВ «Мілоан» відступило ТзОВ «ФК «Кредит - Капітал» право грошової вимоги до ОСОБА_1 за Договором про споживчий кредит № 103832929 від 04.05.2021 в загальній сумі заборгованості 55 600,00 грн, з яких: 20 000 грн - залишок по тілу кредиту; 35 600,00 грн - залишок по відсотках.
Позиція суду.
34. Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
35. Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
36. Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
37. Згідно з статтями 626, 627, 628, 629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
38. Згідно з ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі; електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
39. У ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
40. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п.6. ч.1. ст. 3 Закону).
41. За змістом ч.ч. 1-2 ст. 640 ЦК України, договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.
42. Відповідно до ст. 642 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом. Особа, яка прийняла пропозицію, може відкликати свою відповідь про її прийняття, повідомивши про це особу, яка зробила пропозицію укласти договір, до моменту або в момент одержання нею відповіді про прийняття пропозиції.
43. За приписами ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
44. За приписами ч.ч. 1-3 ст. 1056-1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитором в односторонньому порядку.
45. До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (ч. 2 ст. 1054 ЦК України).
46. Згідно з ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
47. В ч. 1 ст. 1048 ЦК України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
48. Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
49. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч. 3 ст. 1049 ЦК України).
50. Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
51. В Договорі про споживчий кредит № 103832929 від 04.05.2021 сторони погодили, зокрема, загальний розмір кредиту; строк кредитування; процентні ставки за користування кредитом та умови їх застосування, а також умови пролонгації строку кредитування..
52. Як встановлено судом, ТзОВ «Мілоан» належним чином виконало свої договірні зобов'язання та надало боржнику кредит в розмірі 20 000,00 грн.
53. Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 120 КУзПБ, з моменту відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника, строк виконання всіх грошових зобов'язань боржника вважається таким, що настав.
54. З огляду на викладене, строк виконання грошових зобов'язань ОСОБА_1 перед ТзОВ «Мілоан» вважається таким, що настав.
55. Із відомості ТзОВ «Мілоан» про щоденні нарахування та погашення вбачається, що розмір кредиту становить 20 000,00 грн, розмір процентів - 35 600,00 грн.
56. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
57. Згідно зі ст. 513 ЦК України, правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
58. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).
59. Як вбачається з матеріалів справи ТзОВ «Мілоан» відступило ТзОВ «ФК «Кредит - Капітал» права вимоги до ОСОБА_1 за Договором про споживчий кредит № 103832929 від 04.05.2021 в сумі 55 600 грн, з яких: 20 000 грн - тіло кредит; 35 600,00 грн - проценти за користування кредитом.
60. Отже, станом на 03.11.2021 (дата відкриття провадження у справі про неплатоспроможність) сума заборгованості ОСОБА_1 перед ТзОВ «ФК «Кредит - Капітал» за Договором про споживчий кредит № 103832929 від 04.05.2021 становить 55 600 грн, з яких: 20 000 грн - тіло кредит; 35 600,00 грн - проценти за користування кредитом.
61. Згідно із ч. 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
62. Відповідно до ст. 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.
63. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).
64. Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію ст. 13 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
65. Відповідач доводів позивача не спростував, доказів виконання зобов'язань за кредитним договором щодо повернення кредиту та процентів за користування кредитом суду не надав.
66. Враховуючи вищенаведене, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 55 600,00 грн заборгованості підлягають задоволенню.
Судові витрати.
67. Пунктом 2 частини першої статті 129 ГПК України встановлено, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
68. Отже, враховуючи задоволення даного позову у повному обсязі, з відповідача підлягає до стягнення 2 422,40 грн відшкодування витрат на оплату судового збору.
69. Крім того, ТзОВ «Кредит-Капітал» просить суд стягнути з Дигдала Н. І. 7 000,00 грн - відшкодування витрат, понесених на оплату правової допомоги адвоката.
70. Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
71. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 згаданої статті).
72. За змістом статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
73. Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону).
74. Адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення. Так, при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.
75. 06 травня 2025 року між ТзОВ «ФК «Кредит-Капітал» та АО «Апологет» укладено Договір про надання правової (правничої) допомоги № 0605, за умовами якого вартість, наданих адвокатом послуг в 1 справі становить 7 000,00 грн без ПДВ. Згідно з п. 2.4 та 2.5. такого договору детальна інформація про справу, обсяг послуг, ціну послуг, термін оплати послуг вказуються у Акті наданих послуг.
76. Згідно з Актом наданих послуг № 1712 від 23.06.2025 АО «Апологет» надало позивачу правову допомогу у справі про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № 103832929 від 04.05.2021, така правова допомога прийнята без зауважень, клієнт зобов'язався зробити перерахунок суми наданих послуг на рахунок виконавця протягом 1 року з моменту підписання акту.
77. Опис виконаної роботи вказаний в деталізованому описі до даного акту. З такого опису вбачається, що адвокатом надано такі послуги:
- Усна консультація щодо перспектив та порядку стягнення заборгованості, тривалість 30 хв.;
- Ознайомлення з матеріалами кредитної справи, тривалість 2 год.;
- Погодження правової позиції клієнта у справі, тривалість 30 хв.,
- Складення позовної заяви, тривалість 3 год. 30 хв.
78. За змістом п. 1 ч. 2 ст. 126, ч. 8 ст. 129 ГПК України, розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
79. Натомість положеннями п. 2 ч. 2 ст. 126 Кодексу регламентовано порядок компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги (витрати на проїзд, проживання, поштові послуги тощо), для розподілу яких необхідною умовою є надання відповідних доказів, які підтверджують фактичне здійснення таких витрат.
80. Відповідно до ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
81. У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у вищенаведеній нормі.
82. Зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.
83. Загальне правило розподілу судових витрат визначено у частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
84. Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
85. При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат. Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.
86. Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.
87. Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
88. У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
89. Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має, сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
90. Частиною 1 статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
91. Відповідно до закріпленого на законодавчому рівні принципу співмірності, розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони.
92. Ґрунтуючись на вказаному принципі, при здійсненні дослідження та оцінки наданих сторонами доказів суд враховує, зокрема, пов'язаність витрат на правову допомогу з розглядом справи, обґрунтованість витрат та їхню пропорційність до предмета спору.
93. Крім того, у численних постановах Верховний Суд зазначає, що при визначенні розміру витрат на правничу допомогу на підставі поданих сторонами доказів, суд має виходити з критеріїв: їхньої реальності (тобто встановлення їхньої дійсності та необхідності); розумності їхнього розміру (виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін).
94. Аналогічні критерії застосовуються Європейським судом з прав людини при визначенні розміру справедливої компенсації потерпілій стороні на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зазначений підхід ілюструється у рішеннях ЄСПЛ від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (§80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (§34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (§95).
95. Окрім того, застосовуючи вищевказані критерії Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними й неминучими, а їх розмір - обґрунтованим.
96. За висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним в постанові від 19 лютого 2020 року в справі № 755/9215/15-ц, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.
97. Між тим, розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених витрат, понесених у зв'язку із наданням такої допомоги.
98. Тобто, питання розподілу судових витрат пов'язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).
99. Проаналізувавши подані адвокатом позивача матеріали, суд вважає, що відображена у них інформація щодо характеру та обсягу виконаної адвокатом роботи не повністю відповідає критерію розумності з огляду на таке.
100. Подана позовна заява має типовий характер, оскільки не має якихось особливостей предмета спору. Суд зазначає, що справа не обтяжена великою кількістю доказів, не потребувала здійснення складних обчислень трьох відсотків річних, інфляційних втрат та неустойки. Спірні правовідносини регулюється нормами Цивільного кодексу України, відповідно, великої кількості законів і підзаконних нормативно-правових актів, які підлягають дослідженню і застосуванню, спірні правовідносини не передбачають.
101. Отже, із аналізу матеріалів справи, виходячи з конкретних обставин справи, з урахуванням складності справи, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, встановлено, що розмір заявлених адвокатських витрат частково не відповідає критеріям їхньої реальності та розумності їхнього розміру.
102. Суд здійснивши відповідну оцінку заявлених до стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу встановив, що реальним, розумним та співмірним буде стягнення на користь позивача 5 560,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Керуючись ст.ст. 2, 12, 13, 74, 76-79, 86, 123, 129, 236-241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з ОСОБА_1 , ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (79000, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, 28 корпус; ідентифікаційний код 35234236) 55 600,00 грн, 2 422,40 грн - відшкодування витрат на оплату судового збору та 5 560,00 грн - відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Рішення господарського суду може бути оскаржено в порядку, визначеному розділом IV ГПК України.
Повне рішення складено 05.12.2025.
Суддя Трускавецький В.П.