ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
09.12.2025Справа № 910/11188/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Лиськова М.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу
За позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО"
(01001, місто Київ, ПЛОЩА ІВАНА ФРАНКА, будинок 5, код ЄДРПОУ 40538421)
До Товариства з обмеженою відповідальністю "МЦ РАДОМЕД"
(02055, місто Київ, пр.Григоренка Петра, будинок 13-Б, квартира 42, код ЄДРПОУ 42081752)
Про стягнення 118 412,54 грн.,
Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО" звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "МЦ РАДОМЕД" про стягнення заборгованості за договором оренди нерухомого майна № 3137 від 27.12.2019 року в розмірі 99 325,28 грн., а також 1 825,38 грн. заборгованості Орендаря з відшкодування податку за користування земельною ділянкою, 11 224,24 грн. пені, 1 965,42 грн. інфляційного збільшення заборгованості з орендної плати, 1 092,46 грн. 3% річних з орендної плати, 2 979,76 грн. штрафу у розмірі 3 % від суми заборгованості з орендної плати.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.09.2025 відкрито провадження у справі № 910/11188/25; постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Даною ухвалою, суд у відповідності до ст. 165, 166 Господарського процесуального кодексу України встановив відповідачу строк для подання відзиву на позов та заперечень на відповіді на відзив, а позивачу строк для подання відповіді на відзив.
Означену ухвалу, направлено відповідачу на адресу, вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, однак поштове відправлення № 0610279269171 повернуто до суду з посиланням на закінчення встановленого терміну зберігання.
Отже відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи №910/11188/25 однак своїм правом на подачу письмового відзиву не скористався, доказів на обґрунтування своєї правової позиції у справі не надав.
У разі неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165 ГПК України).
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).
Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.
Оскільки клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило, а наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, у відповідності до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними у справі матеріалами.
При цьому судом враховано, що розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться (ч. 2 ст. 252 ГПК України).
Відповідно до ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Водночас, суд враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
З огляду на практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004 та інші).
З огляду на зазначені вище обставини, для визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті, а також виконання завдання розгляду справи по суті, розгляд справи здійснено за межами строків, встановлених Господарським процесуальним кодексом України, проте в розумні строки.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Між Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО" (Позивач, Балансоутримувач), Департаментом комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «МЦ РАДОМЕД» (Відповідач, Орендар) було укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності від 27.12.2019 № 3137 (Договір).
Відповідно до умов п.п. 1.1, 2.1, 2.4 Договору об'єкт оренди передано в орендне користування Орендарю, що підтверджується підписаним Орендодавцем, Орендарем та Балансоутримувачем Актом приймання-передачі нерухомого майна від 03.01.2020 (Додаток до Договору).
Згідно з п. 4.2.21 Договору Орендар зобов'язаний після припинення дії цього Договору протягом 3 календарних днів передати майно по акту приймання-передачі Підприємству-Балансоутримувачу. Акт приймання-передачі об'єкта підписується відповідним Орендодавцем, Орендарем та Балансоутримувачем. У разі невиконання цього пункту Орендар сплачує неустойку у подвійному розмірі орендної плати.
Звертаючись до суду Позивач вказує, що станом на дату подачі до суду позовної заяви Об'єкт оренди перебуває у користуванні Орендаря. Акт повернення з оренди орендованого Майна, передбачений п. 4.2.21 Договору, Орендодавцем, Орендарем та Балансоутримувачем підписаний не був.
У п. 3.1 Договору визначено, що орендна плата за базовий місяць розрахунку становить 10 222,50 грн. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць (п. 3.2 Договору).
Додатково до орендної плати нараховується податок на додану вартість у розмірах та порядку, визначених законодавством України, який сплачується Орендарем разом з орендною платою (п. 3.5 Договору).
Відповідно до п. 3.6 Договору орендна плата сплачується Орендарем на рахунок Балансоутримувача, починаючи з дати підписання акта приймання-передачі.
Згідно з п. 3.7. Договору оренди, орендна плата сплачується Орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності Орендаря щомісячно не пізніше 15 числа місяця, наступного за розрахунковим місяцем.
Компенсація витрат Балансоутримувача за користування земельною ділянкою не входить до складу орендної плати (п. 3.9 Договору).
Орендар відшкодовує Балансоутримувачу щомісячно витрати, що пов'язані з платою податку за користування земельною ділянкою, на якій розташовано об'єкт оренди з ПДВ. Розмір відшкодування витрат, що пов'язані з платою податку за користування земельною ділянкою, змінюється з вимогою Балансоутримувача в односторонньому порядку у випадку змін розмірів цього податку згідно з чинним законодавством України, про що Орендарю повідомляється письмово (п. 3.1 Договору).
Відповідно до вимог пп. 4.2.4 Договору Орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату та інші платежі.
Протягом строку дії Договору розмір орендної плати неодноразово підлягав коригуванню на підставі відповідних рішень Київської міської ради.
Рішенням Київської міської ради від 14.12.2023 № 7531/7572 встановлено, що з 01.01.2024 до 31.12.2024 розмір орендної плати за користування комунальним майном територіальної громади міста Києва становить 50 % від визначеної у договорах оренди комунального майна територіальної громади міста Києва.
Відповідно до рішення Київської міської ради від 05.12.2024 № 424/10232, з 01.01.2025 до 31.12.2025 розмір орендної плати за користування комунальним майном територіальної громади міста Києва становить 75 % від визначеної у договорах оренди комунального майна територіальної громади міста Києва.
Згідно з рішенням Київської міської ради від 30.01.2025 № 21/10488 (опубліковане 07.04.2025) з 01.03.2025 до 31.12.2025 розмір орендної плати за користування комунальним майном територіальної громади міста Києва становить 50 % від визначеної у договорах оренди комунального майна територіальної громади міста Києва. Зважаючи на викладене вище, Балансоутримувачем (Позивачем) проводилось коригування сум орендних платежів, зокрема, шляхом оформлення відповідних коригувальних актів.
Звертаючись до суду із позовом, Позивач вказує, що заборгованість Відповідача з орендної плати за Договором за період з 01.10.2024 по 31.07.2025 становить 99 325,28 грн, з ПДВ, що підтверджується оборотно-сальдовою відомістю.
Відповідно до умов пп. 3.1, 3.9 Договору, Позивачем було визначено розмір компенсації витрат Балансоутримувача за користування земельною ділянкою.
Позивачем при зверненні до суду визначено, що сума заборгованості Відповідача з відшкодування податку за користування земельною ділянкою за Договором за період з 01.01.2025 по 31.07.2025 становить 1 825,38 грн, з ПДВ.
Акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) з орендної плати та Акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) з відшкодування податку за користування земельною ділянкою були підписані Позивачем та Відповідачем. Тобто Відповідачем було підтверджено прийняття послуг з оренди за Договором. З розміром орендних платежів Відповідач був ознайомлений. Листи із запереченнями та зауваженнями щодо наданих послуг з оренди та розміру орендних платежів від Відповідача не надходили. Листи із запереченнями та зауваженнями щодо наданих послуг з оренди та розміру орендних платежів від Відповідача не надходили.
Відповідно до пп. 4.3.3. Договору Балансоутримувач зобов'язаний здійснювати контроль за виконанням Орендарем умов цього Договору і у разі виникнення заборгованості з орендної плати або інших платежів вжити заходів щодо погашення заборгованості, в тому числі проводити відповідну претензійно-позовну роботу.
Таким чином, спір у справі виник у зв'язку із тим, що Відповідач в порушення умов Договору не здійснив оплату орендної плати та відшкодування витрат, пов'язаних зі сплатою податку за користування земельною ділянкою, з дотриманням визначених Договором строку та розміру.
Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За приписами ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.
Згідно з ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Умовою виконання зобов'язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.
За приписами ч.ч.1, 2, 3, 5 ст.762 Цивільного кодексу України за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення. Плата за найм (оренду) майна може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за найм (оренду) майна встановлюється договором найму. Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за найм (оренду) майна. Плата за найм (оренду) майна вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Як було встановлено вище, у п.3.1 Договору вказано, що місячна орендна плата, визначена за результатами проведення аукціону 10 222,50 грн без податку на додану вартість.
Умовами пункту 3.1 Договору визначено, що Орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за майно територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду, затвердженої рішенням Київської міської ради від 21.04.2015 № 415/1280 (зі змінами) та згідно з розрахунком орендної плати, що є невід'ємною частиною цього Договору (додаток) становить без ПДВ: 91 гривня 35 копійок за 1 кв. м орендованої площі, що в цілому складає за базовий місяць розрахунку вересень 2019 року - 10 222,50 грн.
Крім того, ОРЕНДАР відшкодовує ПІДПРИЄМСТВУ-БАЛАНСОУТРИМУВАЧУ щомісячно витрати, що пов'язані з платою податку за користування земельною ділянкою, на якій розташовано ОБ'ЄКТ оренди з ПДВ. Розмір відшкодування витрат, що пов'язані з платою податку за користування земельною ділянкою, змінюється з вимогою ПІДПРИЄМСТВА-БАЛАНСОУТРИМУВАЧА в односторонньому порядку у випадку змін розмірів цього податку згідно з чинним законодавством України, про що ОРЕНДАРЮ повідомляється письмово.
Черговість зарахування орендної плати та інших платежів відбувається відповідно до ст. 534 Цивільного кодексу України. Якщо Договір укладено на строк, що перевищує три роки, розмір орендної плати за базовий місяць розрахунку переглядається кожні три роки і доводиться до ОРЕНДАРЯ листом за підписом уповноваженої особи ОРЕНДОДАВЦЯ.
Відповідно до пункту 3.2. Договору, орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць. Оперативна інформація про індекси інфляції, розраховані Державною службою статистики України, розміщується на веб-сайті Фонду державного майна України.
З матеріалів справи вбачається, що за наслідками користування об'єктом оренди між орендарем та балансоутримувачем щомісячно підписувались акт здачі-прийняття робіт. Відповідні акти також було підписано на відшкодування земельного податку.
Проте, як вказує позивач, відповідачем належним чином свої обов'язки за договором №3137 від 27.12.2019 виконано не було, внаслідок чого у орендаря утворилась заборгованість зі сплати орендних платежів за період 01.10.2024 по 31.07.2025 становить 99 325,28 грн та заборгованість з відшкодування податку за користування земельною ділянкою в сумі 1 825,38 грн. за період з 01.01.2025 по 31.07.2025. Перевіривши наведений позивачем розрахунок заборгованості, суд дійшов висновку, що останній є арифметично вірним.
Наразі, суд зазначає, що згідно з ч.ч.1-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України.
Принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (п. 63 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Руїс-Матеос проти Іспанії" від 23 червня 1993 р.).
Захищене статтею 6 Європейської конвенції з прав людини право на справедливий судовий розгляд також передбачає право на змагальність провадження. Кожна сторона провадження має бути поінформована про подання та аргументи іншої сторони та має отримувати нагоду коментувати чи спростовувати їх.
Дія принципу змагальності ґрунтується на переконанні: протилежність інтересів сторін найкраще забезпечить повноту матеріалів справи через активне виконання сторонами процесу тільки їм притаманних функцій. Принцип змагальності припускає поєднання активності сторін у забезпеченні виконання ними своїх процесуальних обов'язків із забезпеченням судом умов для здійснення наданих їм прав.
До того ж, суд зазначає, що однією з засад здійснення господарського судочинства у відповідності до ст.2 Господарського процесуального кодексу України є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом
Принцип рівності сторін у процесі - у розумінні "справедливого балансу" між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.33 Рішення віл 27.10.1993р. Європейського суду з прав людини у справі "Домбо Бегеер Б.В. проти Нідерландів").
У п.26 рішення від 15.05.2008р. Європейського суду з прав людини у справі "Надточій проти України" суд нагадує, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.
За приписами ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ст.76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
У ст.77 Господарського процесуального кодексу України вказано, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
В контексті наведених засад господарського судочинства суд звертає увагу учасників судового процесу на приписи ст.79 Господарського процесуального кодексу України, згідно яких наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Суд зауважує, що стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач.
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (відповідні висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17).
Проте, всупереч наведеного вище, відповідачем обставин, які повідомлені позивачем, доказово спростовано не було, доказів належного виконання своїх обов'язків за договором №3137 від 27.12.2019 в частині сплати орендних платежів за період 01.10.2024 по 31.07.2025 в сумі 99 325,28 грн та в частині відшкодування податку за користування земельною ділянкою в сумі 1 825,38 грн. за період з 01.01.2025 по 31.07.2025 не надано.
Таким чином, враховуючи наведене вище у сукупності, суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" до Товариства з обмеженою відповідальністю "МЦ РАДОМЕД" в частині стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 99 325,28 грн та заборгованості орендаря з відшкодування податку за користування земельною ділянкою в сумі 1 825,38 грн.
Щодо позовних вимог про стягнення пені в сумі 11 224,24 грн, інфляційних втрат в сумі 1 965,42 грн, 3% річних в сумі 1 092,46 грн та штрафу у розмірі 3 % від суми заборгованості з орендної плати в сумі 2 979,76 грн, суд зазначає таке.
Відповідно до ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) ст. 610 Цивільного кодексу України кваліфікує як порушення зобов'язання.
Згідно з ч.1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.
Отже, порушення боржником прийнятих на себе зобов'язань тягне за собою відповідні правові наслідки, які полягають у можливості застосування кредитором до боржника встановленої законом або договором відповідальності.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. (ч.ч. 2, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).
У ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України зазначено, що у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Разом з тим, згідно зі ст.1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Сплата трьох процентів від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.
У разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов'язання у нього в силу закону (частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України) виникає обов'язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов'язанням унаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати.
Кредитору, у свою чергу, згідно з частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України належить право вимоги до боржника щодо сплати інфляційних втрат за період прострочення в оплаті основного боргу.
Цивільним кодексом України, як основним актом цивільного законодавства, не передбачено механізму здійснення розрахунку інфляційних втрат кредитора у зв'язку із простроченням боржника у виконанні грошового зобов'язання.
Згідно з положеннями п. 6.2 Договору, за несвоєчасну та не в повному обсязі сплату орендної плати та інших платежів на користь Балансоутримувача Орендар сплачує на користь Балансоутримувача пеню в розмірі 0,5 % від розміру несплачених орендних та інших платежів за кожний день прострочення, але не більше розміру, встановленого законодавством України. Крім того, орендар згідно з пунктом 2 статті 625 Цивільного кодексу України сплачує інфляційні витрати по заборгованості та 3 % річних від простроченої суми заборгованості. У разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, Орендар також сплачує штраф у розмірі 3 % від суми заборгованості.
З огляду на порушення орендарем строків внесення орендних платежів, балансоутримувачем було нараховано та заявлено до стягнення пеню в сумі 11 224,24 грн, інфляційних втрат в сумі 1 965,42 грн, 3% річних в сумі 1 092,46 грн та штрафу у розмірі 3 % від суми заборгованості з орендної плати в сумі 2 979,76 грн
Здійснивши перевірку наведеного позивачем розрахунку, суд дійшов висновку, що останній є арифметично вірним, а позовні вимоги в цій частині такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, відповідач суду не надав, жодного заперечення проти позову не навів.
Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" підлягають задоволенню.
На підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "МЦ РАДОМЕД" (02055, місто Київ, пр. Григоренка Петра, будинок 13-Б, квартира 42, код ЄДРПОУ 42081752) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" (01001, м. Київ, площа Івана Франка, буд.5, ЄДРПОУ 40538421) заборгованості з орендної плати в сумі 99 325,28 грн., заборгованості з відшкодування податку за користування земельною ділянкою в сумі 1 825,38 грн., пені в сумі 11 224,24 грн., інфляційного збільшення в сумі 1 965,42 грн., 3% річних в сумі 1 092,46 грн., 3 % штрафу в сумі 2 979,76 грн. та судовий збір в сумі 2422,40 грн.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст. 254, 256, 257 ГПК України.
Суддя М.О. Лиськов