ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
09.12.2025Справа № 910/12342/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Бондарчук В.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження
позовну заяву
Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрорось" (19402, Черкаська область, місто Корсунь-Шевченківський, вулиця Шевченка, будинок 39; ідентифікаційний код 21374294)
до
Товариства з обмеженою відповідальністю "Маслоресурсмиколаїв" (02157, місто Київ, Харківське шосе, будинок 19, приміщення 2005, офіс 2; ідентифікаційний код 37748187)
про стягнення 232 140,93 грн,
Без повідомлення (виклику) сторін.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрорось" (далі - ТОВ "Агрорось"/позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Маслоресурсмиколаїв" (далі - ТОВ "Маслоресурсмиколаїв"/відповідач) про стягнення 232 140,93 грн, у тому числі: 131 661,48 грн - основного боргу, 49 616,00 грн - пені, 12 034,71 грн - інфляційних втрат та 38 828,74 грн - 24% річних, у зв'язку із неналежним виконанням зобов'язань за договором поставки №24/61-МК від 04.12.2024.
Господарський суд міста Києва ухвалою від 07.10.2025 позовну заяву ТОВ "Агрорось" залишив без руху, встановив позивачу спосіб та строк усунення недоліків позовної заяви.
07.10.2025 через систему «Електронний суд» від ТОВ "Агрорось" надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.
Господарський суд міста Києва ухвалою від 08.10.2025 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
ТОВ "Маслоресурсмиколаїв" відзиву на позовну заяву подало, при цьому, було повідомлено про відкриття провадження у справі належним чином, що підтверджується повідомленням про доставку 08.10.2025 ухвали суду від 08.10.2025 в електронний кабінет ТОВ "Маслоресурсмиколаїв".
Таким чином, за висновком суду, справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 ГПК України.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
04.12.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрорось" (далі - постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Маслоресурсмиколаїв" (далі - покупець) укладено договір поставки №24/61-МК, відповідно до якого постачальник зобов'язався поставити покупцю засоби захисту рослин (ЗЗР), добрива різних типів (добрива) та насіння сільськогосподарських культур (насіння), а покупець зобов'язався прийняти й оплатити товар.
Загальна ціна договору являє собою суму вартості всього товару, що поставляється за даним договором згідно видаткових накладних (п. 2.3. договору).
За умовами пунктів 3.1. та 3.2. договору оплата за поставлений товар здійснюється на підставі рахунків-фактур постачальника. Якщо у додатках до договору не зазначено інше, оплата поставленого товару має бути здійснена як 100% передплата, що сплачена в межах строку дії відповідного рахунку, що не перевищує 3 банківських днів, до початку першої поставки товару у межах додатку до договору або накладної, якщо поставка проведена без оформлення додатку. Якщо покупець проводить оплату товару після закінчення строку дії рахунку, постачальник має право провести коригування рахунку на дату проведення реальної оплати та вимагати проведення відповідної доплати за товар.
Відповідно до п. 5.6. договору товар вважається поставленим постачальником і прийнятим покупцем з моменту підписання накладних повноважними представниками сторін. Підписання сторонами накладних засвідчує факт передачі разом з товаром усієї необхідної документації, що його стосується.
Згідно із п. 6.3. договору, у випадку прострочення оплати вартості товару, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який нараховується пеня, за кожен день прострочення, а також 24% річних від суми простроченого платежу.
У п. 6.7. договору сторони домовились, що відповідно до ст. 259 Цивільного кодексу України строк позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій за даним договором складає 3 роки. Крім цього, сторони, відповідно до п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, домовились про те, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань за цим договором, здійснюється без обмеження строку.
Договір набирає сили з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2025, а в частині взаємних розрахунків - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором (п. 8.1. договору).
На виконання умов цього договору позивач поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 251 661,48 грн, що підтверджується копіями видаткових накладних №РН-0000096 від 20.01.2025 на суму 148 817,64 грн та №РН-0000144 від 24.01.2025 на суму 102 843,84 грн, які підписані уповноваженими представниками сторін.
Проте, відповідач за поставлений товар не розрахувався, у зв'язку із чим позивач звернувся до ТОВ "Маслоресурсмиколаїв" з претензією від 30.04.2025 за вих. №3004/01-юр про погашення заборгованості за поставлений товар та сплату штрафних санкцій.
ТОВ "Маслоресурсмиколаїв" цю претензію задовольнило частково, сплативши лише 120 000,00 грн, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість у сумі 131 661,38 грн.
За таких обставин, у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором поставки №24/61-МК від 04.12.2024 щодо своєчасної та повної оплати за поставлений товар, ТОВ "Агрорось" просить суд стягнути із ТОВ "Маслоресурсмиколаїв" борг у розмірі 131 661,48 грн, пеню у сумі 49 616,00 грн, 24% річних у розмірі 38 828,74 грн та інфляційні втрати у сумі 12 034,71 грн, нараховані за період з 27.01.2025 по 01.10.2025, з урахуванням часткової оплати.
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на таке.
Згідно із ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).
У відповідності до положень ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Положеннями статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Отже, судом вище встановлено, що 04.12.2024 між позивачем та відповідачем укладено договір поставки №24/61-МК, відповідно до якого позивач поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 251 661,48 грн, що підтверджується копіями видаткових накладних №РН-0000096 від 20.01.2025 та №РН-0000144 від 24.01.2025.
Статтею 530 ЦК України унормовано, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Так, за умовами пунктів 3.1. та 3.2. договору оплата за поставлений товар здійснюється на підставі рахунків-фактур постачальника. Якщо у додатках до договору не зазначено інше, оплата поставленого товару має бути здійснена як 100% передплата, що сплачена в межах строку дії відповідного рахунку, що не перевищує 3 банківських днів, до початку першої поставки товару у межах додатку до договору або накладної, якщо поставка проведена без оформлення додатку. Якщо покупець проводить оплату товару після закінчення строку дії рахунку, постачальник має право провести коригування рахунку на дату проведення реальної оплати та вимагати проведення відповідної доплати за товар.
Проте, ТОВ "Маслоресурсмиколаїв" за поставлений товар розрахувалося частково у розмірі 120 000,00 грн, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 131 661,48 грн, що підтверджується матеріалами справи.
Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Частиною 1 ст. 614 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 ЦК України доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до вимог ст.ст. 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Ураховуючи встановлене вище, суд дійшов висновку, що ТОВ "Маслоресурсмиколаїв" порушило умови договору поставки №24/61-МК від 04.12.2024, а також положення ст. 526 ЦК України, що має наслідком задоволення вимог позивача про стягнення заборгованості за поставлений товар у розмірі 131 661,38 грн.
Крім того, ТОВ "Агрорось" просить суд стягнути із відповідача пеню у сумі 49 616,00 грн, 24% річних у розмірі 38 828,74 грн та інфляційні втрати у сумі 12 034,71 грн, нараховані за період з 27.01.2025 по 01.10.2025, з урахуванням часткової оплати.
Згідно із ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України).
За змістом ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Разом із тим, у п. 6.7. договору сторони домовились, що відповідно до ст. 259 Цивільного кодексу України строк позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій за даним договором складає 3 роки. Крім цього, сторони, відповідно до п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, домовились про те, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань за цим договором, здійснюється без обмеження строку.
Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже, згідно із п. 6.3. договору, у випадку прострочення оплати вартості товару, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який нараховується пеня, за кожен день прострочення, а також 24% річних від суми простроченого платежу.
Суд зазначає, що положення ст. 625 ЦК України про розмір процентів, що підлягають стягненню за порушення грошового зобов'язання, є диспозитивними та застосовуються, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд перевірив надані позивачем розрахунки пені, 24% річних, передбачених п. 6.3. договору, та інфляційних втрат, і встановив, що при обчисленні інфляційних втрат позивач допустив арифметичну помилку, разом із тим, оскільки заявлений розмір інфляційних втрат не перевищує розміру, обчисленого судом, ці вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрорось" - задовольнити.
Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю "Маслоресурсмиколаїв" (02157, місто Київ, Харківське шосе, будинок 19, приміщення 2005, офіс 2; ідентифікаційний код 37748187) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрорось" (19402, Черкаська область, місто Корсунь-Шевченківський, вулиця Шевченка, будинок 39; ідентифікаційний код 21374294) 131 661 (сто тридцять одну тисячу шістсот шістдесят одну) грн 48 коп. - основного боргу, 49 616 (сорок дев'ять тисяч шістсот шістнадцять) грн 00 грн - пені, 12 034 (дванадцять тисяч тридцять чотири) грн 71 коп. - інфляційних втрат, 38 828 (тридцять вісім тисяч вісімсот двадцять вісім) грн 74 коп. - 24% річних та 3 482 (три тисячі чотириста вісімдесят дві) грн 11 коп. - судового збору.
Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів в порядку, передбаченому чинним законодавством України.
Суддя Віта БОНДАРЧУК