ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
09.12.2025Справа №910/9834/25
за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС"
до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІПІ ЕЙР ГАЗ»
про стягнення страхового відшкодування у розмірі 31 185,97 грн,
Суддя Зеленіна Н.І.
Без виклику представників сторін.
Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АРКС" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІПІ ЕЙР ГАЗ» про стягнення страхового відшкодування в розмірі 31 185,97 грн.
Вимоги позивача обґрунтовані тим, що відповідач, як законний володілець автомобіля «Ford» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 та винуватець ДТП, у порядку статті 1172, 1194 ЦК України зобов'язаний відшкодувати позивачу різницю між загальним розміром завданої шкоди (вартістю відновлювального ремонту) та сумою виплаченого страхового відшкодування.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.08.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у матеріалах справи документами.
Через систему "Електронний суд" 09.09.2025 від Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІПІ ЕЙР ГАЗ» надійшла заява про застосування строків позовної давності.
Через систему "Електронний суд" 12.09.2025 від позивача надійшли додаткові пояснення у справі, які суд долучив до матеріалів справи.
Частиною першою ст. 252 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) встановлено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі, крім випадків, передбачених статтею 2521 цього Кодексу.
Згідно з частиною восьмою ст. 252 ГПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (частина друга ст. 161 ГПК України ).
Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позицій у справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів.
Частиною четвертою ст. 240 ГПК України передбачено, що у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія «АРКС» попередня назва АТ «СК «АХА Страхування» (далі - Страховик) та АТ «ДХЛ ІНТЕРНЕШНЛ Україна» (далі - Страхувальник) укладено договір добровільного комплексного страхування наземного транспорту цивільної відповідальності власника наземного транспорту та від нещасного випадку на транспорті №104ак0юб від 23.03.2020 року, за яким Страховик застрахував майнові інтереси Страхувальника, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу, а саме автомобіля марки «Volkswagen» державний реєстраційний номер НОМЕР_2 .
17.12.2020 року о 09-45 год. в місті Києві, по проспекту Бандера, сталася дорожньо - транспортна пригода за участю автомобіля «Ford» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 (далі - Відповідач) та автомобіля «Volkswagen» державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , який належить ПАТ «ДХЛ ІНТЕРНЕШНЛ Україна».
Постановою Оболонського районного суду міста Києва від 01.03.2021 року у справі про адміністративні правопорушення №756/121/21 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 грн.
Згідно ремонтної калькуляції № 1.003.20.0 від 20.01.2021 вартість ремонту автомобіля марки «Volkswagen» державний реєстраційний номер НОМЕР_2 визначена у розмірі 139 744, 53 грн.
Відповідно до рахунку-фактури СТО №3 від 20.01.2021 вартість відновлювального ремонту автомобіля марки «Volkswagen» державний реєстраційний номер НОМЕР_2 складає 137 573,71 грн.
Власник пошкодженого автомобіля «Volkswagen» державний реєстраційний номер НОМЕР_2 звернувся до позивача з заявою від 18.12.2020 року про подію та виплату за договором добровільного страхування наземного транспортного засобу.
На підставі страхового акту №ARX2711679 від 02.02.2021 вартість відновлювального ремонту автомобіля марки «Volkswagen» державний реєстраційний номер НОМЕР_2 визначена позивачем у розмірі 136 573,71 грн.
Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АРКС" (попередня назва АТ «СК «АХА Страхування») здійснило виплату страхового відшкодування на користь власника автомобіля «Volkswagen» державний реєстраційний номер НОМЕР_2 в розмірі 136 573 грн. 71 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 747330 від 03.02.2021 року.
Спір у справі виник у зв'язку з тим, що виплаченого розміру страхового відшкодування, на думку позивача, недостатньо для повноцінного ремонту пошкодженого автомобіля, тому відповідач у порядку ст. ст. 1172, 1192 ЦК України зобов'язаний відшкодувати позивачу різницю між вартістю відновлювального ремонту та розміром виплаченого страхового відшкодування у розмірі 31 185,97 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно з ч. 1 ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (відшкодуванням).
Як передбачено ч. 1 ст. 1172 ЦК України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Отже шкода, завдана внаслідок ДТП водієм та з вини водія, що на відповідній правовій підставі керував автомобілем, який перебуває у володінні роботодавця, відшкодовується саме володільцем цього джерела підвищеної небезпеки, а не безпосередньо винним водієм.
За наявності вини особи, яка завдала шкоду, особа, яка є відповідальною за шкоду, на підставі ч. 1 ст. 1191 ЦК України набуває права зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.
Матеріалами справи підтверджено, що на момент здійснення дорожньо-транспортної пригоди - 17.12.2020 ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю «ДІПІ ЕЙР ГАЗ» та виконував відповідні службові обов'язки.
Таким чином саме відповідач як володілець транспортного засобу має нести обов'язок з відшкодування шкоди, завданої його працівником, вина якого встановлена постановою Оболонського районного суду міста Києва від 01.03.2021 року у справі №756/121/21.
У відповідності до абз. 2 ч. 1 ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Отже розмір шкоди, що підлягає відшкодуванню власнику пошкодженого транспортного засобу, визначається виходячи з оцінки вартості витрат, які несе власник пошкодженого транспортного засобу при здійсненні його відновлювального ремонту.
На момент дорожньо - транспортної пригоди цивільно правова відповідальність власника автомобіля «Ford» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 була застрахована в ПрАТ "СК "Євроінс Україна" за полісом обов'язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 200602804, у зв'язку з чим ПрАТ "СК "Євроінс Україна" здійснило виплату страхового відшкодування на рахунок ПРАТ «СК «АРКС» попередня назва АТ «СК «АХА Страхування» в розмірі 105 387 грн. 74 коп., що підтверджується платіжним дорученням №9810 від 14.07.2021 року.
Отже, оскільки на момент дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_1 працював в ТОВ «ДІПІ ЕЙР ГАЗ» на посаді директора підприємства та використовував автомобіль «Ford» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 для виконання посадових обов'язків, відповідач повинен відшкодувати ПРАТ «СК «АРКС» різницю між сумою сплаченого страхового відшкодування за договором майнового страхування та сумою страхового відшкодування по полісу ОСЦПВВНТЗ і така різниця дорівнює 31 185, 97 грн.
Подання позивачем позовної заяви безпосередньо до суду свідчить про волевиявлення відносно способу захисту свого порушеного права позивачем без попереднього звернення до особи, винної у дорожньо-транспортній пригоді особи.
Таким чином, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає різниця між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою (страховим відшкодуванням) у розмірі 31185,97 грн (136 573,71 грн. - 105 387 грн. 74 коп.).
Щодо вимоги відповідача про застосування строку позовної давності суд зазначає таке.
Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 Цивільного кодексу України).
У статті 267 Цивільного кодексу України передбачені наслідки спливу позовної давності. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Судом встановлено, що спірний страховий випадок відбувся 17.12.2020, з якого розпочався перебіг трирічного строку позовної давності.
Пункт 12 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України передбачає, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID- 19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Пунктом 19 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.
Постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" було постановлено установити карантин на усій території України з 12.03.2020. Строк дії карантину неодноразово продовжувався.
30 червня 2023 року Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 № 651 "Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" карантин скасовано.
Таким чином, карантин на території України діяв з 12.03.2020 по 30.06.2023.
Отже, встановлена статтею 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність тривалістю у три роки та яка мала спливти з 17.12.2023 по 30.06.2023, була продовжена.
24.02.2022 російською федерацією здійснено військову агресію проти України, що стало підставою для введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб згідно із Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні". Наразі Указом Президента України від 14.01.2025 № 26/2025 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 8 лютого 2025 року строком на 90 діб.
Отже, встановлена статтею 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність тривалістю у три роки, сплив якої припадав на карантин, що скасований під час дії воєнного стану, продовжена до закінчення дії воєнного стану відповідно до положень п. 19 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України.
Відтак, суд зазначає, що у даній справі відсутні підстави щодо застосування наслідків спливу позовної давності.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до статей 76-79 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
З огляду на вищевикладене та встановлені фактичні обставини справи, суд дає вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмета доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах. При цьому суд наголошує, що усі інші доводи та міркування сторін, окрім зазначених у мотивувальній частині рішення, взяті судом до уваги, однак не спростовують висновків суду та не суперечать дійсним обставинам справи і положенням чинного законодавства.
З урахуванням вищевикладеного, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог повністю.
Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача у зв'язку з задоволенням позову у повному обсязі.
Щодо розподілу судових витрат по справі суд зазначає таке.
Відповідно до статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
У той же час, згідно із частиною 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Оскільки позовну заяву у даній справі було подано до суду через систему "Електронний суд", судовий збір, який підлягав сплаті позивачем, становить 2422,40 грн. Проте згідно платіжного доручення від 05.08.2025 №1153307 позивачем сплачено 3028,00 грн судового збору, що свідчить про переплату у розмірі 605,60 грн.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача у розмірі 2422,40 грн.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Враховуючи зазначене, судовий збір внесений в більшому розмірі у сумі 605,60 грн може бути повернутий зі спеціального фонду Державного бюджету України на користь позивача, виключно за його клопотанням.
Керуючись статтями 129, 233, 237, 238, 240, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС" - задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІПІ ЕЙР ГАЗ» (01021, м. Київ, узвіз Кловський, будинок 7-А, офіс 8-10, код ЄДРПОУ 36858311) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС" (04070, місто Київ, вул. Іллінська, будинок 8, код ЄДРПОУ 20474912) страхове відшкодування у розмірі 31 185 (тридцять одна тисяча сто вісімдесят п'ять) грн. 97 коп. та судовий збір у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
На рішення може бути подано апеляційну скаргу протягом 20 днів з дня підписання повного тексту.
Рішення суду набирає законної сили у порядку і строки, передбачені ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Н.І. Зеленіна