ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
24.11.2025Справа № 910/5295/25
За позовом Фізичної особи - підприємця Бугая Сергія Вікторовича
до Фізичної особи - підприємця Дімчішиної-Голуб Анни Олегівни
за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Фізичної особи - підприємця Балицького Дмитра Олександровича
про стягнення 519618,41 грн.
Суддя Сташків Р.Б.
Секретар судового засідання Гарашко Т.В.
Представники сторін:
від позивача - Бугай С.В.,
від відповідачів - Киселиця І.Ю.,
від третьої особи - Балицький Д.О.
У квітні 2025 року Фізична особа - підприємець Бугай Сергій Вікторович (далі - позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва із позовом до Фізичної особи - підприємця Дімчішиної-Голуб Анни Олегівни (далі - відповідач) про стягнення з останньої 320019,14 грн збитків завданих позивачу за поставку товару неналежної якості за видатковими накладними № 19112024 від 21.11.2024, № 17122024 від 18.12.2024.
Позовні вимоги були мотивовані тим, що на підставі усного договору у кінці 2024 року позивач придбав у відповідача листи нержавіючої сталі марки Aisi 310. Вказаний товар був призначений для використаний у виробництві продукції, а саме гальмівних резисторів для Фізичної особи - підприємця Балицького Дмитра Олександровича (далі - ФОП Балицький Д.О.), а тому був використаний позивачем для виготовлення цієї продукції. Проте, у січні 2025 року ФОП Балицький Д.О. надіслав позивачу претензію щодо якості поставленого товару, у якій вказав, що наданий позивачем товар не відповідає замовленим показникам, а саме - опір на продукцію занижений і складає 1.6 Ом, що є некоректний для даного виду продукції.
Позивач вказує, що після такого звернення ФОП Балицького Д.О. ним, з метою перевірки наведеного факту, залишки листів були направлені на металобазу для проведення першочергового аналізу на хімічний склад та фізичні властивості на спеціалізованому обладнанні. Перевіркою встановлено, що хімічний склад та фізичні властивості не відповідають марки сталі Aisi 310, а по своєму хімічному складу відносяться до марки сталі Aisi 304.
Враховуючи зазначене, позивач 07.01.2025 звернувся до відповідача із претензією, у якій вказав, що поставлений останнім товар не відповідає товару, який був замовлений на підставі вищевказаних спірних видаткових накладних. Позивач зазначив, що змушений був звернутися у зв'язку із цим до інших постачальників та придбати у них товар відповідної марки Aisi 310 для заміни необхідних частин для виготовлення продукції ФОП Балицьким Д.О. Проте відповідач відхилила цю претензію позивача, вказавши на те, що позивач вже використав отриманий товар.
Позивач вказує, що оскільки ним за наслідками дослідження було встановлено, що поставлений відповідачем товар не відповідає марці сталі Aisi 310, а по своєму хімічному складу відносяться до марки сталі Aisi 304, яка є значно дешевшою ніж замовлений у відповідача товар, а різниця у ціні між цими марками у поставленій кількості товару становить 305025 грн, то відповідач повинен повернути йому цю різницю у вартості товару.
Відповідач позов не визнав. Свої заперечення мотивував тим, що поставлений відповідачем товар був прийнятий позивачем без зауважень та використаний у виробництві. Відповідач наголошує, що прийняття спірного товару відбувалося позивачем із порушення порядку, передбаченого Інструкцією про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю П-7 (затверджена постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25 квітня 1966 № П-7, із змінами, внесеними постановами Держарбітражу СРСР від 29 грудня 1973 року № 81, від 14 листопада 1974 року № 98, від 23 липня 1975 року № 115; далі - Інструкція № П-7), оскільки позивач замість зберігання поставленого товару використав його у своєму виробництві, а представник відповідача не був запрошений у передбаченому порядку на відібрання зразку поставленого товару на перевірку. Відповідач вказує, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами факт поставки відповідачем неякісного (іншого виду) товару, і як наслідок його вимога про стягнення збитків не підлягає задоволенню.
У серпні 2025 року позивачем було подано заяву про зміну предмету позову (заява від 07.08.2025, з урахуванням уточнень від 11.08.2025), відповідно до якої позивач просив суд стягнути з відповідача на його користь 615703,41, з яких:
- 480425 грн - кошти сплачені за товар неналежної якості;
- 31059,10 грн інфляційні втрати;
- 8134,31 грн 3% річних;
- 96085 грн штрафу.
Вказана заява мотивована тим, що, враховуючи описані у позовній заяви обставини, позивач прийняв рішення відмовитися на підставі частини 2 статі 678 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та частини 5 статті 268 Господарського кодексу України (далі ГК України) від договорів купівлі-продажу у зв'язку із істотним порушенням відповідачем вимог щодо якості товару, та вимагає від відповідача як постачальника неякісного товару повернення сплачених за нього коштів.
Також позивачем за поставку товару неналежної якості на підставі частини 7 статті 269, пункту 2 частини 2 статті 231 ГК України нараховано штраф у розмірі 20% вартості неякісного товару, а також на підставі статті 625 ЦК України нараховано за період з 07.01.2025 до 31.07.2025 (206 днів) інфляційні втрати та 3% річних за несвоєчасне повернення коштів за неякісний товар.
Позивач при цьому став наголошувати на тому, що відповідач при поставці товару та пізніше на прохання позивача не надав сертифікати відповідності або інші товаросупроводжуючі документи, які б засвідчували якість та походження поставленого товару.
Відповідач у наданих суду поясненнях стосовно зміненого предмету позову додатково вказав, що:
- всі необхідні товаросупровідні документи на відповідний товар відповідач надала позивачу разом з товаром, як це визначено положеннями діючого законодавства України;
- відповідач не викликався для складання актів про приховані недоліки (були подані позивачем після отримання ним відзиву в якому відповідач наголошував про необхідність цих доказів), про відібрання зразків матеріалу для експертного дослідження;
- не можливо ідентифікувати, що саме поставлений відповідачем товар був переданий у виробництво третій особі, яка виявила невідповідність цього товару технічному призначенню - для виробництва гальмівних резисторів, та на дослідження в експертну установу;
- відповідач вважає, що фактичне використання товару у виробництві (без його ідентифікації) позбавляє позивача права на повернення сплачених ним відповідачу грошових коштів;
- посилання позивача при застосуванні штрафу на положення абз. 2 частини 2 статті 231 ГК України, як на підставу такого застосування, є неправомірним, оскільки у спірному випадку жодна із сторін не відноситься до державного сектору економіки і спір не стосується ні державних контрактів чи державних коштів;
- позивачем неправомірно нараховано фінансові санкції передбачені частиною 2 статті 625 ЦК України, оскільки у відповідача перед позивачем відсутні будь-які грошові зобов'язання.
Протокольною ухвалою суду від 08.09.2025 за клопотанням позивача залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ФОП Балицького Д.О.
ФОП Балицький Д.О. у наданих суду поясненнях вказав, що між ним та позивачем укладений договір постачання товару виробничо-технічного призначення - блоків гальмівних резисторів, які були виготовлені із листів сталі, поставлених відповідачем. Однак при перевірці блоків гальмівних резисторів виявилося, що опір на продукцію занижений і складає 1,6 Ом замість необхідних 1,8 Ом., а тому він одразу зв'язався із позивачем та повідомив останнього про виявлені недоліки, а саме - постачання йому продукції із неякісного матеріалу.
Ним разом із позивачем була здійснена перевірка залишків спірних листів металу на спеціалізованому обладнані, та встановлено їх невідповідність за хімічним складом та фізичними властивостями марці сталі Aisi 310, ці залишки листів металу по своєму хімічному складу відносилися до марки сталі Aisi 304.
На думку ФОП Балицького Д.О. відмова відповідача надати документи, які б підтверджували якість поставленої продукції, разом із висновком експертного дослідження та іншими доказами у справі свідчить про те, що відповідач дійсно поставила продукцію неналежної якості, а позовні вимоги повністю обґрунтовані.
Позивачем заявлялися клопотання (08.08.2025 і 10.10.2025) про витребування документів на підтвердження якості поставленого товару, а саме: сертифікату відповідності державного зразка, виданого акредитованою державною установою, та сертифікату якості, на поставлену продукцію: лист 0,8х1000х2000 Aisi 310 у кількості 615 кг згідно з видатковою накладною № 19112024 від 19.11.2024, лист 0,8х1000х2000 Aisi 310 у кількості 630 кг згідно з видатковою накладною № 17122024 від 18.12.2024, а також підтверджуючих документів походження товару (договору купівлю-продажу (поставки) між позивачем і контрагентом, товарно-транспортні накладні від контрагента на поставку цього товару, видаткові накладні, рахунки, платіжні доручення, банківські виписки тощо).
Протокольними ухвалами суду відповідачу було запропоновано надати відповідні документи, що стосувалися спірного товару, або письмові пояснення щодо цього.
Відповідачем 05.11.2025 через електронний суд була подана заява про долучення доказів до матеріалів справи, у якій позивач у чергове наголосив, що всі супровідні документи надавались позивачу ще разом з товаром і він не пред'являв жодних претензій з цього приводу та використав товар у своєму виробництві. Станом на теперішній час відповідач не змогла встановити який конкретно супровідний сертифікат передавався позивачу, а тому відповідач отримала від свого постачальника сертифікати за весь період співпраці (у кількості 5 одиниць) та вважає за необхідне долучити їх до матеріалів.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, дослідивши надані докази та оцінивши їх в сукупності, суд
Як убачається із пояснень позивача, викладених, зокрема, у позовній заяві, у нього у лютому 2024 року виникла необхідність у придбанні нержавіючої сталі марки Aisi 310 для використання у власній господарській діяльності, а тому він домовився із відповідачем про поставку останнім листів нержавіючої сталі марки Aisi 310. Отже, між сторонами було укладено в усній формі договір поставки зазначеного товару.
Відповідно до домовленості між сторонами здійснювалась передплата повної вартості товару та після чого відбувалась поставка товару.
Так, 16.02.2024 відповідно до рахунку на оплату № 15022024 від 15.02.2024 позивач здійснив оплату в повному обсязі замовленого товару, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника - відповідача, що підтверджується платіжним дорученням №105 від 16.02.2024 (призначення платежу: лист 0,5х1000х2000 Aisi 310 в кількості 16 кг та піддон 1 шт.).
17.02.2024 відповідачем поставлено позивачу вказаний товар, а саме - лист нержавіючої сталі 0,5х1000х2000 марки Aisi 310 відповідно до видаткової накладної №15022024 від 17.02.2024 на суму 6870,00 грн.
Позивач зазначив, що після отримання цього товару, його було перевірено спеціалізованим обладнанням на металобазі на вміст хімічних компонентів, адже саме наявність відповідної кількості хімічних компонентів відрізняє марку сталі Aisi 310 від будь-якої іншої. За результатами перевірки встановлено, що цей лист дійсно відповідає своєму хімічному складу та фізичним властивостям, що належать до марки сталі Aisi 310.
Надалі ним було здійснено нове замовлення вказаного виду товару та здійснено його оплату, що підтверджується рахунком на оплату №26022024 від 26.02.2024 та платіжним дорученням № 113 від 26.02.2024 (призначення платежу: лист 0,5х1000х2000 Aisi 310 в кількості 2 шт. та піддон 1 шт.).
27.02.2024 відповідачем поставлено на адресу відповідача лист нержавіючої сталі 0,5х1000х2000 марки Aisi 310 відповідно до видаткової накладної № 26022024 від 27.02.2024 на суму 7110 грн. Цю продукцію також було перевірено спеціалізованим обладнанням на металобазі на вміст хімічних компонентів, перевірка підтвердила хімічний склад та фізичні властивості, що належать до марки сталі Aisi 310.
08.10.2024 позивачем здійснено нове замовлення цього виду товару та здійснено його оплату, що підтверджується рахунком на оплату № 08102024 від 08.10.2024 та платіжним дорученням №179 від 08.10.2024 (призначення платежу: лист 0,5х1000х2000 Aisi 310 в кількості 24 кг та піддон 1 шт.).
10.10.2024 відповідачем поставлено на адресу позивача замовлений товар за накладною № 08102024 від 10.10.2024 на суму 10030 грн, який також було перевірено позивачем спеціалізованим обладнанням на металобазі на вміст хімічних компонентів, перевірка підтвердила хімічний склад та фізичні властивості, що належать до марки сталі Aisi 310.
Як зазначає позивач, надалі у нього виникла необхідність у придбані листа нержавіючої сталі цієї марки Aisi 310, але більшого розміру 0,8х1000х2000, тому зателефонувавши до відповідача та дізнавшись про наявність необхідного розміру було узгоджено про його поставку.
Так, 19.11.2024 ним була здійснена передплата відповідно до рахунку на оплату № 19112024 від 19.11.2024 за лист 0,8х1000х2000 Aisi 310 в кількості 615 кг по 385 грн за кг, на суму 236775,00 грн. та піддон в кількості 1 шт. на суму 550 грн, на загальну суму 237325 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 208 від 19.11.2024 (призначення платежу: лист 0,8х1000х2000 Aisi 310 в кількості 615 кг та піддон 1 шт.).
21.11.2024 відповідач поставила відповідачу лист нержавіючої сталі 0,8х1000х2000 Aisi 310 в кількості 615 кг по 385 грн за кг, на суму 236775 грн та піддон в кількості 1 шт. на суму 550 грн на загальну суму 237325 грн., що підтверджується видатковою накладною №19112024 від 21.11.2024.
Також 17.12.2024 позивачем здійснена повна передоплата відповідно до рахунку на оплату №17122024 від 17.12.2024 за лист 0,8х1000х2000 Aisi 310 в кількості 630 кг по 385 грн за кг, на суму 242550 грн та піддон в кількості 1 шт. на суму 550 грн, на загальну суму 243100 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 222 від 17.12.2024.
18.12.2024 відповідач поставила на адресу позивача лист металу 0,8х1000х2000 Aisi 310 в кількості 630 кг по 385 грн за кг, на суму 242550 грн та піддон в кількості 1 шт. на суму 550 грн, на загальну суму 243100 грн, що підтверджується видатковою накладною №17122024 від 18.12.2024.
Зазначені обставини підтверджуються долученими до матеріалів справи копіями вищевказаних рахунків на оплату та видаткових накладних, випискою з поточного рахунку позивача за період з 16.02.2024 до 17.12.2024.
З пояснень позивача слідує, що вищевказані видаткові накладні № 19112024 від 21.11.2024 та № 17122024 від 18.12.2024 ним були підписані без зауважень, а поставлений за ними товар не перевірявся на спеціальному обладнанні як до цього, оскільки він був більш габаритний, і транспортування його до місця аналізу хімічного складу потребувала додаткового часу та зусиль, і вже була довіра до постачальника - відповідача, так як поставлений раніше лист нержавіючої сталі відповідав хімічному складу та фізичним властивостям для даної марки сталі Aisi 310.
Зі слів позивача, листи нержавіючої сталі отримані ним за вказаними спірними накладними були використані у господарській діяльності:
- листи сталі, отримані за видатковою накладною № 19112024 від 21.11.2024, були використані у виробництві продукції, а саме - блоків гальмівних резисторів;
- листи сталі, отримані за видатковою накладною № 17122024 від 18.12.2024, були лише порізані на частини необхідного розміру для подальшого використання у виробництві продукції - гальмівних резисторів.
Блоки гальмівних резисторів були передані ФОП Балицькому Д.О. на виконання договору № 01/10/2024 від 17.10.2024 відповідно до видаткових накладних № 10/12 від 10.12.2024, № 12/12 від 12.12.2024, № 16/12 від 16.12.2024, № 17/12 від 17.12.2024 № 20/12 від 20.12.2024 (копії долучені до матеріалів справи).
Після отримання від позивача гальмівних резисторів, ФОП Балицьким Д.О. було виявлено, що опір на цю продукцію занижений і складає 1,6 Ом замість необхідних 1,8 Ом.
03.01.2025 позивачем отримано від ФОП Балицького Д.О. лист-претензію щодо виготовленої продукції з неякісного матеріалу (копія листа долучена до матеріалів справи).
Позивач вказує, що з метою перевірки зазначеної обставини, ним залишки листів були направлені на металобазу для проведення першочергового аналізу на хімічний склад та фізичні властивості на спеціалізованому обладнанні. Перевіркою встановлено, що хімічний склад та фізичні властивості не відповідають марки сталі Aisi 310, а по своєму хімічному складу відносяться до марки сталі Aisi 304.
Тому позивач негайно зв'язався із відповідачем та розповів йому про виявлену невідповідність поставленого товару та попросив приїхати для врегулювання ситуації. Однак відповідач категорично відмовився від приїзду. Відтак між позивачем та ФОП Балицьким Д.О. 06.01.2025 було складено акт про приховані недоліки продукції № 1 (копія долучена до матеріалів справи), у якому було зафіксовано поставка відповідачем неякісних листів сталі, які не відповідали стандартам марки сталі Aisi 310.
Відповідачка відмовилася від підписання цього акта.
Позивачем 07.01.2025 було направлено відповідачу претензію № 07/01 із вимогою повернути різницю вартості листів сталі не тієї марки, яка замовлялась та фактично була поставлена, із розрахунку 130-150 грн за кг. Позивач у цьому листі вказав, що оскільки перевірка матеріалу була зроблена після порізки, то матеріал у листовому вигляді він повернути відповідачу не може.
Позивач стверджує, що був вимушений придбати листи нержавіючої сталі марки сталі Aisi 310 у інших постачальників для заміни необхідних частин на виготовлених для ФОП Балицького Д.О. гальмівних резисторах.
Зокрема, ним:
- 07.01.2025 було укладено договір поставки у спрощений спосіб на поставку листів металу 0,8х1000х2000 AІSI 310 S 2B (7219 34 10 00) з Товариством з обмеженою відповідальністю «ЄВРОМЕТ ГРУП» (код ЄДРПОУ 41087601). Відповідно до рахунку на оплату № 107001 від 07.01.2025 ним здійснена передплата в розмірі 100% за лист металу 0,8 мм AІSI 310 S 2B (7219 34 10 00) в кількості 0,125 т на загальну суму з ПДВ 50000 грн, що підтверджується платежем № 231 від 08.01.2025. Відповідно до видаткової накладної № 109001 від 09.01.2025 ним отримано лист металу 0,8 мм AІSI 310 S 2B (7219 34 10 00) в кількості 0,125 т на суму 50000 грн;
- 20.01.2025 було укладено договір поставки № 200125-1 від року з Товариством з обмеженою відповідальністю «ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ «ВЕСТА» та підписана специфікація № 1 від 20.01.2025 до цього договору із зазначенням товару, а саме: лист металу 0,8х1000х2000 AІSI 310. Відповідно до рахунку на оплату № 282 від 20.01.2025 позивач здійснив передплату в розмірі 100% за лист металу 0,8х1000х2000 AІSI 310 в кількості 512 кг на суму 219156,48 грн, що підтверджується платежем № 235 від 23.01.2025 та № 259 від 13.03.2025. Відповідно до видаткової накладної № 857 від 13.03.2025 позивач отримав лист металу 0,8х1000х2000 AІSI 310 на суму 219156,48 грн.
20.02.2025 відповідач надав відповідь на претензію позивача від 07.01.2025 (вих. № 20/02) у якій відхилив всі вимоги позивача та вказав, що ним були виконані усі зобов'язання зі спірних поставок в повному обсязі, а претензії по якості товару ним могла бути прийняті лише при умові цілісності поставленого товару.
З матеріалів справи також убачається, що 15.01.2025 позивач звернувся до Національного наукового центру «Інституту судових експертиз» ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» Міністерства юстиції України для проведення експертного дослідження матеріалів на хімічний склад.
За результатами проведення експертного дослідження матеріалів, речовин та виробів було складено висновок експерта № 477 від 04.02.2025 (далі - Висновок експерта).
З вказаного Висновку експерта слідує, що об'єкти дослідження (фрагменти металу у кількості чотирьох шт.) надійшли до експлуатаційно-технічного відділу ННС «ІСЕ ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» нарочно без спеціального пакування. За висновком експерта основу матеріалу наданого на дослідження об'єкта становить ферум. Крім феруму у складі матеріалу наданого на дослідження об'єкта містяться: хром, нікол, манган, алюміній, силіцій, кобальт, фосфор, ванадій, сульфур, купрум, титан та молібден (якісний та кількісний вміст елементів наведено у дослідницькій частині цього висновку).
Відповідно до роз'яснень до Висновку експерта об'єкт дослідження відповідає широкому спектру марок сталі, серед яких експертом не було вказано марку сталі Aisi 310.
Відтак, позивач зробив висновок, що хімічний склад продукції не відповідає стандартам Aisi 310.
На переконання позивача, поставлені відповідачем на його адресу листи нержавіючої сталі за своїм хімічним складом сплаву відповідали марці сталі Aisi 304. Тому, він, з метою отримання актуальних цін та зрівняння різниці вартості на лист нержавіючої сталі марки Aisi 304 розміром 0,8 х 1000 мм х 2000 мм, звернувся до деяких постачальників з запитами про надання комерційної пропозиції. Після отримання відповіді від них, позивач дійшов висновку, що вартість листа нержавіючої сталі марки Aisi 304 розміром 0,8 х 1000 мм х 2000 мм 2В значно дешевше ніж лист нержавіючої сталі марки Aisi 310 розміром 0,8 х 1000 мм х 2000 мм 2В.
На підтвердження зазначеного, позивачем долучено до матеріалів справи копії відповідних документів: листи позивача від 19.02.2025 за вих.№ 021, № 019, комерційні пропозиції ТОВ «МОДУС-СВ», ТОВ «ВК «ВЕСТА», рахунки-фактури № 2885 від 19.02.2025.
Враховуючи наведене, позивач на підставі частини 2 статті 678, статті 680 ЦК України та частини 5 статті 268 ГК України вимагає повернення сплачених ним за товар не належної якості коштів у сумі 480425 грн. Крім того, ним на підставі пункту 2 частини 2 статті 231 ГК України нараховано 20% штрафу на вартість неякісного товару у сумі 96085 грн, а також за прострочення повернення коштів за неякісний товар за період з 07.01.2025 до 31.07.2025 (206 днів) нараховані 3% річних у сумі 8134,31 грн та інфляційні втрати у сумі 31059,10 грн.
Заперечуючи проти позову, відповідач вказує про недоведеність позивачем належними доказами факту поставки відповідачем неякісного товару за спірними видатковими накладними. Зауважує, що акти про приховані недоліки складалися без участі відповідача та без її виклику, зразки металу відбиралися позивачем також за відсутності відповідача. На теперішній час не можливо провести аналіз хімічного складу товару, оскільки не можливо ідентифікувати чи дійсно цей товар було поставлено відповідачем. Прийняття спірного товару та складання відповідних документів щодо якості товару відбувалася позивачем із порушенням Інструкції П-7.
Отже, спір виник внаслідок того, чи відповідав поставлений відповідачем товар замовленій позивачем марці сталі Aisi 310.
За таких обставин у суду відсутні підстави для задоволення позову виходячи з наступного.
Судом встановлено, що між сторонами у спрощений спосіб був укладений договір поставки листів нержавіючої сталі марки Aisi 310 розміром 0,8х1000х2000, у кількості та за ціною встановленій у рахунках на оплату № 19112024 від 19.11.2024 та № 17122024 від 17.12.2024, спірних видаткових накладних № 19112024 від 21.11.2024 та № 17122024 від 18.12.2024.
Згідно з частиною 1, 2 статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Статтею 662 ЦК України встановлено, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.
Правові наслідки невиконання продавцем обов'язку передати документи, що стосуються товару передбачені статтею 666 ЦК України.
Так, згідно зі статтею 666 ЦК України якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання. Якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві.
Отже, цією нормою урегульована поведінка покупця у разі не передання документів, що стосуються товару, яка передбачає можливість відмови від договору купівлі-продажу з поверненням товару, який надійшов без супровідних документів на нього.
З пояснень позивача слідує, що він неодноразово прохав відповідача надати сертифікати відповідності або інші товаросупровідні документи, які б засвідчували якість товару на спірні партії товару, однак відповідач їх не надав.
Відповідач натомість стверджує, що такі документи були надані разом із товаром.
Щодо наданих відповідачем разом із заявою від 05.11.2025 (про долучення доказів) сертифікатів якості, а саме від 29.01.2023, від 16.03.2023, від 27.05.2023, від 09.11.2021 та від 12.01.2024, то суд не бере їх до уваги, позаяк не можливо встановити, що саме вказані документи стосуються спірного товару, і що саме вони передавалися позивачу разом із поставкою останнього.
Як було вище встановлено судом, і про це зазначає сам позивач, він товар отриманий за спірними видатковими накладними № 19112024 від 21.11.2024 та № 17122024 від 18.12.2024 прийняв без зауважень та використав у своєму виробництві. Така поведінка позивача суперечить унормованим статтею 666 ЦК України вимогам до поведінки покупця, який не вправі був використовувати товар отриманий без супровідних документів. Отже, такою поведінкою позивач взяв на себе відповідні ризики, а тому не вправі посилатися на вказану обставину.
Частиною1 статті 671 ЦК України передбачено, що якщо за договором купівлі-продажу переданню підлягає товар у певному співвідношенні за видами, моделями, розмірами, кольорами або іншими ознаками (асортимент), продавець зобов'язаний передати покупцеві товар в асортименті, погодженому сторонами.
Якщо продавець передав товар в асортименті, що не відповідає умовам договору купівлі-продажу, покупець має право відмовитися від його прийняття та оплати, а якщо він вже оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми (частина 1 статті 672 ЦК України).
У разі відмови від товару, асортимент якого не відповідає умовам договору купівлі-продажу, або пред'явлення вимоги про заміну цього товару покупець має право відмовитися від оплати цього товару, а якщо він вже оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми (частина 3 статті 672 ЦК України).
Відповідно до положень частин 4, 5 статті 672 ЦК України товар, асортимент якого не відповідає умовам договору купівлі-продажу, є прийнятим, якщо покупець у розумний строк після його одержання не повідомив продавця про свою відмову від нього. Якщо покупець не відмовився від товару, асортимент якого не відповідає умовам договору купівлі-продажу, він зобов'язаний оплатити його за ціною, погодженою з продавцем.
Згідно з частинами 1, 3 статті 673 ЦК України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. У разі продажу товару за зразком та (або) за описом продавець повинен передати покупцеві товар, який відповідає зразку та (або) опису.
Перевірка додержання продавцем умов договору купівлі-продажу щодо кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару та інших умов здійснюється у випадках та в порядку, встановлених договором або актами цивільного законодавства. Якщо нормативно-правовими актами встановлено вимоги щодо порядку перевірки кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару, порядок перевірки, визначений договором, має відповідати цим вимогам (частина 1 статті 687 ЦК України).
Якщо порядок перевірки додержання продавцем умов договору купівлі-продажу не встановлений відповідно до частини першої цієї статті, перевірка здійснюється відповідно до звичаїв ділового обороту або вимог, що звичайно ставляться в таких випадках (частина 2 статті 687 ЦК України).
Перевірка додержання умов договору купівлі-продажу щодо предмета договору продавцем і покупцем має здійснюватися на одних і тих самих умовах (частина 4 статті 687 ЦК України).
Відповідно до частини 1 статті 687 ЦК України покупець зобов'язаний повідомити продавця про порушення умов договору купівлі-продажу щодо кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару у строк, встановлений договором або актами цивільного законодавства, а якщо такий строк не встановлений, - в розумний строк після того, як порушення могло бути виявлене відповідно до характеру і призначення товару.
У разі невиконання покупцем цього обов'язку продавець має право частково або в повному обсязі відмовитися від задоволення відповідних вимог покупця, якщо продавець доведе, що невиконання покупцем обов'язку повідомити продавця про порушення умов договору купівлі-продажу спричинило неможливість задоволення його вимог або спричинить для продавця витрати, що перевищують його витрати у разі своєчасного повідомлення про порушення умов договору.
Як убачається із матеріалів справи та пояснень представників сторін, спір виник саме у зв'язку із передачею товару не того асортименту (марки сталі) ніж був встановлений договором поставки. При цьому, з пояснень позивача слідує, що зазвичай він здійснював перевірку поставленого відповідачем товару на спеціалізованому обладнанні на металобазі на вміст хімічних компонентів (хімічний склад та фізичні властивості), тобто зазвичай позивач здійснював перевірку марки сталі при його отриманні та до використання у виробництві. Натомість при здійсненні спірних поставок ним ця перевірка зроблена не була.
Як встановлено судом із пояснень сторін, третьої особи та матеріалів справи, перевірка позивачем була здійснена лише після використання товару у виробництві, зокрема, після поставки готової продукції (гальмівних резисторів), виробленої із спірної марки сталі, на адресу третьої особи.
Оскільки в укладеному між сторонами у спрощений спосіб договорі поставки не передбачений порядок приймання товару, у спірних взаємовідносинах необхідно застосовувати положення Інструкції № П-7, пунктом 1 якої встановлено, що ця Інструкція застосовується у всіх випадках, коли стандартами, технічними умовами, Основними і Особливими умовами поставки або іншими обов'язковими для сторін правилами не встановлено інший порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю і комплектністю, а також тари під продукцією або товарами.
Така ж позиція щодо застосування Інструкції № П-7 вказана і у листі Міністерства економіки України від 11.10.2005 № 81-16/71, відповідно до якого: у разі коли сторони не визначають у договорі поставки порядок приймання-передачі продукції, застосовуються положення Інструкцій № П-7, а також у висновку, викладеному у постанові Верховного Суду у справі №910/16436/19 від 10.11.2020.
У постанові Верховного Суду від 27.11.2018 у справі № 924/242/18 виснувано, що Інструкція № П-7 застосовуються при прийманні товару навіть в разі укладення договору шляхом обміну замовленнями, рахунками, накладними.
Відповідно до пункту 14 Інструкції № П-7 приймання продукції за якістю і комплектністю здійснюється в точній відповідності зі стандартами, технічними умовами, Основними і Особливими умовами поставки, іншими обов'язковими для сторін правилами, а також за супровідними документами, що посвідчують якість та комплектність продукції (технічний паспорт, сертифікат, посвідчення про якість, рахунок-фактура, специфікація тощо). Відсутність зазначених супровідних документів або деяких з них не призупиняє прийомку продукції. У цьому випадку складається акт про фактичну якість і комплектністю продукції і в акті вказується, які документи відсутні.
При виявленні невідповідності якості, комплектності, маркування продукції, що надійшла, тари або упаковки вимогам стандартів, технічних умов, кресленням, зразкам (еталонам), договору або даним, зазначеним у маркуванні і супровідних документах, що засвідчують якість продукції (пункт 14 цієї Інструкції), одержувач призупиняє подальшу прийомку продукції і складає акт, в якому вказує кількість оглянутої продукції і характер виявлених при прийманні дефектів. Одержувач зобов'язаний забезпечити зберігання продукції неналежної якості або некомплектної продукції в умовах, що запобігають погіршення її якості і змішання з іншою однорідної продукцією (пункт 16 Інструкції № П-7).
Як зазначалося вище, позивач замість зберігання поставленого відповідачем спірного товару в умовах, що запобігають змішання з іншим однорідним товаром у порушення цієї вимоги Інструкції № П-7 використав його у своєму виробництві.
Крім того, згідно з вимогами пункту 16 Інструкції № П-7 позивач як одержувач товару також зобов'язаний був викликати для участі у продовженні приймання товару та складання двостороннього акту представника відповідача.
При цьому, відповідно до пункту 17 Інструкції № П-7 у повідомленні про виклик, направленому виробнику (відправнику), повинно бути зазначено:
а) найменування продукції, дата і номер рахунку-фактури або номер транспортного документу, якщо до моменту виклику рахунок не отримано;
б) основні недоліки, виявлені в продукції;
в) час, на який призначено приймання продукції за якістю або комплектністю (в межах встановленого для приймання терміну);
г) кількість продукції неналежної якості або некомплектної продукції.
Повідомлення про виклик представника виробника (відправника) повинно бути направлено (передано) йому по телеграфу (телефону) не пізніше 24 годин, а щодо продукції, яка швидко псується - негайно після виявлення невідповідності якості, комплектності, маркування продукції, тари або упаковки встановленим вимогам, якщо інші строки не встановлені, Основними і Особливими умовами поставки, іншими обов'язковими для сторін правилами чи договором (пункт 18 Інструкції № П-7).
При неявці представника виробника (відправника) за викликом одержувача (покупця) в установлений термін і у випадках, коли виклик представника виробника (відправника) з іншого міста не є обов'язковим, перевірка якості продукції проводиться представником відповідної галузевої інспекції за якістю продукції, а перевірка якості товарів - експертом бюро товарних експертиз або представником відповідної інспекції по якості.
За відсутності відповідної інспекції по якості або бюро товарних експертиз в місці знаходження одержувача (покупця), при відмові їх виділити представника або неявку його за викликом одержувача (покупця) перевірка проводиться:
а) за участю компетентного представника іншого підприємства (організації), виділеного керівником чи заступником керівника цього підприємства (організації), або
б) за участю компетентного представника громадськості підприємства-одержувача, призначеного керівником із числа осіб, затверджених рішенням фабричного, заводського чи місцевого комітету профспілки цього підприємства, або
в) односторонньо підприємством-одержувачем, якщо виробник (відправник) дав згоду на односторонню прийомку продукції (пункт 20 Інструкції № П-7).
Пунктом 29 Інструкції № П-7 передбачено, що за результатами приймання продукції за якістю і комплектністю за участю представників, зазначених у пунктах 19 і 20 цієї Інструкції, складається акт про фактичну якість і комплектність отриманої продукції. Акт повинен бути складений у день закінчення приймання продукції за якістю і комплектністю.
Дотримання цих положень Інструкції № П-7 дозволяють об'єктивно перевірити якість та відповідність поставленої продукції умовам договору поставки щодо предмету та якості товару, дозволяючи ідентифікувати спірний товар.
Натомість, за встановлених судом обставин, убачається, що в порушення вимог чинного законодавства України позивачем не було дотримано вищевказаних умов Інструкції № П-7, поставлений відповідачем товар не був збережений з метою його ідентифікації, представник відповідача не викликався у зазначені строки і порядку для відібрання зразка поставленого спірного товару щодо перевірки його відповідності умовам договору поставки (у т.ч. щодо якості), а також при прийнятті товару не складався відповідний акт про фактичну якість і комплектністю продукції, у якому б було зазначено до його використання у виробництві, які товаросупровідні документи були відсутні.
Вказані порушення призвели до того, що відповідач був позбавлений можливості заперечувати проти тверджень позивача про невідповідність поставленого товару умовам договору, і як наслідок не було проведено незалежну експертизу з цього приводу відповідно до вимог пункту 30 Інструкції № П-7.
Судом враховано, що за встановлених обставин, не можливо ідентифікувати поставлений відповідачем товар, а тому перевірити відповідність поставленої відповідачем марки сталі тій, що замовлялась позивачем за умовами договору поставки.
Доказом поставки неякісної продукції відповідно до вимог Інструкції № П-7 може бути лише акт про фактичну якість отриманої продукції. Подібний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 16.01.2019 у справі №915/78/18, від 17.07.2019 у справі 920/618/18 та від 21.10.2019 у справі № 908/2258/18.
Відсутність належним чином складених актів відповідно до вимог Інструкцій № П-7 свідчить про відсутність доказів поставки неякісного товару, що неодноразово було відображено у правових позиціях Верховного Суду, а саме в постановах від 16.01.2019 у справі №915/78/18, від 27.08.2019 у справі № 910/12653/16, від 17.12.2019 у справі 910/16199/18.
Оскільки позивач не відмовився від спірного товару, який, на його думку, не відповідав марці сталі обумовленій у договорі поставки, та використав його у виробництві, а отже не повернув його відповідачу, то відповідно він не має права на повернення коштів отриманих за цей товар.
Окрім того, аналізуючи Висновок експерта, суд звертає увагу позивача на те, що у матеріалах справи відсутні докази, що підтверджують факт направлення на відповідне дослідження саме товару відповідача, поставленого за спірними видатковими накладними.
Зокрема, як було встановлено, у Висновку експерта зазначено, що об'єкти дослідження надійшли до експлуатаційно-технічного відділу нарочно без спеціального пакування.
Вказане свідчить про те, що досліджувались зразки продукції невідомого походження, як наслідок, встановити її належність саме до поставок відповідача неможливо.
Суд зазначає, що необхідна процедура відібрання зразків на дослідження передбачена Інструкцією № П-7, відповідно до пунктів 26-28 якої у всіх випадках, коли стандартами, технічними умовами, Основними і Особливими умовами поставки, іншими обов'язковими правилами або договором для визначення якості продукції передбачено відбір зразків (проб), особи, що беруть участь у прийманні продукції за якістю, зобов'язані відібрати зразки (проби) цієї продукції.
Відбір зразків (проб) проводиться в точній відповідності з вимогами зазначених вище нормативних актів. Відібрані зразки (проби) опечатуються або пломбуються і забезпечуються етикетками, підписаними особами, що приймають участь у відборі.
Про відбір зразків (проб) складається акт, що підписується усіма особами, що приймають участь у відборі. В акті повинно бути зазначено:
а) час і місце складання акту, найменування одержувача продукції, прізвища та посади осіб, які брали участь у відборі зразків (проб);
б) найменування виробника (відправника), від якого надійшла продукція;
в) номер і дата рахунка-фактури і транспортної накладної, за якими надійшла продукція, і дата надходження її на склад одержувача, а при доставці продукції постачальником і при відпуску продукції зі складу постачальника - номер і дата накладної або рахунку-фактури, за якою здана продукція;
г) кількість місць і вага продукції, а також кількість і номери місць, з яких відбиралися зразки (проби) продукції;
д) вказівка ??про те, що зразки (проби) відібрано в порядку, передбаченому стандартом, технічними умовами, Основними і Особливими умовами поставки, іншими обов'язковими правилами і договором, з посиланням на їх номер і дату;
е) чи забезпечені відібрані зразки (проби) етикетками, що містять дані, передбачені стандартами або технічними умовами;
ж) опечатані або опломбовані зразки (проби), чиєю печаткою або пломбою (відтиски на пломбах);
з) інші дані, які особи, що беруть участь у відборі проб, вважають необхідним включити в акт для більш докладної характеристики зразків (проб).
З відібраних зразків (проб) один залишається у одержувача, другий надсилається виробнику (відправнику) продукції. У всіх випадках, коли це передбачено стандартами, технічними умовами, іншими обов'язковими правилами і договором, відбираються додаткові зразки (проби) для здачі на аналіз чи випробування в лабораторії або науково-дослідні інститути.
Про здачу зразків (проб) на аналіз чи випробування робляться відповідні відмітки в акті відбору зразків (проб).
Відібрані зразки (проби) продукції повинні зберігатися одержувачем, виробником (відправником) до вирішення спору про якість продукції, а у випадках передачі матеріалів про випуск недоброякісної продукції до органів прокуратури та суду - до вирішення справи в цих органах.
Цього порядку при відібранні об'єкту дослідження для передачі експертній установі позивачем дотримано не було.
Факт неможливості ідентифікації досліджуваних зразків продукції та порушення порядку їх відбору позбавляє можливості встановити взаємозв'язок між поставленим позивачу від відповідача товаром та можливістю проведення відповідного дослідження.
Судом також враховано, що відповідно до частини 2 статті 688 ЦК України якщо продавець знав або міг знати про те, що переданий покупцеві товар не відповідає умовам договору купівлі-продажу, він не має права посилатися на те, що не одержав від покупця повідомлення про порушення умов договору, та на наслідки невиконання покупцем цього обов'язку, встановлені частиною першою цієї статті.
Позивачем належними та допустимими доказами не доведено суду той факт, що відповідач знав, що переданий ним товар не відповідає умовам договору купівлі-продажу, тобто листи сталі були передані не тої марки, яка обумовлена договором.
Долучений до пояснень третьої особи аудіофайл із телефонною розмовою позивача та відповідача жодним чином не доводить обставини визнання відповідачем факту поставки товару неналежної якості, а вказує про наявність юридичного конфлікту між сторонами, який був переданий на розгляд суду, та встановлення обставин за наслідками якого є предметом дослідження у цій справі.
За таких обставин, позивачем, усупереч вимогам статей 13, 74 ГПК України, належними засобами доказування не доведено факту поставки відповідачем товару неналежної якості.
Посилання позивача на положення абзацу 2 частини 2 статті 231 ГК України, як підставу для застосування 20% штрафу, є неправомірними також у зв'язку із тим, що жодна із сторін у договорі поставки не є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту.
Оскільки судом не встановлено порушення відповідачем грошового зобов'язання, то підстав для нарахування відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України інфляційних втрат та 3% річних суд не вбачає.
Інші доводи сторін наведені у наданих суду заявах по суті справи, письмових та усних поясненнях, судом розглянуті, але до уваги та врахування при вирішенні спору не приймаються, оскільки на результат вирішення спору не впливають.
Судові витрати відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на позивача, а понесені ним не відшкодовуються.
Виходячи з викладеного та керуючись статтями 86, 129, 232, 233, 237, 238, 240 ГПК України, суд
У позові відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 ГПК України, і може бути оскаржено в порядку та строк встановлені статтями 254, 256, 257 ГПК України.
Повне рішення складено 09.12.2025.
Суддя Р.Б. Сташків