ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
09.12.2025Справа № 910/12115/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Бондарчук В.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження
позовну заяву
Фізичної особи-підприємця Дмитришена Олександра Володимировича ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 )
до
Селянського (фермерського) господарства «Вись» (01014, місто Київ, вулиця Звіринецька, будинок 63; ідентифікаційний код 32063098)
про стягнення 31 513,62 грн,
Без повідомлення (виклику) сторін.
Фізична особа-підприємець Дмитришен Олександр Володимирович (далі - ФОП Дмитришен О.В./позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва із позовом до Селянського (фермерського) господарства «Вись» (далі - СФГ «Вись»/відповідач) про стягнення 31 513,62 грн, у тому числі: 25 043,54 грн - основного боргу, 5 051,86 грн - інфляційних втрат та 1 418,22 грн - 3% річних, у зв'язку із неналежним виконанням зобов'язань за договором про надання послуг по перевезенню вантажів автотранспортом №4/П4/Д4 від 01.02.2023.
Господарський суд міста Києва ухвалою від 02.10.2025 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
16.10.2025 через систему «Електронний суд» від СФГ «Вись» надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечує проти задоволення позову, мотивуючи тим, що розрахунок між позивачем та відповідачем за надані послуги з перевезення вантажу здійснюються на підставі наданого перевізником рахунку, проте, матеріали справи не містять доказів направлення рахунку на адресу відповідача, у зв'язку з чим обов'язок з оплати наданих послуг не настав.
21.10.2025 через систему «Електронний суд» від позивача надійшла відповідь на відзив.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
01.02.2023 між Фізичною особою-підприємцем Дмитришеним Олександром Володимировичем (далі - перевізник) та Селянським (фермерським) господарством «Вись» (далі - замовник) укладено договір про надання послуг по перевезенню вантажів автотранспортом №4/П4/Д4, відповідно до якого перевізник взяв на себе зобов'язання доставити автомобільним транспортом і видати вантаж уповноваженій на одержання вантажу особі, а замовник взяв на себе зобов'язання сплатити плату за перевезення вантажів на умовах, встановлених даним договором.
За умовами пунктів 4.1. та 4.2. договору розрахунки між перевізником і замовником здійснюються на підставі наданого перевізником замовнику рахунку шляхом переказу коштів на поточний рахунок перевізника. Розрахунок здійснюється замовником перевізнику по факту за надані послуги, на підставі актів приймання-передачі надання послуг на виконання транспортних перевезень, підписаних уповноваженими представниками сторін, протягом 10 (десяти) банківських днів з дня їх підписання.
У відповідності до п. 4.3. договору в редакції додаткової угоди №1, вартість послуг перевезення вантажу вказується перевізником в рахунках на оплату за тарифами, погодженими уповноваженими особами перевізника та замовника до початку здійснення перевезень вантажу (додаток №1 до договору), з розрахунку фактично виконаного пробігу та ваги перевезеного вантажу. Одиниця виміру в рахунках на оплату - тонно-кілометр перевезеного вантажу. Ціна перевезення тонно-кілометра вантажу заокруглюється в межах двох знаків після коми для коректного заповнення та реєстрації податкових накладних.
Строк цього договору починає свій перебіг у момент, визначений п. 7.1. договору та закінчується 31.12.2023, а за невиконаними зобов'язаннями, до повного їх виконання (п. 7.2. договору).
На виконання умов цього договору позивачем надані, а відповідачем прийняті послуги з перевезення вантажу на загальну суму 25 043,54 грн, що підтверджується підписаним уповноваженими представниками сторін актом здачі-приймання робіт (надання послуг) №11 від 30.10.2023 та додатком до акту.
Проте, СФГ «Вись» оплату за надані послуги з перевезення вантажу не здійснило, внаслідок чого у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість у розмірі 25 043,54 грн.
За таких обставин, внаслідок неналежного виконання СФГ «Вись» зобов'язань за договором про надання послуг по перевезенню вантажів автотранспортом №4/П4/Д4 від 01.02.2023 щодо оплати за надані послуги, ФОП Дмитришен О.В. звернувся до суду з цим позовом про стягнення заборгованості у розмірі 25 043,54 грн, а також 3% річних у сумі 1 418,22 грн та інфляційних втрат у розмірі 5 051,86 грн, нарахованих за період з 10.11.2023 по 29.09.2025.
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно із ч. 1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу у розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Положеннями статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Судом встановлено, що 01.02.2023 між позивачем та відповідачем укладено договір про надання послуг по перевезенню вантажів автотранспортом №4/П4/Д4, відповідно до якого ФОП Дмитришен О.В. надав відповідачу послуги з перевезення вантажу на загальну суму 25 043,54 грн, що підтверджується підписаними сторонами актом здачі-приймання робіт (надання послуг) №11 від 30.10.2023 та додатком до акту, які містяться в матеріалах справи.
Проте, СФГ «Вись» за надані послуги з перевезення вантажу не розрахувалося, внаслідок чого перед позивачем утворилась заборгованість у розмірі 25 043,54 грн, що не заперечується відповідачем у відзиві на позовну заяву.
Частиною 1 ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Так, за умовами пунктів 4.1. та 4.2. договору розрахунки між перевізником і замовником здійснюються на підставі наданого перевізником замовнику рахунку шляхом переказу коштів на поточний рахунок перевізника. Розрахунок здійснюється замовником перевізнику по факту за надані послуги, на підставі актів приймання-передачі надання послуг на виконання транспортних перевезень, підписаних уповноваженими представниками сторін, протягом 10 (десяти) банківських днів з дня їх підписання.
Разом із тим, як встановлено судом вище, відповідач оплату за надані послуги перевезення вантажу після підписання акту здачі-приймання робіт (надання послуг) №11 від 30.10.2023 у передбачений строк не здійснив.
При цьому, суд звертає увагу СФГ «Вись» на сталу судову практику, що ненадання рахунку не є відкладальною умовою в розумінні ст. 212 ЦК України та не є простроченням кредитора у розумінні ст. 613 ЦК України, а тому не звільняє відповідача від обов'язку оплатити послуги (див. постанови Верховного Суду від 28.03.2018 у справі №910/32579/15, від 22.05.2018 у справі 923/712/17, від 21.01.2019 у справі №925/2028/15, від 02.07.2019 у справі №918/537/18, від 29.08.2019 у справі №905/2245/17, від 26.02.2020 у справі №915/400/18).
Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання із порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до вимог ст.ст. 76, 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Ураховуючи встановлене вище, суд дійшов висновку, що відповідач порушив умови договору про надання послуг по перевезенню вантажів автотранспортом №4/П4/Д4 від 01.02.2023 та положення ст. 526 ЦК України, що має наслідком задоволення позовних вимог Фізичної особи-підприємця Дмитришена Олександра Володимировича про стягнення заборгованості із Селянського (фермерського) господарства «Вись» у сумі 25 043,54 грн.
Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 1 418,22 грн та інфляційні втрати у сумі 5 051,86 грн, нараховані за період з 10.11.2023 по 29.09.2025.
Так, відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд перевірив наданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, і встановив, що при їх обчисленні позивачем допущено арифметичні помилки, разом із тим, оскільки їх розмір не перевищує розміру, обчисленого судом, ці вимоги також підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позовні вимоги Фізичної особи-підприємця Дмитришена Олександра Володимировича - задовольнити.
Стягнути із Селянського (фермерського) господарства «Вись» (01014, місто Київ, вулиця Звіринецька, будинок 63; ідентифікаційний код 32063098) на користь Фізичної особи-підприємця Дмитришена Олександра Володимировича ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) 25 043 (двадцять п'ять тисяч сорок три) грн 54 коп. - основного боргу, 5 051 (п'ять тисяч п'ятдесят одну) 86 коп. - інфляційних втрат, 1 418 (одну тисячу чотириста вісімнадцять) грн 22 коп. - 3% річних та 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп. - судового збору.
Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів у порядку, передбаченому чинним законодавством України.
Суддя Віта БОНДАРЧУК